Рішення

від 29.09.2022 по справі 911/565/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2022 р. Справа № 911/565/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС-Гідротехніка", 67543, Одеська область, Лиманський район, село Визирка, вулиця О.Ставніцера, будинок 60, корпус 2, офіс 26

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд Україна", 08301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Ботанічна, будинок 1/6

про стягнення 8 325 000,00 грн заборгованості за договором про надання послуг спецтехніки № 01/082019 від15.08.2019

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС-Гідротехніка" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд Україна" про стягнення заборгованості у розмірі 8 325 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов угоди від 13.03.2020 про реструктуризацію заборгованості за договором про надання послуг спецтехніки №01/082019 від 15.08.2019, оскільки вартість отриманих послуг у повному обсязі та, надалі, погоджену за угодою суму боргу відповідачем не сплачено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позов та інших документів до суду не надав. Про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується, зокрема, клопотанням представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи 07.09.2022 та присутність представника в судових засіданнях.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд наголошує, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні 29.09.2022 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

15 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідробуд Україна" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІС-Гідротехніка" (Виконавець) укладено договір про надання послуг спецтехніки № 01/082019, відповідно до пункту 1.1 якого, виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надавати замовнику послуги спецтехніки, зазначеної в додатку № 1 до цього договору (далі: послуги), а замовник зобов`язується приймати і оплачувати вартість фактично наданих послуг на умовах цього договору; в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги.

Вартість послуг визначається сторонами відповідно до Додатка № 1 (пункт 1.6 Договору).

Пунктом 2.2 Договору передбачено право виконавця отримувати за надані послуги оплату в розмірі і в строки, передбачені цим договором. Натомість пунктом 2.3 Договору передбачений обов`язок замовника приймати від виконавця результати надання послуг, якщо надані послуги відповідають умовам договору, і оплачувати їх в розмірах і строк, передбачені цим договором.

Вартість послуг спецтехніки визначається сторонами відповідно до Додатку № 1 та складає 3 750 000,00 грн на місяць, в тому числі ПДВ 20% 625000,00 грн (пункт 3.1 Договору).

У Додатку № 1 до договору про надання послуг спецтехніки № 01/082019 від15.08.2019 Специфікації визначено вартість надання послуг за 1 місяць (30 календарних днів у одну зміну) з ПДВ 20%, яка становить 3 750 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.4 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.10.2019 до Договору, сторони погодили, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником здійснюється щомісячно шляхом оформлення акту приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг.

Згідно із пунктом 3.5 Договору, підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, та закінчується 31.12.2019; закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункти 6.1, 6.2, 6.3 Договору).

Позивач у позові зауважив на належному виконанні договірних обов`язків щодо надання відповідачу послуг за вказаним вище договором на загальну суму 14 250 000,00 грн, які відповідач оплатив частково на загальну суму 5 925 000,00 грн, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем станом на день подання цієї позовної заяви становить 8 325 000,00 грн.

В підтвердження вказаних вище обставин позивач надав копії підписаних сторонами актів виконання робіт (надання послуг):

- № 32 від 30.09.2019 на суму 3 625 000,00 грн;

- № 34 від 15.10.2019 на суму 1 875 000,00 грн;

- № 35 від 31.10.2019 на суму 2 000 000,00 грн;

- № 39 від 15.11.2019 на суму 1 875 000,00 грн;

- № 42 від 30.11.2019 на суму 1 875 000,00 грн;

- № 44 від 15.12.2019 на суму 1 875 000,00 грн;

- № 46 віл 24.12.2019 на суму 1 125 000,00 грн, а також копії платіжних доручень на підтвердження часткової оплати отриманих послуг: № 235 від 23.08.2019, № 260 від 02.09.2019, № 382 від 04.10.2019, № 1095 від 25.10.2019 та виписку з банківського рахунку.

Позивач зазначив, що визнання відповідачем заборгованості в сумі 8 325 000,00 грн підтверджується укладеною 13.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІС-Гідротехніка" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідробуд Україна" (Боржник) угодою про реструктуризацію заборгованості за договором про надання послуг спецтехніки № 01/082019 від 15.08.2019 (далі Угода), відповідно до умов якої:

- боржник, підписавши дану угоду, безумовно та безвідклично визнає факт наявності у нього заборгованості перед кредитором, що виникла договором про надання послуг спецтехніки № 01/082019 від 15.08.2019 (основний договір). Розмір такої заборгованості складає 8 325 000,00 грн (пункт 1.1 Угоди);

- боржник зобов`язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в пп. 1.1, 1.3. та 1.4. цієї угоди, шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунка боржника на поточний рахунок кредитора не пізніше 15.07.2020 включно (пункт 2.1 Угоди);

- ця угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 8.1 Угоди).

Також позивач зазначив, що факт наявності заборгованості у зазначеному розмірі підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 20.09.2021 у справі № 911/1445/21, яким було задоволено позовні вимоги ТОВ "ТІС-Гідротехніка" щодо стягнення з ТОВ "Гідробуд Україна" сум пені, штрафу, інфляційних та 40% річних стосовно прострочення виконання грошового зобов`язання на суму 8325000,00 грн за договором про надання послуг спецтехніки № 01/082019 від 15.08.2019.

З огляду на вказане вище, враховуючи наявність у відповідача заборгованості за договором про надання послуг в сумі 8 325 000,00 грн та невиконання його у строк, який сторони самостійно змінили уклавши угоду про реструктуризацію заборгованості від 13.03.2020, позивач звернувся до суду з відповідними вимогами.

Відповідач проти вказаної заборгованості не заперечив, відзиву на позов не подав.

Приписами статей 173, 193 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Водночас, приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, що кореспондує зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов`язання за умовами угоди від 13.03.2020 про реструктуризацію заборгованості за договором про надання послуг спецтехніки №01/082019 від 15.08.2019 ТОВ "ТІС-Гідротехніка" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Гідробуд Україна" про стягнення сум пені, штрафу, інфляційних та 40% річних за вказаними правочинами.

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.09.2021 у справі № 911/1445/21, яке набрало законної сили 16.11.2021, було встановлено факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 8 325 000,00 грн, яка не сплачена ні у строк до 15.07.2020 (обумовлений угодою про реструктуризацію заборгованості), ні станом на час розгляду судом справи № 911/1445/21.

Частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постановах від 05.08.2020 у справі № 906/282/16, від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 12.06.2018 у справі № 927/976/16, від 29.04.2020 у справі № 906/557/19 викладені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ; преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу; суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту.

Отже, рішенням Господарського суду Київської області від 20.09.2021 у справі № 911/1445/21 було встановлено факт наявності заборгованості, разом з тим, у справі № 911/1445/21 позивачем не заявлялось та судом не вирішувалось питання щодо стягнення основної суми заборгованості за договором про надання послуг спецтехніки № 01/082019 від15.08.2019, яка була реструктуризована відповідно до угоди від 13.03.2020 про реструктуризацію заборгованості за договором про надання послуг спецтехніки № 01/082019 від15.08.2019.

Відповідач у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростував, належних та допустимих доказів сплати 8 325 000,00 грн не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 8 325 000,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 124 875,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд Україна" (08301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Ботанічна, будинок 1/6, ідентифікаційний код 38490124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС-Гідротехніка" (67543, Одеська область, Лиманський район, село Визирка, вулиця Олексія Ставніцера, будинок 60, корпус 2, приміщення 26, ідентифікаційний код 40061776) заборгованість в сумі 8 325 000 (вісім мільйонів триста двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп. та 124 875 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят п`ять) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись із змістом судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 04.10.2022