Рішення

від 12.09.2022 по справі 906/635/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/635/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Літвінова Н.Л. - керівник;

Літвінов В.І. - наказ №14 від 08.11.2011;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Лівіна"

до BODE UG (haftungsbeschrankt)

про стягнення 20187,15 Євро

Приватне підприємство "Лівіна" звернулось до суду з позовом про стягнення з BODE UG ( (haftungsbeschrankt) 20187,15 Євро заборгованості по Контракту №5-ВD від 02.12.2019.

Ухвалою від 11.06.2021 позовну заяву ПП "Лівіна" було залишено судом без руху та надано час для усунення виявлених у заяві недоліків.

Ухвалою від 15.07.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 0.01.2022. Також вказаною ухвалою суд зупинив провадження у справі до 20.01.2022 (резервна дата 23.02.2022), у зв`язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням до компетентного органу Компетентного органу Федеративної Республіки Німеччини на території землі Баден-Вюртемберг, про вручення виклику до суду.

Ухвалою від 30.08.2021 продовжено строк виконання вимог п.6 ухвали суду від 15.07.2021 до 10.08.2021.

22.12.2021 до суду повернулись підтвердження про вручення 05.11.2021 відповідачу ухвали суду від 15.07.2021.

Ухвалою від 20.01.2022 суд поновив провадження у справі, закрив підготовче провадження та призначив справу №906/635/21 до судового розгляду по суті на 03.08.2022 (Резервна дата 12.09.2022 о 12:00). Також вказаною ухвалою суд зупинив провадження у справі до 03.08.2022 (резервна дата 12.09.2022), у зв`язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччини на території землі Баден-Вюртемберг, про вручення виклику до суду.

Згідно з ч.1 ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 p., чинної для України з 01.12.2001 р. (далі - Конвенція), судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що судовий документ було вручено або доставлено особисто відповідачеві і це було здійснено в належний строк, достатній для здійснення захисту.

У випадку, передбаченому ч.2 ст.15 Конвенції, суд може постановити рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Враховуючи, що ухвалу про відкриття провадження у справі було вручено відповідачу 05.11.2021, а також те, що з дати направлення ухвали господарського суду Житомирської області від 20.01.2022 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті станом на 12.09.2022 сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Крім того, суд враховує, що відповідно доч. 2ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень",усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цьогоЗакону.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2статті178 Господарського процесуального кодексу України,у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, однак за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2019 року між Приватним підприємством "Лівіна" (далі - продавець, позивач) та BODE UG (haftungsbeschrankt) (покупець, відповідач) був укладений Контракт по.5-BD, відповідно до п. 1.2 якого продавець продає, а покупець купує товар - палети бувші у використанні, палети нові і пиломатеріали згідно специфікаціям до даного контракту, які є його невід`ємною частиною.

02.12.2019 сторони підписали Специфікацію, згідно якої погодили найменування, кількість, умови та суму поставки (а.с. 11).

Згідно Додатку №1 до Контракту, сторони доповнили його п. 1.1., згідно якого "якість та ціна товару, умови поставки та оплати, а також отримувач вказується в інвойсах або специфікації на кожну окрему партію (поставку).".

Позивач вказав, що в період з 05.12.2019 по 05.06.2020 поставив відповідачу піддони на загальну суму 44233,60 євро, однак відповідач визначені умовами контракту обов`язки по їх оплаті виконав частково, заборгувавши 20187,15 євро.

Позивач надіслав відповідачу претензію від 26.02.2021 (а.с .13-16), з проханням здійснити доплату за отриманий товар в сумі 20187,15 Євро напротязі 10 календарних днів, з моменту отримання претензії.

Вказана претензія, згідно відмітки у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, відповідачем отримана 09.03.2021 (а.с. 15).

Оскільки відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не погасив, відповідач звернувся за захистом порушеного права до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на ст.ст. 38 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність", ст. 76 ЗУ "Про міжнародне приватне право".

Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Контракту №5 від 02.12.2019, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 2 Контракту, оплата здійснюється напротязі 10 днів після поставки товару отримувачу. Специфікаціями до даного Контракту можуть бути передбачені інші умови оплати Товару. Платіж здійснюється у формі банківського переводу. Валюта розрахунку - євро.

Наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, вантажно-митними деклараціями та інвойсами (а.с. 32-83) підтверджено, що в період з 05.12.2019 по 05.06.2020 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 44233,60 євро.

Також суд встановив, що відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару у розмірі 24046,45 євро, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 18-31), в наступному порядку:

- згідно Інвойсу LBD-1, 05.12.2019 відповідачу були поставлені піддони на загальну суму 3515,40 євро; 05.12.2019 року вказаний товар перетнув державний кордон України; в порушення умов п.2 Контракту оплата купленого товару, відповідачем здійснена була частково на суму 2887,25 євро;

- згідно Інвойс 2-LBD, 30.01.2020 відповідачу були поставлені піддони на загальну суму 3385,20 євро; 30.01.2020 вказаний товар перетнув державний кордон України; в порушення умов п.2 Контракту, оплата купленого товару відповідачем здійснена не була;

- згідно Інвойс 3-LBD, 11.02.2020 відповідачу були поставлені піддони на загальну суму 3857,00 євро; 11.02.2020 року вказаний товар перетнув державний кордон України; в порушення умов п.2 Контракту, оплатакупленого товару відповідачем здійснена не була;

- згідно Інвойс 8-LBD, 03.04.2021 відповідачу були поставлені піддони на загальну суму 34770,60 євро. 03.04.2021 року вказаний товар перетнув державний кордон України; в порушення умов п.2 Контракту, оплата купленого товару відповідачем здійснена була частково на суму 1477,60 євро;

- згідно Інвойс 10-LBD, 08.04.2021 відповідачу були поставлені піддони на загальну суму 3477,60 євро. 08.04.2021 вказаний товар перетнув державний кордон України; в порушення умов п.2 Контракту, оплата купленого товару відповідачем здійснена не була;

- згідно Інвойс 11-LBD, 10.04.2021 відповідачу були поставлені піддони на загальну суму 3399,40 євро.; 10.04.2021 року вказаний товар перетнув державний кордон України; в порушення умов п.2Контракту, оплата купленого товару відповідачем здійснена не була;

- згідно Інвойс 13-LBD, 05.06.2021 відповідачу були поставлені піддони на загальну суму 3439,80 євро; 05.06.2021 року вказаний товар перетнув державний кордон України; в порушення умов п.2 Контракту, оплата купленого товару відповідачем здійснена не була.

З огляду на викладене, відповідач свій обов`язок по оплаті отриманого товару на день вирішення спору у повному обсязі не виконав, доказів погашення заборгованості у сумі 20187,15 євро боргу (що еквівалентно 671378,18 грн станом на 04.06.2020) суду не надав, наведені позивачем обставини не спростував.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 20187,15 євро боргу (що еквівалентно 671378,18 грн станом на 04.06.2020) є правомірною.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач довів суду належними та достатніми доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог. При цьому відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 20187,15 євро боргу (що еквівалентно 671378,18 грн станом на 04.06.2020) є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Лівіна" до ВODE UG (haftungsbeschrankt) задовольнити.

2. Стягнути з ВODE UG (haftungsbeschrankt) (Reinsburgstr, 131, 70197 Stuttgart DE) на користь Приватного підприємства "Лівіна" (11615, Житомирська обл., Малинський р-н, с. Лісна Колона, вул. Щорса, буд. 4, ід. код 36831635):

- 20187,15 євро боргу (що еквівалентно 671378,18 грн станом на 04.06.2020);

- 10083,48 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.10.22

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек.)