Рішення

від 29.09.2022 по справі 523/19184/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/19184/21

Провадження №2/523/866/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2022 р.Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управитель житлового фонду «ЄВРО-СЕРВІС» (65123, м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, буд. 36) про захист прав споживачів та зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг,-

Установив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управитель житлового фонду «ЄВРО-СЕРВІС» про захист прав споживачів та зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг та просила зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок вартості послуги з централізованого опалення Позивачу у період з 09.12.2014 по 25.10.2017 за житлово-комунальну послугу - централізоване опалення за адресою: АДРЕСА_1 , виходячи з показань теплового лічильника «ULTRAHEAT», заводський номер 66410619.

Вимоги позову обґрунтувала тим, що вона, ОСОБА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Дана квартира належить позивачці на праві власності, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17458929 від 22.01.2008.

Квартира опалюється за допомогою централізованого опалення, послуги з якого надає ТОВ «УЖФ «ЄВРО-СЕРВІС» на підставі укладеного Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 01.11.2011.

Згідно з умовами Договору облік теплової енергії, що надається в квартиру, здійснюється приладом обліку теплової енергії і води «ULTRAHEAT», заводський номер 66410619, країна виробник Німеччина. Даний прилад був встановлений відповідно до «Проекту установки квартирных узлов учёта тепловой энергии» розробленого у 2010 році приватним підприємством «КБ Теплоенерго» (код ЄДРПОУ 30543084) та погодженого з Відповідачем 09.12.2010.

08.12.2010 Відповідачем був складений «Акт проверки готовности узла учета тепловой энергии к эксплуатации в отопительный сезон 2010-2011 г.г.», яким засвідчено правильне встановлення вузла обліку теплової енергії в квартирі, його допуск до експлуатації та опломбування.

В подальшому позивачка користувалася послугою з централізованого опалення, яку надавав Відповідач та своєчасно сплачувала за неї грошові кошти згідно показань теплового лічильника. До грудня 2014 року спорів між сторонами не виникало.

26.11.2014 ОСОБА_1 письмово звернулася до Відповідача з проханням організувати повірку приладів обліку води і тепла, оскільки 08.12.2014 спливав строк повірки приладів обліку.

У своїй відповіді від 24.12.2014 за вих. №364 Відповідач проінформував, що споживач має самостійно оплачувати метрологічні роботи з повірки квартирних засобів обліку оскільки вартість вказаних послуг не включена до його тарифів.

З 09.12.2014 (дати спливу строку на повірку теплового лічильника) Відповідач зняв його з абонентського обліку і плату за централізоване опалення почав нараховувати за загальними нормами споживання виходячи з опалювальної площі. Даний факт підтверджується відповідями Відповідача і доданими розрахунками заборгованості.

Зазначеним способом Відповідач нарахував ОСОБА_1 плату за тепло до 25 жовтня 2017, допоки тепловий лічильник не був нею повірений за власні кошти, встановлений та опломбований Відповідачем.

Протягом цього часу: з 09.12.2014 по 25.10.2017, ОСОБА_1 продовжувала своєчасно сплачувати Відповідачу за послугу з теплопостачання але виходячи з показань свого теплового лічильника, оскільки вважала нарахування за загальними нормами споживання протиправними.

Таким чином в результаті різниці між розрахунками позивачки (по тепловому лічильнику) і розрахунками Відповідача (за загальними нормами споживання), які він виставляв у рахунках до оплати у зазначеному періоді, по особовому рахунку ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 10 688,13 грн. Дані обставини підтверджуються численним листуванням з Відповідачем. Неодноразові письмові звернення до Відповідача про безпідставність застосування загальних норм споживання та вимогами здійснення перерахунку за показаннями теплового лічильника виявилися безрезультатними.

10.10.2017 державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (вул. Метрологічна, 4, м.Київ, 03143) за результатами повірки теплового лічильника ОСОБА_1 встановило, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам, він технічно справний (ознак несанкціонованого втручання та порушення опломбування виявлено не було).

На думку позивачки, оскільки результати проведеної 10.10.2017 повірки теплового лічильника показали, що він технічно справний (ознак несанкціонованого втручання та порушення опломбування виявлено не було), тому відсутні підстави не застосовувати фактичні показання даного засобу вимірювальної техніки до спірного періоду з 09.12.2014 по 25.10.2017 (час зняття лічильника з абонентського обліку). Фактично послуга в даному періоді з теплопостачання надавалося в період з 09.12.2014 по 31.10.2017.

Враховуючи зазначене в позовній заяві, ОСОБА_1 просила її позовні вимоги задовольнити повному обсязі.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 09 листопада 2021 року було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін по справі. (а.с. 82,83).

Позивачка ОСОБА_1 надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні в повному обсязі. (а.с. 97).

Відповідач в судове засідання не прибув, про розгляд справи судом обізнаний належним чином, причин неявки суду не сповістив та відзиву, пояснень чи заперечень проти позовних вимог не надавав. (а.с. 89).

Відповідно до положень ч. 1 ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вимогист. 223 ЦПК Українита ст.6 КонвенціїПро захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.

З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що ОСОБА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Дана квартира належить позивачці на праві власності, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17458929 від 22.01.2008. (а.с. 10,12).

Квартира опалюється за допомогою централізованого опалення, послуги з якого надає ТОВ «УЖФ «ЄВРО-СЕРВІС» на підставі укладеного Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 01.11.2011. (а.с. 13-16).

Згідно з умовами Договору облік теплової енергії, що надається в квартиру, здійснюється приладом обліку теплової енергії і води «ULTRAHEAT», заводський номер 66410619, країна виробник Німеччина. Даний прилад був встановлений відповідно до «Проекту установки квартирных узлов учёта тепловой энергии» розробленого у 2010 році приватним підприємством «КБ Теплоенерго» (код ЄДРПОУ 30543084) та погодженого з Відповідачем 09.12.2010. (а.с. 17-26).

08.12.2010 Відповідачем був складений «Акт проверки готовности узла учета тепловой энергии к эксплуатации в отопительный сезон 2010-2011 г.г.», яким засвідчено правильне встановлення вузла обліку теплової енергії в квартирі, його допуск до експлуатації та опломбування. (а.с. 27).

26.11.2014 ОСОБА_1 письмово звернулася до Відповідача з проханням організувати повірку приладів обліку води і тепла, оскільки 08.12.2014 спливав строк повірки приладів обліку. (а.с. 29).

У своїй відповіді від 24.12.2014 за вих. №364 Відповідач проінформував, що споживач має самостійно оплачувати метрологічні роботи з повірки квартирних засобів обліку оскільки вартість вказаних послуг не включена до його тарифів. (а.с. 30-34).

З 09.12.2014 (дати спливу строку на повірку теплового лічильника) Відповідач зняв його з абонентського обліку і плату за централізоване опалення почав нараховувати за загальними нормами споживання виходячи з опалювальної площі. Даний факт підтверджується відповідями Відповідача і доданими розрахунками заборгованості.

Зазначеним способом Відповідач нарахував ОСОБА_1 плату за тепло до 25 жовтня 2017, допоки тепловий лічильник не був нею повірений за власні кошти, встановлений та опломбований Відповідачем.

10.10.2017 державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (вул. Метрологічна, 4, м.Київ, 03143) за результатами повірки теплового лічильника ОСОБА_1 встановило, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам, він технічно справний (ознак несанкціонованого втручання та порушення опломбування виявлено не було). (а.с. 74).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами

ЦК України, Законами України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про житлово-комунальні послуги», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про захист прав споживачів», Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, якою затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов`язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Частиною третьою статті 28 зазначеного Закону встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результатами вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції, чинній на час повідомлення позивача про сплив строку повірки його приладу обліку і нарахування їй за послуги з водопостачання за нормами споживання) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.Порядокподання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі Правила № 630).

Пунктами 9, 30, 32 Правил № 630 передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку,їх обслуговування та ремонт,у той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року у справі № 229/1539/17 (касаційне провадження № 61-27909сво18) викладено правовий висновок такого змісту: позивач є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП «Компанія «Вода Донбасу», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у будинку позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води.

Таким чином, проведення періодичної повірки, обслуговування засобів обліку теплової енергії у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж повинен здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг.

У пункті 10 Правил № 630 вказано, що справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Плата за послуги з водопостачання споживачем, у будинку якого встановлений засіб обліку холодної води, вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення (абзац п`ятий пункту 16 Правил № 630).

Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що за наявності у будинку садибного типу засобу обліку теплової енергії оплата за надані послуги здійснюється згідно з показаннями такого засобу, за винятком випадку виявлення його несправності, що не підлягає усуненню.

Непроведення виконавцем періодичної повірки засобу обліку теплової енергії не є підставою для неврахування його показників, так як забезпечення проведення повірки є обов`язком виконавця послуг і невиконання ним такого обовязку не повинно мати негативних наслідків для споживача.

Оскільки результати проведеної 10.10.2017 повірки теплового лічильника позивачки показали, що він технічно справний (ознак несанкціонованого втручання та порушення опломбування виявлено не було), тому відсутні підстави не застосовувати фактичні показання даного засобу вимірювальної техніки до спірного періоду з 09.12.2014 по 25.10.2017 (час зняття лічильника з абонентського обліку). Фактично послуга в даному періоді з теплопостачання надавалося в період з 09.12.2014 по 31.10.2017.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 3, 4-7,1-13, 17- 18, 109, 131,137, 141, 211, 223, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управитель житлового фонду «ЄВРО-СЕРВІС» (65123, м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, буд. 36) про захист прав споживачів та зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідністю «Управитель житлового фонду «ЄВРО-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35226623, місцезнаходження: 65123, м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, буд. 36А) здійснити перерахунок вартості послуги з централізованого опалення Позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 09.12.2014 по 25.10.2017 за житлово-комунальну послугу - централізоване опалення за адресою: АДРЕСА_1 , виходячи з показань теплового лічильника «ULTRAHEAT», заводський номер 66410619.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 жовтня 2022 року.

Суддя