Ухвала

від 30.09.2022 по справі 466/7185/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/7185/22

Провадження № 1-кс/466/1949/22

УХВАЛА

«30» вересня 2022 року м. Львів

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянув клопотання т.в.о. заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, зареєстрованого до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141380001035 від 05 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України,

у с т а н о в и в :

29 вересня 2022 року т.в.о. заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що слідчим відділенням ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022141380001035 від 05.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.09.2022 у ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області надійшов рапорт від старшого інспектора 1-го відділу УПК у Львівській області ДКП НП України ОСОБА_5 про те, що в ході моніторингу мережі Інтернет було встановлено, що невідома особа використовуючи ІР-адресу, що обслуговується Інтернет провайдером ПП "Поінтнет", юридична адреса: м. Львів, вул. Варшавська, 136, здійснює несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж.

В період часу з 08.35 год. по 12.06 год., 29.09.2022 у квартирі АДРЕСА_1 було проведено обшук в ході проведення якого було виявлено та в подальшому вилучено:

1.системний блок без ідентифікаційних ознак (Mak-адреса 00-D-61-2F-F8-8A із присвоєною публічною IP-адресою НОМЕР_1 )., який поміщено у чорний целофановий пакет горловина якого обв`язана ниткою, яка скріплена печаткою ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області.

2.мобільний телефон марки «SAMSUNG», ІМЕІ16 НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 в якому знаходиться дві SIM-карти: оператора «Київстар» із номером мобільного телефону НОМЕР_4 та оператора «Лайф» із номером мобільного телефону НОМЕР_5 , який поміщено у чорний целофановий пакет горловина якого обв`язана ниткою, яка скріплена печаткою ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області.

Вказані речі, визнано речовим доказом в межах кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Враховуючи викладене, з метою запобігання втрати, зникнення, пошкодження, а також можливості його відчуження, просить клопотання задовольнити.

Від слідчого поступила заява про розгляд клопотання у її відсутності.

У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За таких обставин слідчий суддя вважає можливим провести розгляд клопотання без здійснення фіксації судового засідання технічними засобами.

Дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку що клопотання підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 3ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно дост.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи мотиви клопотання та його обґрунтування слідчим, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, правову підставу для арешту майна, визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому з метою забезпечення його збереження приходжу до висновку, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України,

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на виявлені та в подальшому вилучені в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 речі, а саме:

1. системний блок без ідентифікаційних ознак (Mak-адреса 00-D-61-2F-F8-8A із присвоєною публічною IP-адресою НОМЕР_1 ), який поміщено у чорний целофановий пакет горловина якого обв`язана ниткою, яка скріплена печаткою ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області.

2. мобільний телефон марки «SAMSUNG», ІМЕІ16 НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 в якому знаходиться дві SIM-карти: оператора «Київстар» із номером мобільного телефону НОМЕР_4 та оператора «Лайф» із номером мобільного телефону НОМЕР_5 , який поміщено у чорний целофановий пакет горловина якого обв`язана ниткою, яка скріплена печаткою ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області.

Виконання ухвали доручити т.в.о. заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 .

Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1