Рішення

від 23.09.2022 по справі 469/958/20

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.09.2022 Справа №469/958/20

2/469/142/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2022 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Єврокар Україна про застосування наслідків нікчемного правочину,

В С Т А Н О В И В :

13 листопада 2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому зазначив, що 28 вересня 2017 року між ним та відповідачем у простій письмовій формі укладено договір фінансового лізингу № 3686 з додатком №2 (далі договір), предметом якого є транспортний засіб, зазначений у п.1.1 договору та додатку №2, на виконання якого він перерахував відповідачу авансовий платіж у сумі 25000,00 грн. У зв`язку із порушеннями, допущеними представником відповідача при укладенні договору, позивач 30 вересня 2017 року особисто повідомив представника відповідача у м. Миколаєві про розірвання вищевказаного договору та направив поштою відповідну заяву на юридичну адресу відповідача із пропозицією про повернення ОСОБА_1 80% сплаченого ним авансового платежу, а також надав реквізити його банківського рахунку. Листом від 03 листопада 2017 року № 2193 відповідач повідомив позивача про те, що зі сплаченої ним суми 22413,00 грн. згідно п.9.6 договору зараховано відповідачем як комісія за організацію договору, а 2587,00 грн. як частина авансового платежу, у зв`язку із чим позивачеві підлягає поверненню лише 2069,00 грн., та що договір вважається розірваним з 03 жовтня 2017 року, тоді ж відповідач перерахував йому 2069,00 грн. 21 листопада 2017 року позивач направив відповідачу поштою пропозицію про повторний розгляд його заяви, але відповіді не отримав. Заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 09 вересня 2020 року у справі №469/1683/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Єврокар Україна" про визнання недійсним договору фінансового лізінгу відмовлено, так як судом встановлено нікчемність правочину.

Позивач просив застосувати наслідки недійсності нікчемного договору фінансового лізингу від 28 вересня 2017 року №3686, укладеного між сторонами, та стягнути з відповідача на його користь 22930,40 грн., отриманих відповідачем від позивача.

16 листопада 2020 року судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач копію ухвали про відкриття провадження отримав 23 листопада 2020 року.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлявся шляхом направлення поштових повідомлень на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві відповідно до змісту договору фінансового лізингу від 28 вересня 2017 року, які повернуто на адресу суду із відміткою про закінчення терміну зберігання, та на зареєстровану юридичну адресу відповідача, які повернуті з відміткою про відсутність адресата як такого, що вибув, а також шляхом розміщення оголошення на офіційній сторінці Березанського районного суду Миколаївської області веб-порталу судової влади України.

Згідно з вимогами ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, тому за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін до суду не надходило.

З матеріалівсправи вбачається,що заочнимрішенням Березанськогорайонного судуМиколаївської областівід 09вересня 2020року усправі №469/1683/17у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Єврокар Україна про визнання недійсним договору фінансового лізінгу відмовлено, так як позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав та інтересів (а.с.5-6).

При розгляді зазначеної справи суд встановив нікчемність договору фінансового лізингу №3686, укладеного 28 вересня 2017 року між ТОВ Єврокар Україна та ОСОБА_1 .

Суд також встановив, що предметом цього договору є транспортний засіб ЗАЗ FORZA вартістю 8425,94 доларів США (п.8.2 Договору); лізингодавець зобов`язаний придбати предмет лізингу у власність та передати його у користування лізингоодержувачу (п.1.3); предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачу до моменту переоформлення права власності на предмет лізингу по акту приймання-передачі протягом 90 календарних днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця: комісії за організацію договору; авансового платежу; комісії за передачу предмета лізингу; у разі наявності, сплати різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених у п.9.4 ст.9 договору, або різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених у п.9.5 ст.9 Договору (п.1.7 договору).

Відповідно до п.3.4.2 лізингоодержувач має право на умовах, викладених у договорі, сплачувати авансовий платіж достроково без жодних штрафних санкцій, а також відмовитись або розірвати договір у передбачений договором або чинним законодавством випадках (п.3.4.3).

Пунктом 9.2 договору встановлено, що авансовий платіж складає частку вартості предмета лізингу в розмірі 23% від вартості предмета лізингу, зазначеного у договорі; пунктом 9.1. - що комісія за організацію договору є погодженим сторонами відсотком від вартості предмету лізингу у розмірі 10%, який лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця після укладення договору за його організацію протягом строку дії договору, незалежно від призначення платежу у кваитанції на сплату; комісія за організацію договору входить до складу обов"язкових лізингових платежів, які лізингоодержувач зобов"язаний сплатити до моменту отримання предмету договору. Розмір комісії визначається у додатку 3 до договору.

Попередній розмір щомісячного періодичного платежу становить 194,25 доларів США (п.10.3 договору).

За квитанцією від 28 вересня 2017 року позивач сплатив на користь відповідача авансовий платіж за договором фінансового лізингу №3686 від 28 вересня 2017 року у сумі 25000,00 грн.

Листом від 23 листопада 2017 року відповідач повідомив позивача про розірвання договору з 03 жовтня 2017 року на підставі заяви позивача та про повернення позивачеві коштів у сумі 2069,60 грн., що складає 80% від сплаченого авансового платежу, відповідно до п.12.1 договору, з роз"ясненням, що відповідно до умов договору фінансового лізингу зі сплачених позивачем коштів у сумі 25000 грн. 22413 грн. зараховані як комісія за організацію договору, а 2587 грн. - як частина авансового платежу.

Оскільки оспорюваний договір фінансового лізингу укладений у простій письмовій формі і нотаріально не посвідчений, як того вимагається статтею 799 ЦК України, то відповідно до частини першої статті 220 ЦК України цей договір є нікчемним і не створює правових наслідків для сторін.

На підставі ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 216 визначає правові наслідки недійсності правочину, а саме що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки відповідач набув кошти позивача на підставі нікчемного правочину, вказані кошти у розмірі неповернутої суми підлягають стягненню на користь позивача.

Відповіднодо ч.1ст.141ЦПК України судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.

Згідно з ч.6ст.141ЦПК Україниякщо сторону,на користьякої ухваленорішення,звільнено відсплати судовихвитрат,з другоїсторони стягуютьсясудові витратина користьосіб,які їхпонесли,пропорційно дозадоволеної чивідхиленої частинивимог,а іншачастина компенсуєтьсяза рахунокдержави упорядку,встановленому КабінетомМіністрів України.Оскільки позивачна підставіЗакону України"Прозахист правспоживачів"звільнений відсплати судовогозбору,підлягає стягненнюз відповідачана користьдержави судовийзбір урозмірі 840,80 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю ЄврокарУкраїна прозастосування наслідківнікчемного правочину задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Єврокар Україна (юридична адреса: вул.Бориспільська, 26-Б, кімната 32-Б, м.Київ, 02099, ЄДРПОУ 40481805) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти у розмірі 22930,40 грн., отримані за договором фінансового лізингу № 3686 від 28 вересня 2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Єврокар Україна (юридична адреса: вул.Бориспільська, 26-Б, кімната 32-Б, м.Київ, 02099, ЄДРПОУ 40481805) на користь держави судовий збір у сумі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: