Ухвала

від 04.10.2022 по справі 463/7124/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/7124/22

Провадження №1-кс/463/5456/22

У Х В А Л А

про повернення клопотання про арешт майна

04 жовтня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

Слідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022000000000466 від 6 липня 2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 3 ст. 209 КК України, -

в с т а н о в и в:

прокурор як сторона кримінального провадження звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022000000000466 від 6 липня 2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 3 ст. 209 КК України.

Оглянувши представлені матеріали клопотання вважаю, що такі слід повернути прокурору виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно доч. 2 даної статті Кодексу у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зокрема як вбачається з клопотання прокурора, останній таке мотивує зокрема тим, що у ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що посадові особи ТОВ «НЛ Київ Трейд» (код ЄДРПОУ 42707446), ТОВ «Стіл Рівейл»/ТОВ «Шуст Пром.» (код ЄДРПОУ 43393544), ТОВ «Діліжанс ЛТД» (код ЄДРПОУ 44581011), ТОВ «Партнер Віп Трейд» (код ЄДРПОУ 43266854), а також менеджери з реалізації продукції, діючи під контролем окремих громадян рф та підзвітні їм, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, керуючись виниклим корисливим мотивом, розуміючи запровадження воєнного стану в Україні через повномасштабне вторгнення країни-окупанта та наявність заборони Постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 року № 426 ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації, здійснюють діяльність з ввезення, розподілу, розповсюдження та реалізації на території України вітамінів, біологічно активних та харчових добавок, домішок тощо, які виробляються російськими суб`єктами господарювання на території російської федерації, чим провадять господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, легалізуючи (відмиваючи) грошові кошти, одержані у особливо великому розмірі за протиправну реалізації російської продукції в Україні, та які у подальшому конвертуються у російські рублі та надходять на рахунки суб`єктів господарювання держави-агресора, з яких сплачуються податки, збори до бюджету рф та фінансується військове вторгнення російської федерації, яка є державою-агресором у відповідності до постанови Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-V1II2, Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/20223, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року. При цьому вказує, що наказом Директора Державного бюро розслідувань від 15 березня 2022 року № 124ДСК визначено місцем здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень слідчими першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та судцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань на період дії воєнного стану в Україні - Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові.

При цьому з долученого до матеріалів клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що досудове розслідування кримінального провадження №62022000000000466від 6липня 2022року заознаками вчиненнякримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.111-1,ч.3ст.209КК України,здійснюєтьсяДержавним бюро розслідувань.

Водночас слід зауважити, що ч. 4 ст. 216 КПК України визначено, що слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень:

1) вчинених Президентом України, повноваження якого припинено, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Національного антикорупційного бюро України, Директором Бюро економічної безпеки України, Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, суддею, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії «А», крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п`ятою цієї статті;

2) вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п`ятою цієї статті;

3) проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), крім кримінальних правопорушень, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.

Аналогічно ст. 5 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» визначено, що Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування:

1) злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до першої - третьої категорій посад державної служби, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України;

2) злочинів, вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України;

3) злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.

З матеріалів клопотання вбачається, що можливе кримінальне правопорушення вчиняється посадовими особами та менеджерами з реалізації продукції ТОВ «НЛ Київ Трейд», ТОВ «Стіл Рівейл»/ТОВ «Шуст Пром.», ТОВ «Діліжанс ЛТД», ТОВ «Партнер Віп Трейд», дані особи з врахуванням наведених вище положень за загальним правилом не відносяться до переліку осіб, розслідування злочинів вчинених якими віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань. При цьому до матеріалів клопотання не долучено жодного документу на підтвердження факту визначення підслідності кримінального провадження № 62022000000000466 від 6 липня 2022 року за Державним бюро розслідувань, а також не обґрунтовано наведеного також і в самому клопотанні.

Відтак з наведеного вище вбачається, що з матеріалів клопотання неможливо встановити підставності здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження Державним бюро розслідувань, а відтак подане клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, зокрема пункту 1 такої, оскільки в ньому не викладено в повному обсязі підстав арешту майна, а також не долученого до такого відповідних документів та інших матеріалів на підтвердження наведеного.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи вищевикладене, зокрема те, що клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, приходжу до висновку, що клопотання прокурора про арешт майна у відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України підлягає поверненню прокурору. При цьому слідчий суддя вважає за можливе не встановлювати строку для усунення недоліків, оскільки майно, на яке прокурор просив накласти арешт, не є тимчасово вилученим.

Керуючись вимогами ст.ст. 98, 170-173, 236, 395 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

клопотанняпрокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 повернути прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1