Рішення

від 05.09.2022 по справі 160/8628/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2022 року Справа № 160/8628/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОПРОКАТ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2022 року № 35067 про віднесення ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність прийнятого рішення про віднесення ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» до п. 8 Критерію ризиковості платника податку. Всі податкові накладні по господарським операціям з вищевказаними контрагентами були зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних і оскаржуване рішення прийнято не у зв`язку з поданням на реєстрацію позивачем податкової накладної, а вже через певний проміжок часу після проведення реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2026 року відкрито провадження у справі №160/8622/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

25.07.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідач вказує, що рішення щодо включення до переліку ризикових платників прийнято з урахуванням наявної податкової інформації, по товариству, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Встановлено придбання товарів у контрагентів-постачальників, у яких не прослідковується походження послуги та/або які включені до переліку ризикових. Податкові зобовьязання згідно ЄРПН, сформовано за рахунок реалізації придбаного товару. ОСОБА_1 є посадовою особою (директор і головний бухгалтер) на підприємстві ТОВ «ТРУБОТОРГ ІНВНЕСТ», яке включене до переліку ризикових. За даними аналізу отриманих і виданих податкових накладних на ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» відсутні технічні, фізичні та технологічні можливості до вчинення господарських операцій: чисельність 2 особи. Товариством не надано звітність за 1 квартал 2022 року.

Позивачем 28.07.2022 подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву. Позивач вважає, що відповідач фактично не спростував доводів про реальність господарських операцій між ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» і ТОВ «ІМПЕКС», не навів належних обгрунтувань. В позовній заяві зазначено і надано відповідні документи в підтвердження наявності матеріально-технічної бази і самого поставленого товару.

05.08.2022 судом отримані від відповідача заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено з посиланням на підп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 і підп. 62.1.2 п. 62,1 ст. 62 ПК України, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання чи отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України.

Інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

В період з 15.08.2022 по 02.09.2022 суддя перебувала у відпустці.

Розгляд справи здійснюється після виходу судді з відпустки.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» зареєстроване як юридична особа 06.04.2020 року, номер запису 1224410200000094064.

Товариство здійснює такі види діяльності згідно КВЕД, як:

46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (основний);

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

17.08.2021 року комісією щодо розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №46445 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №160/25683/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.08.2021 року № 46445 про віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» (код ЄДРПОУ 43585893) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» (код ЄДРПОУ 43585893) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до витягу з протоколу №145 від 03.06.2022 комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зроблено висновок щодо виключення ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» (код ЄДРПОУ 43585893) з переліку ризикових платників (бази даних ІС «Податковий блок).

В той же час в цей же день комісією Головного управління ДПС у Дніпропетроовській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про віднесення ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» до переліку платників податку, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ІМПЕКС».

Вказане рішення позивач вважає протиправним, у зв"язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного:

Частиною 2ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За визначенням у п.61.1 ст. 61 Податкового кодексу Україниподатковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.62.1 ст.62ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно достаті 39 цього Кодексу.

Пунктом201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 20116 ст. 201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначений в постанові Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, якою затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165).

За п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2) (п. 5 Порядку №1165).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями пунктів 25, 26 Порядку № 1165 встановлено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

За змістом п. 40 Порядку №1165, засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (п. 44 Порядку №1165).

В оскаржуваному рішенні контролюючим органом у розділі "Податкова інформація", який заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків зазначено«встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платника податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ІМПЕКС».

Тобто, висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача , а його контрагента-постачальника ТОВ «ІМПЕКС».

Проте, оспорюване рішення не містить обгрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Як вбачається з прийнятих контролюючим органом квитанцій за реєстрованими номерами 9241747329, №9242382176, 9241695980, 9241745582, 9241689331, 9241738094, 9241747859, №9241748970 подані ТОВ «ІМПЕКС» податкові накладні були прийняті і зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З відповіді Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.06.2022 на адвокатський запит представника позивача (вих №13/1 від 13.06.2022) щодо перебування ТОВ «ІМПЕКС» в переліку ризикових платників податків та надання копії відповідного рішення вбачається, що контролюючий орган не має інформації про те, чи віднесено ТОВ «ІМПЕКС», яке перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Тобто, відповідачем не надано належних доказів в підтвердження віднесення ТОВ «ІМПЕКС» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позивачем в підтвердження реальності господарських операцій з вказаним контрагентом були надані копії наступних документів: договір поставки №02/08/21-1 від 02.08.2021, укладений між ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» (покупець) і ТОВ «ІМПЕКС» (постачальник), специфікації до договору, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення на оплату.

Суд також зазначає, що сам по собі факт включення контрагентів позивача до переліку ризикових платників податку не може бути самостійною підставою для віднесення і позивача до ризикового платника, оскільки кваліфікуючою ознакою для віднесення суб`єкта до ризикового є саме здійснена ним господарська операція, в якій контрагент є лише одним з складових елементів.

Надані докази є належними і допустимими, що підтверджують фактичне здійснення між сторонами господарських операцій.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на той факт, що директор ТОВ «ІМПЕКС» Кислий Вадим Миколайович є також директором ТОВ «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ», яке включено до переліку ризикових 18.10.2021. За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі №280/12709/21 визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.12.2021 №47152 про віднесення ТОВ «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39333484) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Зобов"язано Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 44118663) виключити ТОВ ТОВ «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39333484) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Не відповідають дійсності твердження відповідача про ненадання Товариством звітності за 1 квартал 2022.

За приписами абз. 3 пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов"язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодепксу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов"язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податків накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Копія квитанції №2 від 21.02.2022 підтверджує отримання контролюючим органом податкової декларації з ПДВ за січень 2022.

Відповідно до копій квитанцій №2 від 10.06.2022 позивачем було подано податкові декларації з ПДВ за лютий 2022 і березень 2022.

Суд зазначає, що відповідачем не вказано, які конкретно документи повинен подати позивач на підтвердження того, що вчинювані ним господарські операції не є ризиковими. Відповідач не зазначив чому подані позивачем документи не спростовують факту проведення ризикових операцій.

Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до суду жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано непрозорі механізми визначення Товариства як такого, що відповідає Критеріям ризиковості, оскільки не доведено, яку саме використано інформацію та чи проведено повний моніторинг діяльності позивача перед тим, як винести оскаржуване рішення.

За правовою позицією Верховного Суду від 18.02.2020р. у справі №360/1776/19 здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Нормами Порядку № 1165 чіткий перелік умов, за яких контролюючий орган може віднести підприємство до категорії ризикових. Відповідно до матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність та виконує договірні зобов`язання перед контрагентами.

Доказів того, що позивач не своєчасно подає податкові звітності, має податковий борг, недоїмку зі сплати інших платежів суду також не надано.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення про віднесення ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та задоволення позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у сумі 4962,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №798 від 17.06.2022. Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення попередньо 15000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

За приписами з частин 1-3ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 5ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2022 між адвокатом Ковальчук Денисом Юрійовичем (Адвокат) і ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» (Клієнт) укладений договір про надання правничої допомоги, за яким Адвокат зобов"язався надавати Клієнту правничу допомогу з питань захисту прав та законгних інтересів Клієнта щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2022 №35067 та зобов"язання виключення з переліку платників податків, які відповідають, критеріям ризиковості, а Клієнт зобов"язався прийняти та оплатити правничу допомогу на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2. договору вартість правничої допомоги адвоката, що визначена п. 1.1. даного договору становить 15000,00 грн., виходячи з вартості 1 години -1500,00 грн. Оплата наданої правничої допомоги Адвокату здійснюється Клієнтом в наступному порядку: протягом 10 каленждароних днів з дати підписання данного договору Клієнт оплачує Адвокату 7500,00 грн., протягом 10 календарних днів з дати підписання Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги -7500,00 грн.

Відповідно до копії платіжного доручення №794 від 14.06.2022 клієнтом сплачено адвокату 7500,00 грн.

Відповідно до ч.6ст. 134 КАС Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7ст. 134 КАС України).

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостоїстатті 134 КАС Україниза наявності клопотання іншої сторони.

Відповідач визначенийпозивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги,не заперечив, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подав.

Як вбачається з матеріалів справи в договорі про надання правничої допомоги сторони погодили фіксовану оплату послуг адвоката у сумі 15000,00 грн. В той же час станом на прийняття рішення позивачем не надані докази виконання умов п. 5.2 договору, а саме доказів сплати 7500,00 грн. протягом 10 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, не надано також самого акту приймання-передачі.

За правовим висновком Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №280/2635/20 КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, не дивлячись на відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, враховуючи що дана справа є справою незначної складності, позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом або акту приймання-передачі наданих робіт (послуг) на підтвердження здійснених ним витрат і затраченого часу, суд вважає, що сума зазначена в договорі про надання правничої допомоги і в позовній заяві до стягнення є недоведеною, розмір витрат на оплату послуг адвоката не співмірний із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у сумі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 255, 257, 262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» (вул. Шевченка, буд. 37, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43585893) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2022 року № 35067 про віднесення ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області(вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» (вул. Шевченка, буд. 37, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43585893) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» (вул. Шевченка, буд. 37, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43585893) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4962,00 грн., витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона