Ухвала

від 04.10.2022 по справі 369/13653/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13653/18

Провадження №2-зз/369/29/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

секретаряЖитар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката ПавленкоВячеслава Вікторовичапро скасуваннязаходів забезпеченняпозову поцивільній справіза позовомТОВ «ПОЛІМЕРНАФТОХІМ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Потапчук Зоя Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішень прийнятих нотаріусом щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та застосування наслідків недійсності правочину, -

в с т а н о в и в :

02 серпня 2022 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат ПавленкоВячеслава Вікторовичазвернувся досуду іззаявою проскасування заходівзабезпечення позову,вжитих ухвалоюсуду від11листопада 2019року пронакладення арештуна квартирурозташовану заадресою: АДРЕСА_1 , реєстровий номер об`єкта нерухомого майна 669332332224 із забороною відповідачам вчиняти дії щодо користування та розпорядження вказаним майном.

Свої вимоги мотивував тим, що рскільки як вказано судом першої інстанції та залишено рішення без судом апеляційної інстанції без змін, де у мотвувальній частині вказано: «Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на викладені норми суд вважає за необхідне зазначити, що задоволення судом вимог про визнання недійсним договору-купівлі продажу та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності у відповідності з приписами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на час його укладення» приводить сторони у стан, який належним чином захищає права та інтереси позивача та дає йому можливість за необхідності забезпечити виконання рішення в межах існуючого кримінального провадження.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та відмовляє у задоволенні вимог позивача в частині застосуванням наслідків недійсності правочину відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, як у таких, що не стосуються захисту прав саме позивача.» (кінець цитати).

Оскільки строки визначені Законом минули, а обставини справи вказані судом у мотивувальній частині рішення не настали, наявні обтяження у вигляді арештів як забезпечення виконання судового рішення обмежують моє право власності та перешкоджають їх користуванню, оскільки більше відкритих виконавчих проваджень щодо цих арештів немає, а наявні не відповідають вимогам ЦПК України, статтям вказаним вище.

Тому на підставівищевказаногопросив суд скасувати заходи забезпечення позову шляхом скасування арешту на нерухоме майно, оскільки рішення суду набрало законної сили.

У судове засідання сторони не з`явились. Про день, час та місце слухання справи повідомлений, причини неявки суду не відомі. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

При розглядізаяви встановлено,що упровадженні Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областіперебувала цивільнасправа запозовомТОВ «ПОЛІМЕРНАФТОХІМ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Потапчук Зоя Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішень прийнятих нотаріусом щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та застосування наслідків недійсності правочину.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 листопада 2019 року заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРНАФТОХІМ» - Рачук Олега Олександровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ТОВ «ПОЛІМЕРНАФТОХІМ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Потапчук Зоя Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішень прийнятих нотаріусом щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та застосування наслідків недійсності правочину задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстровий номер об`єкта нерухомого майна 669332332224 із забороною відповідачам вчиняти дії щодо користування та розпорядження вказаним майном.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року позов ТОВ «ПОЛІМЕРНАФТОХІМ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Потапчук Зоя Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішень прийнятих нотаріусом щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та застосування наслідків недійсності правочину задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу №355 від 25.05.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Потапчук Зоєю Анатоліївною та скасовано рішення від 25.05.2018 року про державну реєстрацію права власності на квартиру загальною площею 72 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстровий номер об`єкта нерухомого майна 669332332224, на підставі договору купівлі-продажу від 25.05.2018 року за № №355.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Полімернафтохім» судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві, 00 копійок) гривень.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.10. 2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Головком Дмитром Вікторовичем, залишено без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕТНАФТОХІМ" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Потапчук Зоя Анатоліївна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішень, прийнятих нотаріусом щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, та застосування наслідків недійсності правочину залишено без змін.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно вимог ч. 1, 2ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Також слід зазначити, щостаттею 124 Конституції Українивизначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей2,18,153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьоїстатті 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно дост.158ЦПК Українисуд можескасувати заходизабезпечення позовуз власноїініціативи абоза вмотивованимклопотанням учасникасправи. Клопотанняпро скасуваннязаходів забезпеченняпозову розглядаєтьсяв судовомузасіданні непізніше п`ятиднів здня надходженняйого досуду.У разіухвалення судомрішення прозадоволення позовузаходи забезпеченняпозову продовжуютьдіяти протягомдев`яноста днівз днянабрання вказанимрішенням законноїсили абоможуть бутискасовані завмотивованим клопотаннямучасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Статтею 321 ЦК Українипередбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки на даний час рішення по справі виконане, ухвала суду набрала чинності не оскаржувалась, враховуючи наявність арешту порушує права власника та суперечить приписам статтей319,321 ЦК України, суд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.73,210,158,293 ЦПК України, суд, -

постановив :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката ПавленкоВячеслава Вікторовичапро скасуваннязаходів забезпеченняпозову поцивільній справіза позовомТОВ «ПОЛІМЕРНАФТОХІМ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Потапчук Зоя Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішень прийнятих нотаріусом щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та застосування наслідків недійсності правочину - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 листопада 2019 року, шляхом зняття арешту з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстровий номер об`єкта нерухомого майна 669332332224 із забороною відповідачам вчиняти дії щодо користування та розпорядження вказаним майном.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т.В. Дубас