Рішення

від 03.10.2022 по справі 240/5513/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року м. Житомир справа № 240/5513/22

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до спільного українсько-російського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ-ВІ-ДІ" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з спільного українсько-російського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ-ВІ-ДІ" податкову заборгованість у сумі 18 883,48 грн. Стягнення здійснити з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позову зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 18 883,48 грн, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали суду від 04.04.2022 надіслано на адресу відповідача, яка вказана в матеріалах справи.

Ухвала суду повернулась на адресу суду як не вручена з незалежних від суду причин.

Відповідно до частини 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Згідно частин 8, 11статті 126 КАС Українивважається, що повістку вручено, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями частини 6 статті 7, частини 11 статті 126 КАС України ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи вважається врученою належним чином, оскільки судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо своєчасного повідомлення, зокрема, відповідача про здійснення розгляду даної справи.

Крім того, 26.08.2022 судом було опубліковано оголошення на офіційному веб-порталі судової влади з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та встановлення строку для подання відзиву.

Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 КАС України та встановлений ухвалою суду від 04.04.2022 відзив на адміністративний позов не надіслав.

Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Відповідачем клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву подано не було.

Частиною 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено судом, спільне українсько-російське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ-ВІ-ДІ" перебуває на податковому обліку в Житомирському управлінні ГУ ДПС у Житомирській області.

Зі змісту зведеного розрахунку платника податків встановлено, що відповідачем не сплачено податковий борг з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 18 883,48 грн.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з п.п.14.1.156. ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1. статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Так, відповідачу на підставі ст.129 Кодексу нараховано пеню на борг минулих років в сумі 18 883,48 грн.

Пунктом 59.1. статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога «Ю» №1162-25 від 03.03.2015, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями корінця податкової вимоги з підписом про її отримання.

Пунктом 87.1. статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відтак, матеріалами справи підтверджено факт наявності у відповідача податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 18 883,48 грн.

У розумінні п.п.14.1.17. п.14.1. ст.14 ПК України грошове зобов`язання у розмірі 18 883,48 грн вважається податковим боргом.

В силу норм п.59.3.,59.5.ст.59та ст.60 ПК України податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною).

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами підтвердив свої позовні вимоги, які підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.3.-95.4. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.

Доказів сплати податкового боргу в розмірі 18 883,48 грн у матеріалах справи не міститься.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з спільного українсько-російського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ-ВІ-ДІ" (вул. Котовського, 25, кв. 65, Житомир, 10029, ЄДРПОУ 14328164) на користь Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 44096781) податковий борг в сумі 18 883,48 грн з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва