Рішення

від 22.09.2022 по справі 920/363/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.2022м. СумиСправа № 920/363/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/363/22

за позовом Фірми Ярна-НТ (Приватне підприємство) (вул. Івана Піддубного, буд. 27А, м. Суми, 40007)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Охтирська молочна промислова компанія Славія (пров. Лісовий, буд. 18, с. Лутище, Охтирський район, Сумська область, 42751),

про стягнення 692398 грн 63 коп.,

представники учасників справи:

від позивача Нємцев В.А.;

від відповідача Чернявська О.Д.;

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 614050 грн 26 коп., в тому числі 500000 грн 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 46146 грн 26 коп. пені, 60042 грн 33 коп. інфляційного збільшення суми боргу, 5861 грн 67 коп. 3% річних, відповідно до договору постачання нафтопродуктів № 30 від 24.01.2022, що укладений між сторонами. Позивач також просить суд покласти на відповідача судові витрати, які очікує понести позивач, орієнтовно в сумі 19210,75 грн (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу).

Ухвалою від 20.06.2022 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 920/363/22, призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 20.07.2022, 10:30; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

У судовому засіданні 20.07.2022, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 17.08.2022, 10-00; повідомлення відповідача про дату, час та місце підготовчого засідання в порядку ст. 120 ГПК України.

28.07.2022 відповідач подав клопотання (вх. № 1638 від 28.07.2022), в якому просить суд продовжити ТОВ Охтирська молочна промислова компанія Славія процесуальні строки для подання відзиву на позовну заяву та доказів на його підтвердження у справі № 920/363/22.

У судовому засіданні 17.08.2022, розглянувши клопотання відповідача (вх.№1638 від 28.07.2022) про продовження строку для подання відзиву та заслухавши позицію представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про продовження відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву до 29.08.2022; продовження строку підготовчого провадження на 30 днів у відповідності до ст. 177 ГПК України; відкладення підготовчого засідання на 31.08.2022, 09-30.

29.08.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 1997 від 29.08.2022), в якому просить суд зменшити основну суму оплати за товар до 490000,00 грн; відмовити позивачу у стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат; врахувати право відповідача заявити заперечення на розмір понесених судових витрат після подання позивачем доказів їх понесення та розміру; судові засідання у справі проводити за участю представника відповідача у режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів адвоката поза межами приміщення суду із використанням програмного забезпечення EasyCon. Відповідач зазначає, що відповідно до п. 4.3. договору остаточний розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, не пізніше 1 (одного) банківського дня після отримання покупцем товару; позивачем не подано доказів виставлення рахунку-фактури на оплату товару у строк встановлений п. 4.3. договору; на відміну від строку виставлення рахунку, строків оплати товару договір не містить. Претензія позивача отримана відповідачем 09.06.2022, тому з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, відповідач мав оплатити товар у семиденний строк від дня отримання вимоги; відповідно, прострочення оплати почалось лише 17.06.2022, тому саме з цієї дати позивач мав право нараховувати штрафні санкції. Відповідач також зазначає про часткову оплату товару 24.06.2022 в сумі 5000,00 грн та 11.07.2022 в сумі 5000,00 грн. Відповідач повідомляє суд, що 05.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю Охтирська молочна промислова компанія Славія змінило адресу свого місцезнаходження (04123, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35 (літ. З), 97).

Ухвалою від 29.08.2022 господарський суд задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Охтирська молочна промислова компанія Славія (вх. № 1989 від 29.08.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю Охтирська молочна промислова компанія Славія у судовому засіданні 31.08.2022 о 09 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

У судовому засіданні 31.08.2022, з метою надання можливості позивачу реалізувати своє право на подання відповіді на відзив, оскільки питання визначені ст. 182 ГПК України не можуть бути вирішені у даному підготовчому засіданні, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.09.2022, 12:40; протокольну ухвалу про забезпечення участі представника відповідача у судовому засіданні 14.09.2022 о 12 год. 40 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (програмне забезпечення EASYCON).

31.08.2022 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 3970 від 31.08.2022), в якій не погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву. Позивач зазначає, що зважаючи на зміст п. 4.3 договору № 30 від 24.01.2022, строк оплати за отриманий товар чітко визначений: не пізніше 1 (одного) банківського дня після отримання покупцем товару. Разом з цим, оплата здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури. Здійснюючи часткову оплату товару, отриманого за договором, відповідач у платіжних документах від 03.02.2022, від 14.02.2022, від 23.02.2022, від 24.06.2022 та від 11.07.2022, як на підставу здійснення платежів посилався саме на рахунок від 25.01.2022 року № 67, тому твердження останнього про не виставлення такого рахунку позивачем є необґрунтованими.

06.09.2022 відповідач подав заперечення (вх. № 136 від 06.09.2022), в якому підтримує позицію викладену у відзиві на позовну заяву та зазначає, що позивачем не надано рахунку-фактури та доказів його виставлення, що свідчить про відсутність рахунку та фактичне невиконання вимог п. 4.3. договору.

12.09.2022 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 2179 від 12.09.2022), в якій, у зв`язку зі зменшенням суми основного боргу та збільшенням періоду нарахування 3% річних, інфляційного збільшення суми боргу, пені, просить суд стягнути з відповідача 660 179,46 грн: 490000,00 грн заборгованості за поставлений товар, 9294,41 грн 3% річних, 88 050,57 грн інфляційного збільшення суми боргу, 72834,48 грн пені.

12.09.2022 позивач подав заяву про забезпечення позову (вх. № 2178 від 12.09.2022), в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову у справі № 920/363/22 шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю Охтирська молочна промислова компанія Славія, яке відноситься до основних засобів і знаходиться у нього чи інших осіб, заборони відповідачу вчиняти дії щодо відчуження у будь-який спосіб, передачі в заставу, іпотеку належного йому майна, яке відноситься до основних засобів.

Ухвалою від 13.09.2022 господарський суд відмовив у задоволенні заяви Фірми Ярна-НТ (Приватне підприємство) (вх. № 2178 від 12.09.2022) про забезпечення позову.

14.09.2022 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 2208 від 14.09.2022), в якій, у зв`язку зі збільшенням періоду нарахування пені, просить суд стягнути з відповідача 692398,63 грн: 490000,00 грн заборгованості за поставлений товар, 9294,41 грн 3% річних, 88 050,57 грн інфляційного збільшення суми боргу, 105053,65 грн пені.

У судовому засіданні 14.09.2022, за участю представників позивача та відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяв позивача (вх. № 2179 від 12.09.2022, вх. № 2208 від 14.09.2022) про збільшення позовних вимог.

У судовому засіданні 14.09.2022 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для ознайомлення з заявами позивача про збільшення позовних вимог.

У судовому засіданні 14.09.2022, розглянувши усне клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні відповідного клопотання. Разом з цим, суд роз`яснив відповідачу, що він має право подати пояснення на заяву позивача про збільшення позовних вимог до початку розгляду справи по суті.

Ухвалою від 14.09.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 22.09.2022, 12:00; забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні 22.09.2022 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (програмне забезпечення EasyCon).

20.09.2022 відповідач подав заперечення за заяву про збільшення позовних вимог (вх. №153 від 20.09.2022), в якому зазначає, що прострочення грошового зобов`язання почалося тільки з 17.06.2022, після закінчення семиденного строку з дня отримання від позивача претензії.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 30 від 24.01.2022 позивач зобов`язується передати у власність відповідача рідкі продукти нафтопереробки в строки та на умовах, встановлених в договорі, а відповідач зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість.

Згідно з п. 1.2. договору, асортимент (найменування), ціна, загальна кількість та інші характеристики товару, що постачається, вказуються у рахунках-фактурах постачальника та видаткових накладних, які є невід`ємними частинами договору.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару за видатковою накладною (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору остаточний розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, не пізніше 1 (одного) банківського дня після отримання покупцем товару.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками та обов`язкового скріплення печатками (за наявності) сторін і діє до 31.12.2022, а в частині виконання зобов`язань до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до видаткової накладної № 78 від 25.01.2022, довіреності від 01.01.2022 № 23, товарно-транспортної накладної № 78 від 25.01.2022 позивач поставив відповідачу товар за договором на суму 630990 грн.

Відповідно до акту звірки станом на 15.05.2022 заборгованість відповідача перед позивачем становила 500 000 грн. (часткові оплати: 03.02.2022 в сумі 30 990 грн, 14.02.2022 в сумі 50 000 грн, 23.02.2022 в сумі 50 000 грн).

02.06.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості за товар в сумі 500 000 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 44321 від 24.06.2022, № 44485 від 11.07.2022 відповідач частково оплатив товар в сумі 10 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив поставлений товар у повному обсязі, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 490 000 грн 00 коп.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд встановив, що факт передачі позивачем відповідачу товару за договором вартістю 630 990 грн підтверджується видатковою накладною № 78 від 25.01.2022, довіреністю від 01.01.2022 № 23, товарно-транспортною накладною № 78 від 25.01.2022.

Відповідно до п. 4.3. договору остаточний розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, не пізніше 1 (одного) банківського дня після отримання покупцем товару.

Відповідач не розрахувався за отриманий товар у погоджений сторонами у договорі строк, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Твердження відповідача про те, що у пункті 4.3. договору встановлений строк для виставлення рахунку є безпідставними, оскільки дієприкметниковий зворот «виставленого постачальником» після означуваного слова відокремлений комами, в тому числі комою перед словами «не пізніше 1 (одного) банківського дня…», що підтверджує встановлення строку остаточного розрахунку за товар, а не строку виставлення постачальником рахунку.

Суд зауважує, що наявність у покупця зобов`язання щодо здійснення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту ч. 1 ст. 692 ЦК України, а не ставиться у залежність від звернення до нього з окремою вимогою у порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Щодо неподання позивачем рахунку-фактури, суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Хоча в договорі й зазначено, що оплата здійснюється "на підставі рахунку-фактури", однак за змістом пункту 4.3 договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується "після отримання покупцем товару", а не рахунку. Тому ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а значить не звільняє від обов`язку оплатити товар.

З огляду на викладене, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати отриманого товару у повному обсязі, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 490 000 грн 00 коп. заборгованості.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що відповідач порушив договірні зобов`язання щодо своєчасної оплати товару.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У постанові від 20.08.2021 у справі №910/13575/20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначив, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців.

Згідно з п. 5.2. договору, у випадку прострочення оплати за поставлений товар, постачальник має право нарахувати, а покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення оплати, за кожний день прострочення, починаючи від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Отже, сторони у договорі встановили термін нарахування пені, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України (більше шести місяців), шляхом вказівки на подію - до дня фактичної оплати.

Відповідно до розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату товару відповідачу нараховані пеня в сумі 105053,65 грн. (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ), 3% річних в сумі 9294,41 грн за період з 27.01.2022 до 12.09.2022 та інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 88 050,57 грн. за період з лютого до серпня 2022 року, виходячи з суми заборгованості за товар з урахуванням часткових оплат.

Суд встановив, що у розрахунку пені та 3% річних позивач зменшує базу нарахування (суму боргу) з наступного після часткової оплати дня.

Водночас день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення відсотків річних та пені (правова позиція Верховного Суду у постановах від 25.02.2020 у справі №910/2615/18, від 10.12.2019 у справі № 912/2750/18).

Вказані обставини призвели до необґрунтованого нарахування пені в сумі 37 грн 52 коп.; сума нарахованих 3% річних відповідно до перерахунку суду в бік зменшення не змінилась.

За цих обставин, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 105 016 грн 13 коп. пені, 9294 грн. 41 коп. 3 % річних, 88050 грн. 57 коп. інфляційного збільшення суми боргу.

У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 37 грн 52 коп. пені суд відмовляє.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Охтирська молочна промислова компанія Славія (провулок Лісовий, буд. 18, с.Лутище, Охтирський район, Сумська область, 42751, код ЄДРПОУ 37761522) на користь Фірми Ярна-НТ (Приватне підприємство) (вул. Івана Піддубного, буд. 27А, м. Суми, 40007, код ЄДРПОУ 23818751) 490 000 грн 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 105 016 грн 13 коп. пені, 9294 грн. 41 коп. 3 % річних, 88050 грн. 57 коп. інфляційного збільшення суми боргу, 10 385 грн 42 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 03.10.2022.

СуддяД. В. Вдовенко