Рішення

від 29.09.2022 по справі 920/632/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.2022м. СумиСправа № 920/632/22

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка плюс»

про стягнення 101077 грн. 80 коп.,

Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 101077 грн 80 коп. 10% штрафу, нарахованого у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №09/03/41-МТР від 15.01.2021, а також судові витрати.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань по договору не здійснив поставку товару у строки, визначені п. 2.1.1. та додатком до договору. Тому зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу.

Ухвалою суду від 29.08.2022 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. №4284/22 від 14.09.2022) зазначає, що неодноразово попереджав позивача про неможливість вчасної поставки товару, звертаючи увагу на наявність обставин, які не залежали від відповідача, проте товар був виготовлений та поставлений позивачу з запізненням на три з половиною місяці, що не спричинило жодних збитків позивачу.

Крім того, відповідачем подано до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. №4285/22 від 14.09.2022), у якому він просить суд зменшити на 70% розмір нарахованих штрафних санкцій у сумі 101077 грн 80 коп., посилаючись на складне фінансове становище, повне виконання зобов`язання по Договору та відсутність збитків у позивача, спричинених простроченням виконання зобов`язання по Договору з боку відповідача.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між сторонами 15.01.2021 був укладений договір №09/03/41-МТР куп віл-продажу (далі за текстом «Договір»). Вищезазначений факт підтверджується копією Договору (а.с.9-10).

Сторонами суду не надано доказів, що Договір визнавався недійсним у судовому порядку, а тому Договір підлягав обов`язковому виконанню сторонами.

Відповідно до п. 1.1 Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, відповідач (продавець) зобов`язується передати продукцію (товар) у власність позивача (покупець), а позивач прийняти та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Згідно з умовами п. 1.2. Договору асортимент, кількість, якість, вартість, інші характеристики товару визначені у додатках до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціни товару встановлюються в національній валюті та вказуються у відповідних Додатках до цього Договору. Оплата вартості товару здійснюється на умовах, визначених додатками, після отримання покупцем примірника, належним чином підписаного сторонами оригіналу Договору (п. 3.2.).

Так, відповідно до Додатку №1 до Договору відповідач взяв на себе зобов`язання поставити позивачу товар на загальну суму 1010778 грн 00 коп. з ПДВ. Сторони домовились про дату виготовлення товару не більше 12 місяців до моменту поставки; термін поставки 90 календарних днів з моменту підписання договору; умови оплати по факту поставки всього товару протягом 30 календарних днів.

Таким чином, термін поставки товару до 15.04.2021 р.

Пунктом 2.1.1. Договору передбачено, що продавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити передачу товару у строки, встановлені цим Договором.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач у передбачені Договором строки товар не поставив, у відповідь на лист-вимогу позивача листом №14/05 від 14.05.2021 повідомив позивача про неможливість вчасної поставки товару, посилаючись на форс-мажорні обставини, зокрема, введення карантину у зв`язку з пандемією коронавірусної інфекції (а.с.17-18).

Товар був поставлений відповідачем позивачу лише 06.08.2021, що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 13-14).

Позивачем здійснено повну оплату отриманого товару, про що свідчать платіжні доручення від 25.08.2021 та від 26.08.2021 (а.с.15-16).

Таким чином, оскільки відповідачем було допущено прострочення поставки товару більше ніж на 100 днів, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 10% відповідно до п. 6.9. Договору, яким передбачено, що за порушення строку постачання товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п. 5.12, п. 5.13 Договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 2%, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості товару, не поставленого вчасно.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Факт укладення Договору, факт поставок сторонами визнається, а тому є таким, що встановлений судом.

Позивачем розрахунок позовних вимог виконано в тексті позовної заяви (а.с.3).

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини є такими, що встановлені судом на підставі належних та допустимих доказів, які надані позивачем.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідач, у свою чергу, не заперечуючи факту прострочення термінів поставки у відповіді на претензію (а.с. 17-18), зазначає, що за умовами договору оплата за товар здійснюється після отримання його позивачем. Договір укладався за результатами тендеру, тому відповідач не мав можливості змінити умови договору та виробляв товар за власні кошти.

Крім того, відповідач наголошує на тому, що з 12.03.2020 на території України був введений карантин. Умовами Договору було передбачено звільнення сторін від відповідальності за порушення зобов`язань у зв`язку з обставинами форс-мажору. На думку відповідача, відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» введення карантину є форс-мажорною обставиною, яка діяла протягом строку виконання договору. Тому відповідач звільняється від сплати штрафу відповідно ст. 617 ЦК України.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з огляду на наступне:

-Відповідач за власним бажанням взяв участь у тендері та був ознайомлений із предметом договору поставки та умовами щодо оплати товару позивачем. Договір підписувався відповідачем у 2021 році, тобто майже рік у країни діяли карантинні обмеження та відповідач зобов`язаний був усвідомлювати усі можливі наслідки цих обмежень та їхній вплив на організацію роботи його підприємства;

-Відповідач належними та допустимими доказами не довів наявність існування форс-мажорних обставин саме при виконанні ним договору та неможливість виконати своєчасно договір поставки у зв`язку із наявністю таких форс-мажорних обставин. Так, у розділі 7 Договору сторони передбачили обставини, що виключають відповідальність.

Відповідно до п. 7.3 Договору сторона, яка посилається на обставини форс-мажору, повинна довести наявність таких обставин. Належним доказом наявності таких обставин і їх тривалості є документи, видані Торгово-промисловою палатою України (регіональною палатою), іншими відповідними органами чи організаціями в Україні, уповноваженими посвідчувати відповідні факти.

Якщо форс-мажорні обставини тривають більше 1 (одного) місяця, будь-яка зі Сторін має право відмовитися від подальшого виконання цього Договору (відповідного Додатку) за умови попереднього письмового повідомлення іншої Сторони не пізніше ніж за 10 (десять) днів до дати припинення Договору (скасування Додатку). У такому випадку Сторони повинні здійснити відповідний взаєморозрахунок згідно з умовами цього Договору за фактично переданий Товар (п. 7.4. Договору).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за прострочення термінів поставки у розмірі 10% від вартості товару, не поставленого вчасно, правомірними та обґрунтованими, оскільки зазначений вид відповідальності самостійно передбачений сторонами у Договорі, а судом вище був встановлений факт прострочення виконання зобов`язання з поставки товару.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідач у клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. №4285/22 від 14.09.2022) просить суд зменшити на 70% розмір нарахованих штрафних санкцій у сумі 101077 грн 80 коп., посилаючись на складне фінансове становище, повне виконання зобов`язання по Договору та відсутність збитків у позивача, спричинених простроченням виконання зобов`язання по Договору з боку відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно до ч. 2 ст. 233 ГК України у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під «іншими учасниками господарських відносин» слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь у правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами. Якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість. Із мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання. Тому, судом враховано факт відсутності у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами Договором, а також те, що порушення виконання зобов`язання за Договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Також, суд враховує не тільки фінансовий стан сторін, а й ступінь виконання боржником зобов`язань за Договором (зокрема, його повне виконання), стягнення сум інфляційних втрат та відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін.

У правовій позиції «Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій» Верховний Суд (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17) наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 у справі № 924/709/17.

Враховуючи викладене вище, суд приймає до уваги відсутність доказів на підтвердження понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по Договору або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з діями відповідача, а також ступінь виконання зобов`язання з поставки товару по Договору з боку відповідача (товар поставлено в повному обсязі з простроченням на 4,5 місяці), суд вважає за доцільне зменшити розмір нарахування штрафу на 40%, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф в розмірі 60646 грн 68 коп.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги визнано судом обґрунтованими, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн 00 коп покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка плюс» про стягнення 101077 грн. 80 коп. задовольнити частково.

2.Клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка плюс» про зменшення розміру штрафу задовольнити та зменшити розмір штрафу на 40%.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка плюс» (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 215, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 31787440) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390) 60646 грн 68 коп. штрафу, 2481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4.У позові в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка плюс» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 40431 грн 12 коп. штрафу відмовити.

5.Видати Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» наказ після набрання рішенням законної сили.

6.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 3 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 04.10.2022.

СуддяО.Ю. Резніченко