Рішення

від 07.09.2022 по справі 495/10507/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

Справа № 495/10507/21

Номер провадження 2/495/1169/2022

07 вересня 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово судді Анісімової Н.Д.,

із участю секретаря судового засідання Коліниченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора про скасування свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора, в якому просить:

- визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.08.2017 року, посвідчене приватним нотаріусом Білгород-Дністровської районної нотаріальної контори Іваницьким О.Ю., зареєстроване в реєстрі за №1261, спадкова справа №591/2008;

- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 3,6054 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120888200:01:001:0463.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №44. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки 3,6054 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120888200:01:001:0463. За час життя померла ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області 11.06.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №188, відповідно до якого все майно, яке на день смерті належало їй, де б не знаходилось із чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде їй належати за законом заповідала позивачу ОСОБА_1 .. З спадкодавцем позивач перебував у шлюбі з 1961 року та проживали разом до дня її смерті, що підтверджується довідкою органу місцевого самоврядування та поясненнями сусідів. Нещодавно позивач дізнався, що його донька ОСОБА_2 вступила у права спадкування в нотарільному порядку та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.08.2017 року, посвідчене приватним нотаріусом Білгород-Дністровської районної нотаріальної контори Іваницьким О.Ю., зареєстроване в реєстрі за №1261, спадкова справа №591/2008, предметом якого була вищевказана земельна ділянка. В тексті свідоцтві про спадщину за законом зазначено, що позивач ОСОБА_4 відмовився від своєї частки. Проте позивач зазначає, що письмової відмови ніколи не писав, а вважав себе таким, що прийняв спадщину за заповітом, проживаючи разом із дружиною на час смерті, що цілком узгоджується з приписами ст.1268 ЦК України. Даною позовною заявою позивач стверджує, що як чоловік та як особа, на користь якого складено заповіт є спадкоємцем, який фактично прийняв спадщину, а за таких умов він є єдиним спадкоємцем за заповітом. Оскільки докази у вигляді іформаційної довідки з Державного реєстру права власності нерухомого майна та їх обтяжень позивачем було отримано в 2021 році, то перебіг позовної давності має відраховуватись саме з дати отримання відомостей з реєстру. Таким чином, строк для звернення до суду позивачем не пропущено.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач скористаласьсвоїм правомвідповідно дост.178ЦПК Українита наадресу судунадіслала відзивна позовнузаяву,в якомузазначила,що позивачбудучи спадкоємцемпісля смертісвоєї дружини ОСОБА_3 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,через тримісяця післявідкриття спадщинизвернувся донотаріуса зписьмовою заявоюпро відмовуспадщини накористь відповідачата протягомстроку,встановленого ст.1270ЦК Україніне відкликавсвою відмовувід прийняттяспадщини протягомстроку,встановленого дляїї прийняття, то його не можна вважати таким, що він прийняв спадщину. Тільки після відмови позивача від спадщини, відповідач звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Саме з цього часу відповідач вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері та це достеменно було відомо ОСОБА_1 .. Більш того, з часу прийняття відповідачем спадщини на спірну земельну ділянку, яка знаходилась та знаходиться і в даний час в оренді ТОВ «Прогрес-2015» в с.Широке, Білгород-Дністровського району, Одеської області, орендну плату за вказану земельну ділянку стала отримувати ОСОБА_2 , як її власник. З відповідачем було укладено договір оренди з орендарем, в якому відповідач вказана як власник земельної ділянки - орендодавець. І це достеменно було відомо позивачу, оскільки відповідач надала свою згоду орендарю сплачувати орендну плату за використання земельної ділянки через позивача, що він і робив. Але, три роки тому позивач захотів отримати орендну плату за використання земельної ділянку за три роки наперед, у зв`язку з чим, орендар зв`язався з відповідачем, з метою отримати на це її згоду. Оскільки відповідач не дала свою згоду, позивачу таку виплату не зробили. Тобто все це підтверджує той факт, що позивачу достеменно було відомо, що саме відповідач прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки відразу ж після смерті матері у 2008 році, подавши до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, тільки після того, як позивач нотаріально відмовився від спадщини на користь відповідача. Відповідач також зазначила, що прийняла спадщину на спірну земельну ділянку ще у грудін 2008 року, а позивач звернувся до суду з даною позовною заявою тільки в грудні 2021 року, тобто через 13 років, чим грубо порушив строки позовної давності передбачені статтею 257 ЦК України, отже позивачу було відомо про «порушення» його права користування нібито належним йому майном (земельною ділянкою) ще у 2008 році.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 21.12.2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 08.02.2022 року за клопотанням представника позивача у приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Іваницького О.Ю. витребувана копія спадкової справи №591/2008 відкрита після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 21.04.2022 року за клопотанням представника позивача з Білгород-Дністровськой державної районної нотаріальної контори витребувана копія спадкової справи №591/2008 відкрита після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно до якої було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 від 01.08. 2017 року, зареєстроване в реєств №1261.

В судове засідання позивач та його представник не зявились, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримують та просять задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не зявився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов не визнає та просив відмовити з підстав зазначених у відзиві.

Відповідно до ч.1 ст.4ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихст.82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зістаттями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача та мати відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 25.09.2008 року, актовий запис №44.

За життя, а саме 11.06.2008 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким все майно, яке на день смерті належало їй, де б не знаходилось із чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде їй належати за законом заповідала позивачу ОСОБА_1 .. Заповіт посвідчений секретарем Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області 11.06.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №188.

Зі спадкової справи 591/2008 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що чоловік померлої ОСОБА_3 ОСОБА_1 10.12.2008 року подав нотаріусу заяву про відмову від спадщини за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 на користь доньки відповідачки по справі ОСОБА_2 , яка посвідчена приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Андрєєвою Т.М., зареєстрована в реєстрі за №2879.

10.12.2008 року з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 звернулась відповідачка ОСОБА_2 , яка посвідчена приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Холудєєвою С.М., зареєстрована в реєстрі за №4537.

На підставі заяви відповідача ОСОБА_2 від 10.12.2008 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровської районної нотаріальної контори Іваницьким О.Ю. 01.08.2017 року на імя відповідача видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №1261, спадкова справа №591/2008, спадщина складається з земельної ділянки площею 3,6054 га., яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Маразліївська сільська рада, масив № НОМЕР_3 , ділянка № НОМЕР_4 , надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120888200:01:001:0463,.

Відомості про те, що ОСОБА_1 було відкликано його заяву про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_3 у матеріалах спадкової справи відсутні.

Відповідно дост.1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1ст.1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.ст.1268-1270 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

В той же час, відповідно до ч.ч.1, 5 та 6ст.1273 ЦК Україниспадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Враховуючи викладені положення закону на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 10.12.2008 року подав заяву, посвідчену приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Андрєєвою Т.М., реєстраційний номер 2879 у спадковій справі №591/2008, і своїм підписом засвідчив, що відмовляється на користь ОСОБА_2 від прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_3 , а також засвідчив, що заява ним прочитана, її зміст та правові наслідки йому зрозумілі і відповідають його волі, будь-які заперечення з його боку відсутні. Нотаріусом у свою чергу було роз`яснено позивачу право на прийняття або відмову від прийняття спадщини, згідност.1268 ЦК України, а також право на відкликання заяви протягом встановленого законодавством строку на її прийняття, передбачене ч.5 ст.1269, ст.1270 ЦК України.

Вказані обставини свідчать про обізнаність ОСОБА_1 зі своїми правами як на прийняття спадщини, так і на відмову від неї, а також його обізнаність про правові наслідки подання такої заяви. Позивач добровільно позбавив себе права на спадщину та такі дії позивача відповідали його волевиявленню, позивачем не надано доказів застосування щодо нього фізичного та/або психічного тиску з боку інших осіб. Також вказану заявупозивач невідкликав тайого відмовавід прийняттяспадщини усудовому порядкуне оскаржуваласяі невизнавалася судомнедійсною.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 правомірно набула право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 та відбулось відповідно вимог чинного законодавства.

Згідно зі статтею 1296 ЦК України спадкоємці як за законом, так і за заповітом мають право звернутись до нотаріуса за видачею їм свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ч.1ст.67 Закону України «Про нотаріат»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульовано статтею 1301 ЦК України, якою передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Приписамист.1301 ЦК Українипередбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

В даному випадку судом встановлено, що ОСОБА_1 після смерті дружини ОСОБА_3 спадщини не прийняв, оскільки у встановлений законом для прийняття спадщини строк написав заяву про відмову від прийняття спадщини на користь відповідача ОСОБА_2 , тобто відмовився від належних спадкодавцеві на момент відкриття спадщини прав та обов`язків, які входять до складу спадщини. Вказану заяву ОСОБА_1 не відкликав та його відмова від прийняття спадщини у судовому порядку не оскаржувалася і не визнавалася судом недійсною.

Висновки за результатами розгляду справи

Тому суд вважає, що встановлена під час вирішення спору правомірність дій відповідача у межах правовідносин, з приводу яких виник спір, обумовлює відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.4, 5, 14, 12-13, 81, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора про скасування свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Анісімова Н.Д.