Рішення

від 03.10.2022 по справі 916/1423/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1423/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/1423/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія (54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, буд. 23/26, код ЄДРПОУ 36487633)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю МУЛЬТІТРАНС (54044, м. Миколаїв, пр. Центральний, 107/1, офіс 353, код ЄДРПОУ 39209458)

про стягнення 70 300,51грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МУЛЬТІТРАНС про стягнення 70 300,15грн.

Ухвалою від 11.07.2022р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія було залишено без руху.

27.07.2022р. до господарського суду надійшла заява (вх. №14592/22) від Товариства з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1423/22. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою".

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

19.07.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю МУЛЬТІТРАНС (Замовник) було укладено договір №07/19, за умовами якого Виконавець, за наявності можливості, надає послуги Замовнику з перевалки, відвантаження та зберігання імпортних вантажів згідно з даним Договором та Додатками до нього, які є невід`ємною частиною Договору, а Замовник приймає ці послуги та оплачує їх згідно з умовами даного Договору.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що кількість наданих Виконавцем послуг визначається на підставі Акту прийому-здачі наданих послуг, підписаного обома Сторонами.

Згідно п.5.2 договору, Виконавець протягом 5 (п`яти) робочих діб після виконання робіт надає Замовнику оформлений Акт прийому-здачі наданих послуг для підписання у двох примірниках. Замовник у термін 5 (п`яти) робочих днів із дня одержання Акту прийому-здачі наданих послуг зобов`язаний направити Виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову, яка розглядається сторонами у 5-ти-добовий термін (п.5.3 договору).

У випадку неотримання Виконавцем від Замовника підписаного Акту здачі-приймання наданих послуг, або мотивованої відмові від його підписання, у строк, встановлений п. 5.3. цього Договору, послуги вважаються виконаними належним чином (п.5.4 договору).

Пунктом 5.5 договору передбачено, що Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг, що вказані у Додатках до даного Договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.5.6 договору, Замовник на підставі попередніх рахунків Виконавця сплачує за 5 (п`ять) робочих діб до надходження судна 100% вартості комплексу послуг, при виконанні вантажно- розвантажувальних робіт в обсязі судової партії вантажу або партії вантажу, заявленої до вивантаження. Сплата Виконавчого (остаточного) рахунку - решти вартості комплексу послуг у обсязі судової партії здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів після закінчення відвантаження залізничних вагонів. По закінченню відвантаження суднової партії в термін 7 (семи) банківських діб Виконавець надає на підписання Замовником „Акт виконаних робіт", в якому зазначена кількість відвантаженого вантажу (на підставі Генерального акту) та вартість наданих послуг. Датою надання послуг Виконавцем вважається дата Генерального акту або дата Акту виконаних робіт (наданих послуг), який оформлюється на момент та за результатами відвантаження всієї суднової партії на залізничні вагони або автотранспорт. Сторони до 20-го числа кожного місяця проводять звірку розрахунків. Рахунки передані по факсу або електронною поштою вважаються переданими і прийнятими. Дата відправлення рахунків по факсу або електронною поштою є датою його отримання. Датою оплати виконаних Виконавцем робіт вважається дата зарахування коштів на поточного рахунку Виконавця.

Позивач вказує, що на виконання вказаних умов Договору відповідачем було сплачено попередню оплату у розмірі 660 960 00грн.

20 червня 2020 року Позивачем були виконаний комплекс послуг з перевалки імпортного вантажу з теплохода «NATALI» - добрив мінеральних у біг-бегах.

Так, Позивач зазначає, що 20 червня 2020 року було завершено відвантаження вантаж, що підтверджується підписаним обома Сторонами Договору Акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) на загальну суму 1 170 108,83 грн.

Отже, підписавши Акт здачі-приймання робіт Відповідач, на переконання Позивача, фактично підтвердив факт надання йому послуг на вищевказану суму. У зв`язку з чим 20 червня 2020 року Позивачем Відповідачеві було виставлено рахунок № 75 до сплати у розмірі 509 148.83грн.

Разом з тим, як вказує позивач, відповідач своїх зобов`язання щодо належної оплати вартості наданих послуг належним чином та в повному обсязі не здійснив, рахунок було сплачено частково, в зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість.

Позивач зазначає, що з метою врегулювання спірного питання щодо стягнення заборгованості у досудовому порядку, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 1373 від 30 листопада 2020 року про сплату заборгованості.

Листом (вих. № 16/04 від 16 листопада 2021 року) Відповідач визнав суму боргу у розмірі 59 148,84грн. та в його погашення перерахував на користь Позивача 9 988,84грн. Отже, як вказує Позивач заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 49 150грн., що з урахування індексу інфляції становить 56 375,60грн.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату рахунків Виконавцю Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення оплати.

Також, у зв`язку з несвоєчасною та не повною оплатою наданих послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія нарахувало відповідача, на підставі договору та ст.625 ЦК України пеню в сумі 11 525,36грн. та 3 % річних у розмірі 2 399,55грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст.525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, 19.07.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю МУЛЬТІТРАНС (Замовник) було укладено договір №07/19, за умовами якого Виконавець, за наявності можливості, надає послуги Замовнику з перевалки, відвантаження та зберігання імпортних вантажів згідно з даним Договором та Додатками до нього, які є невід`ємною частиною Договору, а Замовник приймає ці послуги та оплачує їх згідно з умовами даного Договору.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що кількість наданих Виконавцем послуг визначається на підставі Акту прийому-здачі наданих послуг, підписаного обома Сторонами.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що 20 червня 2020 року позивачем були виконаний комплекс послуг з перевалки імпортного вантажу з теплохода «NATALI» - добрив мінеральних у біг-бегах., що підтверджується підписаним обома Сторонами Договору Акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) на загальну суму 1 170 108,83 грн.

20 червня 2020 року з урахуванням здійсненої відповідачем передоплати розмірі 660 960 00грн. позивачем відповідачеві було виставлено рахунок № 75 до сплати у розмірі 509 148.83грн.

Пунктом 5.6. Договору передбачено що Замовник на підставі попередніх рахунків Виконавця сплачує за 5 (п`ять) робочих діб до надходження судна 100% вартості комплексу послуг, при виконанні вантажно- розвантажувальних робіт в обсязі судової партії вантажу або партії вантажу, заявленої до вивантаження. Сплата Виконавчого (остаточного) рахунку - решти вартості комплексу послуг у обсязі судової партії здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів після закінчення відвантаження залізничних вагонів. По закінченню відвантаження суднової партії в термін 7 (семи) банківських діб Виконавець надає на підписання Замовником „Акт виконаних робіт", в якому зазначена кількість відвантаженого вантажу (на підставі Генерального акту) та вартість наданих послуг. Датою надання послуг Виконавцем вважається дата Генерального акту або дата Акту виконаних робіт (наданих послуг), який оформлюється на момент та за результатами відвантаження всієї суднової партії на залізничні вагони або автотранспорт.

Проте відповідач за надані послуги розрахувався частково, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 49 150грн., що з урахуванням індексу інфляції становить 56 375,60грн.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи викладене, дослідивши розрахунок індексу інфляції господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартість наданих послуг з урахуванням індексу інфляції в сумі 56 375,60грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх грошових зобов`язань перед позивачем за договором №07/19 від 19.07.2019р., що зумовило нарахування останнім пені в сумі 11 525,55

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату рахунків Виконавцю Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення оплати.

Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено що наданий розрахунок не відповідає вимогам законодавства в частині періоду нарахування, оскільки розрахований більше ніж за шість місяців, в зв`язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок пені.

Так, здійснивши перерахунок пені за допомогою системи Ліга Закон, судом встановлено, що загальна сума пені яка підлягає задоволенню становить 2 949грн..

Щодо нарахування 3% річних суд зазначає наступне.

Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки також випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості наданих послуг, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Разом з тим позивачем ані в позовній заяві, ані в Додатку 1 до позовної заяви (розрахунок) не наведено розрахунку 3% річних, а лише зазначено що їх розмір складає 2 399,55грн. З урахування чого судом самостійно за допомогою системи Ліга Закон здійснено розрахунок 3% річних та встановлено, що сума 3% річних яка підлягає задоволенню становить 2 304,64грн..

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, проте враховуючи перерахунок штрафних санкцій, підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія (54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, буд. 23/26, код ЄДРПОУ 36487633) до Товариства з обмеженою відповідальністю МУЛЬТІТРАНС (54044, м. Миколаїв, пр. Центральний, 107/1, офіс 353, код ЄДРПОУ 39209458) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МУЛЬТІТРАНС (54044, м. Миколаїв, пр. Центральний, 107/1, офіс 353, код ЄДРПОУ 39209458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія (54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, буд. 23/26, код ЄДРПОУ 36487633) основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 56 375 (п`ятдесят шість тисяч триста сімдесят п`ять)грн. 60коп., пеню в розмірі 2 949 (дві тисячі дев`ятсот сорок дев`ять)грн., 3% річних в сумі 2 304 (дві тисяч триста чотири)грн. 64коп. та судовий збір в сумі 2 174 (дві тисячі сто сімдесят чотири)грн. 98коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 жовтня 2022 р.

Суддя К.Ф. Погребна