Рішення

від 15.09.2022 по справі 910/21111/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2022Справа № 910/21111/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець-Оболонь"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кооперативне дачне товариство "Чорнобилець"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

1) Державне підприємство "Національні інформаційні системи",

2) Громадська організація "Об`єднання власників дач урочища Оболонь",

3) Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради

про зобов`язання вчинити дії

Представники:

від позивача: Березюк Л.В.;

від відповідача: не з`явився;

третя особа, на стороні позивача: не з`явився;

третя особа-1, на стороні відповідача: не з`явився;

третя особа-2, на стороні відповідача: Головков Є.І.

третя особа-3, на стороні відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець-Оболонь" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі-відповідач), в якому просить суд:

1) визнати неправомірною бездіяльність Київської міської ради, яка полягала у ненаправленні до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомлення щодо внесення інформації до Словника іменованих об`єктів м. Києва про Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець-Оболонь";

2) зобов`язати Київську міську раду направити до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомлення про внесення до Словника іменованих об`єктів м. Києва, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець-Оболонь" з зазначенням переліку власних вулиць, які входять на даний час до існуючих юридичних осіб, а саме:

- до складу Кооперативного дачного товариства "Чорнобилець" входять вулиці: лінія1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11 в урочище "Наталка";

- до складу Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець-Оболонь" входять вулиці: лінія 1, 1а, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 в урочищі "Оболонь".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець-Оболонь" було створено в порядку реорганізації КДТ "Чорнобилець", за яким, в свою чергу, були закріплені вулиці в урочищі "Оболонь", проте, на думку позивача, враховуючи що він є правонаступником КДТ "Чорнобилець", то до Словника іменованих об`єктів м. Києва, що є складовою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мають бути внесені відповідні відомості щодо закріпленння за позивачем вулиць в урочищі "Оболонь".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.02.2022. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кооперативне дачне товариство "Чорнобилець". Залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" та Громадську організацію "Об`єднання власників дач урочища Оболонь".

14.01.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання про залучення третьою особою, в якій заявник просить суд залучити до участі у справі Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

26.01.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Громадської організації "Об`єднання власників дач урочища Оболонь" надійшов відзив на позовну заяву, в якому третя особа-2, на стороні відповідача, зокрема зазначає, що позивач (ОК "Чорнобилець-Оболонь") не є правонаступником всіх прав та обов`язків КДТ «Чорнобилець» та наявне на території урочища Оболонь майно до ОК "Чорнобилець-Оболонь" не передавалося, оскільки кооператив ніколи не представляв інтереси всіх мешканців урочища Оболонь.

01.02.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Національні інформаційні системи" надійшли письмові пояснення, в яких третя особа-1, на стороні відповідача зазначає, що після надходження на адресу підприємства відповідного повідомлення органу місцевого самоврядування - Київської міської ради, оформленого відповідно до законодавства щодо необхідності внесення відомостей до словника іменованих об`єктів, ДП «НАІС» буде внесено до вказаного словника відповідну інформацію в установлені законодавством терміни. Також, третя особа-1, на стороні відповідача просила суд розглянути справу без участі представника ДП «НАІС» за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2022 клопотання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про залучення третьою особою, на стороні відповідача - задоволено. Залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Зокрема, підготовче засідання відкладено на 24.02.2022.

Судове засідання призначене на 24.02.2022 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці. Крім того, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2022 призначено підготовче судове засідання на 19.05.2022.

17.05.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Громадської організації "Об`єднання власників дач урочища Оболонь" надійшли письмові пояснення, в яких третя особа-2 на стороні відповідача зокрема зазначає, що майно, права та обов`язки позивача обмежені переліком інформації, яка вказана в розподільчому балансі, складеного при реорганізації КДТ «Чорнобилець» шляхом виділу, проте таким розподільчим балансом не визначено, що позивачу передаються виняткові права на іменовані об`єкти по лініям 1-18 в урочищі Оболонь, які вносяться в Словник іменованих об`єктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У судовому засіданні 19.05.2022 суд на місці ухвалив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи на 30.06.2022.

28.06.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Громадської організації "Об`єднання власників дач урочища Оболонь" надійшли письмові пояснення.

30.06.2022 до суду надійшло клопотання третьої особи-3, на стороні відповідача про перенесення розгляду справи (надіслане на електронну пошту суду, без ЕЦП).

Дослідивши клопотання третьої особи-3, на стороні відповідача про перенесення розгляду справи, суд не прийняв його до розгляду (мотиви викладені в ухвалі суду від 30.06.2022).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/21111/21 призначено на 04.08.2022.

04.07.2022 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення судового засідання, в якому у зв`язку з зайнятістю представника позивача в іншому судовому процесі, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 04.08.2022 оголошено перерву до 08.09.2022.

19.08.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради подав письмові пояснення, в яких зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неефективним способом захисту цивільних прав, оскільки не передбачений цивільним законодавством та не призводить до реального захисту і поновлення порушених прав та інтересів.

У судовому засіданні 08.09.2022 оголошено перерву до 15.09.2022.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник третьої особи-2, на стороні відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд відзначає, що відповідач, третя особа на стороні позивача, третя особа-1 на стороні відповідача та третя особа-3 на стороні відповідача повідомлялися ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте у судове засідання представників не направлено, заяв/клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подано.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Так, з метою повідомлення відповідача, третьої особи на стороні позивача, третьої особи на стороні відповідача та третьої особи на стороні відповідача про розгляд справи судом та про право відповідача подати відзив на позовну заяву та право третіх осіб подати письмові пояснення, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у даній справі були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, третьої особи на стороні позивача, третьої особи-1 на стороні відповідача та третьої особи-3 на стороні відповідача, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте, до суду повернулися конверти з ухвалами суду надіслані на адресу третьої особи, на стороні позивача з відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою», рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, третій особі-1 на стороні відповідача та третій особі-3 на стороні відповідача, та/або конверт з ухвалою суду від 08.09.2022 станом на 15.09.2022 до суду не повернулися.

В той же, час суд зазначає, що в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, а саме ухвал суду від 28.12.2021, від 03.02.2022, від 18.04.2022, від 19.05.2022, від 30.06.2022, від 04.08.2022 та від 08.09.2022 відповідачу (Київській міській раді), третій особі-1 на стороні відповідача (Державному підприємству "Національні інформаційні системи") та третій особі-3, на стороні відповідача (Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради).

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач, третя особа на стороні позивача, третя особа-1 на стороні відповідача та третя особа-3 на стороні відповідача мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Тож, приймаючи до уваги, що представники відповідача, третьої особи на стороні позивача, третьої особи-1 на стороні відповідача та третьої особи-3 на стороні відповідача були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача, третьої особи на стороні позивача, третьої особи-1 на стороні відповідача та третьої особи-3 на стороні відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 15.09.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та третьої особи-2 на стороні відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.1996 року за адресою: місто Київ, вулиця Богатирська, будинок 30-А було зареєстровано Кооперативне дачне товариство "Чорнобилець".

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.07.1997 року № 898 надано в постійне користування дві земельні ділянки для дачного будівництва: в урочищі Оболонь 29,39 га та в урочищі Наталка 26,75 га. У межах території, визначеної державним актом на право постійного користування землею № 005403, зареєстрованого за №78-4-00003 від 21 липня 1997 року, до КДТ «Чорнобилець» в урочищі Оболонь входили вулиці: Лінія 1, 1а, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, до КДТ «Чорнобилець» в урочищі Наталка належали вулиці: Лінія 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12.

Тож, у зв`язку із зазначеним до словника іменованих об`єктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по місту Києву внесено запис: КДТ «Чорнобилець» (Оболонський район) із внесеними вулицями Лінія 1, Лінія 1а, Лінія 3, Лінія 4, Лінія 5, Лінія 6, Лінія 7, Лінія 8, Лінія 9, Лінія 10, Лінія 11, Лінія 12, Лінія 13, Лінія 14, Лінія 15, Лінія 16, Лінія 17, Лінія 18.

17.10.2015 року загальними зборами членів КДТ «Чорнобилець» було прийнято рішення скористатися передбаченим чинним законодавством та Статутом КДТ «Чорнобилець» правом на реорганізацію КДТ «Чорнобилець» шляхом виділу з нього кооперативу «Чорнобилець-Оболонь». До кооперативу «Чорнобилець-Оболонь» частково передано майнові права та обов`язки КДТ «Чорнобилець» (в частині розподільчого балансу), що оформлено протоколом загальних зборів членів КДТ «Чорнобилець» від 17.10.2015 року.

На виконання вищезазначеного рішення загальних зборів членів КДТ «Чорнобилець», 26.02.2016 року проведено установчі збори засновників Обслуговуючого кооперативу «Чорнобилець-Оболонь», на яких було прийнято рішення створити Обслуговуючий кооператив «Чорнобилець-Оболонь» шляхом його заснування та виділу з Кооперативного дачного товариства "Чорнобилець", що оформлено протоколом установчих зборів засновників ОК «Чорнобилець-Оболонь» № 1 від 26.04.2016.

Адреса місцезнаходження ОК «Чорнобилець-Оболонь»: м.Київ, вул. Богатирська, 30 А.

Крім того, було затверджено розподільчий баланс та передавальний акт. Згідно із цим передавальним актом за рішенням загальних зборів від 17.10.2015 року КДТ «Чорнобилець» передає створеному шляхом виділу ОК «Чорнобилець-Оболонь» майно та майнові права.

Реєстрацію ОК «Чорнобилець-Оболонь» проведено 26.04.2016 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, 03.05.2017 було проведено державну реєстрацію юридичної особи Громадської організації «Об`єднання власників дач урочища Оболонь» (за кодом ЄДРПОУ 41314665), місцезнаходженням якої є: м.Київ, вул. Богатирська, 30 А.

Проте, на підставі рішення загальних зборів членів КДТ «Чорнобилець» від 17.05.2015, ОК «Чорнобилець-Оболонь» було зареєстровано як правонаступника КДТ «Чорнобилець», що підтверджується також відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач зазначає, що Громадська організація «Об`єднання власників дач урочища Оболонь» була зареєстрована як новостворена юридична особа, а не юридична особа, створена в порядку реорганізації.

Тобто, позивач вказує, що саме він є кооперативом, створеним в порядку реорганізації КДТ «Чорнобилець».

Позивач вказує, що станом на 13.08.2018 в Словнику іменованих об`єктів по м. Києву був наявний запис: КДТ «Чорнобилець» (Оболонський район) із внесеними вулицями Лінія 1, Лінія 1а, Лінія 3, Лінія 4, Лінія 5, Лінія 6, Лінія 7, Лінія 8, Лінія 9, Лінія 10, Лінія 11, Лінія 12, Лінія 13, Лінія 14, Лінія 15, Лінія 16, Лінія 17, Лінія 18.

Після реорганізації КДТ «Чорнобилець», між позивачем та КДТ «Чорнобилець» «Чорнобилець» було складено акт розмужування вулиць між КДТ «Чорнобилець» та ОК «Чорнобилець-Оболонь» від 22.04.2019, яким було визначено наступне розмежування вулиць між позивачем та КДТ «Чорнобилець» за адресою м. Київ, вул. Богатирська, 30 А:

1. До складу Кооперативного дачного товариства "Чорнобилець" віднесено вулиці по Лінії 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11 в урочищі «Наталка»;

2. До складу Обслуговуючого кооперативу «Чорнобилець-Оболонь» віднесено вулиці по Лінії 1, 1а, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 в урочищі «Оболонь».

Проте, як зазначає позивач в 2018 році замість позивача до Словника було внесено відомості про Громадську організацію «Об`єднання власників дач урочища Оболонь».

Так, з листа ДП «Національні інформаційні системи» від 13.08.2018 року № 3605/10.2.1, адресованого заступнику голови Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, позивачу стало відомо про те, що на адресу ДП «Національні інформаційні системи» надійшов лист голови правління ГО «Об`єднання власників дач урочища Оболонь» від 03 серпня 2018 року № 40-д щодо внесення до словника Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації про новостворену ГО «Об`єднання власників дач урочища Оболонь» в Оболонському районі міста Києва. Також у вказаному листі повідомлялось про наявність у реєстрі запису виключно щодо КДТ «Чорнобилець», у зв`язку з чим ДП «Національні інформаційні системи» просило надати додаткову інформацію.

У відповідь на вказаний лист Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація надіслала лист від 27 серпня 2018 року № 104-7651, у якому зазначила: «Оскільки 17 жовтня 2015 року реорганізовано КДТ «Чорнобилець» шляхом виділу з нього нової юридичної особи та утворення нового товариства ГО «Об`єднання власників дач урочища Оболонь» (раніше КДТ «Чорнобилець» в урочищі Оболонь), просимо внести зміни до словника іменованих об`єктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із зазначенням переліку власних вулиць, які входять тепер до існуючих юридичних осіб, а саме: 1) до складу ГО «Об`єднання власників дач урочища Оболонь входять вулиці Лінія 1, 1а, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, урочище «Оболонь»; 2) до складу КДТ «Оболонь» урочища Наталка входять вулиці Лінія 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, урочище Наталка.

Зазначене повідомлення про внесення відомостей до словника іменованих об`єктів інформації про ГО «Об`єднання власників дач урочища Оболонь» як про правонаступника КДТ «Чорнобилець» внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно що, на думку позивача, порушує його права, оскільки правонаступником КДТ «Чорнобилець» є ОК «Чорнобилець-Оболонь», а не ГО «Об`єднання власників дач урочища Оболонь».

З цього приводу ОК «Чорнобилець-Оболонь» зверталося до Міністерства юстиції України та Державного підприємства "Національні інформаційні системи" зі зверненнями, в яких просив не вносити до словника іменованих об`єктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про ГО «Об`єднання власників дач урочища Оболонь» як про правонаступника КДТ «Чорнобилець».

Листом від 31.10.2018 № 4610/10.2-14 Державне підприємство "Національні інформаційні системи" надало відповідь на звернення позивача, в якому зазначило, що станом на 30.10.2018 у Словнику міста Києва вже містяться наступні записи: Кооперативне дачне товариство "Чорнобилець" (Оболонський район): Лінія 1, Лінія 2, Лінія 3, Лінія 4, Лінія 5, Лінія 6, Лінія 7, Лінія 8, Лінія 9, Лінія 10, Лінія 11, Лінія 12; Громадська організація «Об`єднання власників дач урочища Оболонь» з внесеними вулицями: Лінія 1, Лінія 1а, Лінія 2, Лінія 3, Лінія 4, Лінія 5, Лінія 6, Лінія 7, Лінія 8, Лінія 9, Лінія 10, Лінія 11, Лінія 12, Лінія 13, Лінія 14, Лінія 15, Лінія 16, Лінія 17, Лінія 18. Даний запис було внесено шляхом відділення із запису "Чорнобилець" Кооперативне дачне товариство, на підставі листа Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.08.2018 № 104-7651. Тож, враховуючи інформацію, що міститься у Словнику, Державне підприємство "Національні інформаційні системи" зазначило, що Оболонській районній в місті Києві державній адміністрації необхідно розібратися у ситуації, що склалася.

Так, 13.08.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про направлення повідомлення щодо внесення інформації до словника Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якій він просив відповідача подати до ДП «Національні інформаційні системи» повідомлення про внесення змін до словника іменованих об`єктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з зазначенням переліку вулиць, які входять на даний час до існуючих юридичних осіб, а саме: 1) до складу Обслуговуючий кооператив «Чорнобилець-Оболонь» входять вулиці Лінія 1, 1а, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, урочище «Оболонь»; 2) до складу КДТ «Чорнобилець» в урочищі Наталка входять вулиці Лінія 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, урочище Наталка.

В свою чергу, листом від 27.08.2019 № 055-1005 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради було надано відповідь на заяву Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому зазначено, що в результаті реорганізації КДТ «Чорнобилець» та виділення ОК «Чорнобилець-Оболонь» здійснився перерозподіл вулиць. Так, на території КДТ «Чорнобилець» проходять вулиці Лінія 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11 в урочищі «Наталка», на території ОК «Чорнобилець-Оболонь» проходять вулиці Лінія 1, 1а, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, урочище «Оболонь», проте, з первинного переліку вулиць, які знаходяться в урочищі «Наталка» не враховано вулиці Лінія 6, Лінія 10, Лінія 12. З метою просторової ідентифікації вулиць та меж садових товариств Департамент просив Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію надати до Департаменту відповідні графічні матеріали та інформацію про вулиці Лінія 6, Лінія 10, Лінія 12 в урочищі «Наталка».

Крім того, листом від 07.08.2020 № 055-8711 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради було розглянуто звернення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та повідомлено, що внесення змін до реєстру вулиць в місті Києві не потребується оскільки вулиця Лінія 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11 в урочищі «Наталка» та вулиці Лінія 1, 1а, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 в урочище «Оболонь» зафіксовані в офіційному довіднику «Вулиці міста Києва», який затверджений рішенням Київської міської ради від 22.01.2015 № 34/899.

15.09.2021 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про направлення повідомлення щодо внесення інформації до словника Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якій він просив відповідача подати до ДП «Національні інформаційні системи» повідомлення про внесення змін до словника іменованих об`єктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з зазначенням переліку вулиць, які входять на даний час до існуючих юридичних осіб, а саме: 1) до складу Обслуговуючого кооперативу «Чорнобилець-Оболонь» входять вулиці Лінія 1, 1а, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, урочище «Оболонь»; 2) до складу КДТ «Чорнобилець» в урочищі Наталка входять вулиці Лінія 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, урочище Наталка.

Листом від 18.10.2021 № 055-25340 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради на виконання доручень Київської міської ради, було надано відповідь на заяву позивача, в якій повідомлено, що на території колишнього кооперативного дачного товариства «Чорнобилець» ведуть діяльність наступні організації (з правом юридичної особи): Громадська організація "Об`єднання власників дач урочища Оболонь"; Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець-Оболонь"; Кооперативне дачне товариство "Чорнобилець". В межах цих садових товариств перетинаються вулиці: Лінія 1, Лінія 1а, Лінія 2, Лінія 3, Лінія 4, Лінія 5, Лінія 6, Лінія 7, Лінія 8, Лінія 9, Лінія 10, Лінія 11, Лінія 12, Лінія 13, Лінія 14, Лінія 15, Лінія 16, Лінія 17, Лінія 18. Даний факт унеможливлює прийняття рішення щодо направлення повідомлення до ДП «Національні інформаційні системи» про внесення інформації до Словника вулиць населених пунктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно м. Києва.

Отже, обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що оскільки Обслуговуючий кооператив «Чорнобилець-Оболонь» є правонаступником КДТ "Чорнобилець", то до Словника іменованих об`єктів м. Києва, що є складовою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мають бути внесені відповідні відомості щодо закріплення за позивачем вулиць в урочищі "Оболонь", у зв`язку з чим просить суд визнати неправомірною бездіяльність Київської міської ради, яка полягала у ненаправленні до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомлення щодо внесення інформації до Словника іменованих об`єктів м. Києва про Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець-Оболонь"; зобов`язати Київську міську раду направити до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомлення про внесення до Словника іменованих об`єктів м. Києва, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець-Оболонь" з зазначенням переліку власних вулиць, які входять на даний час до існуючих юридичних осіб, а саме:

- до складу Кооперативного дачного товариства "Чорнобилець" входять вулиці: лінія1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11 в урочищі "Наталка";

- до складу Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець-Оболонь" входять вулиці: лінія 1, 1а, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 в урочищі "Оболонь".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 зазначеного Кодексу).

Отже, у розумінні наведених положень правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують з положенням статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17); суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (пункти 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Як зазначено судом вище, Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець - Оболонь" звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною бездіяльності Київської міської ради, яка полягала у ненаправленні до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомлення щодо внесення інформації до Словника іменованих об`єктів м. Києва про Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець-Оболонь", а також про зобов`язання Київську міську раду направити до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомлення про внесення до Словника іменованих об`єктів м. Києва, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець-Оболонь" з зазначенням переліку власних вулиць, які входять на даний час до існуючих юридичних осіб, а саме:

- до складу Кооперативного дачного товариства "Чорнобилець" входять вулиці: лінія1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11 в урочищі "Наталка";

- до складу Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець-Оболонь" входять вулиці: лінія 1, 1а, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 в урочищі "Оболонь".

Відповідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі в редакції на момент звернення позивача до суду) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; 2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань); 4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; інші обтяження відповідно до закону.

Так, наказом Міністерства юстиції України від 06.07.2012 № 1014/5 затверджено Порядок ведення словників Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.2. Порядку, ведення словників Державного реєстру прав здійснюється технічним адміністратором Державного реєстру прав, який забезпечує створення та супроводження програмного забезпечення, необхідного для ведення словників Державного реєстру прав, відповідає за їх технічне і технологічне забезпечення, збереження даних, що містяться у них, а також виконує інші функції, передбачені цим Порядком.

Словник іменованих об`єктів містить інформацію про іменовані об`єкти, які є ідентифікаторами об`єктів будівництва (закінчених будівництвом об`єктів) на певній території: найменування юридичних осіб/об`єднань громадян у разі, якщо юридичні особи не були утворені (гаражних кооперативів, садових товариств тощо), автомобільних доріг, урочищ, полонин, лісництв, масивів, залізниць (перегонів, станцій, роз`їздів, пікетів, дільниць, їх кілометрів), комплексів будівель та споруд, комплексів гідротехнічних/електротехнічних споруд, заповідників, парків тощо (п. 1.11 Порядку).

Словник вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об`єктів (далі - словник вулиць) містить назви вулиць, провулків, площ, бульварів, проспектів, проїздів тощо кожного населеного пункту України (далі - вулиці) та назви вулиць іменованих об`єктів (п. 1.12 Порядку).

Згідно п. 2.2 вказаного Порядку, інформація до словника вулиць про вулиці населених пунктів вноситься технічним адміністратором Державного реєстру прав на підставі оформленого відповідно до законодавства повідомлення органу місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальної одиниці якого розташовані відповідні вулиці, до якого додається копія відповідного розпорядчого документа (рішення/розпорядження) щодо найменування (перейменування), уточнення назви вулиці населеного пункту, оформленого відповідно до законодавства.

Інформація до словника вулиць про вулиці іменованих об`єктів та словника іменованих об`єктів вноситься технічним адміністратором Державного реєстру прав на підставі оформленого відповідно до законодавства повідомлення органу місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальної одиниці якого розташовані відповідні іменовані об`єкти, до якого (за наявності) додаються копія розпорядчого документа (рішення/розпорядження) органу місцевого самоврядування про найменування (перейменування), уточнення назви вулиці іменованого об`єкта або найменування (перейменування), уточнення, зміни, ліквідації тощо іменованого об`єкта, оформленого відповідно до законодавства, а також інші документи, передбачені цим Порядком.

Розпорядчі документи (рішення/розпорядження), якими затверджено довідники / локальні переліки вулиць, іменованих об`єктів, проте не містять чітких та вичерпних відомостей про їх найменування (перейменування), уточнення, зміну, ліквідацію тощо не можуть слугувати підставою для внесення інформації до словників.

Відповідно до п. 2.3. Порядку, внесення інформації до словників Державного реєстру прав здійснюється протягом десяти робочих днів з дати отримання технічним адміністратором Державного реєстру прав відповідного повідомлення. У випадку, якщо інформація, що міститься у повідомленні, потребує додаткового уточнення, внесення інформації до словників Державного реєстру прав здійснюється протягом п`яти робочих днів після отримання необхідної уточненої інформації.

Отже, Порядком передбачено, що інформація до словника іменованих об`єктів та словника вулиць вноситься на підставі повідомлення органу місцевого самоврядування, а не будь-яких інших юридичних осіб чи фізичних осіб, тоді як контроль за такою інформацією здійснюють посадові особи органів місцевого самоврядування, які надали відповідну інформацію.

При цьому, вказаним порядком не передбачено права юридичних осіб на подання відповідних заяв чи зобов`язання органу місцевого самоврядування подати відповідне повідомлення для внесення змін до словника іменованих об`єктів та словника вулиць.

В той же час, відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Приписи ст.15 Закону України «Про звернення громадян» визначають, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.

Як зазначено судом вище, позивач звернувся до відповідача із заявами про направлення повідомлення щодо внесення інформації до словника Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якій він просив відповідача подати до ДП «Національні інформаційні системи» повідомлення про внесення змін до словника іменованих об`єктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з зазначенням переліку вулиць, які входять на даний час до існуючих юридичних осіб, а саме: 1) до складу Обслуговуючий кооператив «Чорнобилець-Оболонь» входять вулиці Лінія 1, 1а, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, урочище «Оболонь»; 2) до складу КДТ «Чорнобилець» урочище Наталка входять вулиці Лінія 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, урочище Наталка.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно положень ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 5 ст. 140 Конституції України визначено, що питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, суд зазначає, що направленню відповідного повідомлення органу місцевого самоврядування технічному адміністратору Державного реєстру прав про внесення змін до словника іменованих об`єктів та словника вулиць передує прийняття рішення відповідним органом місцевого самоврядування, у даному випадку Київською міською радою.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Суд зазначає, що вимога позивача про зобов`язання Київську міську раду направити до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомлення про внесення до Словника іменованих об`єктів м. Києва, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець-Оболонь" з зазначенням переліку вулиць, які входять на даний час до існуючих юридичних осіб, а саме: до складу Кооперативного дачного товариства "Чорнобилець" вулиці: лінія1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11 в урочище "Наталка"; до складу Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець-Оболонь" входять вулиці: лінія 1, 1а, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 в урочищі "Оболонь" відноситься до дискреційних повноважень Київської міської ради (відповідача), оскільки в межах своїх повноважень вона приймає нормативні та інші акти у формі рішень тобто остання за результатами розгляду звернення позивача приймає рішення про наявність або відсутність підстав для прийняття відповідного рішення про направлення повідомлення до ДП «Національні інформаційні системи» про внесення інформації до Словника вулиць населених пунктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно м. Києва.

Тобто, направленню відповідного повідомлення передує прийняття рішення відповідним органом місцевого самоврядування, відтак суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати його направити до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомлення про внесення до Словника іменованих об`єктів м. Києва, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець-Оболонь" поза межами процедури, визначеної законом та нормативними актами.

При цьому, судом враховано, що листом від 18.10.2021 № 055-25340 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради на виконання доручень Київської міської ради, було надано відповідь на заяву позивача, в якому повідомлено, що в межах садових товариств (КДТ «Чорнобилець», ОК "Чорнобилець-Оболонь" та ГО "Об`єднання власників дач урочища Оболонь") перетинаються вулиці: Лінія 1, Лінія 1а, Лінія 2, Лінія 3, Лінія 4, Лінія 5, Лінія 6, Лінія 7, Лінія 8, Лінія 9, Лінія 10, Лінія 11, Лінія 12, Лінія 13, Лінія 14, Лінія 15, Лінія 16, Лінія 17, Лінія 18. Даний факт унеможливлює прийняття рішення щодо направлення повідомлення до ДП «Національні інформаційні системи» про внесення інформації до Словника вулиць населених пунктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно м. Києва.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання неправомірною бездіяльність Київської міської ради, яка полягала у ненаправленні до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомлення щодо внесення інформації до Словника іменованих об`єктів м. Києва про Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець-Оболонь" та похідної вимоги про зобов`язання Київську міську раду направити до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомлення про внесення до Словника іменованих об`єктів м. Києва, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець-Оболонь" з зазначенням переліку власних вулиць, які входять на даний час до існуючих юридичних осіб, а саме: до складу Кооперативного дачного товариства "Чорнобилець" входять вулиці: лінія1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11 в урочищі "Наталка"; до складу Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець-Оболонь" входять вулиці: лінія 1, 1а, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 в урочищі "Оболонь".

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець-Оболонь" до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кооперативне дачне товариство "Чорнобилець", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Громадська організація "Об`єднання власників дач урочища Оболонь", Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради про зобов`язання вчинити дії не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 26.09.2022

Суддя С. О. Щербаков