Рішення

від 29.09.2022 по справі 925/617/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/617/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Бузун Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає

позивач - Білозірська сільська рада,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Інвест Групп",

про стягнення заборгованості за договором оренди землі, розірвання договору оренди землі з одночасним припиненням права оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Куліш А.А., прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури, посвідчення № 059128 від 11.01.2021;

від позивача: участі не брали;

від відповідача: участі не брали.

До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява від 01.07.2022 № 159-1820 вих-22 Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Білозірська сільська рада, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Інвест Групп" (далі - ТОВ "Біо Інвест Групп") з вимогами (з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви):

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Інвест Групп" на користь сільського бюджету Білозірської сільської ради заборгованість за договором оренди землі від 18.10.2018 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0579 площею 15,3870 га у розмірі 762 394,91 грн, що складається із основної суми боргу за договором - 520 082,85 грн, пені - 24 335,13 грн, інфляційних втрат - 187 923,27 грн та 3 % річних - 30 053,66 грн;

- розірвати договір оренди землі від 18.10.2018, укладений між Білозірською сільською радою та ТОВ "Біо Інвест Групп" з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0579 площею 15,3870 га та за номером запису 28475055;

- зобов`язати ТОВ "Біо Інвест Групп" повернути на користь Білозірської сільської ради земельну ділянку за кадастровим номером 7124981000:01:006:0579 площею 15,3870 га.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди землі від 18.10.2018 в частині несплати орендної плати та незвернення Білозірської сільської ради з позовом на захист інтересів держави.

Ухвалою від 01.08.2022 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 29.08.2022 о 15:30 год. Визначив сторонам строки для подання заяв по суті.

Копія ухвали, направлена на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута органом поштового зв`язку із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, на підставі ч. 4 ст. 122 ГПК України господарський суд повідомив відповідача про час і місце судового засідання через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, сторінці Господарського суду Черкаської області на вкладці "Прес-центр - Виклики і повідомлення, що здійснюються судом". Оголошення розміщено судом 09.08.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України - відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З урахуванням вказаної норми, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

В ухвалі про відкриття провадження встановлено відповідачу строк - протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою від 29.08.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 29.09.2022 о 14:30 год, визначив наступну дату судового засідання 17.10.2022 об 11:00.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Копія ухвали, направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" також відповідача повідомлено через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, сторінці Господарського суду Черкаської області. З урахуванням положень п. 5 ч. 6 ст. 242 та ч. 4 ст. 122 ГПК України, відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Отже, господарський суд доходить висновку, що сторони належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив таке.

18.10.2018 Білозірською сільською радою (орендодавець) та ТОВ "Біо Інвест Групп" (орендар) підписано Договір оренди землі (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, орендодавець на підставі рішень Білозірської сільської ради від 01.08.2018 року № 66-40/VII надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з кадастровим номером 7124981000:01:006:0579 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств установ і організацій в адміністративних межах Білозірської сільської ради за межами населеного пункту.

Згідно з п. 2, 5 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 15,3870 га (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), в адміністративних межах Білозірської сільської ради за межами населеного пункту.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 15,3870 га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0579) на дату укладення договору становить: 10401656,35 грн (десять мільйонів чотириста одна тисяча шістсот п`ятдесят шість гривень 35 копійок) згідно з технічною документацією з нормативної грошової оцінки затвердженої рішенням сесії Білозірської сільської ради від 26.09.2018 року № 71-41/VII.

У п. 8 Договору визначено, що його укладено на 25 (двадцять п`ять) років.

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За п. 9-11, 13, 14 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі:

- на період будівництва в розмірі 4 % (чотири відсотки) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 416066,25 грн (чотириста шістнадцять тисяч шістдесят шість гривень 25 копійок) на рік,

- після завершення будівельних робіт - згідно ставок прийнятих рішенням Білозірської сільської ради, які будуть змінені шляхом підписання додаткової угоди.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Орендна плата вноситься орендарем щомісячно рівними частинами до 30 числа місяця наступного за звітним. Орендар бере на себе обов`язок уточнення зміни розмірів орендної плати та банківських реквізитів через фінансові та податкові органи на місцях.

Розмір орендної плати перевіряється щорічно у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором;

зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та комунальної власності;

в інших випадках, передбачених законом.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;

Нарахування пені проводиться відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з п. 16, 17 Договору, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Цільове призначення земельної ділянки - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств установ і організацій.

У п. 19 Договору встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 (ЗП України, 1993 р., № 10, ст. 193).

П. 26 Договору, серед інших прав орендодавця, передбачено право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У п. 29 Договору серед інших визначено обов`язок орендаря у відповідності з пунктом 9 цього договору своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п. 34, 35 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.

Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є:

а) нецільове використання земельної ділянки;

б) систематичне порушення термінів внесення орендної плати;

в) примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної необхідності.

Згідно з п. 37, 39 Договору, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Цей договір набирає чинності після підписання його сторонами.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі який провів державну реєстрацію даного договору.

18.10.2018 сторонами підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки, за яким орендодавець на підставі рішень Білозірської сільської ради від 01.08.2018 року № 66-40/VII, від 12.10.2018 року № 73-3/VII надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з кадастровим номером 7124981000:01:006:0579 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств установ і організацій в адміністративних межах Білозірської сільської ради за межами населеного пункту.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вказаний договір оренди зареєстровано 22.10.2018 за номером запису 28475055.

Відповідно до інформації, наданої Білозірською сільською радою від 06.10.2021 №2117/02-17, ТОВ "Біо Інвест Групп" порушує своє зобов`язання щодо сплати орендної плати за земельну ділянку за кадастровим номером 7124981000:01:006:0579 площею 15,3870 га за договором, укладеним 18.10.2018.

Як стверджує прокурор, Білозірською сільською радою на адресу ТОВ "Біо Інвест Групп" 18.09.2020 за вихідним № 1730/0270, 18.01.2022 за вихідним № 118/02-10 та 18.04.2022 за вихідним № 442/02-74 направлено претензію з рекомендованим повідомленням про вручення щодо необхідності сплати заборгованості за оренду земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0579 площею 15,3870 га. Відповідно до повідомлення про вручення, відповідач не отримав листи, їх повернуто за закінченням терміну зберігання. Інформація про отримання листа від 18.04.2022 на даний час відсутня.

Відповідно до листа Білозірської сільської ради від 06.10.2021 №2117/02-17 станом на 01.10.2021 у ТОВ "Біо Інвест Групп" наявна заборгованість - 554 754,98 грн.

Згідно з інформацією, наданою Білозірською сільською радою, та доданих розрахунків суми боргу згідно договору оренди землі від 18.10.2018, від 21.02.2022 № 310/02-17, заборгованість зі сплати орендної плати виникла з березня 2020 року та станом на лютий 2022 року становить 797 460,37 грн.

Білозірською сільською радою надано розрахунок, згідно з яким, заборгованість зі сплати орендної плати ТОВ "Біо Інвест Групп" за Договором, станом на червень 2022 року становить 901 476,94 грн. Крім того, вказана заборгованість підтверджується інформацією фінансового відділу Білозірської сільської ради та довідками про рух коштів в розрізі платника.

Також прокурор зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі № 580/2966/21 задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС у Черкаській області про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Біо Інвест Групп", через Головне управління ДПС у Черкаській області та за рахунок готівки на користь місцевого бюджету податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 346 721,84 грн за період з 01.05.2020 по 28.02.2021.

Рішенням Білозірської сільської ради від 24.09.2021 № 19-49/VIIІ відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Біо Інвест Групп" щодо розірвання укладеного договору оренди земельної ділянки, площею 15,3870 га, із цільовим призначенням для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, кадастровий номер 7124981000:01:006:0579, що знаходиться в адміністративних межах Білозірської сільської ради за межами населеного пункту Білозір`я, через неможливість розірвання договору оренди землі до повного погашення заборгованості ТОВ "Біо Інвест Групп".

Як зазначає прокурор, у зв`язку із неслатою орендної плати за використання земельної ділянки у ТОВ "Біо Інвест Групп" виникла заборгованість, яку відповідачем не погашено, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Щодо підстав прокурора для звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (надалі - ЗУ "Про прокуратуру"). Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

Відповідні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, які відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права у спірних правовідносинах.

Прокурором до справи додано лист від 21.02.2022 № 310/02-17 Виконавчого комітету Білозірської сільської ради, в якому останній повідомляє, що у зв`язку з недостатнім фінансуванням для сплати судових витрат сільською радою не має змоги вжити заходи судового характеру направлені на стягнення заборгованості за користування вищезазначеною земельною ділянкою з ТОВ "Біо Інвест Групп" та розірвання договору оренди землі.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про порушення інтересів держави, яке полягає в користуванні відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї у обсязі та в строки, які передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти. Ненадходження коштів зі сплати орендної плати, надходження їх несвоєчасно та не в повному розмірі призводить до спричинення шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Тобто, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Саме бездіяльність Білозірської сільської ради щодо звернення до суду з відповідним позовом, свідчить про нездійснення цим органом захисту інтересів громади в сфері контролю за додержанням земельного законодавства та доводить необхідність застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави та звернення до суду.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав в конкретному випадку для представництва прокурором інтересів держави в особі Білозірської сільської ради.

Розглядаючи спір, суд враховує такі положення чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, які визначені статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної власності за рішеннями органів виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У ст. 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Поняття договору оренди землі встановлено у ст. 13 Закону України "Про оренду землі", згідно з якою договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (статті 14, 15 Закону).

Згідно з п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з п. 6.1., 10.1.1, 265.1.3. та 14.1.147 відповідних статей ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. До місцевих податків відноситься плата за землю (у складі податку на майно), як обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 10.2-1, 10.5 ст. 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Згідно зі ст. 33, 60, 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, питання справляння плати за землю. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси. Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Складання і виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетним кодексом України.

Отже, кошти від оренди земельних ділянок надходять і зараховуються виключно до місцевих бюджетів за місцем знаходження земельної ділянки, а не до бюджету районної державної адміністрації чи облдержадміністрації, хоча вони і можуть виступити орендодавцем по договору.

Відтак, з моменту укладення Договору оренди кошти від орендної плати мають надходити до місцевого бюджету, тобто до бюджету Білозірської сільської ради.

Ст. 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" забезпечує орендареві захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

У ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати і зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Ст. 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що відповідач у порядку та на підставах визначених наведеним правовими нормами отримав у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером: 7124981000:01:006:0579, площею 15,3870 га.

Водночас, судом з`ясовано та прокурором доведено належними доказами, що відповідач порушує свої зобов`язання щодо оплати за користування земельною ділянкою. Наведені обставини свідчать про істотне порушення відповідачем умов договору оренди.

Відповідач не надав суду доказів на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків.

Так, виходячи із нормативної грошової оцінки, визначеної в Договорі - 10 401 656,35 грн, орендна плата в розмірі 4% складає 416 066,25 грн на рік.

Згідно з п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі:

- на період будівництва в розмірі 4 % (чотири відсотки) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 416 066,25 грн (чотириста шістнадцять тисяч шістдесят шість гривень 25 копійок на рік),

- після завершення будівельних робіт - згідно ставок прийнятих рішенням Білозірської сільської ради, які будуть змінені шляхом підписання додаткової угоди.

Тому за період з 01.03.2021 по 30.05.2022 відповідач мав сплатити 520 082,58 грн (416 066,25 : 12 * 4).

Отже, господарський суд доходить висновку, що сума основного боргу в розмірі 520 082,58 грн є обґрунтованою, а позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також прокурор пред`явив до стягнення 24 335,13 грн пені, що нарахована на суму 34 672,19 грн у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за періодами:

з 30.07.2021 по 29.01.2022 в розмірі 2 997,01 грн;

з 30.08.2021 по 28.02.2022 в розмірі 3 095,80 грн;

з 30.09.2021 по 29.03.2022 в розмірі 3 156,59 грн;

з 01.11.2021 по 29.04.2022 в розмірі 3 228,79 грн;

з 30.11.2021 по 29.05.2022 в розмірі 3 330,43 грн;

з 30.12.2021 по 29.05.2022 в розмірі 2 826,97 грн;

з 31.01.2022 по 29.05.2022 в розмірі 2 260,82 грн;

з 28.02.2022 по 29.05.2022 в розмірі 1 728,86 грн;

з 30.03.2022 по 29.05.2022 в розмірі 1 158, 91 грн;

з 02.05.2022 по 29.05.2022 в розмірі 531,96 грн;

з 30.05.2022 по 30.05.2022 в розмірі 19 грн.

Так, згідно з абз. 3 п. 14 Договору, нарахування пені проводиться відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дослідивши наданий прокурором розрахунок, господарський суд дійшов висновку, що його здійснено арифметично правильно, у межах подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен період нарахування, проте допущено помилку при визначенні загальної суми пені, яка підлягає стягненню. Зокрема, прокурором визначено загальну суму - 24 335,13 грн, тоді як згідно з розрахунком, здійсненим судом, сума пені, яка підлягає стягненню складає 24 335,14 грн.

Відтак господарський суд, не виходячи за межі позовних вимог доходить висновку про задоволення вимоги про стягнення пені в сумі 24 335,13 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми.

Прокурором та позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 187 923,27 грн за період прострочення травень 2020 року - травень 2021 року та 3% річних в розмірі 30 053,66 грн за період з 02.05.2020 по 30.05.2022.

За поясненням присутнього у судовому засіданні прокурора, борг, стягнутий за рішенням від 09.07.2021 Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/2966/21 відповідачем не сплачено, тому 3% річних та інфляційні втрати нараховуються на заборгованість з березня 2020 року. Вказане підтверджується листом Білозірської сільської ради № 310/02-17 від 21.02.2022 "Про надання інформації"; листом Головного управління ДПС у Черкаській області № 2517/5/23-00-04-08-03 від 03.06.2022 "Про надання відповіді".

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, господарський суд дійшов висновку, що його здійснено арифметично правильно, відтак позовні вимоги в частині стягнення 187 923,27 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Щодо розрахунку 3 % річних, перевіривши правильність нарахування, господарський суд зазначає, що його здійснено арифметично неправильно. Позивачем на суму заборгованості 34 672,19 грн нараховано 3 % річних у такому розмірі:

за період 02.05.2020 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за березень 2020 року - 2 162,97 грн, втім за розрахунком суду стягненню підлягає 2 161,07 грн;

за період 01.06.2020 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за квітень 2020 року - 2 077,48, втім за розрахунком суду, стягненню підлягає 2 075,82 грн;

за період 30.06.2020 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за травень 2020 року - 1 994,84 грн, втім за розрахунком суду стягненню підлягає 1 993,40 грн;

за період 30.07.2020 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за червень 2020 року - 1 909,35 грн, втім за розрахунком суду стягненню підлягає 1 908,14 грн;

за період 31.08.2020 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за липень 2020 року - 1 818,15 грн, втім за розрахунком суду стягненню підлягає 1 817,19 грн;

за період 30.09.2020 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за серпень 2020 року - 1 732,66 грн, втім за розрахунком суду стягненню підлягає 1 731,94 грн;

за період 30.10.2020 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за вересень 2020 року - 1 647,17 грн, втім за розрахунком суду стягненню підлягає 1 646,68 грн;

за період 30.11.2020 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за жовтень 2020 року - 1 558,82 грн, втім за розрахунком суду стягненню підлягає 1 558,57 грн;

за період 30.12.2020 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за листопад 2020 року - 1 473,33 грн, втім за розрахунком суду стягненню підлягає 1 473,32 грн;

на заборгованість зі сплати орендної плати за грудень 2020 року у сумі 34 672,19 грн прокурор нараховує 3% річних за період 01.02.2020 - 30.05.2022 у сумі 2 422,30 грн, тоді як відповідно до п. 11 Договору, правильним періодом для нарахування 3% річних на такий борг є 01.02.2021 - 30.05.2022, тому, за розрахунком суду, враховуючи вказаний період стягненню підлягає - 1 379,29 грн;

за період 01.03.2021 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за січень 2021 року - 1 299,49 грн, що є вірним;

за період 30.03.2021 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за лютий 2021 року - 1 216,58 грн, що є вірним;

за період 30.04.2021 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за березень 2021 року - 1 128,51 грн, що є вірним;

за період 30.05.2021 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за квітень 2021 року - 1 040,17 грн, що є вірним;

за період 30.06.2021 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за травень 2021 року - 954,67 грн, що є вірним;

за період 30.07.2021 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за червень 2021 року - 869,18 грн, що є вірним;

за період 30.08.2021 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за липень 2021 року - 780,84 грн, що є вірним;

за період 30.09.2021 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за серпень 2021 року - 692,49 грн, що є вірним;

за період 01.11.2021 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за вересень 2021 року - 601,30 грн, що є вірним;

за період 30.11.2021 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за жовтень 2021 року - 518,66 грн, що є вірним;

за період 30.12.2021 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за листопад 2021 року - 433,16 грн, що є вірним;

на заборгованість зі сплати орендної плати за грудень 2021 року у сумі 34 672,19 грн прокурор нараховує 3% річних за період 31.01.2021 - 30.05.2022 у сумі 1 382,14 грн, тоді як відповідно до п. 11 Договору, правильним періодом для нарахування 3% річних на такий борг є 31.01.2022 - 30.05.2022, тому, за розрахунком суду, враховуючи вказаний період стягненню підлягає - 341,97 грн;

за період 01.02.2022 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за січень 2022 року - 339,12 грн, що є вірним;

за період 30.03.2022 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за лютий 2022 року - 176,69 грн, що є вірним;

за період 02.05.2022 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за березень 2022 року - 82,64 грн, що є вірним;

за період 30.05.2022 - 30.05.2022 на суму заборгованості 34 672,19 грн орендної плати за квітень 2022 року - 2,85 грн, що є вірним.

З урахуванням викладеного, господарський суд, здійснивши перерахунок, доходить висновку про задоволення вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 28 224,01 грн. В решті відмовляє.

Також прокурором заявлено вимогу про розірвання договору оренди землі від 18.10.2018 з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки площею 15,3870 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0579.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору, сторони дійшли згоди, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Положеннями п. "д" ч. 1. ст. 141 ЗК України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19.

Разом з тим згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 925/1074/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі № 923/410/20, постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Отже, судом встановлено, що відповідачем у порушення умов договору орендна плата за користування земельними ділянками з березня 2020 року не сплачується. Відтак, суд вважає, що має місце істотне порушення договору оренди землі від 18.10.2018 відповідачем, а тому прокурор в інтересах держави в особі Білозірської сільської ради обґрунтовано просить суд захистити порушене право останньої та інтереси держави. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що факт порушення зобов`язання з боку відповідача є доведеним, а тому вважає, що вимога позивача про розірвання договору оренди землі від 18.10.2018 підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 334 ЦК України право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає із дня такої реєстрації.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 15,3870 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0579 може бути перешкодою у реалізації речових прав на вказані земельні ділянки органом місцевого самоврядування в особі Білозірської сільської ради.

Відповідно до абз. 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Вказаній нормі кореспондує п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, оскільки державна реєстрація права оренди на земельну ділянку площею 15,3870 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0579 за ТОВ "Біо Інвест Групп" здійснена на підставі договору оренди землі від 18.10.2018, який підлягає розірванню, то відповідно до ст. 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", судове рішення про розірвання договору оренди землі - буде підставою для вчинення відповідних реєстраційних дій.

При цьому, як вище зазначалось, ухвалення судом рішення, зокрема, про розірвання договору оренди землі на підставі якого проведено державну реєстрацію прав, допускається виключно з одночасним припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, підлягає задоволенню вимога позивача про розірвання договору оренди землі від 18.10.2018 з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0579 площею 15,3870 га та за номером запису 28475055.

Щодо повернення земельної ділянки площею 15,3870 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0579, Білозірській сільській раді, суд зазначає таке.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі визначені у статті 34 Закону України "Про оренду землі", відповідно до положень якої, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 283069925 на земельну ділянку площею 15,387 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0579 зареєстровано право комунальної власності, власник - Білозірська сільська рада.

Отже з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що, внаслідок розірвання договору оренди земельну ділянку площею 15,3870 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0579 необхідно повернути, орендодавцю, власнику земельної ділянки - Білозірській сільській раді.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білозірської сільської ради підлягають задоволенню частково щодо майнової вимоги та повністю підлягають задоволенню щодо немайнових вимог.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За майнову вимогу судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам, за немайнові вимоги - на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76 - 77, 123, 129, 233, 236 - 241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Інвест Групп" (ідентифікаційний код 39427802, бульвар Шевченка, буд. 242/1, м. Черкаси, Черкаська обл., 18001) на користь сільського бюджету Білозірської сільської ради (ідентифікаційний код 26323367, вул. Незалежності, 168, с. Білозір`я, Черкаський район, Черкаська обл., 19635, р/р UA 33215812023613, отримувач - ГУК у Черкаській області / отг с. Білозір`я, банк отримувача - казначейство України (ЕАП)) заборгованість за договором оренди землі від 18.10.2018 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0579, площею 15,3870 га, яка складається з основної суми боргу за договором - 520 082,85 грн, пені - 24 335,13 грн, інфляційних втрат - 187 923,27 грн та 3 % річних - 28 224,01 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір оренди землі від 18.10.2018, укладений між Білозірською сільською радою (ідентифікаційний код 26323367, вул. Незалежності, 168, с. Білозір`я, Черкаський район, Черкаська обл., 19635) та ТОВ "Біо Інвест Групп" (ідентифікаційний код 39427802, бульвар Шевченка, буд. 242/1, м. Черкаси, Черкаська обл., 18001) з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0579 площею 15,3870 га та за номером запису 28475055.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Інвест Групп" (ідентифікаційний код 39427802, бульвар Шевченка, буд. 242/1, м. Черкаси, Черкаська обл., 18001) повернути на користь Білозірської сільської ради (ідентифікаційний код 26323367, вул. Незалежності, 168, с. Білозір`я, Черкаський район, Черкаська обл., 19635) земельну ділянку за кадастровим номером 7124981000:01:006:0579 площею 15,3870 га.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Інвест Групп" (ідентифікаційний код 39427802, бульвар Шевченка, буд. 242/1, м. Черкаси, Черкаська обл., 18001) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, р/р: UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ) 16 370,48 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити учасникам справи.

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2022.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА