Постанова

від 04.10.2022 по справі 914/2524/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2022 р. м. Львів Справа №914/2524/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді І.Б. Малех

суддів В.М. Гриців

Г.Г. Якімець

розглянув в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут", б/н від 23.06.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/1427/22 від 24.06.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 08 червня 2022 року (головуючий суддя Галамай О.З., судді - Гоменюк З.П., Запотічняк О.Д., м. Львів)

у справі №914/2524/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут", м. Львів

до відповідача Акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г.Шевченка" корпоративного підприємства АТ "ДАК "Укрвидавполіграфія", м. Львів

про стягнення 58 334,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" до Акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка" корпоративного підприємства АТ "ДАК "Укрвидавполіграфія" про стягнення 58 334, 39 грн штрафу.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на підставі заяви-приєднання від 20.12.2018, відповідач приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії споживачу на умовах публічної пропозиції №5 із фіксованим терміном його дії до 31.12.2019. Відповідач листом від 04.09.2019 повідомив позивача про дострокове розірвання договору, а ПрАТ «Львівобленерго» листом від 30.09.2019 повідомило позивача про зміну споживачем електропостачальника з 08.10.2019.

У зв`язку зі зміною споживачем електропостачальника до закінчення строку дії договору, позивач заявив вимоги про стягнення штрафу за достроково розірваний/припинений відповідачем договір

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08 червня 2022 року у справі №914/2524/20 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут", не погодившись з винесеним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме: п. 10 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 6.1.3 «Правил роздрібного ринку електричної енергії».

Скаржник в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме: судом невірно витлумачено п. 10.1., п. 13.3, п. 13.5 Договору, не застосовано п. а) Додатку 1 Директиви 2009/72/ЄС, не враховано правову позицію Верховного Суду, яка викладена в п. 70, 71 Постанови від 04.02.2020 у справі №914/545/19.

Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут", б/н від 23.06.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/1427/22 від 24.06.2022) на рішення Господарського суду Львівської області від 08 червня 2022 року у справі №914/2524/20. Ухвалено дану апеляційну скаргу розглядати без повідомлення учасників справи. Зобов`язано Господарський суд Львівської області невідкладно надіслати на адресу Західного апеляційного суду матеріали справи №914/2524/20.

06.07.2022 на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г.Шевченка" корпоративного підприємства АТ "ДАК "Укрвидавполіграфія", в якому відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

22.07.2022 та 14.09.2022 до Західного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли додаткові пояснення.

Відповідно до пункту 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ціна позову у справі №914/2524/20 є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням цієї обставини та предмету спору вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції, в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 08 червня 2022 року у справі №914/2524/20, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, Акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка" корпоративного підприємства АТ "ДАК "Укрвидавполіграфія" на підставі заяви-приєднання від 20.12.2018 приєдналось до публічного договору про постачання електричної енергії (далі - договір), який розміщений на офіційному веб сайті ТОВ "Львівенергозбут" www.lez.com.uа на умовах комерційної пропозиції № 5 (базовий з тарифом ОСР).

Зазначена заява підписана споживачем, містить його реквізити, у тому числі, електронну адресу (e-mail) - inpolshevch@ukr.net.

Початком постачання визначено 01 січня 2019 року.

Споживач також підписав додаток №1 до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії "Перелік, адреса, ЕІС-код точки комерційного обліку споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії", додаток №2 до заяви-приєднання "Заявка про обсяги договірного споживання електричної енергії у 2019 році".

Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

За змістом пункту 2.1 договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору.

Споживач має право вільно змінювати Постачальника, відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ та умов цього Договору (пункт 3.2 договору).

Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей Договір у встановленому цим Договором та чинним законодавством порядку (підпункт 10 пункту 6), перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим Постачальником (підпункт 13 пункту 6 договору).

Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 договору Споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.

За змістом пункту 13.1 договору його укладено на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Згідно з пунктом 13.2. договору Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

Пунктом 13.3. договору передбачено, що за умови дострокового розірвання Договору з ініціативи Споживача, Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику передбачені обраною Споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції.

Додатком №2 до договору про постачання електричної енергії є комерційна пропозиція №5 від 10.12.2018 зі строком дії до 30.06.2019, якою, зокрема, встановлено строк дії договору - 31.12.2019, а також розмір штрафу за дострокове розірвання договору з ініціативи споживача у випадах, не передбачених договором. Зазначена комерційна пропозиція також підписана відповідачем.

У матеріалах справи є також комерційна пропозиція №5 від 01.07.2019, яка не підписана відповідачем, і яка, серед іншого, містить умову про строк дії договору - до 31.12.2022, а також про розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору: у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача, постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника, споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну дії чинного договору (абзац 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ).

Як вбачається зі скріншоту сторінки електронної пошти позивача, 10.06.2019 із електронної адреси kanc@lez.com.uа ряду адресатам, у тому числі inpolshevch@ukr.net., надіслано документ "зміни до комерційної пропозиції № 5".

04.09.2019 відповідач надіслав позивачу заяву про розірвання договору (вих № 190).

У заяві зазначено, що у зв`язку з невиконанням ТОВ «Львівенергозбут» своїх зобов`язань, згідно з пунктом 13.2 Договору №60602, споживач повідомляє про неприйняття нових умов, якими збільшено ціну договору та про його дострокове розірвання без застосування штрафних санкцій.

Позивач, у відповіді на заяву відповідача, надіслав лист №904-3683 від 13.09.2019, в якому зазначив про те, що йому (споживачу) надсилалась зміни до комерційної пропозиції №5, тому він мав право на розірвання чи припинення договору без штрафних санкцій до 01.07.2019.

У відповіді на зазначений лист відповідач повторно наголосив, що не підписував, не отримував і не приймав пропозицію №5 про припинення договору.

Відповідач реалізував своє право на зміну енергопостачальника.

Листом №145-1288 від 30.09.2019 ПрАТ «Львівобленерго» повідомив позивача про заміну електропостачальника для споживача ПАТ "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г.Шевченка" корпоративне підприємство АТ "ДАК "Укрвидавполіграфія" з 08.10.2019.

Позивач виставив відповідачу рахунки за липень 2019 - жовтень 2019 року.

Відповідач 30.08.2019 оплатив позивачу 91 287,94 грн (призначення платежу: опл. за акт. елекрт. за 09.2019, згідно дод уг. до дог № 60602 від 01.01.19), а 05.11.2019 сплатив 13 915, 28 грн (призначення платежу: опл. за акт. елекрт. за 10.2019, згідно рах. №60602 від 30.10.19, згідно дод уг. до дог №60602 від 01.01.19).

У листі №239 від 08.11.2019, відповідач, просив позивача повернути йому переплачені кошти за активну електроенергію за жовтень 2019 року на суму 275, 64 грн.

Позивач повернув відповідачу зазначені кошти, що підтверджується платіжним дорученням №6692 від 23.12.2019.

Позивач, листом від 10.12.2019, повідомив споживача про необхідність сплати штрафу на суму 58 334, 39 грн за дострокове розірвання договору.

Як зазначено вище, 20.12.2018 між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу (надалі договір), шляхом підписання відповідачем Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції Постачальника №5.

10.06.2019 позивач надіслав на електронну адресу відповідача лист, в якому повідомив про внесення змін з 01.07.2019 до обраної комерційної пропозиції та зазначив, що згідно з пунктом 13.2 договору постачальник повідомляє споживача про зміну будь-яких умов договору не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування, з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

У пункті 13.7 договору сторонами погоджено, що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін, або направлені електронною поштою на вказану в цьому договорі електронну адресу сторони. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача або дата отримання Стороною повідомлення про надходження іншій Стороні відповідного повідомлення на електронну адресу.

Заперечуючи отримання листа відповідач подав суду лист - відповідь Національного університету «Львівська політехніка» кафедра Телекомунікації №0211 від 27.11.2020, в якому зазначено, що долучені прінтскріни електронної пошти inpolshevch@ukr.net, папка «вхідні» та папка «спам» підтверджують відсутність листа з публічною Комерційною пропозицією № 5 (в новій редакції).

Проте у відповіді ТОВ «Укрнет» від 27.01.2021 на запит суду першої інстанції зазначено, що 10.06.2019 до електронної поштової скриньки inpolshevch@ukr.net. надійшов один лист, який було надіслано з електронної поштової скриньки kanc@lez.com.ua.

Беручи до уваги принцип добросовісної поведінки, суд першої інстанції вірно встановив відсутність порушення постачальником умов договору, в частині належного повідомлення (надсилання) відповідача з умовами нової комерційної пропозиції. Слід зазначити, що ознайомлення/неознайомлення з листом залежало виключно від суб`єктивної поведінки та волі споживача, тому презюмується ознайомлення з таким. Більше того, відповідач не подав жодних доказів надходження на його адресу листа з іншим змістом, ніж нова комерційна пропозиція № 5.

Посилання на відсутність накладення електронного цифрового підпису судом першої інстанції обґрунтовано відхилено, оскільки обов`язковість накладення такого не передбачено умовами договору.

Щодо непідписання, непогодження відповідачем нової комерційної пропозиції, то суд першої інстанції обґрунтовано погодився з доводами позивача про те, що публічний договір укладається не у письмовій формі, а шляхом приєднання до публічного договору, запропонованого електропостачальником на своєму веб-сайті, а Законом України «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ та договором передбачена процедура внесення змін до публічного договору - електропостачальник направляє зміни, які він розглядає і має право протягом 20 днів розірвати/припинити договір, якщо він не погоджує запропоновані зміни.

Слід зазначити, що відповідач здійснив оплати за спожиту електричну енергію у серпні та вересні 2019 року за ціною, яка зазначена у новій редакції комерційної пропозиції №5 і з посиланням на договір у призначенні платежу, чим акцептував її.

Більше того, у комерційній пропозиції від 10.12.2018 зазначено, що її термін дії - до 30.06.2019, а у договорі погоджено, що такий укладається на строк, зазначеній у комерційній пропозиції, яку обрав споживач. Тобто відповідач повинен був усвідомлювати факт закінчення строку комерційної пропозиції від 10.12.2018 та необхідність обрання нової, оскільки споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами не допускається.

Також судом першої інстанції обґрунтовано та правомірно було взято до уваги, що зміни у договори відбувались у всіх споживачів, враховуючи реформу оптового ринку електричної енергії, а нові комерційні пропозиції публікувались на сайті позивача.

У статті 56 Закону України"Про ринок електричної енергії" також зазначено, що у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відповідач дотримався встановленого умовами договору та Правилами порядку зміни постачальника електричної енергії, а тому негативні наслідки у вигляді сплати штрафу не можуть виникати.

Проте колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може з наступних підстав.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного договору, в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Відносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, а також Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 (далі по тексту - Правила) та є однаковими для усіх споживачів.

Предметом спору у даній справі є стягнення штрафних санкцій за дострокове розірвання спірного договору.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом ст.179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства (ч.1 ст.180 ГК України).

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Частиною другою статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що на виконання зобов`язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме: Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС, Регламенту (ЄЄ) 714/2009 про умови доступу до мережі транскордонного обміну електроенергією та скасування Регламенту (ЄЄ) 1228/2003; Директиви 2005/89/ЄС про заходи для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури.

Частиною п`ятою статті 3 Директиви 2009/72/ЄС передбачено, що держави-члени забезпечують, щоб: а) у разі, якщо споживач з дотриманням умов контракту захоче змінити постачальника, то зміну було здійснено відповідним оператором або операторами протягом трьох тижнів, і б) споживачі мали право отримувати усі відповідні дані щодо споживання. Держави-члени забезпечують, щоб зазначені у пунктах «а» і «б» права надавалися споживачам на недискримінаційній основі у тому, що стосується виплат, зусиль або часу.

Положення пунктів «а» та «е» частини першої Додатку 1 «Заходи щодо захисту прав споживачів» Директиви 2009/72/ЄС встановлюють, що передбачені статтею 3 Директиви 2009/72/ЄС заходи мають на меті гарантувати, щоб споживачі: а) мали право на укладення договору зі своїм постачальником електроенергетичних послуг, в якому, серед іншого, вказуються строк дії договору, умови для поновлення та припинення надання послуг та дії договору, а також зазначення того, чи дозволяється розірвання договору без відшкодування; е) не платили за зміну постачальника.

Таким чином, Директива 2009/72/ЄС передбачає право споживача безкоштовно змінити постачальника, при чому договір з постачальником, серед іншого, повинен містити положення про умови припинення дії договору та положення, щодо того, чи дозволяється розірвання такого договору без відшкодування.

Згідно із частиною першої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право, зокрема, змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, в тому числі, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору (пункт 10 частини сьомої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Таким чином, вказаним Законом передбачена можливість встановлення в договорі постачання електричної енергії споживачу умови про сплату санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

Судом першої інстанцій вірно встановлено, що комерційною пропозицією №5 від 01.07.2019 передбачено, що у разі дострокового припинення (розірвання) договору про постачання електричної енергії за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору.

Правилами ринку в пункті 6.1.1 розділу 6.1 глави VI зазначено, що споживач має право в установленому цими правилами порядку на зміну електропостачальника, шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.

Відповідно до абзаців 1 та 5 пункту 6.1.3 розділу 6.1 глави VI Правил ринку зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Якщо споживач звернувся до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу більше ніж за 21 день до дати запланованої зміни електропостачальника, вказаної споживачем у повідомленні, адміністратор комерційного обліку повинен надіслати новому електропостачальнику повідомлення щодо перенесення початку процедури зміни електропостачальника, яка має розпочатись за 21 день до запланованої дати, про що новий електропостачальник повідомляє споживача протягом 2 робочих днів. У разі незгоди з перенесенням початку процедури зміни електропостачальника споживач надсилає новому електропостачальнику повідомлення про зупинку (анулювання) процедури зміни електропостачальника. Новий електропостачальник протягом одного робочого дня надсилає адміністратору комерційного обліку повідомлення про зупинку (анулювання) процедури зміни електропостачальника.

Абзацом 4 пункту 6.1.3 розділу 6.1 глави VI Правил ринку передбачено, що коли споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Відповідно до пункту 6.1.25 розділу 6.1 глави VI Правил ринку споживач має право протягом 14 календарних днів після зміни електропостачальника ініціювати процедуру переходу до іншого електропостачальника без оплати штрафних санкцій за передчасне розірвання договору.

Таким чином, враховуючи принцип свободи договору, закріплений в статті 627 Цивільного кодексу України та можливість встановлення санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії споживачу, передбачене статтею 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», ТзОВ "Львівенергозбут" та АТ "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г.Шевченка" корпоративного підприємства АТ "ДАК "Укрвидавполіграфія" в договорі про постачання електричної енергії передбачили санкцію (штраф) за дострокове припинення (розірвання) договору з ініціативи споживача.

При цьому така санкція (штраф) може бути накладена постачальником на споживача незалежно від того, чи передбачено договором постачання електричної енергії споживачу можливість його дострокового розірвання, у зв`язку зі зміною електропостачальника, або ж розірвання договору, у зв`язку зі зміною електропостачальника є випадком, не передбаченим умовами договору.

Звідси споживач за договором постачання електричної енергії зобов`язаний за вимогою постачальника сплатити санкцію (штраф) за дострокове припинення (розірвання) договору з його ініціативи, в тому числі у разі зміни електропостальника, якщо така санкція (штраф) , передбачена умовами вказаного договору або комерційної пропозиції до нього, та за умови, що договір має фіксований термін (строк) дії, а повідомлення новому електропостачальнику про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу направлено в іншій термін, ніж за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 по справі №926/1297/21.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. А відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відтак, оскільки строк дії договору погоджений сторонами до 31.12.2022, а відповідач змінив електропостачальника з 08.10.2019 (тобто до закінчення строку дії договору), то мало місце дострокове розірвання договору, що має наслідком припинення дії договору з позивачем з ініціативи споживача.

Враховуючи, що ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено умови, які зазначаються у договорі постачання електричної енергії, якими є, зокрема, умови припинення та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору, беручи до уваги, що комерційною пропозицією №5 від 01.07.2019 передбачено можливість стягнення штрафної санкції за факт дострокового припинення (розірвання) дії договору, суд доходить висновку, що позивачем обгрунтовано заявлено позовні вимоги про стягнення штрафу.

Сума штрафу визначена позивачем, виходячи з умов договору та комерційної пропозиції №5 від 01.07.2019, а тому колегія суддів вважає позовні вимоги про стягнення 58 334,39 грн штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу, обґрунтованими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, рішення Господарського суд Львівської області від Львівської області від 8 червня 2022 року у справі №914/2524/20 слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Оскільки суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції, то судові витрати по сплаті судового збору при поданні позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 13 ст. 8, ст. ст. 12, 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут", б/н від 23.06.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/1427/22 від 24.06.2022) - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 8 червня 2022 року у справі №914/2524/20 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задоволити.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г.Шевченка" корпоративного підприємства АТ "ДАК "Укрвидавполіграфія", (79026, м. Львів, вул.. Володимира Великого, 4, ідентифікаційний код 02477019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (79016, м. Львів, вул.. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 42092130) 58 334,39 грн. (п`ятдесят вісім тисяч триста тридцять чотири гривні тридцять дев`ять копійок).

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г.Шевченка" корпоративного підприємства АТ "ДАК "Укрвидавполіграфія", (79026, м. Львів, вул.. Володимира Великого, 4, ідентифікаційний код 02477019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (79016, м. Львів, вул.. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 42092130) - 2102,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 3153,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

7. Матеріали справи №914/2524/20 повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя І.Б. Малех

Суддя В.М. Гриців

Суддя Г.Г. Якімець