Ухвала

від 30.09.2022 по справі 640/21958/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21958/18

УХВАЛА

30 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Федотова І.В., суддів Єгорової Н.М., Сорочка Є.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ектів-Груп» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року зазначену апеляційну скаргу повернуто апелянту через невідповідність її вимогам ст. 296 КАС України.

06 червня 2022 року відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 22 листопада 2021 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року зазначену апеляційну скаргу також було повернуто апелянту через невідповідність її вимогам ст. 296 КАС України.

22 липня 2022 року відповідач втретє звернувся з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, оскільки вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення строку для подачі апеляційної скарги, визнані неповажними. Крім того, апелянтом не додано документа про сплату судового збору.

26 вересня 2022 року від апелянта до суду апеляційної інстанції повторно надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року.

В зазначеному клопотанні, апелянт посилається на введення на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та встановлення простою у роботі ДПС України та її територіальних органів згідно наказу ДПС України від 24.02.2022 № 243-о.

Дослідивши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні апеляційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи чітко визначенні строки подання апеляційної скарги та дату винесення рішення суду першої інстанції, сторони повинні мати впевненість у гарантованому його виконанні та неможливість порушення такого права шляхом подання апеляційної скарги у будь-який час.

Аналіз рішень Верховного Суду у справах №№ 200/4368/20-а, 804/2863/16, 8226/2220/16, 507/1436/16-а, 823/440/16 та ін. дає підстави для висновку, що скаржник має надати суду достовірні та переконливі докази, що підтвердять існування об`єктивно існуючих та непереборних обставин, які унеможливили звернення до суду протягом встановленого законом строку.

Суд звертає увагу, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з апеляційною скаргою.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

При цьому, колегією суддів враховано правові висновки Європейського Суду з прав людини, згідно яких, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07.07.1989).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апелянтом у клопотанні не зазначено будь-яких конкретних обставин та не надано будь-яких належних доказів, пов`язаних із введенням на території України воєнного стану, які б перешкоджали відповідачу звернутися із апеляційною скаргою в межах строку, встановленого КАС України.

Посилання апелянта на встановлення простою у роботі ДПС України та її територіальних органів згідно наказу ДПС України від 24.02.2022 № 243-о як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження колегія суддів вважає недоречним, оскільки представник апелянта вже вдруге звертається із апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року після завершення простою у роботі ДПС України, який було введено згідно наведеного вище наказу від 24.02.2022 № 243-о.

Інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та відповідних належних доказів апелянтом не наведено.

Таким чином, підстави для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні.

Також, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому посилається на відсутність коштів для сплати судового збору у зв`язку з обмеженням фінансування видатків податкового органу для сплати судового збору в умовах воєнного стану.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Наведені апелянтом підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, які передбачені законом, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.

Щодо посилання апелянта на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, колегія суддів зазначає, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного та систематичного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Водночас, апелянтом не надано жодних належних доказів, які б підтверджували неможливість останнього сплатити судовий збір .

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені Головним управлінням ДПС у м. Києві у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 298, 299, 325, 328 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року та про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ектів-Груп» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач І.В. Федотов

Судді Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко