Ухвала

від 06.09.2022 по справі 757/17781/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17781/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_2,

при секретарі: ОСОБА_1,

за участю:

представника власника майна: не з`явився,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3, що діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Профцем Плюс», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва №757/64936/21-к від 15.12.2021 року у кримінальному провадженні № 42021000000001970 від 24.09.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 яка діє в інтересах ТОВ «Профцем Плюс», звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва №757/64936/21-к від 15.12.2021 року у кримінальному провадженні № 42021000000001970 від 24.09.2021 року на грошові кошти, які належать ТОВ «Профцем Плюс» (код ЄРДПОУ 42580793) та розміщенні на банківських рахунках у наступних банківських установах: АТ «ОТП банк» (МФО 300528), АТ КБ «ПриватБанк» (код МФО 305299), Державної казначейської служби України (код МФО 899998), АТ «ПУМБ» (код МФО 334851).

В обґрунтування клопотання зазначає, що арешт майна товариства (грошових коштів на банківських рахунках) є необґрунтованим, безпідставним, таким що має ознаки незаконного втручання в господарську діяльність товариства з боку правоохоронних органів. Так органом досудового розслідування проте не надано жодних доказів, які б підтвердили відповідність грошових коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ «Профцем Плюс», критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Разом з тим вказані грошові кошти визнано речовими доказами грошові кошти. В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не здобуто жодних доказів того, що вказане товариство створено фіктивно. Будь-якій його посадовій особі ТОВ «Профцем Плюс» про підозру не повідомлялося. Арешт на майно зупиняє фінансово-господарську діяльність ТОВ «Профцем Плюс», а відтак вважає що накладений арешт підлягає скасуванню.

Представник власника майна в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки не відомі.

Прокурор в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та слідчого, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42021000000001970 від 24.09.2021за ч. 5 ст. 191 КК України.

В межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.12.2021 року накладено арешт на кошти, які належать ТОВ «Профцем Плюс» та розміщені на банківських рахунках у наступних банківських установах: АТ «ОТП банк», АТ КБ «Приватбанк», Державної казначейської служби України, а саме:

-рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкриті в АТ «ОТП Банк», (МФО 300528), юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська,43;

-рахунки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» (код МФО 305299), юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського,1Д;

-рахунок № НОМЕР_5 , відкритий у Державній казначейській службі України (код МФО 899998), юридична адреса м. Київ, Печорський район, вул. Бастіонна,6;

-рахунки № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , відкриті в АТ «ПУМБ», (код МФО 334851) юридична адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначені вище рахунки, вже знаходиться на них та які надходитимуть в подальшому, окрім здійснення обов`язкових платежів до бюджету, перерахування обов`язкових зборів до Пенсійного фонду України та виплати заробітної плати.

Заборонено ТОВ «Профцем Плюс», його посадовим особам та іншим особам за їх довіреністю (дорученням), службовим особам АТ «ОТП Банк», АТ КБ «Приватбанк», Державної казначейської служби України, АТ «ПУМБ» та їх територіальних відділенням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на зазначених рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету, перерахування обов`язкових зборів до Пенсійного фонду України та виплати заробітної плати.

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку..

При цьому, згідно ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ч.10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна .

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/64926/21-к від 15.12.2021 року вбачається, що арешт на зазначене нерухоме майно накладено з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з тим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Окрім того відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Оцінюючи вищевказані обставини в їх сукупності та враховуючи, що в судовому зсіданні прокурором не було надано додаткових достатніх та допустимих, в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України, доказів щодо необхідності подальшого застосування такого запобіжного заходу як арешт майна, на противагу чому представником ТОВ «Профцем Плюс» наведено достатньо вагомі та обґрунтовані підстави для його скасування, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні підстав, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 16, 84, 85, 86, 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3, що діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Профцем Плюс», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва №757/64936/21-к від 15.12.2021 року у кримінальному провадженні № 42021000000001970 від 24.09.2021 року, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.12.2021 року, справа №757/64936/21-к, на грошові кошти, які належать ТОВ «Профцем Плюс» (код ЄРДПОУ 42580793) та розміщенні на банківських рахунках у наступних банківських установах: АТ «ОТП банк» (МФО 300528), АТ КБ «ПриватБанк» (код МФО 305299), Державної казначейської служби України (код МФО 899998), АТ «ПУМБ» (код МФО 334851), а саме:

-рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкриті в АТ «ОТП Банк», (МФО 300528), юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська,43;

-рахунки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» (код МФО 305299), юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського,1Д;

-рахунок № НОМЕР_5 , відкритий у Державній казначейській службі України (код МФО 899998), юридична адреса м. Київ, Печорський район, вул. Бастіонна,6;

-рахунки № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , відкриті в АТ «ПУМБ», (код МФО 334851) юридична адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_2