Рішення

від 24.10.2007 по справі 1/312-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/312-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.07р.

Справа № 1/312-07

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоцентраль",м.Дніпродзержинськ, 

до  Дніпродзержинського міського управління МВС України в Дніпропетровській області, м.Дніпродзержинськ, 

про стягнення 35554грн. 88коп.

Суддя  Рудь І.А.

Представники:

  від позивача: Гаврілова О.Ф. - дов. № 001/023 від 26.03.07 р.

відвідповідача: Макарчук Б.Л. - дов. б/н від 07.05.07 р. 

СУТЬ СПОРУ:

27.07.07 р. ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" звернулось до суду з позовом, яким просить стягнути з Дніпродзержинського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області заборгованість за надані послуги поставки теплової енергії у вигляді гарячої води у розмірі 20067грн. 15коп. на підставі Договору № 263п від 15.10.2003 р., а також 3% річних - 7338грн. 90коп., інфляційні витрати –2006грн. 67коп., пеню –6142грн. 16коп., що у сумі становить 35554грн. 88коп.

Після уточнення позовних вимог Позивачем, відповідно до заяви від 10.10.07 р., сума позову, зявлена до стягнення останнім з Відповідача, становить: основний борг - 20067грн. 15коп., 3% річних - 832грн. 62коп., інфляційні витрати –2006грн. 67коп., пеня –5488грн. 25коп., що у сумі складає 28394грн. 69коп.

Відповідач проти наявної заборгованості не заперечує, посилаючись на те, що є бюджетною організацією і одержує бюджетні асигнування відповідно до затверджених кошторисів. Заборгованість виникла внаслідок недостатнього фінансування з Державного бюджету. Клопотанням від 10.10.07 р. Відповідач просить не застосовувати до нього заходи щодо примусового стягнення сум інфляційних витрат та 3% річних, у зв'язку з особливостями його фінансування та статусу, оскільки кошторисом Дніпродзержинського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області не передбачене виділення з держбюджету грошових коштів на погашення зазначених сум. Також, у заяві від 10.10.07 р. Відповідач вказує про сплив строку позовної давності щодо стягнення пені та просить суд відмовити у стягненні з нього на користь Позивача зазначеної суми.

Відповідно до ст.77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.10.2007р. до 10.07.2007р.

За згодою представників сторін, в порядку ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2003р. між Позивачем та Відповідачем укладено  договір № 263п про надання послуг поставки теплової енергії для опалення й вентиляції у період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року й технологічних потреб. (далі –Договір).

          Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язався надавати послуги поставки теплової енергії у вигляді гарячої води Відповідачу, а останній зобов'язався своєчасно сплачувати вартість отриманої теплової енергії за встановленими тарифами в термін, обумовлений Договором (п.4.2.2, 6.2, 6.7 Договору)

За умовами п.6.7 Договору, оплата наданих Відповідачу послуг, повинна здійснюватись не пізніше 10 числа  наступного місяця.

          Договірні зобов'язання Позивачем виконані в строк і у повному обсязі, що підтверджуються актами виконання поставки теплової енергії, копії яких наявні у матеріалах справи.

          Відповідач оплату наданих послуг проводив частково, з порушенням терміну розрахунків, внаслідок чого утворилась  заборгованість за період грудень 2005р., березень 2006 р., у розмірі 20067грн. 15коп.

Відповідно до п.7.2.6. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, Відповідачу належить сплатити Позивачу пеню у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також сума боргу перераховується з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Таким чином, за розрахунком Позивача, Відповідачу нараховані до стягнення суми пені у розмірі 6142грн. 16коп. та інфляційних витрат –2006грн. 67коп.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків. Сума 3 % річних склала 7338грн. 90коп.

          Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У судовому засіданні 10.10.07 р. представником Позивача, після перерахування, подано уточнений  розрахунок суми боргу, пені та штрафних санкцій. Відповідно до цього розрахунку сума позовних вимог становить: основний борг - 20067грн. 15коп., 3% річних - 832грн. 62коп., інфляційні витрати –2006грн. 67коп., пеня –5488грн. 25коп., що у сумі складає 28394грн. 69коп.

Заборгованість Відповідача підтверджується матеріалами справи, а саме: договором, актами виконання поставки теплової енергії, пред'явленими Відповідачу рахунками, розрахунком суми позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позов вказує, що є бюджетною організацією, яка фінансується за рахунок Державного бюджету України і одержує бюджетні асигнування відповідно до затверджених кошторисів. Заборгованість виникла внаслідок недостатнього фінансування з Державного бюджету.

Крім того, Відповідач вважає, що на вимоги Позивача щодо нарахування пені у розмірі 5488грн. 25коп. сплив строк позовної давності, оскільки заборгованість виникла у зв'язку з несплатою за березень 2006 року, а позовна заява подана Позивачем до суду в липні 2007 р.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника) надати послугу, яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Щодо заяви Відповідача про застосування строку позовної давності, необхідно зазначити наступне.

Позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені у розмірі 5488грн. 25коп. задоволенню не підлягають через відсутність правових підстав для нарахування.

За умовами ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до умов п.5 ст.261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки заборгованість Відповідача перед Позивачем виникла у зв'язку з несплатою за березень 2006 року, а позовна заява подана Позивачем до суду в липні 2007 р., з моменту виникнення заборгованості сплив термін більший, ніж один рік.

За таких обставин, у позовних вимогах в частині стягнення пені у розмірі 5488грн. 25коп. належить відмовити.

З клопотання Відповідача, яке надійшло до суду 10.10.07 р., вбачається, що останній не заперечує проти наявної заборгованості перед Позивачем, однак просить не застосовувати до нього заходи щодо примусового стягнення сум інфляційних витрат та 3% річних, у зв'язку з особливостями його фінансування та статусу. Відповідач є  бюджетною організацією, яка фінансується за рахунок Державного бюджету країни, а кошторисом Дніпродзержинського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області не передбачене виділення з держбюджету грошових коштів на погашення зазначених сум.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України,  господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає   стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. При цьому судом приймається до уваги (враховується) й майновий стан сторін.

За таких обставин, господарський суд вважає за можливе зменшити суму штрафних санкцій та пені, що підлягає стягненню з Відповідача.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що  підлягають задоволенню частково у розмірі: основний борг - 20067грн. 15коп., інфляційні витрати - 1003грн. 34коп., 3 % річних - 416грн. 31коп.,  а всього - 21486грн. 80коп., в решті позову слід відмовити.

Згідно зі 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищеозначеного, керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дніпродзержинського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області (51931, м.Дніпродзержинськ, пр.Аношкіна, 7/42, код ЄДРПОУ 08670987, р/р 35216001001641 УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (51925, м.Дніпродзержинськ, вул.Радянська, 2, код ЄДРПОУ 00130820, р/р 26007302172010 у філії відділення Промінвестбанку у м.Дніпродзержинську, МФО 305501) 20067грн. 15коп. (двадцять тисяч шістдесят сім грн. 15коп.) - основного боргу, 1003грн. 34коп. (одну тисячу три грн. 34коп.) - інфляційні витрати, 416грн. 31коп. (чотириста шістнадцять грн. 31коп.) - 3 % річних, 214грн. 85коп. (двісті чотирнадцять грн. 85коп.) –витрат по сплаті державного мита, 71грн. 31коп. (сімдесят одну грн. 31коп.) –витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

 І.А. Рудь

Рішення підписано 12.10.07 р.