Рішення

від 03.10.2022 по справі 754/4771/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/362/22

Справа №754/4771/21

РІШЕННЯ

Іменем України

03 жовтня 2022 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання: Івченка А.В., Якименко А.І.

за участю представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

та адвоката Ковальової О.О.

за участю відповідача ОСОБА_3

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіото-3" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіото-3" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Згідно інформаційної довідки за №236032704 від 08.12.2020 ОСОБА_3 є власницею квартири АДРЕСА_2 . Відповідачка є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ОСББ "Кіото-3", як організацією, що здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_1 . Відповідач не виконує належним чином своїх обов`язків, не сплачує в повному обсязі внески на оплату житлових послуг, за відповідачем виникла заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг, станом на 01.03.2021 розмір заборгованості становить: щодо квартири АДРЕСА_2 в розмірі 15080,12грн, щодо квартири АДРЕСА_1 в розмірі 8103,42грн. Загальна сума заборгованості за обома квартирами становить 23183,54грн. Вказана сума заборгованості виникла за період з 01 серпня 2018 року по 01 березня 2021 року. Також, 12.11.2019 відповідачка з ОСББ «Кіото-3» уклала договір про реструктуризацію заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території. Відповідачка зобов`язувалась погасити наявну заборгованість в строк до жовтня 2020 року, проте не зробила цього. У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основну суму заборгованості у розмірі 25741,88грн, з яких: заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги за період з 01 серпня 2018 року по 01 березня 2021 року в розмірі 23183,54грн, інфляційні збитки в розмірі 1638,49грн, 3% відсотка річних в розмірі 919,85грн.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12.05.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

16.07.2021 до суду надійшов відзив від відповідачки ОСОБА_3 відповідно до якого зазначено, що заперечує проти позовних вимог. Позивач до позовної заяви додала зведені дані про суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, загальна сума по яким становить 23183,54грн. Але позивач не надала копії документів, які зобов`язують відповідача сплачувати зазначені в розрахунках суми, а саме відсутні копії наступних документів: відповідних рішень загальних зборів, що встановлюють тариф на сплату житлово-комунальних послуг з серпня 2018 по листопад 2018 року, протоколу зборів з підписами членів ОСББ; відповідних рішень загальних зборів, що встановлюють підвищення тарифу на сплату житлово-комунальних послуг з грудня 2018 року по лютий 2021 року. Протоколу загальних зборів членів ОСББ; відповідних рішень загальних зборів про корекцію в схорону збільшення в січні 2019 року на 500грн (по кв.56) та на 500грн (по кв.134 ) суми сплати за житлово-комунальні послуги, яка вказана в зведених даних про нарахування за послуги (додаток до заяви заявника); відповідних рішень загальних зборів про корекцію в сторону збільшення у березні 2019 року на 355,4грн (по кв.56) та 186,36грн (по кв.134) суми сплати за житлово-комунальні послуги, яка вказана в зведених даних про нарахування за послуги (додаток до заяви заявника); відповідних рішень загальних зборів про корекцію в сторону збільшення у листопаді 2020 року на 826,66грн (по кв.56) та 433,47грн (по кв.134) суми сплати за житлово-комунальні послуги, яка вказана в зведених даних про нарахування за послуги (додаток до заяви заявника). Тобто додаткова плата за встановлення погодного регулятора; відповідних рішень загальних зборів про корекцію в сторону збільшення у лютому 2021 року на 748,82грн (по кв.56) та на 392,65грн (по кв.134) суми сплати за житлово-комунальні послуги, яка вказана в зведених даних про нарахування за послуги. Тобто додаткова плата за заміну труб у підвалі; відповідних документів, які затверджують встановлені ОСББ «Кіото 3» тарифи та додаткові платежі. У зв`язку з тим, що вищевказані документи не були додані до позовної заяви позивача, і тому не отримані відповідачем, дані про розміри встановлених тарифів за житлово-комунальні послуги відсутні, що позбавляє законного права відповідача з`ясувати обґрунтованість і правильність розміру суми стягнення. З моменту створення ОСББ «Кіото 3» керівництвом жодного разу не проводились загальні збори у встановленому законом порядку. Жодного разу відповідач не отримувала запрошення на загальні збори у встановленому законом порядку. Тобто, позивачем систематично порушуються норми Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Враховуючи те, що правлінням ОСББ «Кіото-3» жодного разу з 2018 року не були скликані загальні збори, Відповідач вважає, що в ОСББ «Кіото-3» відсутні оформлені належним чином документи, які затверджують тарифи за житлово-комунальні послуги, ремонти та реконструкції, а також відсутні документи, які підтверджують скликання загальних зборів. 16 січня 2021 року Деснянським районним судом м.Києва винесено судовий наказ за №754/17346/20, яким передбачено стягнення з відповідача на користь ОСББ «Кіото-3» заборгованості. Ухвалами Деснянського районного суду м.Києва від 12 та 15 лютого зазначені судові накази були скасовані на підставі того, що позивач не додав жодної копії документа, яка б підтверджувала встановлені ОСББ «Кіото-3» тарифи та додаткові стягнення за ремонти. До позовної заяви додано Договір про надання послуг з Керуючим справами багатоквартирного будинку ОСОБА_2 від 21 листопада 2018 року, якою і підписана позовна заява. Керуюча справами не проживає в будинку за адресою АДРЕСА_1 , а тому за заробітну плату надає послуги. У позовній заяві позивача є посилання на підписані відповідачем договори реструктуризації боргу, який був нарахований на 12 листопада 2019 року. Вищезазначені договори були підписані відповідачем під тиском. Того дня 12 листопада 2019 року ОСББ «Кіото-3» за наказом керуючий справами було відключено від електропостачання квартири, які належать відповідачу. Чим були істотно погіршені побутові умови проживання відповідача та двох малолітніх дітей. В той же день було відключено від електропостачання ще декілька квартир, які не визнали і не сплатили нараховані суми, тому відповідач може надати показання свідків про відключення та тиск. У зв`язку з викладеним відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

03.08.2021 до суду надійшла відповідь на відзив від представника Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіото-3" відповідно до якого зазначено, що власним відзивом відповідач не заперечує викладені у позові факти, зокрема щодо того, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 , зареєстрована та проживає у ній, є власницею квартири АДРЕСА_2 . Отже, як власниця житлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 відповідач є співвласницею багатоквартирного будинку, користується правами та зобов`язана нести обов`язки, передбачені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом ОСББ «Кіото-3». Крім того, відповідач не заперечує факт споживання житлових послуг, що надаються ОСББ «Кіото-3» та наявності у неї заборгованості за спожиті житлові послуги за період з 01 серпня 2018 року по 01 березня 2021 року, проте не погоджується із розміром такої заборгованості, вказуючи на те, що Позивачем до позову не долучено доказів про затвердження у встановленому законом порядку тарифів на такі послуги, а також рішень загальних зборів об`єднання про встановлення додаткової оплати за ремонт електромереж, даху, заміну і ремонт комунікацій будинку. Відповідач не зверталась до статутних органів ОСББ «Кіото-3» за отриманням інформації щодо діючих у будинку тарифів на житлові послуги, не просила надати для ознайомлення рішення загальних зборів про встановлення додаткової оплати за ремонт електромереж, даху, заміну і ремонт комунікацій та будь-які інші рішення, не висловлювала свою незгоду з ними та не вчиняла жодних дій, які б свідчили про оскарження таких рішень. Більше того, зазначені ремонтні роботи вже проведено, на доказ чого надаємо копії Актів приймання виконаних будівельних робіт. Попри те, що предметом розгляду у даній справі не є розмір тарифу на утримання будинку і прибудинкової території ОСББ «Кіото-3», а також додаткові внески на проведення ремонтних робіт, вважаємо за потрібне наголосити на тому, що відповідно до статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; а також своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Відповідач звертає увагу на те, що судові накази, винесені Деснянським районним судом м.Києва про стягнення заборгованості за житлові послуги, спожиті у належних відповідачеві квартирах, скасовані нібито через те, що Позивачем не були надані документи на підтвердження розміру встановлених у будинку тарифів та підстав стягнення додаткової оплати на ремонтні роботи, проведені у будинку. Дійсно, Деснянським районним судом м. Києва 16 січня 2021 року винесено судовий наказ за №754/17346/20 про стягнення з відповідача на користь Позивача заборгованості за спожиті у належній їй квартирі АДРЕСА_1 , Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року зазначений наказ скасовано. Скасовуючи судовий наказ суд вказав на те, що доходить висновку про задоволення заяви щодо скасування судового наказу, оскільки з огляду на матеріали справи та заяви, боржник не визнає свій обов`язок перед заявником, отже існує спір, який підлягає розгляду судом у спрощеному позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову. Так само, Деснянським районним судом м. Києва 19 січня 2021 року винесено судовий наказ за №754/17345/20 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиті у належній їй квартирі АДРЕСА_2 . Ухвалою суду від 12 лютого 2021 року зазначений наказ скасовано. Скасовуючи зазначений судовий наказ, суд послався на те, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувану) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. Тобто, скасовуючи судові накази, суд не розглядав обґрунтованість заперечень Відповідача проти вимог Позивача, а сам по собі факт скасування судових наказів не впливає на наявність підстав для задоволення позову. Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що вважає, що Керуюча справами ОСББ «Кіото-3» ОСОБА_2 повинна проживати в будинку об`єднання, а також відповідно до вимог статей 14, 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» пройти професійну атестацію та виконати інші вимоги, що пред`являються до управителя багатоквартирного будинку. Проте Керуюча справами ОСББ «Кіото-3» ОСОБА_2 не є управителем багатоквартирного будинку в розумінні положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Договір про надання послуг з Керуючим справами багатоквартирного будинку від 21 листопада 2018 року фактично є договором доручення, відповідно до якого Об`єднання уповноважило ОСОБА_2. представляти інтереси ОСББ «Кіото-3», в тому числі і подавати позови від імені ОСББ «Кіото-3». З метою усунення будь-яких сумнівів Відповідача щодо наявності повноважень у Керуючої справами ОСББ «Кіото-3» ОСОБА_2. про звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за спожиті послуги, ОСББ «Кіото-3», враховуючи положення статей 202, 239, 241 Цивільного кодексу України, шляхом підписання даної відповіді на відзив повідомляє про визнання вчиненого нею правочину від імені Об`єднання. Власним відзивом відповідач визнає факт укладання нею договорів про реструктуризацію заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території від 12 листопада 2019 року щодо належних їй квартир, але посилається на те, що нібито такі договори були укладені під тиском з боку позивача. Окрім того, що такі посилання відповідача не доведені жодними належними і допустимими доказами, відповідач не вказує на те, що нею вживались будь-які дії з визнання вказаних договорів недійсними, зокрема з підстав, передбачених статтею 231 Цивільного кодексу України. Також, відповідачем періодично вноситься оплата за спожиті житлові послуги, що свідчить про визнання власного обов`язку та обґрунтованості вимог позивача. У зв`язку з викладеним представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 07.09.2021 справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

02.11.2021 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від ОСОБА_3 відповідно до яких зазначено, що правлінням ОСББ «Кіото-3» жодного разу з 2018 року не були скликані загальні збори, відповідач вважає, що в ОСББ «Кіото-3» відсутні оформлені належним чином документи, які затверджують тарифи за житлово-комунальні послуги, ремонти та реконструкції, а також відсутні документи, які підтверджують скликання загальних зборів. Так як плата за житлово-комунальні послуги містить в собі плату за користування ліфтом, прибирання міст загального користування та вивіз сміття, то по аналогії з тарифами має залежите саме від кількості проживаючих в квартирі, а не від кв.м., тому що квадратні метри ніяк не впливають на кількість сміття, забрудненості сходів та амортизації ліфтів. Але ж в розшифровках боргу за послуги ставка 8,5 нараховується саме на кв.м, що являється не узгодженою з мешканцями будинку. Крім того, відповідачка, як мешканець цього будинку, заявляю, що крім вищеназваних підстав, протокол є недійсним, тому що загальних зборів для голосування по ньому скликано не було. Також, відповідач звертає увагу на те, що Керуюча підписує протоколи, рішення зборів, проводить ремонти, реконструкції, укладає договори від імені ОСББ, не відповідаючи вимогам управителя згідно чинного законодавства. Вона не має відповідного сертифікату, не є підприємцем, не проживає за адресою Кіото 3 та не є співвласником за цією адресою.

29.11.2021 до суду надійшли пояснення від ОСОБА_3 відповідно до яких зазначила, що статутом ОСББ «Кіото 3» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку. Договір про надання послуги з Керуючою справами багатоквартирного будинку від 21 листопада 2018 року, який с в матеріалах справи, складений між ОСОБА_2 та Головою правління ОСББ «Кіото 3» не затверджений на загальних зборах, хоча з цього договору передає функції з управління спільним майном. Також цей договір заключний на рік з правом подовження, та сумою по договору 10 тисяч гривень на місяць, тобто 120 000грн на рік, що перевищує суму 100 000грн. Згідно з статутом такий договір має бути узгоджений на загальних зборах. Також в кінці договору є довідкові відомості/контакти, де ОСОБА_2 названа саме управителем, з зазначенням її паспортних даних. Відповідач вважає, що договір про надання послуги з керуючим справами багатоквартирного будинку не є дійсним, так як не був узгоджений та затверджений на загальних зборах у встановленому законом порядку, і підлягає відміні. Інших документів про повноваження ОСОБА_2 в справі не має, тому вона не має повноважень представляти інтереси ОСББ «Кіото-3». Також, надані протоколи загальних зборів містять істотні порушення, а саме вони оформлені не за затвердженою формою, не містять обов`язкової інформації про документи на право власності та доручення на представників, не містять інформацію про загальну площу будинку, долю кожного співвласника в площі будинку, не містять доданих листків опитування. Протокол на затвердження тарифу 8,5 не містить взагалі базу для обчислення тарифу. Голоси підраховані за кількістю голосів, а не за долею площі квартири в загальній площі. Такі документи не можуть вважатися дійсними та відповідач вважає їх відсутніми.

18.04.2022 до суду надійшли пояснення від ОСОБА_3 відповідно до яких зазначила, що позовна заява підписана ОСОБА_2 як керуючою справами ОСББ «Кіото-З». Проте, ОСОБА_2 не є керуючою справами ОСББ «Кіото-З» та не є представником ОСББ «Кіото-З», а отже не має повноважень діяти від імені позивача. Відомості про ОСОБА_2 як особу, яка має право вчиняти дії від імені ОСББ «Кюто-3», в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні. Отже, ОСОБА_2 не має повноважень вчиняти дії від імені ОСББ «Кіото-3». До позовної заяви не додано довіреності, відповідно до якої ОСОБА_2 уповноважена діяти від імені ОСББ «Кіото-3». Враховуючи наведені положення Статуту та законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» договір з управителем (керуючим справами) може бути укладений головою правління лише після прийняття рішення загальними зборами про обрання управителя. При цьому умови договору з управителем також мають бути затверджені загальними зборами. Проте договір про надання послуг з Керуючим справами багатоквартирного будинку від 21 листопада 2018 року укладено головою правління ОСББ «Кіото-3» із ОСОБА_2 попереднього прийняття рішення загальними зборами. Умови такого договору також не затверджені загальними зборами. Крім того слід зазначити, що зміст договору про надання послуг з Керуючим правами багатоквартирного будинку від 21 листопада 2018 року ідентичний Типовому договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712, що підтверджує те, що голова правління ОСББ «Кіото-3» мала на меті укласти саме договір надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а не надати ОСОБА_2 доручення вчиняти дії від імені ОСББ «Кіото-3». ОСОБА_2 не є фізичною особою - підприємцем. ОСОБА_2 не є управителем (керуючою стравами) ОСББ «Кіото-3» та не уповноважена діяти від його імені, оскільки: договір про надання послуг з Керуючим правами багатоквартирного будинку від 21 листопада 2018 року укладено головою правління без відповідних на те повноважень, з порушенням Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Статуту; до позову не додано довіреності, яка надавала повноваження ОСОБА_2, здійснювати представництво позивача; ОСОБА_2. не є особою, яка має право вчиняти дії від імені ОСББ «Кіото - 3», оскільки відповідні відомості відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01.09.2022 до суду надійшли пояснення від ОСОБА_3 , які ідентичні за змістом до пояснень відповідачки ОСОБА_3 від 18.04.2022.

Представники позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та адвокат Ковальова О.О., в судових засіданнях підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити, посилаючись на обставити які викладені в позовній заяві. 28.09.2022 до суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Ковальової О.О. відповідно до якої просила суд розглядати справу за відсутності представників позивача, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 18.10.2021, 30.11.2021 в судових засіданнях заперечували проти позовних вимог, посилаючись на обставини які викладені відзиві. На інші судові засідання відповідачка не з`явилась, про день, час та місце судових засідань повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставку SMS повідомлення.

01.08.2022 до суду надійшло клопотання від ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи на строк до кінця війни у зв`язку з тим, що представник відповідача не може з`явитися в судове засідання, оскільки продовжено військовий стан на всій території України.

Однак, суд критично ставиться, до вищезазначеного клопотання про відкладення розгляду справу на строку до кінця війни, та не може його задовольнити, оскільки дане клопотання необґрунтовано, до клопотання не долучені належні та допустимі докази, які підтверджують викладені обставини.

Також, суд зауважує, що сама відповідачка ОСОБА_3 перебуває в місті Києві, що підтверджується актами від 03.08.2022, 27.09.2022, який підписаний керуючим справами ОСББ «Кіото-3» за участю сусідів, які проживають по АДРЕСА_1 , документів поважності нез`явлення в судові засідання суду не надано.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Частина 1 статті 44 ЦПК України визначає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

Відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області ОСОБА_3 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки за № 236032704 від 08.12.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 є власницею квартири АДРЕСА_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіото-3" є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується п. 1 розділу І Статуту.

Пунктом 1 розділу ІІ Статуту метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів передбачених законодавством та цим Статутом.

Пунктом 1 розділу ІІ Статуту завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Пунктом 2 розділу V Статуту визначено, що співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Позивач виконує свої обов`язки, визначених Статутом, однак відповідач не виконує належним чином своїх обов`язків, не сплачує в повному обсязі внески на оплату житлових послуг.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами; господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 5, 10 частини першої 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно із частини другої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Статтею 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі тощо.

Згідно до ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб. Реалізація прав об`єднання,визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об`єднання.

Стаття 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачає, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що правління об`єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду. Несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості зі сплати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Крім того, відповідно до статей 156, 162 ЖК України, власники квартир зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і придомової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Таким чином, наявність відносин між сторонами, а отже, і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з електричної енергії, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої електричної енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин, вбачається, що відповідач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Стаття 509 ЦК України регламентує, що зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

До того ж суд вважає, що у випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів, цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає на підставі вимог закону, а саме ст. 625 ЦК України.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, частиною першою вказаної статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частиною другою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, як встановлено судом, що за відповідачкою виникла заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг, станом на 01.03.2021 розмір заборгованості становить: щодо квартири АДРЕСА_2 в розмірі 15080,12грн, щодо квартири АДРЕСА_1 в розмірі 8103,42грн.

Загальна сума заборгованості, що облікується за обома квартирами становить 23183,54грн.

Вказана сума заборгованості виникла за період з 01 серпня 2018 року по 01 березня 2021 року.

Також, 12.11.2019 відповідачка з ОСББ «Кіото-3» уклала договір про реструктуризацію заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території, зобов`язувалась погасити наявну заборгованість в строк до жовтня 2020 року, проте заборгованість на сьогодні не погашена.

Відповідачка ОСОБА_3 заперечувала проти позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що не погоджується з розміром тарифу на утримання будинку і прибудинкової території ОСББ «Кіото-3», не погоджується з внесками на проведення ремонтних робіт, протоколами зборів ОСББ «Кіото-3», оскільки вони не проводилися, не погоджується з повноваженнями управителя ОСББ "Кіото-3" ОСОБА_2 .

Суд критично ставиться до вищезазначеного, оскільки вищезазначені заперечення не є предметом розгляду справи, не можуть розглядатися в даному провадженні, та саме головне, що вищезазначені заперечення не підтверджують відсутності заборгованості у відповідачки. Будь-яких доказів передбачених згідно зі статтями 77-80 ЦПК України відповідачкою суду не надано.

Також, суд бере до уваги, що на даний момент вищезазначені внески, розміри на тарифи та протоколи зборів ОСББ "Кіото-3" не оскаржувались відповідачем та іншими членами ОСББ "Кіото-3".

Оскільки, відповідачем порушене зобов`язання перед Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіото-3", то за нею обліковується заборгованість у розмірі 25741,88грн, з яких: заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги за період з 01 серпня 2018 року по 01 березня 2021 року в розмірі 23183,54грн, інфляційні збитки в розмірі 1638,49грн, 3% відсотка річних в розмірі 919,85грн.

Однак, відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований та доказів на підтвердження належного виконання по сплаті за надані житлові-комунальні послуги з боку відповідача суду надано не було.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги те, що відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконує в зв`язку з чим утворилась заборгованість по сплаті коштів, тому суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для задоволення в повному обсязі.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до такого.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача в суді здійснював адвокат Ковальова Олена Олександрівна на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 77/ю від 15.04.2021, додатку № 1 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 77/ю від 15.04.2021.

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 5000,00грн відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, та не суперечить принципу розподілу таких витрат.

Отже, беручі до уваги, що рішенням суду повністю задоволено позов, що дає суду зазначити про здійснення адвокатом позивача належного захисту в суді, тому заява про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідачів на користь позивача в розмірі 5000,00грн підлягає до задоволення, оскільки відповідає розумному розміру.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи викладене, відповідно до статей 133, 142 ЦПК України, беручі до уваги задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 2270,00грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.

Керуючись Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України "Про житлово-комунальні послуги", статтями 11, 322, 509, 526, 625 ЦК України, статтями 10, 12, 19, 81, 133-137, 141, 263-268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіото-3" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіото-3" заборгованість в розмірі 25741,88грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіото-3" судовий збір в розмірі 2270,00грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіото-3" витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд міста Києва.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кіото-3», місце знаходження: м. Київ, вулиця Кіото, буд. 3, код ЄДРПОУ 41916453.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2022, у відповідності до частини 5 статті 268 ЦПК України.

Суддя В.В. Бабко