Рішення

від 26.10.2007 по справі 21/65-07(6/487-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/65-07(6/487-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.07р.

Справа № 21/65-07(6/487-06)

За позовом  товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпрометалургзабезпечення”,м.Дніпропетровськ 

до  відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Кванс”, м.Дніпропетровськ 

про визнання договору недійсним

Суддя  Алмазова І.В.

Представники:

  від позивача - не з'явився.

від відповідача - Павлов А.Г., - представник, дов. №б/н від 01.01.2007р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору №81 від 19.08.2004р., в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що даний договір від відповідача підписаний не уповноваженою особою. 09.10.2007р. в судове засідання позивач подав заяву (вхідний №21834) про зміну підстав позову і просить вважати її наступною: дефект суб"єктного складу та відсутність у діях сторін договору направленості на реальне виникнення правових наслідків.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що договір №81 від 19.08.2004р. був підписаний повноважною особою і надалі був також схвалений керівництвом товариства.  У відзиві на заяву (вхідний №22132) відповідач доводить, що спірний договір з його боку був підписаний не директором, а засновником товариства Сироватко С.В., повноваження якого підтверджені довіреністю від 12.08.2003р.  і його дії з підписання даного договору були в подальшому схвалені за наказом генерального директора товариства. Стверджує, що спірний право чин є дійсним, не містить пороку суб'єктного складу у понятті ч.1 ст.215 ЦК України. Заперечує на посилання позивача, що договір не був спрямований на реальне виникнення правових наслідків. Пояснює, що відповідачем не було здійснено оплати вартості обладнання, і цей факт не може свідчити, що на момент укладання угоди у відповідача був намір на укладання фіктивної угоди, означене спростовується підписанням акту приймання-передачі обладнання від 19.08.2004р. Зазначає, що в подальшому придбане обладнання було передано відповідачем на відповідальне зберігання Державному підприємству „Нікопольський трубний завод” (договір зберігання №0407/1 від 04.07.2005р., акт прийому-передачі від 04.07.2005р. Не заперечує, що за договором умови поставки  FCA не були виконані і фактично передача спірного обладнання відбулася на території Державного підприємства „Нікопольський трубний завод”, що  було змінено добровільною згодою сторін

У судовому засіданні, згідно ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 18.10.2007р. та  до 22.10.2007р.

Ухвалою голови господарського суду Дніпропетровської області   строк розгляду спору був продовжений на місяць, до 12.10.2007р.

Заслухавши представників сторін, вивчивши надані ними документи, встановлено:

19.08.2004р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпрометалургзабезпечення” та     товариством   з   обмеженою   відповідальністю  „Кванс”   був  укладений   договір № 81(Специфікація до нього), за змістом преамбули  якого зазначено,  від позивача  в особі директора Чепинського А.А., діючого на підставі Статуту , від відповідача  -   в особі генерального директора Стребкової Д.С., діючої на підставі Статуту.  

За умовами даного договору продавець (позивач) брав на себе зобов'язання передати у власність покупця (відповідача) обладнання на умовах FCA, склад продавця   м.Нікополь (Інкотермс-2000) згідно специфікації до договору, а відповідач брав зобов'язання сплатити його вартість і прийняти на умовах договору (п.1.1).

Договір  діє з дня підписання сторонами до 31.12.2004р., а по фінансових зобов'язаннях –до повного їх виконання сторонами (п.2.1).

Сторонами договору узгоджено, що позивач передає відповідачу обладнання не пізніше 5-ти календарних днів з моменту надходження на розрахунковий рахунок 100% оплати від суми договору (п.3.1.). Оплату за договором відповідач здійснює шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача у розмірі  100% суми договору на протязі 5-ти банківських днів  з моменту отримання рахунку позивача (п. 6.1).

У специфікації до даного договору (Додаток №1) зазначений перелік обладнання у кількості 53 одиниці на загальну суму 780 405 грн. 00 коп. з ПДВ.

Як доведено матеріалами справи, та не заперечує відповідач, договір № 81 від 19.08.2004р. підписаний не директором підприємства відповідача, а його засновником –Сироватко С.В., який не був посадовою особою товариства, але діяв на підставі довіреності (т.1, а.с.95), за змістом якої йому надані повноваження на підписання від імені товариства будь-яких цивільних та господарських угод на суму що не перебільшує 6000000,00 грн. і даний договір надалі був схвалений за наказом по ТОВ "Кванс" від 19.08.2004р. №36/1 (т1, а.с.96) генеральним директором відповідача. Докази в підтвердження неналежності означеної довіреності Сироватко С.В. позивачем не надані, на запит суду представник позивача посилається на те, що всі докази надані в справу.

 Беручи до уваги викладене, ствердження позивача, що договір № 81 від 19.08.2004р. підписаний з боку відповідача неуповноваженою особою не доведені. Крім того, факт зазначення у преамбулі договору прізвища посадової особи підприємства та підписання змісту даного договору іншим повноважним представником юридичної особи не спотворює підстав для визнання даного договору недійсним відповідно діючого законодавства України.

Ствердження позивача, що сторони не мали на меті створити юридичні наслідки за оспорюваним правочином також не доведені доказами та спростовуються матеріалами справи. 19.08.2004р. за умовами даного договору позивач брав на себе зобов"язання передати у власність відповідачу майно певного переліку, а відповідач –прийняти і оплатити його вартість. На виконання умов договору позивач 17.12.2004р. направляв відповідачу рахунок –фактуру №126 на оплату спірного обладнання  (т.1, а.с.13). Крім того, позивач звертався до відповідача з наміром розірвати даний договір з причини закінчення строку його дії і невиконання оплати отриманого майна (т.1, а.с. 16). Викладене свідчить про неналежне виконання відповідачем обов"язків з оплати вартості спірного майна і не доводить, що при  укладенні договору в діях відповідача був намір на укладення фіктивної угоди, що внутрішня воля відповідача не була спрямована на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов"язків

Відповідно п.1 роз"яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних з визнанням угод недійсними" за загальним правилом невиконання, або неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. Заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків. Згідно ст. 234 ЦК України Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Сторони склали акт приймання-передачі (оригінал оглянутий в судовому засіданні), за змістом якого відповідачу був переданий позивачем перелік майна, який повністю відповідає переліку, зазначеному у специфікації до договору. По ствердженню позивача, передача означеного обладнання фактично не була здійснена, однак докази того, що під час укладання даного договору позивач не мав намір його виконувати, позивачем не надані. Доводи позивача, що за змістом договору (п.1.1. та Специфікації до нього) узгоджені умови передачі обладнання –FCA склад продавця м.Нікополь (Інкотермс 2000), що передбачає завантаження обладнання та його транспортування, чого не відбувалося, суд не може рахувати належними, оскільки викладене може свідчити про згоду сторін на зміну умов договору при його виконанні, крім того,  питання належності виконання сторонами обов"язків за  даним договором не є предметом даного спору.

Згідно п. п. 1, 2, 3, ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 ЦК України Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позовні вимоги не доведені задоволенню не підлягають.  

Витрати по справі, згідно ст. 49  ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.  49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України,  суд

                                                                      В И Р І Ш И В :

               -    в задоволенні позову відмовити;

               -    рішення набуває законної сили через 10 днів з дати його підписання.

Суддя

 І.В. Алмазова

Рішення підписано-23.10.2007р.