Рішення

від 13.09.2022 по справі 752/17857/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/17857/21

Провадження № 2/752/3156/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

13.09.2022 року Голосіївський районний суд міста Києва,

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

секретаря - Луценко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІ-ПАК» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ТОВ «УНІ-ПАК» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Позов обґрунтований тим, що позивач ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2000 працювала на посадах бухгалтера, касира-бухгалтера у ТОВ «УНІ-ПАК». Наказом від 26.02.2021 №02-26-05 позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади бухгалтера ТОВ «УНІ-ПАК» в порядку ст. 38 КЗпП України. Позивач вказує, що відповідач ТОВ «УНІ-ПАК» заборгувало їй заробітну плату за лютий 2021 року у розмірі 28500,00 грн., компенсацію за 313 днів невикористаної відпуски у розмірі 301537,94 грн. та нарахований середній заробіток за весь час затримки у розмірі 90557,72 грн. Крім того, позивач зазначає, що у зв`язку з невиплатою належних при звільненні сум їй було завдано моральної шкоди, яку вона оцінює у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21.07.2021 відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

У відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, її представник надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, просив позов задовольнити та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, свого представника до суду не направив, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відзиву на позовну заяву, неявкою відповідача в судове засідання без повідомлення причин та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2000 працювала на посадах бухгалтера, касира-бухгалтера у ТОВ «УНІ-ПАК», про що свідчать записи у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Наказом від 26.02.2021 №02-26-05 позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади бухгалтера ТОВ «УНІ-ПАК» в порядку ст. 38 КЗпП України. Відповідно до тексту наказу позивачу ОСОБА_1 підлягає виплата компенсації за невикористану щорічну відпустку за період з 01.02.2011 по день звільнення.

Як вбачається з наданої виписки з банківського рахунку, відкритого на ім`я позивача ОСОБА_1 у АТ «ОТП БАНК» остання зарахована сума по зарплатному проекту ТОВ «УНІ-ПАК» датована 05.02.2021 з призначенням платежу: «Заробітна плата за січень 2021 року» у розмірі 22942,50 грн.

Відповідно до електронної Довідки форми ОК-5 Пенсійного фонду України від 0107.2021 №5477122872444416 вбачається, що посадовий оклад позивача у 2020 році, у січні та лютому 2021 року становив 28500,00 грн.

За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Положеннями ст. ст. 1, 2, 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 №95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що відповідно до мети цієї Конвенції термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано. Ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» та ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч.1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Як вказано у ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки. Аналогічна норма міститься у ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Проте, відповідач ТОВ «УНІ-ПАК» не здійснило розрахунку з позивачем ОСОБА_1 при звільненні, відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню невиплачена заробітна плата за лютий 2021 року у розмірі 28500,00 грн. без вирахування податків та обов`язкових платежів та грошова компенсація за 313 невикористаних днів щорічної відпустки у розмірі 301537,94 грн. без вирахування податків та обов`язкових платежів.

За змістом ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Згідно п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, який відповідає вимогам закону, та не спростований відповідачем, середньоденна заробітна плата позивача складала 963,38 грн.

Таким чином, у зв`язку із затримкою відповідачем виплати позивачу сум, які належали до виплати при звільненні останньої, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення на її користь суми середнього заробітку за час затримки розрахунку з 27.02.2021 по 16.07.2021 у розмірі 90557,72 грн. (94 дня х 963,38 грн.) є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, виходячи із засад розумності та справедливості, оцінюючи докази, надані позивачем, обґрунтованості спричинення моральних страждань останній, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

На підставі наведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «УНІ-ПАК» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди підлягають задоволенню.

У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 3300,38 грн., та на користь позивача судовий збір у розмірі 1005,59 грн.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІ-ПАК» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІ-ПАК» (ідентифікаційний код: 30371359, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 136, корп. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 28500,00 грн. (двадцять вісім тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) та грошову компенсацію за 313 невикористаних днів щорічної відпустки у розмірі 301537,94 грн. (триста одна тисяча п`ятсот тридцять сім гривень дев`яносто чотири копійки) без утриманих Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІ-ПАК» передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІ-ПАК» (ідентифікаційний код: 30371359, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 136, корп. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 90557,72 грн. (дев`яносто тисяч п`ятсот п`ятдесят сім гривень сімдесят дві копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІ-ПАК» (ідентифікаційний код: 30371359, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 136, корп. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень нуль копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІ-ПАК» (ідентифікаційний код: 30371359, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 136, корп. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1005,59 грн. (одна тисяча п`ять гривень п`ятдесят дев`ять копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІ-ПАК» (ідентифікаційний код: 30371359, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 136, корп. 2) на користь держави судовий збір у розмірі 3300,38 грн. (три тисячі триста гривень тридцять вісім копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю. Ю. Мазур