Рішення

від 03.10.2022 по справі 640/38022/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2022 року м. Київ № 640/38022/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Харківській областідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохімхолдинг"простягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохімхолдинг" про стягнення податкового боргу у сумі 145927,85 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в загальній сумі 145927,85 грн., який виник на підставі самостійно поданої податкової звітності.

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву в якому зазначено про те, що позивачем не було належним чином направлено йому копію позовної заяви з доданими до неї документами та надано суду докази на підтвердження відповідного факту. Також відповідач зазначив про відсутність правових підстав для нарахування податку на нерухоме майно, на яке звернуто стягнення ОТ "Златобанк" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 12.09.2016 у справі №922/5161/15.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохімхолдинг" подано до контролюючого органу звітні податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік №3 від 12.02.2020, за 2021 рік № 1 від 28.01.2021 в яких самостійно визначено суму грошового зобов`язання.

06.11.2020 Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкову вимогу №15070-13 в якій визначено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохімхолдинг" суму податкового боргу платника податків станом на 05.11.2020 у розмірі 31747,50 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 166.1 статті 166 Податкового кодексу України платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пунктами 166.2 та 166.3 статті 166 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Відповідно до пунктів 266.6 та 266.7 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Пунктами 266.9 та 266.10 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Пунктом 129.3 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 23.05.2020) встановлено, що нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 23.05.2020) пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми заниження податкового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов`язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Статтею 131 Податкового кодексу України встановлено, що нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання набуває статусу податкового боргу.

Пунктами 59.1 та 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Факт самостійного визначення відповідачем грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в загальній сумі 145927,85 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік №3 від 12.02.2020, за 2021 рік № 1 від 28.01.2021.

Позивачем, у зв`язку з наявністю у відповідача станом на 05.11.2020 заборгованості, винесено податкову вимогу від 06.11.2020 № 15070-13.

На підтвердження того, що у відповідача наявна заборгованість у розмірі 145 927,85 грн. позивачем надано суду розрахунок загальної суми заборгованості, згідно облікових карток у АІС "Податковий блок" та суми заборгованості, яка підлягає заявленню до суд станом на 21.09.2021 та копії витягів з інтегрованої картки платника податків.

Посилання відповідача на факт того, що позивачем не було належним чином направлено йому копію позовної заяви з доданими до неї документами та надано суду докази на підтвердження відповідного факту суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Таким чином на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок щодо надання доказів саме направлення іншим учасникам справи справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, а не вручення відповідних документів.

Позивачем надано суду список згрупованих поштових відправлень ф. 103 від 06.12.2021 № 963, яким підтверджується факт направлення на адресу відповідача рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

Відповідачем суду доказів на підтвердження факту того, що в зазначеному листі було направлено не позовну заяву, а інші документи суду надано не було.

Таким чином позивачем надано суду докази на підтвердження направлення відповідачу відповідно до положень частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України рекомендованого листа з повідомленням про вручення, у той час, як відповідачем доказів на спростування того, що в зазначеному листі було направлено саме копію позовної заяви з доданими до неї документами суду надано не було.

В частині посилань відповідача на те, що у відповідача відсутні правові підстави для нарахування податку на нерухоме майно, на яке звернуто стягнення ОТ "Златобанк" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 12.09.2016 у справі № 922/5161/15, суд звертає увагу на те, що позивачем було самостійно подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік №3 від 12.02.2020, за 2021 рік № 1 від 28.01.2021 в яких визначено суму грошового зобов`язання з відповідного податку.

При цьому суд звертає увагу на те, що у випадку, якщо відповідач вважав визначені в зазначених деклараціях суми податкових зобов`язань помилковими він відповідно до положень Податкового кодексу України був наділений право подати уточнені декларації, водночас відповідне право ним реалізоване не було.

Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43983495) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохімхолдинг" (01034, м. Київ, вул. Чапаєва, 12, літера Б, код ЄДРПОУ 31958717) про стягнення коштів - задовольнити повністю.

2. Стягнути до бюджету України кошти у розмірі 145 927,85 грн. (сто сорок п`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім грн. 85 коп.) у рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохімхолдинг" (01034, м. Київ, вул. Чапаєва, 12, літера Б, код ЄДРПОУ 31958717).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов