Рішення

від 29.08.2022 по справі 455/1885/21

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1885/21

Провадження № 2/455/343/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 серпня 2022 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

30.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд: визнати транспортний засіб FORD MONDEO 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 - спільним сумісним майном подружжя; стягнути з ОСОБА_2 на її користь Ѕ частину вартості вищевказаного транспортного засобу в рахунок компенсації права на належну їй частку, що складає 56 830 грн. 00 коп., а також витрати за проведення експертизи у розмірі 800гривень та сплачений нею судовий збір на суму 908гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 07.05.2011 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Воловецького районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №, який булорозірвано 19.12.2019 року за рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на день подання цієї позовної заяви проживають разом зі нею за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що за час перебування в шлюбі (з 7 травня 2011 року по 19 грудня 2019 року) вони набули у власність: 11 січня 2013 року - транспортний засіб FORD MONDEO 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 та 27 квітня 2017 року - квартиру, загальною площею 71 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того вказує, що 27.11.2020 року за рішенням Шевченківського районного суду м. Львова квартиру, загальною площею 71 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , визнано спільною сумісною власністю подружжя та проведено її поділ шляхом визнання за сторонами по 1/2 ідеальній частці у праві власності на квартиру, питання поділу транспортного засобу FORD MONDEO 2003 року випуску у вищенаведеній справі не розглядалося.

Зазначає, що вона неодноразово намагалася мирним шляхом вирішити питання про поділ спільно набутого майна, проте згоди про добровільний поділ майна між ними не досягнуто. Після її переїзду з дітьми, ОСОБА_2 одноосібно користується спільно нажитим майном (і квартирою, і автомобілем). Доступу до спірного транспортного засобу ОСОБА_2 їй не надає, хоча сам вже більше року проживає закордоном, проте спірний автомобіль він залишив на зберігання своїм батькам за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до Звіту про вартість майна від 05.11.2021, а саме КТЗ марки FORD, модель MONDEO, 2003 р.в., ДНЗ НОМЕР_1 , VIN-код № НОМЕР_3 , виготовленого ФОП ОСОБА_5 , порівняльним методом, становить 113 660 (сто тринадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 00 коп. Оскільки ОСОБА_1 проживає та працює закордоном, аліменти на дітей сплачує вчасно, тому, на її думку, має змогу сплатити вартість 1/2 частини спільного транспортного засобу, а саме 56 830,00 грн. (113 660,00 грн. :2 = 56 830,00 грн.).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2021 справу передано для розгляду судді Кушніру А.В..

Ухвалою судді від 21.01.2022 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 30.05.2022 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, був своєчасно і належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, і не повідомив про причини своєї неявки, а також від нього не надходило відзиву на позовну заяву, чи клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 29.08.2022 року постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.

Враховуючи наведене та беручи до уваги думку позивача, яка не заперечує щодо можливості ухвалення заочного рішення, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності відповідача і постановлення заочного рішення, оскільки прийняття такого рішення не суперечить закону та відповідає вимогам ст.281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, з огляду на таке.

Судом встановлено, що сторони у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 07.05.2011 року перебували між собою у шлюбі, зареєстрованому Відділом ДРАЦС Воловецького РУЮ Закарпатської області за актовим записом №7, який було розірвано рішенням Воловецького районного суду від 19.12.2019 (а.с.9-11).

За час даного шлюбу у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями їх свідоцтв про народження (а.с.18,19).

Також встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27.11.2020 року, визнано квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 , спільною сумісною власністю подружжя та проведено її поділ шляхом визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 ідеальній частці у праві власності на вказану квартиру (а.с 12-17).

Крім того, як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , що міститься в матеріалах справи (а.с.20), під час перебування сторонами у зазначеному шлюбі, а саме 11.01.2013року за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на транспортний засіб автомобіль марки FORD MONDEO, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до Звіту про вартість майна, а саме транспортного засобу FORD MONDEO 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного ФОП ОСОБА_5 (а.с.26-32) середня ринкова вартість даного автомобіля складає 113660 грн.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 1 Протоколу 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено: кожна фізична або юридична особа має право мирно своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ч.3ст.368 ЦК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.60СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому, ч.1ст.61 СК Українивстановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які викладені у постанові від 21 грудня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленимистаттями 69-72 СКтаст. 372 ЦК.

Згідно ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній власності, вважається, що частка співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Разом із цим, ч.2 та ч.3 ст.70 передбачено, що при вирішенніспору проподіл майнасуд можевідступити відзасади рівностічасток подружжяза обставин,що маютьістотне значення,зокрема якщоодин ізних недбав проматеріальне забезпеченнясім`ї,ухилявся відучасті вутриманні дитини(дітей),приховав,знищив чипошкодив спільнемайно,витрачав йогона шкодуінтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Відповідно до ч.1, 2, 4, 5 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускаються лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному із подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок відповідної грошової суми.

У тому разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток без застосування грошової компенсації і припинення права власності одного з подружжя на його частку в такому майні, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Разом із цим, право співвласника на виділ частки зі спірного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і такому праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов`язок іншого співвласника сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається із дійсної вартості майна на час розгляду справи.

Обов`язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимогу про виділ частки, і не передбачається обов`язковість згоди інших співвласників на такий виділ та не ставить право співвласника на виділ у залежність від згоди інших співвласників й мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21.12.2007 року № 11, вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 СК щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

При вирішенні даного спору, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що чинним законодавством встановлена презумпція рівності часток подружжя, підстави для відступу від якої потребують доведення.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що між сторонами укладався шлюбний договір, наявність домовленості між сторонами щодо збільшення або зменшення часток майна що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, укладення між сторонами договору про поділ спільного майна.

За таких обставин, оскільки вищевказаний транспортний засіб - автомобіль марки FORD, модель MONDEO, 2003 р.в., ДНЗ НОМЕР_1 , був набутий у власність відповідачем під час перебування в шлюбі з позивачкою, то дане майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідач в ході розгляду справи не спростував презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу, не надав суду доказів того, що спірний автомобіль є його особистою приватною власністю.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог ст.13 ЦПК України суд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збираннядоказів уцивільних справахне єобов`язком суду,крім випадків,встановлених цимКодексом.Суд маєправо збиратидокази,що стосуютьсяпредмета спору,з власноїініціативи лишеу випадках,коли ценеобхідно длязахисту малолітніхчи неповнолітніхосіб абоосіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена,а такожв іншихвипадках,передбачених цимКодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно довимог ст.81ЦПК Україникожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Доказиподаються сторонамита іншимиучасниками справи. Доказуванняне можеґрунтуватися наприпущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення закону та встановлені судом обставини справи про те, що придбавши спірний автомобіль під час перебування в шлюбі, сторони набули право спільної сумісної власності на дане майно, яке є об`єктом спільної сумісної власності сторін та підлягає розподілу, суд вважає, що вимоги позивача про визнання транспортного засобу спільним сумісним майном подружжя та стягнення з відповідача на користь позивачки у порядку поділу спільного майна подружжя грошову компенсацію 1/2 частини вартості даного транспортного засобу, що становить 56830 грн, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимогст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 908,00 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат за проведення експертизи на суму 800гривень, то такі до задоволення не підлягають, оскільки позивачкою не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вартість такої експертизи.

Таким чином, суд приходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати транспортний засіб - автомобіль марки "FORD MONDEO", 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), зареєстрованого за адресою: с.Муроване Самбірського району Львівської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_6 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , у порядку поділу спільного майна подружжя, грошову компенсацію 1/2 частини вартості транспортного засобу - автомобіля марки "FORD MONDEO" 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що становить 56830 (п`ятдесят шість тисяч вісімсот тридцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), зареєстрованого за адресою: с.Муроване Самбірського району Львівської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_6 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

В задоволенні решти вимог в частині про стягнення витрат за проведення експертизи - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,місце реєстрації: АДРЕСА_4 ,місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя А.В.Кушнір