Рішення

від 04.10.2022 по справі 918/545/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/545/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області (вул. Воля, 7, Камінь-Каширський, Волинська область, 44501) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОНЕКС ПЛЮС" (вул. Джерельна, 22 А, м. Рівне, 33004, код ЄДРПОУ 40457809) про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 27 437 грн 00 коп.

у судове засідання з`явилися:

прокурор: Немкович І.І;

від позивача: Курцеба Н.І. (в режимі ВКЗ);

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

29.07.2022 на поштову адресу Господарського суду Рівненської області надійшов позов керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОНЕКС ПЛЮС", у якому прокурор, посилаючись на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 1, 6, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 33 Закону України "про автомобільні дороги", ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", ст. ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, Правила дорожнього руху України, Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року, Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 року, ст. ст. 5, 7, 216, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 53, 162, 249 Господарського процесуального кодексу України, ст. 5 Бюджетного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі позивача 27 437 грн 00 коп., що еквівалентно 1007, 88 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку в дохід Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами транспортним засобом вагові або габаритні параметри якого перевищують нормативні.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 13.09.2019 посадові особи управління Укртрансбезпеки у Волинській області на ділянці дороги М 07 (382 км, смт Маневичі) Київ-Ковель-Ягодин провели габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки MERSEDES-BENZ, модель FXOR 184325, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом марки WIELTON, модель NW24ST, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 (вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТОНЕКС ПЛЮС" ).

Проведена перевірка встановила перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, про що складено довідку № 0002375 від 13.09.2019 та акт № 0021837 від 13.09.2019.

За даними вказаних документів 13.09.2019 проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 290/442, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 1007, 88 євро.

Ухвалою від 02.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/545/22, ухвалено праву розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 30.08.2022.

Ухвалою від 30.08.2022 відкладено розгляд справи по суті на 20.09.2022.

Ухвалою від 20.09.2022 відкладено розгляд справи по суті на 04.10.2022.

22.09.2022 від представника Державної служби України з безпеки на транспорті надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 04.10.2022 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 26.09.2022 клопотання представника Державної служби України з безпеки на транспорті про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 918/454/22 задоволено, постановлено провести судове засідання 04.10.2022 на 15:00 год. по справі № 918/454/22 у Господарському суді Рівненської області із представником Державної служби України з безпеки на транспорті Курцебою Наталією Ігорівною (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

В судове засідання 04.10.2022 відповідач не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

Статтею 120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Господарський суд направляв на адресу ТОВ "БЕТОНЕКС ПЛЮС" (вул. Джерельна, 22 А, м. Рівне, 33004) ухвалу від 20.09.2022.

Окрім того, господарський суд направляв на адресу відповідача ухвалу про відкриття провадження у справі від 02.08.2022 за трек-номером 3301312115140, яка повернулося до суду із причин "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

При цьому за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).

Таким чином, в розумінні вимог ГПК України ТОВ "БЕТОНЕКС ПЛЮС" належним чином із повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання у справі № 918/545/22, позаяк судом вчинено усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про час, дату та місце проведення даного судового засідання.

Ухвали Господарського суду Рівненської області від 02.08.2022, 30.08.2022 та від 20.09.2022 оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reestr.court.gov.ua/.

Явка представників сторін у судове засідання з розгляду справи по суті 04.10.2022 обов`язковою не визнавалася.

Судом встановлено, що відповідач відзиву на позовну заяву в порядку та в строки встановлені ухвалою від 02.08.2022 суду до 26.08.2022 не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розглядати її за наявними матеріалами.

Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 04.10.2022, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у судовому засіданні за відсутності представника відповідача на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши у судовому засіданні подані документи і матеріали справи в сукупності, заслухавши прокурора у справі та представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

13.09.2019 посадові особи управління Укртрансбезпеки у Волинській області на ділянці дороги М 07 (382 км, смт Маневичі) Київ-Ковель-Ягодин провели габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки MERSEDES-BENZ, модель FXOR 184325, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом марки WIELTON, модель NW24ST, реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі транспортний засіб) під керуванням водія ОСОБА_1 .

Транспортний засіб, відповідно до товарно - транспортної накладної від 12.09.2019 № Р2516, здійснював перевезення вантажу із пункту навантаження в смт Клесів Сарненського району Рівненської області, вантажовідправник ТОВ «БЕТОНЕКС ПЛЮС», до пункту розвантаження - м. Нововолинськ Волинської області, вантажоодержувач - ТОВ «КРОНОСПАН УА».

В результаті проведеного габаритно-вагового контролю, встановлено, що перевезення вантажу здійснено з перевищенням вагових обмежень, а саме: осьового навантаження на одиничну вісь становить 11, 75 т при допустимих 11 т, а також на осьову вісь (строєна вісь) 24,25 т при допустимих 22 т., про що 13.09.2019 складено довідку № 0002375.

При цьому у перевізника ТзОВ «БЕТОНЕКС ПЛЮС» відсутній дозвіл, який надає право на проїзд із перевищенням допустимих вагових параметрів.

Крім того, за результатами проведеного габаритно-вагового контролю посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Волинській області складено акт від 13.09.2019 № 0021837 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, якими зафіксовано допущені перевізником порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання транспортним засобом послуг із перевезення вантажу із перевищенням вагових параметрів без дозволу, який дає право на рух автодорогами України з перевищенням вагових параметрів.

До акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Волинській області 13.09.2019 проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 290/442, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 1007, 88 євро, що еквівалентно 27 437 грн. відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 13.09.2019.

Розрахунок здійснено у відповідності до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (надалі за текстом - Порядок № 879).

22.10.2019 начальником управління Укртрансбезпеки у Рівненській області 22.10.2019 винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «БЕТОНЕКС ПЛЮС» за вчинене 13.09.2019 порушення вимог чинного законодавства щодо перевищення вагових параметрів при перевезенні вантажу дорогами загального користування. Згідно вказаної постанови вирішено стягнути із відповідача штраф в сумі 1700 грн. 00 коп.

09.06.2020 головним державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 61213845 за винесеною 22.10.2019 начальником управління Укртрансбезпеки у Рівненській області постановою про стягнення із ТзОВ «БЕТОНЕКС ПЛЮС» 1700 грн 00 коп. штрафу, у зв`язку із фактичним виконанням в повному розмірі рішення.

Відповідно до інформації управління патрульної поліції у Волинській області та управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.06.2022 та від 08.07.2022 відповідно дозвіл перевізнику ТзОВ «БЕТОНЕКС ПЛЮС» на перевезення вантажу із перевищенням габаритних або вагових обмежень не видавався.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, регулювання яких здійснюється Законом України "Про автомобільний транспорт", ГК України, ЦК України, тощо.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів чи (та) пасажирів транспортними засобами.

Частиною 1 ст. 48 цього Закону передбачено, що автомобільні перевізники та водії повинні мати і пред`являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

При цьому, документами для здійснення внутрішніх перевезень для автомобільного перевізника, є документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах та інші документи, передбачені законодавством, а для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж (ч. 2 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням товаро - транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Враховуючи викладене, за результатами проведеного габаритно-вагового контролю посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Волинській області встановлено, що згідно з товарно-транспортною накладною № Р2516 від 12.09.2019 автомобільним вантажовідправником вказаний відповідач ТОВ «БЕТОНЕКС ПЛЮС».

При цьому, відповідачем не здійснено оплати за перевищення нормативних параметрів у розмірі 1007, 88 євро, що еквівалентно 27 437 грн. відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 13.09.2019.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила №30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Положенням п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м.), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т, здвоєнні осі - 18 т, строєні - 24 т), або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Із положень п. 4 Правил № 30 випливає, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі-дозвіл), видані перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Також п. п. 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено п. 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох - та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

Так, згідно з ч. 3 ст. 5 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (ст. 7 ГК України).

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч.ч. 1 та 2 ст. 216 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Положення цього нормативного акта, оприлюдненого в установленому порядку, у повній мірі визначають механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Отже, визначення розміру заподіяних збитків відповідно до способу, передбаченого підзаконним нормативно-правовим актом, не суперечить чинному законодавству. Аналогічний правовий висновок зроблено у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №926/16/19 від 12.02.2020 року та №917/210/19 від 12.02.2020 року.

Таким чином, при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд посадові особи Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим заявлені до відповідача позовні вимоги є обґрунтованими.

В той же час, відповідачем не сплачено до бюджету плату за проїзд з перевищенням нормативів, нараховану управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області у сумі 1007, 88 євро, що еквівалентно 27 437 грн. 00 коп.

Законом України "Про дорожній рух" (ч. 2 ст. 29) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в редакції, що діяла на час проведення перевірки), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законом параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

У відповідності до п. 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 зі змінами та доповненнями (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно п. 4 Положення № 103, основними завданнями Укртрансбезпеки, серед іншого, є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Також, підпунктами 2, 15, 27 пункту 5 Положення № 103, передбачено, що Укртрансбезпека здійснює, серед іншого, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (абз. 1 п. 8 Положення).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату служби за переліком згідно додатку № 3, в тому числі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (без статусу юридичної особи).

Отже, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають правові підстави для нарахування, а також вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов до наступних висновків.

Відповідач у встановлений законом строк не сплатив 1007, 88 євро плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з перевищенням нормативів вагових параметрів та дії управління Укртрансбезпеки у Рівненській області не оскаржив.

Розмір плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з перевищенням нормативів вагових параметрів визначено позивачем у відповідності до вимог Порядку № 879, тобто визначено правильно.

Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для здійснення ним представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Суд, перевіривши розрахунок плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування прийшов до висновку, що наданий розрахунок є вірним, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з перевищенням нормативів вагових параметрів в сумі 1007, 88 євро, що еквівалентно 27 437 грн. відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 13.09.2019, є законними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, підтвердженими матеріалами справи, а відповідно такими що підлягають до задоволення.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Таким чином, при зверненні до суду з відповідними вимогами саме позивач має довести: наявність відповідного права, за захистом якого він звернувся до суду, та, відповідно, порушення такого права відповідачем внаслідок невиконання свого зобов`язання.

На підставі викладеного, враховуючи, що прокурор у справ довів перевищення нормативів вагових параметрів відповідачем, а відповідач вказаних обставин належними та достатніми доказами не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України сплачений Рівненською обласною прокуратурою за подання позову судовий збір в сумі 2 481,00 грн. необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73-80, 86, 123, 129, 196, 202, 231, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОНЕКС ПЛЮС" (вул. Джерельна, 22 А, м. Рівне, 33004, код ЄДРПОУ 40457809) на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) (отримувач коштів: УК у Маневицькому районі/Маневичі СР/ 22160100, р/р 31214216003287 в Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 37950857, призначення платежу - 22160100, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні) нараховану плату за проїзд великоваговим транспортом автомобільними дорогами загального користування в сумі 27 437 (двадцять сім тисяч чотириста тридцять сім) грн 00 коп., що еквівалентно 1007, 88 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 13.09.2019.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОНЕКС ПЛЮС" (вул. Джерельна, 22 А, м. Рівне, 33004, код ЄДРПОУ 40457809) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано "04" жовтня 2022 року

Суддя Романюк Ю.Г.