Рішення

від 15.06.2022 по справі 752/10459/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10459/20

Провадження № 2/752/859/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 червня 2022 року олосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Нікітенко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Антосина Роман Сергійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Євробуд-2000»</a>, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнових збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

у червні 2020 року до Голосіївського районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Антосина Р.С. з позовом до ТОВ «Будівельна компанія «Євробуд-2000», у якому просила відшкодувати майнову шкоду у розмірі 61 716,67 грн, моральну шкоду у розмірі 10 000 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 27.06.2019 року близько 14 год. 50 хв. за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 15-Д, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Seat Cordoba», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу марки «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який допустив зіткнення, не дотримавшись безпечної дистанції.

Згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.09.2019 року по справі № 752/14165/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення.

Відповідно до полісу ОСЦПВ власником автомобіля «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 є ТОВ «Рембуд-1». При цьому даний ТЗ на дату ДТП перебував у користуванні ТОВ «БК «Євробуд-200» згідно з договором оренди. Крім того, ОСОБА_2 на дату ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Відповідно до Звіту № 17/08/19 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого КТЗ «Seat Cordoba», д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 8 вересня 2019 року, розмір матеріального збитку складає 141 716,67 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП».

За зверненням позивача 22.11.2019 АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» виплатило страхове відшкодування за завдану майнову шкоду у розмірі 80 000 грн.

Таким чином, розмір не відшкодованих матеріальних збитків, заподіяних позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 61 716,67 (141716,67-80000) грн.

Оскільки володільцем ТЗ «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 є відповідач, то саме ТОВ «БК «Євробуд-200» зобов`язано відшкодувати позивачу зазначену шкоду, заподіяну ОСОБА_2

5 червня 2020 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 56-57).

У червні 2021 року на адресу суду надійшов відзив ТОВ «БК «Євробуд-200» на позовну заяву, в якому зазначає, що ОСОБА_2 керував автомобілем компанії без правових підстав і саме він повинен відшкодувати шкоду, заподіяну в наслідок ДТП у якій є винуватцем. У зв`язку з цим, ТОВ «БК «Євробуд-200» є неналежним відповідачем по даній справі. Також відповідач не погоджується зі Звітом про визначення розміру матеріального збитку, який дорівнює ринковій вартості автомобіля і розміром моральної шкоди.

У судовому засіданні 16.06.2021 року сторони відсутні. Представник позивача надіслав заяву, в якій просив залучити в якості третьої особи ОСОБА_2 , а розгляд справи здійснювати без його участі.

16 червня 2021 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про залучити до участі у справі № 752/10459/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (а.с. 78-79).

Справа, призначена на 15.06.2022 року не розглядалася у зв`язку з неявкою у судове засідання відповідача.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, однак судова повістка повернута відділенням зв`язку з поміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою». Будь-які клопотання до суду не надходили.

Третя особа ОСОБА_2 не скористалась своїм право і не подала письмові пояснення на позов ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

ОСОБА_2 27.06.2019 року о 14 год. 50 хв. в м. Києві на вул. А. Заболотного, 15, керуючи автомобілем «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Seat Cordoba», д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до отримання автомобілями механічних пошкоджень, чим порушив п. 12.1, 12.1 ПДР України.

Указані обставини встановлені постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.09.2019 року у справі №752/14165/19, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 6).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України установлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до приписів частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Так, судом встановлено, що внаслідок вказаної ДТП було завдано майнової шкоди автомобілю «Seat Cordoba», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу ОСОБА_1 (прізвище змінено на підставі свідоцтва про шляб серії НОМЕР_3 (42)) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с. 41).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження пошкодження автомобіля «Seat Cordoba», д.н.з. НОМЕР_1 , позивачем були надані копії фотокарток цього автомобіля (а.с. 32-37), протокол огляду транспортного засобу від 05.08.2019 року, підписаний оцінювачем ОСОБА_5 (а.с. 15-16), розрахунки ремонтної калькуляції № 17/08/19 (а.с. 17-22) та звіт про оцінку автомобіля № 17/08/19 від 07.08.2019 (а.с. 7-14).

Згідно зі звітом № 14/08/19, виконаного ФОП суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 (діє на підставі сертифікату № 403/18 від 18.05.2018, виданого Фондом державного майна України (а.с. 39)) - оцінювачем ОСОБА_5 на підставі договору укладеного з позивачкою (а.с. 38) про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу «Seat Cordoba», д.н.з. НОМЕР_1 від 07.08.2019, величина вартості матеріального збитку, нанесеного власнику пошкодженого КТЗ, з врахуванням обмежень та допусків в межах яких відбулась оцінка, дорівнює ринковій вартості та складає 141 716,67 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 509, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоду (боржник).

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Зобов`язання про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових виплат), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових коштів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до змісту п. 22.1 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Вбачається, що згідно з полісом № АО/0065656 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів відповідальність власника транспортного засобу «МАЗ 555102-223» д.н.з. НОМЕР_2 - ТОВ «Рембуд-1», на момент ДТП була застрахована в АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну у розмірі 100 000 грн. 00 коп., розмір франшизи 1000 грн. 00 коп. (а.с. 43).

Як зазначає позивач АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» здійснило страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 за завдану майнову шкоду у розмірі 80000 грн. вказані дії страхової компанії позивачем не оскаржувались.

Однак на день звернення до суду розмір не відшкодованих матеріальних збитків становить 61 716,67 грн, які позивач просить стягнути з відповідача ТОВ «БК «Євробуд-200».

У квітні 2020 року адвокатом позивача ОСОБА_1 - Антосиним Р.С. відповідачу направлена вимога про відшкодування збитків, яку ТОВ «БК «Євробуд-200» отримало, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 49-51).

Тлумачення положень статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Вбачається та сторонами не спростовано, що володільцем джерела підвищеної небезпеки та страхувальником транспортного засобу «МАЗ 555102-223», д.н.з. НОМЕР_2 в АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» є ТОВ «Рембуд-1», але на момент ДТП вказаний автомобіль перебував у користуванні ТОВ «БК «Євробуд-200» відповідно до договору оренди транспортних засобів № 01/12 від 01.12.2017 (а.с. 47).

Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 станом на 27.06.2019 року працював ТОВ «БК «Євробуд-200» на посаді водія, що підтверджується копією наказу № 47 від 04.12.2018 року (а.с. 48).

Однак, у своєму відзиві ТОВ «БК «Євробуд-200» повідомило, що відповідно до наказу № 10Д від 04.01.2019 року (а.с. 75) ТЗ «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 не закріплено за винуватцем ДТП ОСОБА_2 . Крім того зазначає, що водій ОСОБА_2 на момент зіткнення з автомобілем позивача не виконував трудових обов`язків, а тому просить стягнути шкоду з нього.

Суд критично відноситься до цих тверджень відповідача, оскільки до осіб, які здійснюють діяльність з підвищеною небезпекою, не можна віднести водія автомобіля, керуючого ним на підставі трудового договору з власником транспортного засобу (роботодавцем). Працівник - водій без наявності прав власності на автомобіль у разі ДТП може бути притягнутий до відповідальності лише роботодавцем і тільки в регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом враховано правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 13 березня 2018 року у справі №910/9396/17, у якій він зазначив, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять із фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Згідно з положеннями частини 3 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів.

З метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ під час проведення автотоварознавчих експертиз застосовується Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували фактичні витрати позивача щодо відновлювального ремонту автомобіля, зокрема рахунки фактури, акти виконаних робіт, квитанції, чеки, накладні, товарні чеки, тому судом враховується звіт, зроблений ФОП суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 , відповідно до якого вартість матеріального збитку складає 141 716,67 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо незгоди зі Звітом № 17/08/19 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, оскільки на підтвердження дійсного розміру збитку відповідачем не надано жодного іншого доказу.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач є користувачем (володільцем) джерела підвищеної небезпеки, тому несе відповідальность за завдану злочином шкоду перед потерпілим. Отже, позовна вимога про відшкодування відповідачем матеріальної шкоди в розмірі 61 716,67 грн. на користь позивача підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «БК «Євробуд-200» моральної шкоди на користь позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Отже, визначення розміру моральної шкоди в грошовому еквіваленті належить до компетенції суду на підставі прямої вказівки ЦК України, а проведення експертизи для визначення розміру такої шкоди не є абсолютно необхідним. Суд в будь-якому випадку повинен самостійно визначити обґрунтований розмір моральної шкоди залежно від критеріїв, наведених в ЦК України, а також з урахуванням будь-яких інших обставин, які мають істотне значення, керуючись при цьому вимогами розумності і справедливості.

Пунктами 3, 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку із порушенням наданих прав, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя. Розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, психічних), яких зазнав позивач та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з п. 5 вищевказаної постанови Пленуму, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Ураховуючи те, що суду доказів, якими підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру не надано, а також не обґрунтовано розмір моральної шкоди, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 840,80 грн.

Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», статтями 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Антосина Роман Сергійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Євробуд-2000»</a>, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнових збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Євробуд-2000»</a> (місцезнаходження: 03134, м. Київ, вул. Якутська, 12, ідентифікаційний код 41475237) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) майнову шкоду у розмірі 61716,67 грн та судовий збір у розмірі 840,80 грн, що разом становить належну до стягнення суму 62557 (шістдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят сім) гривень 47 копійок.

В решті вимог позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Г. Плахотнюк