Рішення

від 03.10.2022 по справі 640/7542/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2022 року м. Київ № 640/7542/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАС ТРЬОШ ЛЬВІВ»простягнення капіталізованих платежів у розмірі 160 814,70 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (далі по тексту - позивач) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАС ТРЬОШ ЛЬВІВ» (далі також - відповідач, ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ ЛЬВІВ»), у якій просить стягнути з ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ ЛЬВІВ» 160 814,70 грн. капіталізованих платежів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві отримує страхові виплати ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, під час роботи у ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ ЛЬВІВ». 09 лютого 2022 року позивач отримав відомості про те, що стосовно відповідача до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи - ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ ЛЬВІВ» в результаті ліквідації.

Позивач зазначив теж, що на адресу відповідача надіслав письмову вимогу від 26 квітня 2022 року №1464-11 про сплату капіталізованих платежів у розмірі 160 814,70 грн., однак будь-якої відповіді з боку ліквідаційної комісії не одержав.

Позивач вважає, що відповідно до положень статті 112 Цивільного процесуального кодексу України, статті 11 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №986, відповідач зобов`язаний провести капіталізацію страхових внесків у сумі 160 814,70 грн. як страхувальника, який ліквідується.

Ухвалою від 25 травня 2022 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні); відповідачу запропоновано надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію вказаної ухвали суду надіслано на адресу ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ ЛЬВІВ» зазначену в позовній заяві та яка відповідає даним Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 50). Поштова кореспонденція отримана відповідачем 02 червня 2022 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на час вирішення справи, відповідачем відзиву подано не було, так само, як і заяви про визнання позову.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ ЛЬВІВ» є юридичною особою та перебувала на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві щомісячно здійснює страхові виплати потерпілому внаслідок трудового каліцтва під час роботи в ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ ЛЬВІВ» ОСОБА_1 згідно з актом про нещасний випадок від 31 липня 2008 року №01, випискою з акта огляду МСЕК серії ЛВА-2 №025176 від 15 вересня 2008 року, постанови про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати від 29 березня 2021 року №46022/446861/703603/20.

09 лютого 2022 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи - ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ ЛЬВІВ» в результаті ліквідації.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві направило на адресу відповідача вимогу про сплату капіталізованих платежів від 26 квітня 2022 року №1464-11 у розмірі 160 814,70 грн.

Вказана вимога була направлена на адресу ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ ЛЬВІВ» рекомендованим листом з трекінг номером 0306212583750.

З відомостей ПАТ «Укрпошта» вбачається, що відправлення було отримано представником відповідача 18 травня 2022 року.

Оскільки відповідач не надіслав відповіді на заявлену майнову вимогу й за цією вимогою не сплатив капіталізований платіж, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (далі по тексту - Закон №1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку є серед іншого: обов`язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; обов`язковість фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; цільового використання коштів соціального страхування; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом (стаття 3 Закону №1105-XIV).

Згідно норм частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець, як страхувальник зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

Так, положеннями статті 35 Закону №1105-XIV визначено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Відповідно до норм частини 1 та 6 статті 36 Закону №1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов`язань перед потерпілим.

При цьому, частина 7 статті 36 Закону №1105-XIV передбачає, що страхові виплати складаються із: страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності; страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

У силу приписів статті 4 Закону №1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Згідно з статтею 1 Закону №1105-XIV страхові внески - це кошти відрахувань на окремі види загальнообов`язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; страхові кошти - акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 11 Закону №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам здійснюється відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №986 (далі по тексту - Порядок №986).

У цьому Порядку термін «капіталізація платежів» означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (пункт 2 Порядку №986).

Згідно з пунктом 3 Порядку №986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

За приписами пункту 8 Порядку №986 у кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

З наведеного слідує, що законодавчо визначено обов`язок страхувальника здійснювати капіталізацію платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Таким чином суд вважає, що відповідач зобов`язаний сплатити капіталізовані платежі на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві в розмірі 160 814,70 грн., оскільки зареєстрований у Фонді соціального страхування, як платник страхових внесків та ліквідовується, як юридична особа без правонаступника.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (код ЄДРПОУ 41312290, адреса: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 92/2) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАС ТРЬОШ ЛЬВІВ» (код ЄДРПОУ 33562801, адреса: 03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 50) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві капіталізовані платежі у розмірі 160 814,70 грн. (сто шістдесят тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 70 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені положеннями статтею 255 адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.М. Погрібніченко