Рішення

від 30.09.2022 по справі 640/4958/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2022 року м. Київ № 640/4958/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалбіз»

до Головного управління ДПС у м. Києві,

Головного управління ДПС у Житомирській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалбіз» (далі по тексту - позивач), адреса: 10028, місто Житомир, вулиця Покровська, будинок 37а до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Головного управління ДПС у Житомирській області (далі по тексту - відповідач 2), адреса: 10003, місто Житомир, вулиця Юрія Тютюника, будинок 7, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №65611 від 06 серпня 2021 року

Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалбіз» (код за ЄДРПОУ 42447609) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалбіз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обгрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 06 вересня 2018 року товариство взято на облік як платника податків з податку на додану вартість.

З 30 грудня 2021 року товариство перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області, до цього часу позивач перебував на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві.

Основним видом діяльності товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель (відповідно до КВЕД 41.20), здійснення монтажних та інших робіт та послуг у сфері будівництва. Компанія має ліцензію, видану ДАБІ України №29-Л від 29 травня 2019 року щодо проведення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.

06 серпня 2021 року позивачем подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 06 серпня 2021 року на загальну суму 366260,34 грн, реєстрацію якої було зупинено з тих підстав, що товариство відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також, у позовній заяві вказано, що 08 червня 2021 року через електронний кабінет платника податків позивачу стало відомо, що рішенням Головного управління ДПС у м. Києві №65611 товариство визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що вказане рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 1 послався на положення постанови Кабінету Міністрів України №1165, а також зазначив, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

На підставі викладеного представник відповідача 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 2 у відзиві на позовну заяву також послався на положення постанови Кабінету Міністрів України №1165, а також наголосив на тому, що у суду відсутнє право втручатись в діяльність державних органів при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, та право переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, представник відповідача 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалбіз» з 06 вересня 2018 року зареєстроване як юридична особа приватного права, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис №1000661070007015207 та з 06 вересня 2018 року останнього взято на облік до Головного управління ДПС у м. Києві, як платника податків.

Більш того, судом встановлено та не заперечується відповідачами, що з 30 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалбіз» перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Житомирській області.

Також, відповідно до матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві 06 серпня 2021 року прийнято рішення № 65621 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалбіз» віднесено до ризикових на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки «в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що СГ подано на реєстрацію ПН з номенклатурою оздоблювальні роботи на об`єкти. Відсутні трудові ресурси необхідні для виконання робіт, послуг (повідомлення про прийняття співробітників на роботу, звітність з ЄСВ, 1-ДФ, договори ЦПХ). Відсутнє придбання інших супутніх товарів та послуг необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Вважаючи рішення відповідача 1 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку протиправним, позивач звернувся з даною позовною заявою до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року№1165 (далі по тексту - Порядок №1165), який набрав чинності з 01 лютого 2020 року, передбачає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступний припис: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.».

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Таким чином, дійшов висновку, що надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

Так, рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 65611 від 06 серпня 2021 року є індивідуальним актом у відношенні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалбіз» у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, тому може бути оскаржено у судовому порядку.

При цьому, в даному випадку безпідставним є посилання відповідача щодо відсутності правових наслідків у діях Комісії по віднесенню платників податків до ризикових, оскільки, як було вказано вище, Порядок № 1165 закріплює право суб`єкта господарювання на адміністративне та судове оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Водночас, зі змісту оскаржуваного рішення № 65611 від 06 серпня 2021 року слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалбіз» Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, яка має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Тобто, таке рішення було прийнято за наслідками подання останнім податкової накладної.

Між тим, матеріалами справи не підтверджено, а судом не встановлено, що позивач надав податковому органу договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, такі документи були надані суду.

Відтак, у суду не виникає сумнівів щодо реальності здійсненої позивачем господарської операції, за результатом якої останнім складено податкову накладну № 11 від 30 липня 2021 року.

У зв`язку з чим, на переконання суду, рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 65611 від 06 серпня 2021 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалбіз» віднесено до ризикових, прийнято за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що не суперечить положенням Порядку № 1165, а відтак, є правомірним та не підлягає скасуванню.

Водночас, з огляду на встановлені судом обставини та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача 2 виключити товариство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В свою чергу, суд зауважує, що у разі виявлення податковим органом порушення позивачем вимог податкового законодавства, останній не позбавлений права здійснити перевірку суб`єкта господарської діяльності та вжити відповідних заходів.

Щодо клопотання представника відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою, суд зазначає таке.

У відповідності до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, про порушення своїх прав позивач дізнався 06 серпня 2021 року, тобто, строк звернення до суду з цією позовною заявою закінчився 06 лютого 2022 року.

Проте, відповідно до частин 5, 6, 9 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Зважаючи, що 06 лютого 2022 року це була неділя, тобто, закінчення строку припадало на вихідний, то останнім днем звернення позивача є 07 лютого 2022 року.

Відповідно до фіскального чеку Укрпошти, позивач звернувся до відділення Укрпошти 07 лютого 2022 року, тобто, своєчасно, у зв`язку з чим, у суду відсутні підстави вважати пропуск строку позивачем строку звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На переконання суду, відповідачем частково не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1240,50 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалбіз» - задовольнити частково.

2. Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області (10003, місто Житомир, вулиця Юрка Тютюника, будинок 7, код ЄДРПОУ 44096781) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалбіз» (10028, місто Житомир, вулиця Покровська, будинок 37а, код ЄДРПОУ 42447609) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалбіз» (10028, місто Житомир, вулиця Покровська, будинок 37а, код ЄДРПОУ 42447609) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (10003, місто Житомир, вулиця Юрка Тютюника, будинок 7, код ЄДРПОУ 44096781) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1240,50 грн (одну тисячу двісті сорок гривень 50 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник