Рішення

від 27.09.2022 по справі 548/1312/22

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1312/22

Провадження № 2/548/527/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2022 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Листопад В.Л.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права на земельну ділянку (сіножаті) в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтуванняпозову зазначає,що він ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавець ОСОБА_2 померла в селі Трубайці Хорольського району Полтавської області, що доводиться копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою відділу « Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області за Вих. № 10474/03-18 від 09.11. 2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно була зареєстрована до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ( свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_3 , актовий запис №01 від 15.01.2016 року) за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті разом з нею дійсно проживали та були зареєстровані: чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на її спадкове майно: земельну ділянку розміром 2,1820 га ( рілля ) для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 5324886200:00:006:0023, що належала їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ПЛ №156145, а також земельна частка ( пай ) розміром 0,35 в умовних кадастрових гектарах ( сіножаті), що розташовані на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( колишньої Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області) та належали останній на підставі Списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства ім.Калініна технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток ( паїв) в межах розпайованих земель колективного сільськогосподарського підприємства ім. Калініна Хорольського району Полтавської області, що доводиться довідкою відділу №2 управління у Лубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 30.11.2021 року за № 16-0.1912-502/40-21.

26.08.2022 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З повідомлення відділу №2 управління у Лубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №16-0.1912-502/40-21 від 30.11.2021 року слідує, що ОСОБА_2 занесена до Списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства ім.Калініна технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток ( паїв) в межах розпайованих земель колективного сільськогосподарського підприємства ім. Калініна Хорольського району Полтавської області, правовстановлюючі документи на земельну частку ( пай) на території Трубайцівської сільської ради не виготовлялися, згідно технічної документації із землеустрою зі складання державних актів на право власності на земельні ділянки ( рілля) співвласникам СВК « Трубайцівський» із земель Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області виготовлений та виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 156145 площею 2,18 га (рілля) для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер -5324886200:00:006:0023 на території Трубайцівської сільської ради, на сіножаті документація не виготовлялася, кадастровий номер не присвоєно. Сіножаті не включені до складу даної земельної ділянки. По КСП ім. Калініна на території Трубайцівської сільської ради уточнений розмір земельної частки ( паю) сіножатей становить 0, 35 га умовних кадастрових гектар, згідно схеми організації території земельних часток ( паїв) в межах розпайованих земель КСП. На сіножаті документація не виготовлялася, кадастровий номер не присвоєно.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач, ОСОБА_1 , є спадкоємцем першої черги за законом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який прийняв її спадщину, тому має право на її спадкове майно.

З повідомлення державного нотаріуса Хорольської державної нотаріальної контори від 04.12.2021 року за № 1579/02-14 слідує, що 04.03.2016 року у вказаній держнотконторі на підставі заяви позивача про прийняття спадщини та заяви чоловіка спадкодавця- ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини, було відкрито спадкову справу № 61/2016 до майна ОСОБА_2 , дата смерті- ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у даній спадковій справі немає. У зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно, а саме земельної ділянки, площею 0,35 га, яка розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( колишньої Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області) позивач не має можливості оформити право власності на спадкове майно та отримати свідоцтво про право на спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в нотаріальному порядку, тому йому роз`яснено необхідність звернутись до суду з відповідним позовом для визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Полтавської області Решти С.М. від 12 серпня 2016 року позивач, ОСОБА_1 отримав у спадок земельну ділянку площею 2, 1820 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5324886200:00:006:0023, що розташована на території Полтавської області Лубенського ( до зміни адміністративно-територіального устрою- Хорольський) район, Трубайцівська сільська рада та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 156145, виданого 11жовтня 2005 року Хорольським районним відділом земельних ресурсів. ( Спадкова справа № 61/2016. Зареєстровано в реєстрі № 1352).

Отже, не успадкованою залишилась земельна частка ( пай) розміром 0, 35 в умовних кадастрових гектарах ( сіножаті ), що розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( колишньої Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області ), що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 згідно з довідкою відділу №2 управління у Лубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 30.11.2021 року за № 16-0.1912-502/40-21.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3ст. 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 328ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідност. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідност.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином,під способамизахисту суб`єктивнихцивільних прав/інтересіврозуміють закріпленізаконом матеріально-правовізаходи примусовогохарактеру,за допомогоюяких проводитьсяповновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , адреса проживання : с. Трубайці Лубенського району Полтавської області )до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (адресазнаходження:вул.1Травня,4м.ХоролЛубенськогорайонуПолтавськоїобласті,кодЄДРПОУ22528612) про визнання права на земельну ділянку (сіножаті) в порядку спадкування за законом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право на земельну частку ( пай ) розміром 0, 35 в умовних кадастрових гектарах ( сіножаті ), що розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( колишньої Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області ) та належала останній згідно з довідкою відділу №2 управління у Лубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 30.11.2021 року за № 16-0.1912-502/40-21.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 27.09.2022 року.

Суддя : О.В. Коновод