Рішення

від 03.10.2022 по справі 640/36566/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2022 року м. Київ № 640/36566/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Глобал Інвест" до Головного управління Держпраці у Київській області пропро визнання протиправним та скасування рішенняВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Глобал Інвест» з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №11/70/14 від 22.11.2021.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що ним не вчинялись жодні дії в частині створення перешкод проведення посадовими особами, які здійснюють ринковий нагляд перевірки характеристик продукції, всі документи ТОВ «Компанія Глобал Інвест» були надані Управлінню. Більше того, позивач стверджує, що перевірка характеристик продукції відповідачем здійснена, за наслідком її проведення прийняті рішення про обмежувальні (коригувальні) заходи, які, у свою чергу, були виконані ТОВ «Компанія Глобал Інвест». Отже, на переконання позивача відсутні підстави для застосування до нього положень пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник Управління зазначає, що ТОВ «Компанія Глобал Інвест» здійснено перешкоди у проведенні перевірки характеристик продукції шляхом не надання документів на вимогу посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.

У свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де він наполягає, що ним було надано всіх належних документів, які запитувались Управлінням. При цьому, ТОВ «Компанія Глобал Інвест» стверджує, що факт надання таких документів також підтверджено Державною службою України з питань праці.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління Держпраці у Київській області від 27.10.2021 №4440 «Про затвердження плану перевірок характеристик продукції на листопад 2021» відповідачем видано направлення на проведення планової перевірки від 05.11.2021 №11/70/01, а саме характеристик продукції - машин та устаткування (інструменти ручні, пневматичні, гідравлічні або з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном) з 08.11.2021 по 10.11.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Глобал Інвест» за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, б. 22.

08.11.2021 Управлінням сформовано вимогу про надання документів №11/710/01-В, яким визначено перелік документів, який має надати ТОВ «Компанія Глобал Інвест» у строк до 17:00 год. 09.11.2021 (далі - вимога).

10.11.2021 Управлінням складено акт перевірки характеристик продукції №11/70/02, яким встановлено 15 порушень. Вказаний акт скеровано ТОВ «Компанія Глобал Інвест» засобами поштового зв`язку 11.11.2021 (далі - акт перевірки).

10.11.2021 Управлінням прийнято рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-1/08, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-2/08, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-3/08, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-4/08, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-5/08, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-6/08, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-7/08, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-8/08, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-9/08, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-10/08, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-11/08, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-12/08, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-13/08, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-14/08, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №11/70-15/08.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем вказаних рішень відповідно до акту перевірки виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.12.2021 №11/75/04 та скасовано такі рішення на підставі рішення Управління від 02.12.2021 №11/75/10 про скасування рішень.

Також судом встановлено, що 10.11.2021 Управлінням складено протокол №11/70/14 про виявлене (і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», яким зафіксовано створення перешкод у проведенні перевірки шляхом невиконання встановлених Законом вимог посадової особи, яка здійснює державний ринковий нагляд.

22.11.2021 Управлінням винесено постанову про накладення штрафу №11/70/14, якою за порушення ТОВ «Компанія Глобал Інвест» вимог пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме створення перешкод у проведенні перевірки шляхом невиконання встановлених Законом вимог посадової особи, яка здійснює державний ринковий нагляд постановлено застосувати штраф у розмірі 170 000,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення, постанова).

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI).

Частиною 1 статті 1 Закону № 2735-VI регламентовано, що встановлені вимоги - вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами; державний контроль продукції - діяльність митних органів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції); неналежне застосування знака відповідності технічним регламентам - порушення правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам, встановлених законодавством; обстеження зразків продукції - візуальний огляд зразків продукції з метою визначення її відповідності встановленим вимогам; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду); державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2735-VI встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті.

Застосування положень цього Закону не перешкоджає органам ринкового нагляду вживати заходів, передбачених Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" (ч. 4 ст. 2 Закону № 2735-VI).

Законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів (ч. 1 ст. 3 Закону № 2735-VI).

Частинами 1, 2 статті 4 Закону № 2735-VI регламентовано, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Статтею 10 Закону № 2735-VI визначено, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Органи ринкового нагляду здійснюють свої повноваження неупереджено.

Забороняється незаконний вплив та втручання у здійснення органами ринкового нагляду своїх повноважень.

Органи ринкового нагляду взаємодіють та обмінюються інформацією між собою, а також з митними органами, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють нагляд і контроль продукції, правоохоронними органами, громадськими організаціями споживачів (об`єднаннями споживачів) та об`єднаннями суб`єктів господарювання.

Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Перелік органів ринкового нагляду, інформація про сфери їх відповідальності, їх поштові адреси, адреси електронної пошти та номери телефонів розміщуються на інформаційних стендах у приміщеннях органів ринкового нагляду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, та на офіційних сторінках відповідних органів у мережі Інтернет.

Пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону № 2735-VI визначено, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 2735-VI посадові особи, які здійснюють контроль продукції, мають право: 1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та вибіркові обстеження зразків продукції; 2) вимагати від декларантів надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення контролю продукції, перевіряти їх та одержувати копії документів і матеріалів, що свідчать про факти порушення законодавства; 3) вимагати від декларантів надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час здійснення контролю продукції; 4) вимагати від декларантів припинення дій, що перешкоджають здійсненню заходів контролю продукції.

Згідно із частиною 1 статті 23 Закону № 2735-VI під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.

У той же час, частинами 2-5 регламентовано, що при проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Відповідно до частини 7 статті 23 Закону № 2735-VI під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції , а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Згідно із частиною 1 статті 44 Закону № 2735-VI відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.

Пунктом 6 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI передбачено, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частин 6-7 Закону № 2735-VI відповідальність за порушення інших вимог цього Закону встановлюється згідно із законом.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Сплата штрафу не звільняє суб`єкта господарювання від відповідальності за шкоду, заподіяну споживачам (користувачам) продукції.

Аналізуючи наведені положення суд приходить до наступних висновків.

По-перше, з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

По-друге, посадові особи, які здійснюють контроль продукції, мають право вимагати від декларантів надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення контролю продукції, перевіряти їх та одержувати копії документів і матеріалів, що свідчать про факти порушення законодавства та вимагати від декларантів надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час здійснення контролю продукції. При цьому, орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції при здійсненні контролю продукції.

По-третє, в разі створення суб`єктом господарювання перешкод шляхом, зокрема невиконання встановлених Законом № 2735-VI вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд до такого суб`єкта застосовується штраф у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян шляхом складення органом, який здійснює ринковий нагляд протоколу та, в подальшому винесення постанови про накладення штрафу.

Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності на підставі пункту 6 частини 4 статті 44 Закону № 2735-VI, а саме за невиконання вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.

У відзиві на позовну заяву Управляння вказує, що позивачем у строк встановлений у вимозі від 08.11.2021 №11/710/01-В не було надано документи з метою здійснення ним контролю продукції.

Суд при вирішенні спору по суті враховує, що згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріалами справи підтверджено, що Управлінням здійснено захід державного нагляду (контролю) шляхом контролю продукції, що підтверджується актом перевірки. Звідси слідує, що ТОВ «Компанія Глобал Інвест» було допущено відповідача до проведення відповідного заходу.

Більше того, судом встановлено, що за наслідком проведення Управлінням перевірки характеристики продукції ним було вжито обмежувальні (коригувальні) заходи шляхом прийняття відповідних рішень, які в подальшому були скасовані, з огляду на виконання їх позивачем.

Між тим, судом встановлено, що ТОВ «Компанія Глобал Інвест» не погоджуючись із діями Управління в межах здійснення заходу контролю продукції подало скаргу до Державної служби України з питань праці, де серед іншого, наголосило, що ним було надано всі необхідні документи на підтвердження характеристик, якості та безпеки продукції, проте інспектори відмовились зафіксувати надання цих документів, з тих підстав, що надані їх копії.

Листом від 13.12.2021 №8473/3.2/12-21 Державна служба України з питань праці зазначило, що Головне управління Держпраці у Київській області не врахувало надану позивачем завірену копію документу (декларації), оскільки остання не відповідала вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №62 та мала візуальні ознаки фальсифікації.

Також у вказаному листі йде мова, що жодною із сторін не заперечується факт надання документів зі сторони суб`єкта господарювання в попередньо узгоджений час.

Аналізуючи наведене суд констатує, що Державною службою України з питань праці фактично підтверджено, що позивачем було надано всі документи, які визначені у вимозі в попередньо узгоджений час.

Суд наголошує, що невизнання відповідачем будь-якого документу, поданого суб`єктом господарювання як належного та формування, у зв`язку з цим висновку про створення таким чином останнім перешкод у здійсненні контролю продукції шляхом ненадання таких документів є безпідставним.

На переконання суду створення перешкод шляхом невиконання встановлених Законом № 2735-VI вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд можливо виключно у випадку ненадання суб`єктом господарювання запитуваних документів, надання їх не в повному обсязі.

Суд наголошує, що вчинення активних дій суб`єктом господарювання щодо надання запитуваних документів шляхом їх надання, проте не врахування таких документів Управлінням з будь-яких підстав, не може вказувати про створення суб`єктом господарювання перешкод посадовим особам, які здійснюють ринковий нагляд у здійсненні такого нагляду. Суд вважає, що оцінка наданих суб`єктом господарювання документів на відповідність їх положень чинному законодавству має здійснюватися не на етапі їх приймання посадовими особами, які здійснюють ринковий нагляд, а на етапі здійснення контролю якості продукції, з урахуванням поданих суб`єктом господарювання документів.

Отже, на переконання суду, враховуючи обставини справи, у тому числі те, що фактично контроль якості продукції відповідачем було здійснено, стверджувати про наявність правових підстав для застосування до ТОВ «Компанія Глобал Інвест» штрафу на підставі пункту 6 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI не вбачається за можливе.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на судову практику, оскільки обставини, які були досліджені в останніх не є аналогічними даній адміністративній справі.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про невідповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що, у свою чергу зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог в цілому.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, то сплачений судовий збір у розмірі 2 550,00 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Поряд з цим, як свідчить зміст позовних вимог ТОВ «Компанія Глобал Інвест» просило суд вирішити питання щодо розподілу витрат, понесених ним на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Суд при вирішенні зазначеного питання звертає увагу на наступне.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на підтвердження понесення судових витрат представником позивача надано до суду: копію договору про надання правничої допомоги №0612/21 від 06.12.2021, у відповідності до пункту 4.1 якого розмір гонорару адвокатського об`єднання за правничу допомогу, передбачену цим договором, оплачується клієнтом у розмірі 15 000,00 грн; платіжне доручення №2184 від 07.12.2021 про оплату витрат на правничу допомогу за договором у сумі 15 000,00 грн.

Суд вказує, що розрахунок витрат наведено у позовній заяві.

При цьому суд відмічає, що за умовами договору про надання правничої допомоги №0612/21 від 06.12.2021 встановлено сталий розмір гонорару - 15 000,00 грн.

Суд наголошує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а тощо.

Суд вказує, що у відзиві на позовну заяву Управлінням не наведено жодних заперечень щодо розміру витрат, понесених позивачем на правничу допомогу. Окремих клопотань, в порядку частини 6 статті 134 КАС України про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачем до суду не подано.

Резюмуючи наведене суд приходить до висновку про наявність правових підстав для присудження на користь позивача витрат, понесених ним на правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 73, 77, 132, 134, 139 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Глобал Інвест» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, б. 22, код ЄДРПОУ 42003700) до Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, б. 10, код ЄДРПОУ 39794214) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №11/70/14 від 22.11.2021, прийняту Головним управлінням Держпраці у Київській області.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, б. 10, код ЄДРПОУ 39794214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Глобал Інвест» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, б. 22, код ЄДРПОУ 42003700) витрати понесені ним по сплаті судового збору у розмірі 2 550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, б. 10, код ЄДРПОУ 39794214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Глобал Інвест» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, б. 22, код ЄДРПОУ 42003700) витрати, понесені ним на правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева