Постанова

від 04.10.2022 по справі 560/19984/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/19984/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

04 жовтня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "УФК-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УФК-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за товариством з обмеженою відповідальністю "УФК-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ" рахується податковий борг в розмірі 5410,00 грн (з врахуванням переплати в сумі 30,0 грн) по податку на додану вартість (штраф (фінансові) санкції (штраф), що підтверджується податковим повідомленням-рішенням форми "ПС" № 0102531810 від 13.09.2021 (надіслане відповідачу та повернуте на адресу позивача з відміткою відділення поштового зв`язку "вибув").

Наявний податковий борг також підтверджується розрахунком суми позовних вимог, інформацією про наявність/відсутність податкового боргу у платника податку по Україні в цілому станом на 12.11.2021, податковою вимогою форми "Ф" від 11.10.2021 № 0043924-1302-2225.

Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 67 Конституції України на платників податків покладено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

В силу положень пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

У визначені ПК України строки відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України позивач надіслав товариству з обмеженою відповідальністю "УФК-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ", податкову вимогу форми "Ю" №0043924-1302-2225 від 11.10.2021, яка повернута на адресу позивача з відміткою відділення поштового зв`язку "вибули".

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення від 13.09.2021 №0102531810, податкової вимоги "Ю" №0043924-1302-2225 від 11.10.2021, а також доказів сплати ним податкового боргу суду не надано. Не здобуто таких доказів і судом.

Відповідно до підпункту 19-1.1.22, підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1 статті 19 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 87.2. статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Положеннями пункту 95.4 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, оскільки відповідач у встановлений законом строк не сплатив суму узгодженого податкового зобов`язання, позов є обґрунтованим та його необхідно задовольнити.

Вирішуючи позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "УФК -ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ", що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 5410,00 грн, суд враховує наступне.

Згідно з підпунктом 94.6.2. пункту 94.6. статті 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.33. пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Отже, обов`язковою умовою для накладення арешту є відсутність відповідного майна, яка має бути встановлена саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, в іншому разі, вимога про застосування арешту коштів є передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред`явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним. Таким чином, податковий орган мав право доводити факт відсутності майна у відповідача саме станом на вказаний час, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі №826/10396/16.

Позивач вказує, що згідно інформаційної довідки №281567324 від 27.10.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо майна відповідача відомості відсутні; згідно довідки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 03.11.2021 №8/1/5029 згідно уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи в Хмельницькій області за товариством з обмеженою відповідальністю "УФК-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ" тракторів та сільськогосподарської техніки не зареєстровано; згідно повідомлення відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном Головного управління ДПС у Хмельницькій області згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів зареєстрованих автотранспортних засобів станом на 12.11.2021 за відповідачем не виявлено.

При цьому, суд звертає увагу, що зазначена інформаційна довідка №281567324 сформована 27.10.2021, довідки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області та відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном Головного управління ДПС у Хмельницькій області сформовані 03.11.2021 та 12.11.2021, відповідно, тоді як контролюючий орган звертається до суду з цим позовом 27.12.2021.

Отже, недостатність майна була встановлена раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу.

Крім того, контролюючий орган не надав та не довів належними та допустимими доказами відсутності у відповідача іншого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, зокрема, не досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, відмінного від нерухомого майна (різного роду устаткування, обладнання тощо); позивач також не надав відомостей щодо виходу на адресу місцезнаходження відповідача і опису наявного там майна.

При цьому, суд зазначає, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, податковий орган має право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків, що встановлено підпунктом 20.1.33. пункту 20.1. статті 20 ПК України, проте, реалізація цього права можлива лише за умови наявності підстав, встановлених пунктом 94.2. статті 94 ПК України.

Оскільки в обґрунтування позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "УФК-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ", що знаходяться в банку позивач не посилається на жодну з підстав, визначених пунктом 94.2. статті 94 ПК України, суд вважає, що вказані вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі №826/6657/18, від 28 серпня 2019 року по справі №825/2146/18, від 01 жовтня 2019 року по справі №825/2243/18.

Отже, в задоволенні позовних вимог в частині накладення арешту на кошти відповідача слід відмовити.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.