Рішення

від 03.10.2022 по справі 910/6019/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2022Справа № 910/6019/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (вул. Московська, буд. 32/2, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 38863790)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 42399676)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (пр. Гузара Любомира, буд. 44, м. Київ, 03065; ідентифікаційний код 42795490)

про зобов`язання вчинити дії

Представник сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Лисенко Володимир

від відповідача-2: Кулик Олег

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (далі за текстом - ТОВ «ЙЕ Енергія», Позивач, Покупцеь, Замовник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі за текстом - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», Відповідач-1, Продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі за текстом - ТОВ «Оператор ГТС України», Відповідач-2, Оператор) з позовом, в якому просить суд зобов`язати Відповідачів привести обсяги природного газу, передані Позивачу згідно Рамкового договору № 19/03 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2021 (далі за текстом - Рамковий договір) та Індивідуальним договором № 19/03ЙЕ до Рамкового договору (далі за текстом - Індивідуальний договір), визначені в актах приймання-передачі природного газу впродовж періоду з травня по вересень 2021, до стандартних умов.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, на виконання умов Рамкового та Індивідуального договорів Відповідач-1 поставив Позивачу природний газ 830 000 тис.куб.м., що підтверджується комерційними актами приймання-передачі природного газу.

Умовами пункту 2.2. Рамкового договору передбачено приведення природного газу до стандартних умов, а саме: тиск 760 мм рт.ст. (101,325 кПа) і температура - 20 °C.

Зазначені стандарти також передбачено і в інших договорах купівлі-продажу природного газу, укладеними між Позивачем та іншими учасниками ринку природного газу, що також кореспондується з положеннями пункту 31 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» та Пунктом 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу газотранспортної системи (далі за текстом - Кодекс ГТС).

17.12.2019 між Позивачем та Відповідачем-2 укладено договір № 1912000074 транспортування природного газу (далі за текстом - Договір транспортування), відповідно до умов якого здійснюється транспортування замовлених обсягів.

Так, між Позивачем та Відповідачем-1 за результатами постачання природного газу підписано комерційні акти, складання яких покладено на Відповідача-1 згідно пункту 3.8. Рамкового договору.

Однак, згідно доводів Позивача, підписані комерційні акти не містять відомостей щодо передання Позивачу природного газу, приведеного до стандартних умов.

Водночас, Позивач зазначає, що поставлений Відповідачем-1 природний газ проданий іншим учасникам ринку природного газу, що здійснюють постачання природного газу безпосередньо побутовим споживачам, від яких Позивач отримав ряд претензій від своїх контрагентів, таких як: ТОВ «Вінницягаз збут», ТОВ «Волиньгаз збут», ТОВ «Запоріжгаз збут» та інші з вимогою повернути частину природного газу, переданого без врахування приведення обсягів до стандартних умов.

З огляду на викладене, Позивач зазначає, що в нього є підстави вважати, що Відповідачем-1, в порушення пункту 2.2. Рамкового договору передано природний газ без приведення до стандартних умов, в результаті чого Позивачем фактично отримано мешу кількість природного газу, ніж зазначено в комерційних актах, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

В обґрунтування обраного способу захисту Позивач зазначає, що у нього відсутня можливість розрахувати фактичні обсяги природного газу, переданого без врахування коефіцієнта приведення до стандартних умов, а тому на думку Позивача належним способом захисту буде покладення на Відповідачів обов`язку здійснити перерахунок обсягів природного газу, переданого Позивачем за Рамковим та Індивідуальним договорами з урахуванням коефіцієнта приведення до стандартних умов за період з травня по вересень 2021.

2. Стислий виклад позиції Відповідача-1

Із поданого Відповідачем-1 відзиву на позовну заяву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, оскільки у відповідності до умов Рамкового та Індивідуального договорів після переходу права власності на природний газ до Покупця (Позивача), останній несе всі ризики та бере на себе всю відповідальність, пов`язану із правом власності на природний газ, а підписані комерційні акти є такими, що підтверджують таку поставку Відповідачем-1природного газу Позивачу та відповідають вимогам пункту 3.10 Рамкового договору.

Що стосується виконання умов Індивідуального договору, Відповідач-1 зазначає, що зобов`язання з поставки природного газу з урахуванням укладених до вказаного договору Додаткових угод виконано у повному обсязі згідно наданих торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу, право власності на який перейшло до Позивача з моменту його передачі у віртуальній торговій точці (далі за текстом - ВТТ).

Відповідач-1 звертає увагу на те, що передача природного газу на ВТТ відбувається як такого, що вже приведений до стандартних умов та відповідає фізико - хімічним показникам, а обсяг переданого газу відповідає обсягу прийнятого Позивачем газу, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість доводів Позивача.

Також Відповідач-1 зазначає про безпідставність посилань Позивача на положення Кодексу ГТС та Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу № 116, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 (далі за текстом - Методика № 116), оскільки взаємовідносини Позивача та Відповідача -1 виникли на оптовому ринку купівлі-продажу природного газу на підставі Рамкового договору.

Відповідач - 1 звертає увагу на те, що у випадку отримання природного газу га точках виходу ГТС неналежної якості або в меншій кількості, контрагенти Позивача повинні були врегулювати це питання з Оператором ГТС в межах договору транспортування.

Окрім викладеного вище, Відповідач-1 зазначає про неналежність обраного Позивачем способу захисту, оскільки у даній справі з боку Позивача відсутні заперечення щодо обсягу отриманого від Відповідача-1 природного газу, які Позивачем було отримано та спожито в минулому році (травень-вересень 2021), а натомість заявлена Позивачем вимога спрямована на встановлення підстав існування права або законного інтересу, за захистом якого особа може звернутися, однак сама по собі ефективним способом захисту не є.

Заявлена Позивачем вимога не призводить до поновлення права останнього та у разі її задоволення не може бути виконана у примусовому порядку оскільки відсутній механізм виконання такого рішення та тим самим фактично є втручанням у господарську діяльність Відповідача-1.

3. Стислий виклад позиції Відповідача-2

Із поданого Відповідачем-2 відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач заперечує щодо задоволення позову, оскільки Позивач обґрунтовуючи заявлені вимоги безпідставно посилається на положення Кодексу ГРМ, оскільки Позивач в розумінні положень останнього не є споживачем природного газу.

Також Відповідач-2 звертає увагу суду на те, що посилання Позивача на умови Рамкового та Індивідуального договорів, а також підписані комерційні акти не мають відношення до нього, оскільки Відповідач-2 не є їх стороною.

Відповідач-2 посилається на те, що у випадку утворення добового небалансу в розумінні положень пункту 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у контрагентів Позивача, останні є відповідальними особами за виникнення такого небалансу, який має врегульовуватися також безпосередньо контрагентами Позивача у відповідності до умов договору транспортування природного газу, укладених з Оператором ГТС в редакції Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.

Відтак, виникнення небалансу не має відношення до приведення обсягів газу до стандартних умов з урахуванням того факту, що природний газ, який подається до газотранспортної системи вже приведений до стандартних умов.

На переконання Відповідача-2, обставини приведення обсягів природного газу до стандартних умов та відносин з врегулювання щодобових небалансів не є взаємопов`язаними, врегулюванні різними положеннями Кодексу ГТС, а причиною виникнення негативного небалансу у конкретного замовника послуг транспортування природного газу є різниця між обсягами поданого та відібраного газу, а не обставини, пов`язані з приведення обсягів природного газу до стандартних умов.

Окрім викладеного, Відповідач-2 також заперечує щодо способу захисту та змісту позовних вимог, оскільки Позивачем взагалі не визначено в якій частині кожен із відповідачів повинен задовольнити його вимоги та яким чином буде відновлене порушене (на думку Позивача) право, в якому обсязі та у який спосіб.

Більш того, на думку Відповідача-2 у позовній заяві Позивачем взагалі не визначено в чому конкретно полягають порушення, яка норма чи положення Договору про транспортування порушено.

4. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 08.08.2022.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2022 підготовче засідання відкладено на 05.09.2022.

15.08.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшов відзив Відповідача-1.

18.08.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив Відповідача-1.

19.08.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшов відзив Відповідача-2.

25.08.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив.

05.09.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 05.09.2022 суд, розглянувши клопотання Позивача про витребування доказів та заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку відмовити у його задоволенні з підстав необґрунтованості. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 05.09.2022.

У підготовчому засіданні 05.09.2022 судом закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 19.09.2022.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2022 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 03.10.2022.

03.10.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні 03.10.2022 представники Відповідача-1 та Відповідача-2 просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Позивача у дане засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.

Таким чином, заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 03.10.2022 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

19.03.2021 між Позивачем та Відповідачем-1 укладено Рамковий договір, згідно з пунктом 1.1. якого останній регулює відносини Сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується - «Індивідуальний договір», форма якого наведена у Додатку 1, що є невід`ємною частиною Рамкового договору.

Індивідуальний Договір повинен бути укладений з урахування умов цього Договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками Сторін, і складає невід`ємну частину цього Договору (пункт 1.2. Рамкового договору).

Згідно пункту 1.3. Рамкового договору умовами Індивідуального Договору визначається Договірна вартість, Договірний обсяг, Періоди поставки, порядок оплати, Пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим Договором. У разі якщо інше не передбачено умовами Індивідуального договору, застосовуються положення цього Рамкового Договору.

Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю природний газ, в обсягах та у строки, що погоджені Сторонами у відповідному Індивідуальному Договорі, а Покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі та строки, що визначені відповідним Індивідуальним Договором та цим Рамковим Договором (пункт 1.4 Рамкового договору).

Відповідно до пункту 2.1. Рамкового договору загальна кількість природного газу, що передається Продавцем Покупцю на виконання цього Договору дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до умов Індивідуального договору за цим Договором та визначається на підставі Комерційних актів.

За розрахункову одиницю переданого природного газу приймається один кубічний метр газу (куб.м), приведений до стандартних умов. Стандартними умовами є: тиск 760 мм.рт.ст. (101,325кПа) і температура -20 °C.

Відповідно до пункту 3.1. Договору Продавець передає Покупцеві природний газ у порядку та на умовах визначених у Індивідуальному Договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим Договором, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором.

Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання Сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. У торгових сповіщеннях, зазначається обсяг природного газу, що передається/приймається Сторонами відповідно до Індивідуального Договору. Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупця у ВТТ (пункт 3.3. Рамкового договору).

Після переходу права власності на природний газ Покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану із правом власності на природний газ (пункт 3.4. Рамкового договору).

Відповідно до пункту 3.9. Рамкового договору після закінчення Періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за Періодом поставки, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором, Продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою Комерційний акт та направляє його на підпис Покупцю.

У Комерційному акті зазначаються Договірна ціна, фактичний обсяг газу, що був переданий в Періоді поставки згідно з торговими сповіщеннями, підтвердженими Оператором ГТС в Інформаційній платформі Оператора ГТС, та вартість природного газу, яка визначається шляхом фактичного обсягу природного газу на Договірну ціну, у двох примірниках (по одному - для Сторін). Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) та повертає один примірник Комерційного акту Продавцю не пізніше 12-числа місяця, наступного за Періодом поставки (пункт 3.10. Рамкового договору).

Після надання Торгового сповіщення Продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу Покупцем (пункт 3.12. Рамкового договору).

Відповідно до пункту 4.4. Рамкового договору Покупець має здійснити оплату за природній газ на умовах, передбачених Індивідуальним договором.

Рамковий договір згідно пункту 9.1. набуває чинності з моменту скріплення його підписами Сторін та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі газу Покупцю по « 30» квітня 2022 (включно).

Також 19.03.2021 між Позивачем та Відповідачем-1 укладено Індивідуальний договір до Рамкового договору, яким закріплено, що загальний період поставки з 01.05.2021 по 30.04.2022 (включно).

Договірний обсяг природного газу за Загальний період поставки, що передається на умовах Індивідуального Договору, складається з Договірних Обсягів за кожний Період поставки, які формуються на підставі заявок Покупця про обсяг природного газу (пункту 2 Індивідуального договору).

Максимальний Договірний обсяг природного газу за Загальний період поставки не може перевищувати 6 000,00 млн.куб.м та встановлюється на кожний Період поставки у відповідних обсягах (підпункт 2.1. пункту 2 Індивідуального Договору).

Відповідно до пункту 10 Індивідуального договору оплата Договірної вартості за відповідний Період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок протягом 45 календарних днів після Періоду поставки.

Пункт поставки - віртуальна торгова точка (ВТТ ((пункт 19 Індивідуального договору)).

Перехід права власності на природний газ відбувається відповідно до умов Рамкового договору (пункт 20 Індивідуального договору).

Також з матеріалів справи вбачається, що між Позивачем та Відповідачем-1 укладалися додаткові угоди до Індивідуального договору, а саме: № 1-05 від 26.04.2021, № 2-06 від 19.05.2021, № 3-07 від 17.06.2021, № 4-08 від 21.07.2021, № 5-09 від 13.08.2021 у відповідності до яких Відповідачем-1 поставлено Позивачу природного газу 830 000 тис. куб.м., що також підтверджується наявними в матеріалах справи Комерційними актами приймання - передачі природного газу.

Так, в матеріалах справи наявні наступні Комерційні акти приймання - передачі природного газу:

- № 1К/05-19/03ЙЕ від 31.05.2021 (за період травень 2021 на суму 1 780 800 000, 00 грн обсягом 240 000, 000 тис.куб.м);

- № 2К/06-19/03/ЙЕ від 30.06.2021 (за період червень 2021 на суму 1 038 800 000, 00 грн обсягом 140 000, 000 тис.куб.м);

- № 3К/07-19/03/ЙЕ від 31.07.2021 (за період липень 2021 на суму 1 038 800 000, 00 грн обсягом 140 000, 000 тис.куб.м);

- № 4К/08-19/03/ЙЕ від 31.08.2021 (за період серпень 2021 на суму 1 038 800 000, 00 грн обсягом 140 000, 000 тис.куб.м);

- № 5К/09-19/03/ЙЕ від 30.09.2021 (за період вересень 2021 на суму 1 261 400 000, 00 грн обсягом 170 000, 000 тис.куб.м).

Судом встановлено, що зазначені Комерційні акти підписані представниками сторін, а саме продавцем - Відповідачем-1 та покупцем - Позивачем, що відповідно підтверджує факт передачі Відповідачем у Пункті поставки природного газу та прийняття такого газу Позивачем.

Також факт постачання Відповідачем-1 природного газу в загальному обсязі 830 000 тис. куб.м. Позивачу вбачається із наданих до матеріалів справи роздруківок торгових сповіщень з інформаційної платформи за період з травня по вересень 2021 року.

17.12.2019 між Позивачем та Відповідачем-2 укладено Договір транспортування, відповідно до пункту 2.1. якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених в цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Замовник погоджується, з тим, що обов`язковою умовою надання послуг є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщеної на веб-сайті Оператор (пункт 2.2 Договору транспортування).

Приймання - передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.4. Договору транспортування).

Взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні послуг транспортування за цим Договором здійснюється Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС (пункт 2.8. Договору транспортування).

Відповідно до пункту 5.1. Договору транспортування порядок комерційного обліку природного газу та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору.

За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему Оператора або передається з неї Оператором стягується додаткова плата, визначена умовами цього Договору (пункт 5.3. Договору транспортування).

Згідно з пунктом 9.1. Договору транспортування, Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.

У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу ГТС (пункт 9.2. Договору транспортування).

Відповідно до пункту 11.1. Договору транспортування (в редакції Додаткової угоди № 1 від 21.04.2020) послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг з врегулювання добового небалансу, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг).

Згідно з пунктом 17.1. Договору транспортування останній набирає чинності з дня його укладання, а в частині транспортування природного газу з 7:00 1 січня 2020 року (включно) у разі настання таких відкладальних обставин (передбачені даним пунктом) та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Також Позивачем до позовної заяви додано копії претензій його контрагентів, з яких вбачається, що між останніми укладалися договори купівлі - продажу природного газу, за результатами поставки яких відповідними контрагентами встановлено негативний баланс перед Оператором ГТС, оскільки отримано фактично меншу кількість природного газу ніж зазначено в Актах приймання-передачі газу, що водночас підтверджується наданими актами врегулювання щодобових небалансів за відповідний газовий місяць.

Крім цього, із вказаних претензій контрагентів Позивача вбачається, що останні вимагають у Позивача повернути їм частину обсягу природного газу, переданого без врахування коефіцієнта приведення до стандартних умов згідно укладених ними договорів.

Відповідач-1 у поданому відзиві заперечує щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав:

- зобов`язання Відповідача-1 за умовами Рамкового та Індивідуального договорів виконані належним чином, що вбачається із підписаних сторонами Комерційних актів;

- зобов`язання з передачі права власності на природний газ є виконаними з моменту передачі Позивачу природного газу у ВТТ, при тому що передача такого газу на ВТТ відбувається як такого, що вже приведений до стандартних умом та відповідає ФХП;

- за період з травня - вересень 2021 Оператором ГТС підтверджено 146 торгових сповіщень Відповідача-1 на відчуження та 146 торгових сповіщень Позивача на набуття природного газу, внаслідок чого Позивач набув природний газ в загальному обсязі 830 000 000 кум. м., що в повній мірі відповідає обсягу природного газу, який було визначено Позивачем в заявках про обсяг природного газу, узгоджено сторонами за змістом додаткових угод до Індивідуального договору та відображено в комерційних актах приймання-передачі природного газу;

- твердження Позивача щодо отримання природного газу а кількості меншій ніж зазначено в комерційних актах, а також щодо невірного визначення в комерційних актах приймання-передачі природного газу Відповідачем-1 та Відповідачем-2 обсягів отриманого Позивачем природного газу є безпідставними та спростовується доказами, доданими Відповідачем - 1 до даного відзиву;

- жодних претензій щодо кількості та якості переданого Відповідачем-1 природного газу з боку Позивача не заявлялось та не пред`являлось;

- підписані Комерційні акти між Позивачем та Відповідачем-1 відповідають вимогам, закріпленим пунктом 3.10 Рамкового договору;

- надані Позивачем копії претензій його контрагентів, а також акти врегулювання щодобових небалансів не входять до предмету розгляду справи та одночасно не підтверджують доводи Позивача щодо невідповідності поставленого природного газу стандартним умовам;

- посилання Позивача при обґрунтуванні заявлених вимог на положення Кодексу ГРМ та Методики № 116 є безпідставними, оскільки спірні правовідносини не регулюються нормами останніх;

- позивачем не доведено в чому полягає його порушене право, за відновленням якого він звернувся до суду з даним позовом, а заявлена позовна заява є безпідставною та носить ознаки юридичної маніпуляції і переслідує єдину мету - затягування судового розгляду позову по справі № 910/3600/22.

Із поданої відповіді на відзив на Відповідача-1 вбачається, що Позивачем не оспорюється права власності на природний газ, однак Відповідач-1 та Відповідач-2 відповідає за приведення газу до стандартних умов.

Також Позивач зазначає, що переданий Відповідачем-1 природній газ не приведено до стандартних умов, у зв`язку з чим обсяги зазначені в Комерційних актах є невірними фактично отриманим обсягам такого природного газу.

Крім того, здійснення передачі такого природного газу також підтверджено Відповідачем-2 шляхом погодження торгових сповіщень.

Позивач звертався до Відповідача-1 та Відповідача-2 з адвокатськими запитами № 109 від 15.06.2022 та № 108 від 15.06.2022, однак із відповіді Відповідача-2 від 12.07.2022 №ТОВВИХ-22-7354 вбачається лише цитування положень кодексу ГТС (згідно доводів Позивача) водночас не надано відповіді на питання: чи було приведено обсяги природного газу, передані Позивачу та визначені в актах приймання-передачі природного газу упродовж періоду з травня по вересень 2021 до стандартних умов відповідно до пункту 3 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГРМ.

Відтак, Позивач посилається на наявність обґрунтованих підстав вважати, що переданий природний газ не приведений до стандартних умов, відповідно поставлений Відповідачем-1 в меншому обсязі ніж зазначено в комерційних актах, що водночас підтверджено Відповідачем-2 шляхом підтвердження торгових сповіщень на відчуження/набуття газу без приведення до стандартних умов, що відповідно впливає на вартість на обсяг газу.

Також Позивачем заперечує щодо доводів відповідачів щодо невірно обраного способу захисту.

У поданих Відповідачем-1 запереченнях на відповідь на відзив викладені аналогічні доводи Відповідача-1 що і у відзиві на позовну заяву та знову ж таки звертається увага суду, що жодних претензій від Позивача щодо кількості або якості переданого природного газу Відповідачу-1 не надходило, а матеріалами справи підтверджується факт належної поставки такого газу.

При цьому Відповідач-1 зазначає, що вимоги до торгових сповіщень містяться у пункті 5 Глави 2 Розділу ХІV Кодексу ГТС, а вимоги до комерційного акту закріплено пунктом 3.10 Рамкового договору, що в свою чергу спростовує доводи Позивача в частині відсутності в них відомостей щодо передачі природного газу стандартних умов.

Із поданого Відповідачем-2 відзиву, вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позову з наступних підстав:

- в рамках виконання Договору транспортування Оператор ГТС надає Замовнику послугу доступ до інформаційної платформи, в тому числі в частині надання торгових сповіщень , при цьому не має права вимагати договору купівлі-продажу та акти приймання-передачі природного газу, які підписуються між Замовниками послуг транспортування;

- посилання Позивача на положенням Кодексу ГРМ при обґрунтування позову є недоцільним, оскільки останній поширюється на категорію споживачів, ким не є Позивач в розумінні даного акту;

- відповідно до розділу ІІ та ІІІ Кодексу ГТС передача природного газу на ВТТ відбувається з природним газом, що поданий до газотранспортної системи та вже приведений до стандартних умов;

- надані Позивачем докази, а саме Рамковий та Індивідуальний договори, комерційні акти взагалі не мають відношення до Відповідача-2, оскільки він не є їх стороною та відповідно не свідчать про неналежність виконання ним зобов`язань;

- позивачем залишається поза увагою той факт, що відповідальними особами за виникнення та врегулювання негативного добового балансу є безпосередньо контрагенти Позивача у відповідності до умов договорів про транспортування природного газу, укладених з Оператором ГТС в редакції Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497;

- виникнення небалансу природного газу у контрагентів Позивача взагалі не має відношення до приведення природного газу до стандартних умов, оскільки знову ж таки, природний газ який подається до газотранспортної системи вже приведений до стандартних умов;

- як вбачається зі змісту однієї матеріально-правової вимоги Позивача, остання адресована одночасно двом Відповідачам, а Позивачем в даному випадку взагалі не визначено, в якій частині та яким чином кожен із Відповідачів повинен задовольнити його вимогу та яким чином буде відновлене порушене, на думку Позивача право;

- позивачем взагалі не визначено в чому конкретно полягають порушення кожного з Відповідачів та які права самого Позивача порушено.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Дослідивши правовідносини сторін, які виникли у останніх на підставі укладених договорів, суд зазначає, що укладені між Позивачем та Відповідачем Рамковий та Індивідуальний договори регулюють питання купівлі-продажу природного газу, а Договір транспортування, укладений між Позивачем та Відповідачем-2 регулює порядок транспортування такого газу, який в подальшому за окремими договорами купівлі - продажу постачався контрагентам Позивача.

Правовідносини сторін є такими, що відбуваються на оптовому ринку купівлі-продажу/транспортування природного газу.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Нормативно-правове регулювання таких правовідносин здійснюється Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, ЦК та ГК України.

При цьому, суд погоджується з доводами Відповідачів щодо безпідставності посилань Позивача при обґрунтуванні заявлених вимог на положення Кодексу ГРМ, оскільки дія останнього згідно пункту 3 Глави 1 та Розділу 1 не поширюється на Позивача, оскільки останній не є безпосереднім споживачем такого газу, а Відповідач-2 не здійснює діяльність з розподілу природного газу, тобто останній не є Оператором ГРМ, а є Оператором ГТС. Доказів зворотнього в матерілах справи не міститься.

Закон України «Про ринок природного газу» (далі за текстом - Закон 329-VIII) визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Оптовий покупець - суб`єкт господарювання, який придбаває природний газ на підставі договору купівлі-продажу не для власного споживання.

Оптовий продавець - суб`єкт господарювання, який реалізує природний газ оптовому покупцю або постачальнику на підставі договору купівлі-продажу (пункти 19, 20, 21 частини першої статті 1 Закону 329-VIII).

Відповідно до статті 19 Закону 329-VIII суб`єкти ринку природного газу є рівними у праві на отримання доступу до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону 329-VIII Оператор ГТС на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

Частиною 1 статті 22 Закону 329-VIII закріплено, що права та обов`язки оператора газотранспортної системи визначаються цим Законом, кодексом газотранспортної системи, іншими нормативно-правовими актами, а також договором транспортування природного газу.

Транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 32 Закону 329-VIII).

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, вказав, що договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором.

Взаємовідносини Оператора ГТС із суб`єктами ринку природного газу України: операторами суміжних систем, газовидобувними підприємствами, замовниками, споживачами та постачальниками природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторами торгових платформ, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України визначає Кодекс ГТС, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493.

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС:

віртуальна точка - точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням;

віртуальна торгова точка (віртуальна точка, на якій відбувається передача природного газу) - точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням, у якій замовники послуг транспортування можуть здійснювати передачу природного газу, поданого до газотранспортної системи, на щоденній основі згідно з вимогами цього Кодексу;

договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);

замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу;

інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;

портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;

торгове сповіщення - інформаційне повідомлення відповідно до форми, встановленої цим Кодексом, що направляється оператору газотранспортної системи від замовника послуг транспортування природного газу щодо обсягів природного газу, які він відчужив або набув.

Суд вказує, що суб`єкти ринку природного газу, в даному випадку Позивач та Відповідач-1, як оптовий покупець та оптовий продавець, які уклали договір купівлю-продаж природного газу, на виконання умов останнього здійснюються приймання-передачу такого газу у ВТТ, на якій відбувається передача природного газу.

При цьому Позивач користується ресурсами інформаційної платформи Оператора ГТС та торговим сповіщенням, доступ до яких надано Позивачу згідно з пунктом 2.2. Договору транспортування.

Відповідно до частини 1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. (частина 1 статті 656 ЦК України).

Відповідно до пункту 11 Глави 7 Розділу ІІІ Кодексу ГТС передача природного газу, поданого до газотранспортної системи між замовниками послуг транспортування, здійснюється у віртуальній торговій точці шляхом подання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень відповідно до вимог глави 2 розділу XIV цього Кодексу.

Відповідно до вимог Глави 2 Розділу XIV Кодексу ГТС передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.

Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об`єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.

При цьому оператор газотранспортної системи не має права вимагати від замовників послуг транспортування будь-яких підтверджуючих документів набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об`єм) природного газу.

Оператор газотранспортної системи забезпечує функціонування інформаційної платформи, на якій здійснюється опрацювання наданих торгових сповіщень.

Торгове сповіщення має містити таку інформацію: газова доба, коли передаватиметься природний газ; ідентифікацію відповідних портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу, між якими відбувається передача природного газу, зокрема реквізити замовників, їх ЕІС-коди; зазначення чи є це торговим сповіщенням на відчуження чи набуття; обсяг природного газу, що передається (набувається), виражений у куб. м та одночасно (інформативно) в одиницях енергії (кВт·год).

Відповідно до пункту 8 Глави Розділу XIV Кодексу ГТС якщо оператор газотранспортної системи отримує торгові сповіщення на відчуження та на набуття, що збігаються, та якщо обсяги природного газу у сповіщеннях є рівними, то оператор газотранспортної системи погоджує таку передачу природного газу та відносить такі обсяги природного газу на відповідні портфоліо балансування:

як відбір з газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на відчуження;

як подачу до газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на набуття.

Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.

У випадку коли обсяги природного газу в парі торгових сповіщень на відчуження та набуття, що збігаються, не є рівними, оператор газотранспортної системи відхиляє обидва сповіщення.

З огляду на досліджені судом вище положення Рамкового та Індивідуального договорів, враховуючи вищезазначені положення Кодексу ГТС та дослідивши наявні в матеріалах справи заяви по суті та додані до них докази, суд зазначає, що Відповідачем-1 належним чином передано Позивачу природний газ за період з травня по вересень 2021, що вбачається із підписаних без зауважень з боку Позивача Комерційних актів на поставку в загальному 830 000 000 кв.м. природного газу, що в свою чергу є підставою для оплати Позивачем поставленого йому природного газу.

При цьому суд звертає увагу, що згідно пункту 3.12 Рамкового договору Продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу Покупцем після надання Продавцем торгового сповіщення, що відповідно було зроблено Позивачем.

Відтак, з огляду на те, що продаж та перехід права власності на природний газ відбувається у ВТТ, Відповідач-1 згідно пункту 3.4 Рамкового договору не несе ризик пов`язаний з правом власності на природній газ, а тому числі, що і стосується порядку його передачі та транспортування в подальшому контрагентам Позивача.

Проаналізувавши викладене вище, суд погоджується з доводами відповідачів що наявні в матеріалах справи Комерційні акти щодо поставки природного газу за Рамковим та Індивідуальним договорами відповідають вимогам пункту 3.10 Рамкового договору та відповідно не повинні містити інформацію про поставку природного газу «стандартних умов», оскільки така вимога відсутня, а газ, що постачається вже приведений до таких стандартних умов.

Аналогічне стосується торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу, вимоги до яким закріплено пунктом 5 Глави 2 Розділу XIV Кодексу ГТС.

Крім того, виходячи зі змісту пункту 31 частини 1 статті 1 Закону 329-VIII суд зазначає, що природний газ, який поставляється, тобто газ, який є товарною продукцією вже відповідає стандартним умовам.

Позивачем до матеріалів справи не додано доказів невідповідності поставленого йому природного газу Відповідачем-1 та транспортування такого газу Відповідачем-2 стандартним умовам, а саме в чому полягають зазначенні Позивачем «відхилення» від стандартних умов (чи то невідповідність тиску чи то температури) та яким чином Позивачем встановлено такі обставини із врахуванням того, що об`єкти Позивача, не є точками входу та виходу до/з газотранспортної системи, в яких відбувається вимірювання обсягів природного газу до стандартних умов, у зв`язку з чим суд дійшов висновку що доводи Позивача в цій частині є припущенням останнього.

Що стосується доводів Позивача щодо невідповідності поставленого природного газу стандартним умовам з огляду на виникнення у контрагентів Позивача (яким даний газ постачався) негативних небалансів, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації.

Пунктом 3 глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС встановлено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Згідно з пунктом 1 та абзацом 2 пункту 2 глави 6 Розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Порядок врегулювання добового небалансу та плати за такий добовий небаланс закріплено главою 6 Розділу XIV Кодексу ГТС, дослідивши який суд зазначає, що питання виникнення небалансів у контрагентів Позивача не входять до предмету доказування по даній справі, оскільки згідно зазначеним вище норм Кодексу ГТС такі небаланси мають врегульовуватися безпосередньо між замовником (контрагентом Позивача) та Оператором ГТС в тому числі на підставі укладених між ними договорів на транспортування природного газу в редакції Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, а тому виникнення небалансу не має відношення до заявлених Позивачем вимог та приведення обсягів газу до стандартних умов.

Відтак, суд погоджується з доводами Відповідача-2, що обставини приведення обсягів природного газу до стандартних умов та відносини з врегулювання щодобових небалансів не є взаємопов`язаними, а надані Позивачем претензії контрагентів та акти врегулювання добових небалансів не є належними та допустими доказами задля підтвердження доводів Позивача по даній справі.

Що стосується обраного Позивачем способу захисту з огляду на наявність порушеного права останнього, суд зазначає, що відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Згідно з положеннями статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування щодо необхідності його захисту.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 4.06.2019 у справі № 916/3156/17 (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021, справа № 643/21744/19, провадження № 14-175цс21).

Необхідно застосовувати правові норми та судову практику таким чином, щоб вони були найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні. Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (пункт 145 рішення ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення ЄСПЛ від 05 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)) (див.: пункти 8.39, 8.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року, справа № 143/591/20, провадження № 14-72 цс 21).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18)).

При цьому, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Дослідивши матеріали справи, з огляду на підстави та обґрунтування заявленої Позивачем вимоги, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено факту порушення Відповідачем-1 зобов`язання щодо купівлі-продажу природного газу за Рамковим та Індивідуальним договорами та зобов`язань щодо поставки такого газу Відповідачем-2 за Договором транспортування в період з травня по вересень 2021 не у відповідності до стандартних умовам.

Відтак, судом встановлено відсутність як порушеного Позивача, за захистом якого останній звернувся до суду з даним позовом, що в свою чергу виключає можливість задоволення позовних вимог.

Суд погоджується з доводами відповідачів, що із заявлених Позивачем обґрунтувань не вбачається з можливе встановити в чому саме полягає порушення його права, за захистом якого останній звернувся до суду з даним позовом, оскільки Позивачем фактично визнається отримання від Відповідача-1 природного газу з травня по вересень 2021 в загальному обсязі 830 000 тис.куб.м., який згідно наданих Позивачем торгових сповіщень (підтверджених) транспортовано Відповідачем-2 у відповідності до укладених сторонами договорів.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що з огляду на обраний Позивачем спосіб захисту свого порушеного права, а саме шляхом зобов`язання відповідачів привести обсяги природного газу до стандартних умов, який поставлено Позивачем 2021 та відповідно спожито кінцевими споживачами, наразі суду не вбачається за можливе встановити яким чином у випадку задоволення позову може бути відновлене/поновлено «порушене право» Позивача та яким чином Відповідачу-1 та Відповідачу-2 виконувати таке рішення.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи те, що суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено наявність в нього порушеного права Відповідачем-1 та Відповідачем-2, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (вул. Московська, буд. 32/2, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 38863790) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 42399676), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (пр.Гузара Любомира, буд. 44, м. Київ, 03065; ідентифікаційний код 42795490) про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Судові витрати у вигляді судового збору позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 04.10.2022

Суддя Антон ПУКАС