Рішення

від 08.09.2022 по справі 804/8455/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року Справа № 804/8455/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

при секретарі судового засідання Терентенко О.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Єрмолаєвої Д.С.,

представника відповідача Полівчука Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

30.11.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, буд.20а, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Первинна профспілкова організація працівників полку «Дніпро-1» Незалежної професійної спілки працівників поліції «ПАТРІОТ» (вул. Троїцька, буд. 20а, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40757249), в якій позивач просить:

- визнати протиправним, необгрунтованим та скасувати Рішення атестаційної комісії № 26 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про результати тестування ОСОБА_1 сержанта поліції, поліцейського полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що він займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню з Національної поліції через службову невідповідність, що прийняте 30 жовтня 2016 року та оформлене протоколом № 241.

Позовні вимоги мотивовані тим, що законних підстав для проведення атестування позивача не було, рішення атестаційної комісії не є мотивованим, оскільки атестаційні комісії не наділені повноваженнями визначати відповідність особи займаній посаді на підставі власних критеріїв, зокрема, на основі особистих уявлень про мотивацію, чесність, здатність до змін, які мають бути притаманні для поліцейського на певній посади безвідносно до конкретних показників діяльності. Крім того, атестування проведено не за визначеною адресою, співбесіда 30.10.2016 року проходила близько 22:00, голова комісії під час співбесіди присутнім не був.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2016 року відкрито провадження у справі № 804/8455/16 та залучено до участі у справі як другого відповідача Атестаційну комісію № 26 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Атестаційної комісії №26 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено повністю.

Суд у постанові дійшов висновку про наявність підстави для проведення атестації та обґрунтованість прийнятого атестаційною комісією рішення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що згідно матеріалів справи позивач 30.10.2016 року проходив співбесіду, під час якої, як зазначено в протоколі, членами атестаційної комісії досліджені декларація про дохід ОСОБА_1 , послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел. Членами атестаційної комісії позивачу поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи для подальшого проходження служби в Національній поліції, а також стосовно вчинення ним вчинку, що дискредитує звання поліцейського, вину в якому позивач визнав частково. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення члени атестаційної комісії одностайно проголосували за рішення, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Протокол №241 від 30.10.2016 року містить обґрунтування відповідності даних, викладених у розділі І та ІІ атестаційного листа позивача дійсним обставинам, за змістом протоколу підставами для прийняття вище зазначеного рішення став посередній рівень підготовки позивача, не в повному обсязі розуміння службових завдань, а також здійснення ним злочину. Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що атестаційною комісією повно досліджено критерії стосовно позивача, визначені п. 16,18 розділу IV Інструкції № 1465, а суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що прийняте атестаційною комісією №26 ГУ НП в Дніпропетровській області відповідне рішення, оформлене протоколом №241 від 30.10.2016 року стосовно звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність є правомірним та не підлягає скасуванню.

Постановою Верховного Суду від 15.05.2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час касаційного розгляду суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не з`ясували чи були наявні підстави для проведення атестації позивача. Крім того, якими доказами підтверджено наявність ознак службової невідповідності позивача. Вказані обставини, мають безпосереднє значення для правильного вирішення справи. Крім того, суд першої інстанції відкриваючи провадження у справі, у порушення вимог статті 52 КАС України, залучив до участі у справі другого відповідача. На ці порушення норм процесуального права, не звернув увагу суд апеляційної інстанції.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Атестаційної комісії №26 Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Первинна профспілкова організація працівників поліції полку «Дніпро-1» незалежної професійної спілки працівників поліції «Патріот» про визнання протиправним та скасування рішення - залишено без задоволення.

За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для проведення атестації, а саме - вирішення питання про звільнення зі служби з поліції через службову невідповідність, визначену п. 3 ч. 2 ст. 1 Закону № 580, та обґрунтованість прийнятого атестаційною комісією рішення.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 року без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що атестування поліцейських полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» та рот патрульної служби поліції особливого призначення «Січеслав» та «Кривбас» ГУ НП в Дніпропетровській області проводилось з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, тобто у відповідності до вимог статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Саме за результатами оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейського, освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посаді, атестаційною комісією і прийнято рішення щодо ОСОБА_1 , а саме: за результатами атестування останнього було визначено, що він займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, свідчить про порушення вимог чинного законодавства, що не може сприяти зміцненню авторитету поліції.

Також колегія суддів вважала, що скоєння кримінального правопорушення поліцейським, дискредитує звання рядового і начальницького складу національної поліції, за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Постановою Верховного Суду від 31.01.2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі № 804/8455/16 скасовано. Справу № 804/8455/16 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Верховний Суд під час касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Як слідує зі змісту наказу начальника ГУ НП в Дніпропетровській області №2647 від 21 вересня 2016 року «Про призначення атестування поліцейських ГУ НП в Дніпропетровській області» цей наказ не містить посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачених частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII.

На вказане вже звертав увагу Верховний Суд переглядаючи у цій справі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року, які були скасовані судом касаційної інстанції, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, у постанові від 15 травня 2019 року суд касаційної інстанції зазначав про відсутність у наказі № 2647 підстав атестації, передбачених частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII, тоді як в ньому вказано лише про мету проведення атестування, визначеного частиною першою статті 57 цього Закону.

За результатами нового розгляду суди попередніх інстанцій зазначили, що підставою для проведення атестації позивача було вирішення питання про звільнення зі служби з поліції через службову невідповідність (пункт 3 частини другої статті статті 57 Закону № 580-VIII), оскільки ОСОБА_1 скоїв вчинки, що дискредитують звання поліцейського про що зазначено в атестаційному листі останнього.

Разом з тим наказ № 2647 не визначав проведення атестації особисто позивача, та з тексту наказу слідує, що його метою (підставою) не було вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність ОСОБА_1 , як і не наведено такої підстави для проведення атестації.

Отже, незважаючи на наявну в атестаційному листі позивача, інформацію відповідно до якої під час проходження служби останній скоїв вчинки, що дискредитують звання поліцейського, а Прокуратурою Дніпропетровської області передано до суду справу за підозрою у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 162 КК України та посилання відповідача на вказані обставини, атестацію позивача призначено не з підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII.

Водночас наявність підстав для атестування повинна з`ясовуватися і мати обґрунтування щодо кожного поліцейського.

Необхідно зауважити, що оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його документального закріплення (протокол, окремий акт), повинно бути вмотивованим, деталізованим і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Верховний Суд у постанові від 15 травня 2019 року переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій у цій справі наголошував, що жодних відомостей про те, яким саме вимогам, що пред`являються до особи, яка перебуває на посаді, що обіймав позивач, він не відповідає, у чому саме проявляється така невідповідність протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) комісії не містять. Протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність позивача. Рішення комісії прийнято членами комісії шляхом голосування без наведення жодних мотивів та обгрунтувань.

Так, оскаржуване рішення № 26 не містить а ні посилань на інформацію про передачу до суду справи за підозрою у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 162 КК України, а ні мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність позивача.

При цьому необхідно зазначити, що питання про притягнення позивача до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалося.

Отже, надаючи оцінку наказу № 2647 в частині наявності підстав для проведення атестації позивача та відповідність його меті призначення атестації, визначеної частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII, та прийнятому за наслідками цієї атестації рішенню № 26 суди попередніх інстанцій вказані обставини залишили поза увагою, не надали їм належної оцінки, як і не врахували висновки суду касаційної інстанції, викладені у постанові від 15 квітня 2019 року.

Суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню № 26, зазначили про обґрунтованість висновків відповідача щодо службової невідповідності позивача із врахуванням скоєння ним кримінального правопорушення, що свідчить про порушення ним вимог чинного законодавства, що не може сприяти зміцненню авторитету поліції.

Суд ураховує істотність вищенаведених обставин цієї справи, однак висловлюючи такі висновки, суди попередніх інстанцій не врахували, що вказані судові рішення щодо скоєного ОСОБА_1 кримінального правопорушення були прийняті судами у період 2019-2020 років, натомість атестація позивача проводилася у 2016 році (наказ від 21 вересня 2016 року), а отже не могли бути підставою для проведення атестації позивача та враховані атестаційною комісією при прийнятті висновку щодо відповідності займаній ним посаді.

Таким чином, пов`язуючи факт невідповідності позивача займаній посаді із наявністю вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2019 року у справі № 205/440/15-к, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 162 КК України судами залишено поза увагою, що вказані обставини не були покладені в основу оскаржуваного рішення № 26, а оцінка їм атестаційною комісією не надавалася.

Окрім того, судами не надано оцінку доводам позивача щодо порушення відповідачем 1 положень статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників», а саме на момент проведення атестації (30 жовтня 2016 року) позивач був призначений на посаду (07 листопада 2015 року) менше одного року, а тому не мав би підлягати атестації.

Так, відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» атестуванню не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Вказані положення є загальними (базовими) щодо регулювання відносин із атестування працівників, які, в свою чергу, не суперечать положенням Закону № 580-VIII та мали бути враховані відповідачем 1 при прийнятті рішення щодо проведення атестації, а судами при наданні оцінки наявності підстав для атестування.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що за змістом положень Інструкції № 1465 атестування поліцейських включає два етапи: тестування та співбесіду.

Тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.

Однак зі змісту оскаржуваних судових рішень слідує, що судами попередніх інстанцій не досліджувалося питання щодо проведення тестування позивача з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості.

Наведене не надає можливості надати оцінку обґрунтованості висновків атестаційної комісії про професійну невідповідність позивача, посередній рівень підготовки та не розуміння в повному обсязі службових завдань як то зазначено в оскаржуваному рішенні № 26.

Також Верховний Суд зазначив, що про вказані порушення порядку атестації позивач зазначав як у позовній заяві так і в апеляційній скарзі, однак суди попередніх інстанцій вказаному оцінку не надали та доводи та аргументи позивача не перевірили.

Понад те суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем дотримано процедуру проведення атестування поліцейських, зокрема, позивача.

Наведене в сукупності свідчить про невиконання судом апеляційної інстанції вимог Верховного Суду, викладених у постанові від 15 травня 2019 року. Зокрема, судами попередніх інстанцій не надано оцінку ключовим доводам учасника справи, не досліджено наявні у матеріалах справи докази, не надано оцінку обставинам, на які посилається учасник справи та не усунуто цього недоліку під час нового розгляду справи.

Суди попередніх інстанцій зосередившись на наявності вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2019 року у справі № 205/440/15-к, із яким пов`язали правомірність оскаржуваного рішення № 26, не надали оцінку підставам цього позову з якими позивач пов`язує протиправність оскаржуваного рішення атестаційної комісії № 26.

Так, предметом позову у цій справі є визнання протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії № 26 ГУ НП в Дніпропетровській області про результати його атестування, яке оформлено протоколом № 241 від 30 жовтня 2016 року. Однією з підстав позову, тобто обставиною, якою позивач обґрунтовує зазначений предмет, є те, що наказ № 2647 про проведення атестації прийнято без наявності підстав, визначених частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII і, як наслідок, проведення самої процедури атестації та прийняте за її наслідками оскаржуване рішення № 26 є протиправними. Протиправність призначення цієї атестації, внаслідок якої відповідач прийняв рішення про невідповідність позивача займаній посаді та наявність підстав для звільнення позивача через службову невідповідність, входить до предмета доказування у справі та за її обставин не вимагає заявлення самостійної позовної вимоги про визнання протиправним і скасування наказу № 2647. Окрім того, у підстави позову у цій справі позивачем покладено порушення процедури самої атестації за наслідками якої прийнято оскаржуване рішення № 26.

Справу № 804/8455/16 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022 року, справу № 804/8455/16 передано на розгляд головуючому судді Луніній О. С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року адміністративну справу № 804/8455/16 прийнято до свого провадження. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.03.2022 року.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, у зв?язку з чим всі справи, призначені до розгляду в судовому засіданні у період з 24 лютого 2022 року по 30 березня 2022 року, не розглядались.

30.03.2022 року до суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необгрунтовними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. 02.07.2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про Національну поліцію», згідно з п. 1 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень якого, цей Закон набрав чинності з 07.11.2015 року. Наказом ГУНП від 07.11.2015 № 1 о/с відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 року було призначено прибулого з МВС України ОСОБА_1 поліцейським патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, присвоївши йому в порядку переатестування спеціальне звання «сержант поліції» на підставі п. 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону. Підставою для видання наказу стала заява позивача від 07.11 2015 про прийняття його на службу до поліції та призначення на посаду. Пунктом 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визначена скорочена процедура прийняття на службу до поліції колишніх працівників органів внутрішніх справ, в той час як добір на посади поліцейських у цьому Законі передбачений за результатами проведеного конкурсу (ст. 52 Закону) або проведення атестування (ст. 57 Закону). У зв?язку з тим, що колишніх працівників ОВС було прийнято без проведення атестування за скороченою процедурою без належного відбору, їх було призначено на посади тимчасового штатного розпису. Особи, призначені на посади поліцейських проходять службу в поліції відповідно до положень Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метю оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар?єри. Рішення про проведення атестування згідно з ч. 4 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 4 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.11.2015 року за № 1445/27890 приймає голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Згідно з п. 14 Положення про Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, затвердженого наказом голови Національної поліції України від 06.11.2015 № 20 керівник Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області наділений правом призначати на посаду та звільняти з посад як поліцейських так і керівників відокремлених структурних підрозділів Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Вказана норма свідчить про те, що керівник Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області наділений правом на прийняття відповідного рішення, що є його дискреційним повноваженням, передбаченим Законом. При цьому, ні Закон України «Про Національну поліцію» ні Інструкція не містять особливих умов або обмежень по прийняттю керівником такого рішення, а також періоду часу між проведенням атестування. Керівником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар?єри при призначенні на вищу посаду переміщення на нижчу, звільнення зі служби і поліції через службову невідповідність наказом ГУНП від 21.09.2016 № 2647 було призначено проведення атестування поліцейських полку патрульної служби поліції особивого призначення «Дніпро-1» та рот патрульної поліції особливого призначення «Січеслав» та «Кривбас» Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та визначені заходи щодо організації її проведення, передбачені п. 1 розділу ІV Інструкції, у тому числі було створено Атестаційну комісію № 26 ГУНП для проведення атестування зазначених поліцейських. У відповідності до п. 3, 7 розділу ІV Інструкції безпосереднім керівником ОСОБА_1 тимчасово виконуючим обов?язки заступника командира полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 був складений атестаційний лист, у якому, зокрема, було зазначено наступне: «Під час проходження служби ОСОБА_1 скоїв вчинки, що дискредитують звання поліцейського, свою вину на досудовому слідстві визнав. Прокуратурою Дніпропетровської області передано до суду справу за підозрою у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ст. 162 ч. 2 (Порушення недоторканості житла, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування), 296 ч. 3 (хуліганство, пов?язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов?язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії) КК України». Відповідно до розділу ІІ «Висновок прямого керівника» атестаційного листа складеного на ОСОБА_1 тимчасово виконуючим обов?язки. Командира ППСПОП «Дніпро-1» ГУНП полковником поліції ОСОБА_3 зроблений висновок: «Займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність». 30.10.2016 року ОСОБА_1 на підставі п. 12 розділу ІV Інструкції за рішенням атестаційної комісії було запрошено на співбесіду. Під час проведення співбесіди позивачу ставились питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського, його функціональні обов?язки та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. Виходячи зі змісту атестаційного листа, було надано питання такого змісту: «Під час досудового слідства Ви визнали провину за злочин?» відповідь: «Так, частково». Під час співбесіди досліджувались також довідки та копії документів про його заохочення та наявність дисциплінарних стягнень та інші матеріали, що були надані у розпорядження атестаційної комісії. Вказане, на переконання відповідача, свідчить про те, що при проведенні атестування ОСОБА_1 комісією було всебічно досліджені всі зібрані на нього документи: атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список (форми № 1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» та інші матеріали. Відповідач наголошує, що основним завданням атестаційної комісії на виконання положень Інструкції було визначення відповідності колишніх працівників органів внутрішніх справ оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, мотивації особи, що спонукає до поведінки на досягнення цілей у службі в поліції, їх готовності діяти професійно грамотно, чітко, з високою працездатністю у будь-яких складних умовах, виконувати в короткий строк службові завдання служби, а також готовності говорити правду, бути відвертим, благонадійним, готовим прийняти нові цінності та принципи роботи нової поліції, оскільки діяльність поліції характеризується стресовим характером, що призводить до надмірних навантажень і перевантажень нервової системи, що, в свою чергу, позначається на ефективності службової діяльності. Результати проведеного Атестаційною комісією № 26 ГУНП з позивачем атестування, у відповідності до п. 20 розділу ІV Інструкції, було оформлено протоколом № 241 від 30.10.2016. Зі змісту цього протоколу вбачається, що атестаційною комісією одноголосно прийняте рішення (за 3, проти - 0), що ОСОБА_1 4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, що, у свою чергу, відповідає пп. 4 п. 15 розділу ІV Інструкції. Мотивами прийняття такого рішення, що зазначається членами комісії на підставі п. 3 розділу ІІІ Інструкції, стало наступне: посередній рівень підготовки, скоїв злочин, який усвідомлює, не в повному обсязі розуміє службові завдання. Аналіз викладеного свідчить про те, що під час проведення співбесіди з ОСОБА_1 були досліджені критерії, зазначені у п. 16 розділу ІV Інструкції. Також відповідач зазначає, що атестаційні комісії є колегіальним органом, що створені керівником поліції для надання допомоги у проведенні незалежного та незаангажованого визначення відповідності посадам поліцейських, а також перспектив їхньої службової кар?єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, як то передбачено частинам 1, 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію». Саме комісії уповноважені вивчати матеріали, зібрані на поліцейського, приймати рішення про проведення з поліцейським співбесіди, вживати відповідні організаційні заходи з цього приводу та за результатами атестування приймати одне з рішень, наведених у п. 15 розділу ІV Інструкції. Свої рішення, як то передбачено п. 18 розділу ІV Інструкції, приймають більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії, з певною свободою розсуду, коли обирається з декількох юридично допустимих рішень, визначених у п. 15 розділу ІV Інструкції, те, яке комісія вважає кращим за даних обставин, що, в свою чергу, свідчить про наявність у атестаційних комісій дискреційних повноважень при прийнятті рішень за результатами атестування поліцейських на підставі всебічного розгляду зібраних матеріалів на особу та проведення з ним співбесіди. Що стосується тестування під час проведення атестації, то відповідно до п. 10 розділу ІV та розділу V Інструкції рішення про проведення тестування поліцейських приймається комісіями, тобто прийняття цього рішення відноситься до дискреційних повноважень суб?єкта владних повноважень, а саме, до Атестаційної комісії № 26. При цьому, Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських не містить норм про обов?язковість прийняття атестаційними комісіями рішень про проведення тестування поліцейських під час проведення атестації. Атестаційна комісія № 26 ГУНП прийняла рішення провести атестування полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» та рот патрульної служби поліції особливого призначення «Січеслав» та «Кривбас» Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області відповідно до п. 12 розділу ІV Інструкції у режимі співбесіди та з урахуванням всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що у складі комісії були відсутні особи, які могли не об?єктивно та упереджено прийняти рішення, оскільки позивач не скористався своїм правом, передбаченим у п. 4 розділу ІІІ Інструкції, та перед проведенням співбесіди не заявляв про відвід голови та членів атестаційної комісії у зв?язку з наявністю обставин, що викликають сумнів у їх безсторонності. На питання, чи довіряє він складу атестаційної комісії, позивач відповів «так». Таким чином, відповідач вважає, що ГУНП та Атестаційна комісія № 26 ГУНП під час атестування ОСОБА_1 діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством.

Підготовче засідання у справі № 804/8455/16 призначено на 07.04.2022 року.

07.04.2022 року до суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач вважає, що атестацію щодо нього проведено незаконно та з численними порушеннями, що є підставою для задоволення його позовних вимог. Так, у наказі № 2647 від 21. 09.2016 року «Про атестування поліцейських ГУНП в Дніпропетровській області» відсутня конкретна підстава, яка передбачала атестування позивача. Наказ не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 підлягає атестуванню у зв?язку з вирішенням питання про звільнення зі служби через службову невідповідність. В поліцію позивача призначено наказом № 1о/с від 07.11.2015 поліцейським полку патрульної поліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУ НП в Дніпропетровській області з присвоєнням спеціального звання «сержант поліції». При цьому, ні наказ про призначення, ні Закон України «Про Національну поліцію» тимчасового призначення на посаду не передбачає. Тимчасовий строк призначення передбачає у наказі строк, на який особа призначається, наказ № 1о/с від 07.11.2015 вказує на безстроковість призначення позивача. Саме оскаржуване рішення атестаційної комісії, оформлене протоколом № 241 від 30.10.2016 із додатком № 1 не містить посилань на відомості, внесені до реєстру досудових розслідувань. В рішенні атестаційної комісії зазначено, що позивач частково визнав свою провину на досудовому слідстві, а тому він є винним у скоєнні злочину, та, як наслідок, звільненню з органів поліції. При цьому, на момент проведення атестування позивача у 2016 році були відсутні будь-які рішення по суті кримінального провадження та матеріали такого провадження не були предметом дослідження атестаційної комісії. Крім того, комісія під час атестування зробила такий суперечливий висновок, а дисциплінарне провадження відносно позивача не проводилось і матеріали справи не містять доказів цього. Щодо порушення процедури під час проведення атестації, позивач зазначив наступне. Оскаржуване рішення атестаційної комісії від 30.10.2016 року не містить усіх визначених п. 16 розділу ІV Інструкції, критеріїв, на яких воно повинно грунтуватися. Комісія не врахувала заохочення позивача Державною нагородою, яке є одним з критеріїв, які враховуються при прийнятті рішення та підтвердженням того, що позивач якісно виконує свої службові обов?язки. Також позивач звертає увагу на характеристику, надану позивачу командиром ППСПОП «Дніпро-1» ГУНП у Дніпропетровській області О. Рашевським, в якій зазначено про його позитивні риси. Під час співбесіди йому не були поставлені питання, які мають відношення до його безпосередніх функціональних обов?язків та жоден із членів комісії не намагався з?ясувати рівень його професійних якостей, знання законодавства. Всі питання, які були поставлені, це: функціональні обов?язки? Ви довіряєте складу атестаційної комісії? Ви вчиняли або приймали участь у вчиненні злочину? Під час досудового слідства Ви визнали провину? Як Ви себе бачите надалі в полку? А тому, доводи відповідача, стосовно того, що під час співбесіди позивачу ставились питання, що стосуються професійної діяльності поліцейського спростовуються відсутністю у протоколі № 241 від 30.10.2016 переліку питань, що стосуються професійної діяльності поліцейського. Протягом усього часу проведеної співбесіди жоден із членів атестаційної комісії не ставив питання щодо професійних якостей та теоретичних знань, не перевірялись знання нормативно-правових актів, що регламентують службову діяльність поліцейського. А тому, твердження Атестаційної комісії щодо посереднього рівня підготовки та не в повному обсязі розуміння завдань служби є безпідставними, атестаційний лист та інші матеріали не містять належних та допустимих доказів цього. Згідно з положенням Інструкції № 1645, атестування поліцейських проводить у два етапи: тестування та співбесіда. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, який в обов?язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення. Таким чином, тестування поліцейського є обов?язковою умовою, яка повинна передувати проведенню співбесіди з працівником поліції та результати тестування є одним з критеріїв п. 16 розділу ІV Інструкції, який обов?язково підлягає оцінці атестаційною комісією та враховується атестаційною комісією при прийнятті рішення. Висновок атестаційної комісії не грунтується на результатах тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички, оскільки воно не проводилось, документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, не розглядались у зв?язку з їх відсутністю, результати тестування га поліграфі не досліджувались, показники службової діяльності, а саме, наявність заохочень, які були в матеріалах справи, та дисциплінарних стягнень, які відсутні, не досліджувались. Враховуючи викладене, позивач вважає, що жодних відомостей про те, яким саме вимогам, що пред?являються до особи, яка перебуває на посаді, що обіймав позивач, він не відповідає, у чому саме проявляється така невідповідність, протокол атестаційної комісії та висновок (рішення) комісії не містять. Протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обгрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову відповідність позивача. Рішення комісії прийнято членами комісії шляхом голосування без наведення жодних належних та допустимих мотивів та обгрунтувань, а тому підлягає скасуванню.

07.04.2022 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 26.04.2022 року.

26.04.2022 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 02.06.2022 року.

02.06.2022 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 28.06.2022 року.

28.06.2022 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 14.07.2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року клопотання ОСОБА_1 про виключення відповідача та третьої особи зі складу учасників справи задоволено. Виключено з числа відповідачів у справі № 804/8455/16 Атестаційну комісію № 26 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Виключено з числа третіх осіб у справі № 804/8455/16 Первинну профспілкову організацію працівників поліції полку «Дніпро-1» Незалежної професійної спілки працівників поліції «ПАТРІОТ».

14.07.2022 року закінчено підготовче провадження, суд перейшов до розгляду справи по суті. Розгляд справи по суті відкладено до 19.07.2022 року.

19.07.2022 року протокольною ухвалою суду розгляд справи по суті відкладено до 04.08.2022 року.

04.08.2022 року судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. Судове засідання відкладено до 11.08.2022 року

11.08.2022 року протокольною ухвалою суду розгляд справи по суті відкладено до 16.08.2022 року

16.08.2022 року розгляд справи відкладено до 01.09.2022 року.

01.09.2022 року розгляд справи відкладено до 08.09.2022 року.

У судовому засіданні 08.09.2022 представники сторін підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення, аналогічні тим, що викладені в заявах по суті.

У судовому засіданні 08.09.2022 справу розглянуто, проголошено вступну і резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом ГУНП № 1 о/с від 07.11.2015 відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» призначено прибулого з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування та з установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07.11.2015 року, ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання сержанта міліції, поліцейським патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, присвоївши йому спеціальне звання «сержант поліції».

Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 21.09.2016 №2647, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону №580 та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за №1445/27890 (далі - Інструкція №1465), наказано, зокрема: провести атестування поліцейських полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» та рот патрульної служби поліції особливого призначення «Січеслав» та «Кривбас» ГУ поліції в Дніпропетровській області.

В атестаційному листі старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зазначено, що ОСОБА_1 службу в органах внутрішніх справ розпочав у вересні 2014 року. З жовтня 2015 року перебуває на посаді поліцейського полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. У складній обстановці орієнтується швидко, розслудливо, рішення приймає зважено та обдумано. Відзначається витримкою та вмінням доводити розпочату справу до логічного завершення. Приймав участь у звільненні м. Маріуполь, с. Піски від російсько-терористичних угрупувань. Має належну теоретичну та спеціальну підготовку. Сої знання уміло використовує на практиці. В роботі проявляє ініціативу, наполегливість, здатність працювати в умовах обмеженого часу. Спосіб життя відповідає задекларованим доходам. У стройовому відношенні підтягнутий, зовнішньо охайний. Табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони володіє добре. Під час проходження служби ОСОБА_1 скоїв вчинки, що дискредитують звання поліцейського, свою вину на досудовому слідстві визнав. Прокуратурою Дніпропетровської області передано до суду справу за підозрою у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України (порушення недоторканості житла, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування), ч.3 ст.296 КК України (хуліганство, пов`язане з опором представникові громадськості, який виконує обов`язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії)За висновком прямого керівника: «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідністю».

30.10.2016 позивач проходив співбесіду, під час якої як зазначено в протоколі, членами атестаційної комісії досліджені декларація про дохід ОСОБА_1 , послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.

За результатами розгляду вказаних матеріалів та проведеної співбесіди атестаційною комісією № 26 ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято рішення, в якому зазначено, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Вказане рішення оформлене протоколом від 30.10.2016 №241, зі змісту якого вбачається, що підставами для його прийняття став факт посереднього рівня підготовки позивача, не в повному обсязі розуміння службових завдань, а також скоєння злочину який він усвідомлює.

Позивач, вважаючи висновки атестаційної комісії незаконними та безпідставними, звернувся до суду з позовною заявою про їх скасування.

Розглядаючи даний спір по суті заявлених позовних вимог та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до пункту 4 Розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення Закону №580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 9 Розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення Закону №580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пунктом 12 вказаного Розділу XI Закону №580-VIII визначено, що працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема: спеціальне звання міліції - спеціальне звання поліції, підполковник міліції - підполковник поліції.

Наказом по особовому складу Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.11.2015 року №1о/с відповідно до Розділу ХІ Закону №580-VIII призначено прибувшого з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєння спеціального звання поліції в порядку переатестування та з установлення посадового окладу згідно штатного розпису, з 07.11.2015 року ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання сержанта міліції, поліцейським полку патрульної поліції особливого призначення «Дніпро-1» Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, присвоївши йому спеціальне звання сержант поліції.

Відповідно до статті 81 Закону №580-VIII первинні звання молодшого складу поліції присвоюються керівниками органів поліції, які приймають рішення про прийняття на службу в поліції, одночасно з рішенням про прийняття на службу та призначення на посаду. Військовослужбовцям та громадянам, які мають військові або спеціальні звання, класні чини, під час прийняття на службу в поліції присвоюються первинні спеціальні звання поліції, відповідні наявним у них військовим або спеціальним званням, класним чинам, у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно із пунктом 1.3 «Порядку присвоєння спеціальних звань та подання матеріалів для їх присвоєння», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.03.2012 року №218, який діяв до 12.03.2016 року, перші спеціальні звання начальницького складу органів внутрішніх справ присвоюються особам, уперше прийнятим або переведеним на службу в органи внутрішніх справ з міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, правоохоронних органів з наявним військовим або іншим спеціальним званням у порядку переатестування, за винятком осіб, які раніше проходили службу в системі МВС України і були відряджені до міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, правоохоронних органів для подальшого проходження служби. Такі особи зараховуються в кадри МВС України у наявному військовому чи спеціальному званні з подальшим переатестуванням.

Аналогічна норма закріплена пунктом 3 розділу І та пунктом 1 розділу ІІ «Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року №177.

Таким чином, переатестування, яке зазначено в наказі від 07.11.2015 року №1о/с про прийняття позивача на службу в поліції, стосується виключно присвоєння спеціального звання поліції.

Відповідно до статті 15 Закону №580-VIII структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.

Штатний розпис (штат) та кошторис територіальних органів поліції затверджує керівник поліції.

Наказом Національної поліції України від 06.11.2015 року № 4 відповідно до статті 15 Закону №580-VIII затверджено тимчасові штати органів і підрозділів головних управлінь Національної поліції, у тому числі в Дніпропетровській області.

Однак, ані Законом №580-VIII, ані іншими нормативними актами не передбачено затвердження тимчасового штатного розпису або прийняття на посаду поліцейського тимчасово або під умовою.

Згідно із частиною 2 статті 56 Закону №580-VIII службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 Закону №580-VIII. Призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України (статті 47 Закону №580-VIII).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивача безстроково призначено на постійну, а не тимчасову посаду, та з установленням посадового окладу згідно штатного розпису, і позивач вступив на службу у поліції.

Згідно із частиною першою статті 58 Закону №580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов?язків.

Відповідно до частини другої статті 58 Закону №580-VIII строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

У зв?язку з неподанням органом поліції - відповідачем доказів того, що позивач був призначений на одну з посад, передбачених частиною другою статті 58 Закону, посилання відповідача на те, що позивач був призначений у тимчасовий штат на відповідну посаду поліцейського, у тому числі у порядку переатестування, є необґрунтованим, а також не свідчить про прийняття позивача на службу на тимчасовій основі.

Отже, позивач є таким, що призначений на посаду безстроково та атестації на предмет відповідності він не підлягає.

Водночас, мета та підстави атестування поліцейських визначені у статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Так, відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.

Приписами частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведені у частині другій статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» підстави для проведення атестування є вичерпними.

Аналогічні норми щодо підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року № 1465 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за № 1445/27890.

При цьому метою проведення атестування із будь-яких, зазначених у частині другій статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», підстав є вирішенням можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв`язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Кожна із зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути пов`язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов`язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

До того ж та обставина, що при прийнятті позивача на службу в поліцію для нього не проводився конкурс на зайняття посади в поліції, не породжує для відповідача право проводити відповідний конкурс в подальшому, тобто для вже призначеного на посаду працівника.

Аналогічна правова позиція щодо підстав проведення атестування поліцейських, в тому числі в контексті пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», викладена у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №808/928/16, від 14 листопада 2019 року у справі №814/695/16, від 23 жовтня 2019 року у справі № П/811/1471/16, від 28 листопада 2019 року (К/9901/29699/18), від 05 грудня 2019 року (К/9901/23453/18), від 17 лютого 2020 року (К/9901/48268/18), від 04 березня 2020 року (К/9901/15771/18), від 07 травня 2020 року (К/9901/7821/18) тощо.

Отже, положення частини 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» необхідно розуміти таким чином, що закріплений у ньому перелік підстав атестування поліцейських є вичерпним. Положення частини четвертої статті 57 Закону про те, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами, у взаємозв`язку із положенням частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що у відповідному наказі керівника органу поліції щодо заходів із підготовки та проведення атестування має бути зазначено: ім`я поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестуванню; необхідність та підстава атестування щодо кожного поліцейського, який включений до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 21.09.2016 № 2647 з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону №580 та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за №1445/27890 (далі - Інструкція №1465), наказано, зокрема: провести атестування поліцейських полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» та рот патрульної служби поліції особливого призначення «Січеслав» та «Кривбас» ГУ поліції в Дніпропетровській області.

Таким чином, прийнятий ГУ НП в Дніпропетровській області наказ від 21.09.2016 №2647 про проведення атестування стосується широкого кола осіб, та не містить підстав для призначення атестації щодо кожного окремого працівника поліції, якого він стосується.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 29.04.2014 року по 06.11.2014 року та в ГУ НП в Дніпропетровській області з 07.11.2015 року.

27.07.2014 року, після прийняття ОСОБА_1 на службу в органи внутрішніх справ, в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстроване кримінальне провадження № 12014040690002824 за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 296 КК України.

Таким чином, ще під час служби позивача в органах внутрішніх справ зареєстроване кримінальне провадження № 12014040690002824 за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 296 КК України.

Водночас, при прийнятті позивача до лав Національної поліції вказані обставини враховані не були.

При цьому, не зважаючи на вказані відомості та на наявну в атестаційному листі ОСОБА_1 , інформацію відповідно до якої під час проходження служби останній скоїв вчинки, що дискредитують звання поліцейського, а Прокуратурою Дніпропетровської області передано до суду справу за підозрою у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 162 КК України та посилання відповідача на вказані обставини, атестацію позивача призначено не з підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII.

Водночас Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повинно було визначити наявність підстав для атестування із зазначенням обґрунтування щодо кожного поліцейського, в тому числі г для позивача.

Необхідно зауважити, що оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його документального закріплення (протокол, окремий акт), повинно бути вмотивованим, деталізованим і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Таким чином, у вказаному наказі зазначено загальну підставу для призначення атестації не визначено таку підставу, як вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність (пункт 3 частини другої статті 57 Закону № 580-VІІІ), з огляду на те, що він скоїв вчинки, що дискредитують звання поліцейського.

При цьому, іншого наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, який би передбачав, що позивач підлягає атестуванню із зазначенням підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», та, який слугував підставою для проведення атестування щодо позивача, відповідачем суду не надано.

Водночас, поняття «службова невідповідність» і звільнення за цією підставою є більш широким і таким, що охоплюється поняттям «звільнення у порядку дисциплінарного стягнення».

Однак, питання про притягнення позивача до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалось.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивача було протиправно та безпідставно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 липня 2020 року у справі 805/1148/17-а.

Відповідно до частини п?ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, суд вважає необгрунтованими доводи позивача стосовно необхідності застосування до спірних правовідносин положень статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників», а саме на момент проведення атестації (30 жовтня 2016 року) позивач був призначений на посаду (07 листопада 2015 року) менше одного року, а тому не мав би підлягати атестації.

Так, відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» атестуванню не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

При цьому, суд зазначає, що вказані положення є загальними (базовими) щодо регулювання відносин із атестування працівників.

Натомість приписи Закону № 580-VIII є спеціальними до спірних правовідносин, та, на час виникнення спірних правовідносин, не містили обмежень щодо проведення атестації особам, які прослужили менше одного року, за умови наявності підстав, визначених статтею 57 Закону № 580-VIII для проведення такої атестації.

Щодо правової оцінки рішення Атестаційної комісії, оформленого протоколом № 241 від 30 жовтня 2016 року, про службову невідповідність позивача, суд зазначає наступне.

Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри, визначений Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року № 1465 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за № 1445/27890 (далі - Інструкція № 1465).

Пунктом 2 розділу І Інструкції № 1465 встановлено, що керівники всіх рівнів зобов`язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об`єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

У свою чергу, розділом ІV Інструкції № 1465 визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.

Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції № 1465, атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Інструкції № 1465, атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.

За змістом пунктів 7-9 розділу ІV Інструкції № 1465, керівники, які складають атестаційний лист, зобов`язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов`язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров`я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов`язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з`ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Відповідно до пункту 10 розділу ІV Інструкції № 1465, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов`язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

За викладених обставин, тестування поліцейського під час проведення атестування є обов?язковим етапом для визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості.

Водночас, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач під час проходження атестування не проходив етапу тестування, що є порушенням пункту 10 розділу ІV Інструкції № 1465.

Згідно з пунктом 11 розділу ІV Інструкції № 1465, атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Пунктом 12 Розділу ІV Інструкції № 1465 встановлено, що за рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (пункт 15 розділу ІV Інструкції № 1465).

Відповідно до пункту 16 Розділу ІV Інструкції № 1465, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов`язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

З аналізу викладеного вбачається, що, виходячи зі змісту та мети атестування, Атестаційна комісія під час співбесіди повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського відповідно до обов`язків, що на нього покладені (покладаються), його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з`ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465.

Так, судом встановлено, що за результатом розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, Атестаційна комісія прийняла рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Натомість, з атестаційного листа видно, що позивач у складній обстановці орієнтується швидко, розслудливо, рішення приймає зважено та обдумано; відзначається витримкою та вмінням доводити розпочату справу до логічного завершення; приймав участь у звільненні м. Маріуполь, с. Піски від російсько-терористичних угрупувань; має належну теоретичну та спеціальну підготовку; свої знання уміло використовує на практиці; в роботі проявляє ініціативу, наполегливість, здатність працювати в умовах обмеженого часу; спосіб життя відповідає задекларованим доходам; у стройовому відношенні підтягнутий, зовнішньо охайний; табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони володіє добре.

Разом з тим, з огляду на те, що під час проходження служби ОСОБА_1 скоїв вчинки, що дискредитують звання поліцейського, свою вину на досудовому слідстві визнав, Прокуратурою Дніпропетровської області передано до суду справу за підозрою у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, ч. 3 ст. 296 КК України, за висновком прямого керівника: «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідністю».

При цьому, суд зазначає, що підставою для проведення атестації позивача, як вже було визначено вище, не вказано, що вона проводиться для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Крім того, суд звертає увагу, що вказаний вчинок, що дискредитує звання поліцейського, ОСОБА_1 скоїв ще під час проходження служби в органах внутрішніх справ, однак відповідачем під час прийняття позивача на службу до Національної поліції, вказані обставини враховані не були.

У свою чергу, висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов`язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б спростували наведені у атестаційному листі факти про достатню кваліфікацію і професійні навички позивача.

Також, відсутні докази того, що під час проведення атестації було враховано заохочення позивача та відсутність застосованих до нього дисциплінарних стягнень.

Крім того, під час співбесіди позивачу було задано п?ять запитань, з яких на запитання «функціональні обов?язки» зафіксовано відповідь «відповідь надано».

На запитання «Ви довіряєте складу атестаційної комісії?» надано відповідь: «так».

На запитання «Ви вчинили або приймали участь у вчиненні злочину за ст.296 КК України?» надано відповідь: «Мою вину не доведено».

На запитання «Під час досудового слідства Ви визнали провину за злочин?» надано відповідь: «Так, частково».

На запитання «Як Ви себе бачите надалі в полку?» надано відповідь: «Готовий служити».

Отже, співбесіда з позивачем стосувалась загалом участі у вчиненні злочину та з?ясування питання щодо визнання вини позивача.

При цьому, суд зазначає, що саме вирок суду є доказом вчинення особою кримінального правопорушення, однак такий доказ вини відповідача під час проведення атестації відсутній.

Рішення відповідача, оформлене протоколом № 241 від 30.10.2016 року, аргументоване тим, що позивач має посередній рівень підготовки, скоїв злочин, який усвідомлює, не в повному обсязі розуміє службові завдання.

При цьому, в атестаційному листі, складеному безпосереднім керівником позивача зазначено, що ОСОБА_1 має належну теоретичну та спеціальну підготовку, свої знання уміло використовує на практиці, в роботі проявляє ініціативу, наполегливість, здатність працювати в умовах обмеженого часу.

Таким чином, висновки атестаційної комісії прийнято без урахування відомостей атестаційного листа.

У свою чергу, оскільки негативне рішення Атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Атестаційної комісії, оформлене протоколом № 241 від 30 жовтня 2016 року, щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, не ґрунтується на вимогах Закону № 580-VIII та Інструкції № 1465, прийняте атестаційною комісією без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За умовами частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи висновки Верховного Суду, сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, позивачем понесені судові витрати у розмірі: 551,21 грн. - Квитанція від 22.11.2016, 826,80 грн. - Квитанція від 23.10.2020 року, 1600, 00 грн. - Квитанція від 07.03.2-17 року, всього 2978, грн., які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді Луніної О.С. у щорічній відпустці, повний текст рішення складений в перший робочий день.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення атестаційної комісії № 26 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про результати тестування ОСОБА_1 сержанта поліції, поліцейського полку патрульної служби поліції особливого призначення Дніпро-1 Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняте 30 жовтня 2016 року та оформлене протоколом № 241.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, буд. 20а, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2978,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03.10.2022 року.

Суддя О.С. Луніна