Ухвала

від 26.04.2021 по справі 757/22176/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22176/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

26.04.2021 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження - прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12015160500010240 від 03.11.2015 за фактами заволодіння майном ТОВ «Вілла Ле Прем`єр» шляхом обману, зловживання службовим становищем, самоправства та підробки документів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч.1, 4 ст. 190, ч.1 ст. 358, ст. 356 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи та засновники ТОВ «Вілла Ле Прем`єр» протягом 2012-2016 років вчинили дії спрямовані на заволодіння корпоративними правами та майном вказаного товариства, зокрема земельною ділянкою та приміщенням готельно-ресторанного комплексу розташованого в місті Одеса, використовуючи при цьому підроблені документи.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Вілла Ле Прем`єр» № 1 від 02.11.2011 створено вказане товариство із наступними внесками в статутний капітал товариства (30000 грн.): ОСОБА_4 25%, ОСОБА_5 50 %, ОСОБА_6 25%.

Загальними зборами учасників ТОВ «Вілла Ле Прем`єр» від 03.10.2012 прийнято рішення про внесення майнового внеску до статуту товариства від ОСОБА_6 нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими спорудами вартістю 9 602 403 грн. та земельну ділянку площею 0,0975 вартістю 2 697 455 гр. за адресою: м. Одеса, провулок. Ванний, 3, відповідно збільшено статутний капітал до 12 329 858 гривень, та перерозподілено частки в статутному капіталі товариства наступним чином: ОСОБА_6 99,82% (12 307 358 грн.), ОСОБА_4 - 0,06% (7 500 грн.), ОСОБА_5 0,12% (15 000 грн.).

Допитаний як потерпілий ОСОБА_4 показав, що після цього через конфлікт із ОСОБА_5 , останній підробив ряд протоколів загальних зборів учасників товариства, зокрема:

- Протокол № 4 від 08.10.2012 яким ОСОБА_6 нібито повернуто 50, 0914% (6 164 929 грн.) її частки в статутному капіталі товариства та перерозподіл часток в статутному капіталі ( ОСОБА_6 99,635%, ОСОБА_4 0,1216%, ОСОБА_5 0,2433% );

- Протокол № 5 від 11.10.2012 яким від ОСОБА_5 нібито прийнято додатковий внесок до статутного капіталу у розмірі 6 194 929 грн., в результаті чого його частка зросла до 50%, а частка ОСОБА_6 зменшилась до 49,757%.

- Протокол № 6 від 17.10.2012, яким затверджено нову редакцію статуту відповідно до нового перерозподілу на користь ОСОБА_5 (відповідно до висновку експертизи, проведеної за ухвалою судді Господарського суду підписи від імені ОСОБА_6 у вказаному протоколі виконано не ОСОБА_6 )

- Протокол №7 від 29.10.2013 яким ОСОБА_4 звільнено з посади директора товариства.

За словами потерпілого, загальні збори з означених питань не проводились, рішення не приймались, протоколи ОСОБА_6 не підписувались, частка в статутному капіталі товариства у розмірі 6, 1 млн. грн їй не повертались. Додаткового внеску в статутний капітал товариства ОСОБА_5 не вносились.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілі позбавлені частки в статутному капіталі товариства.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження міститься копія почеркознавчої експертизи призначеної до Одеського НДЕКЦ на підставі заяви адвоката ОСОБА_7 від 29.01.2016 згідно з яким підписи від імені ОСОБА_6 на протоколі № 6 Загальних зборів учасників ТОВ «Вілла Ле Прем`єр» від 17.10.2012 та підписи від на статуті затверджені вказаним протоколом виконані не ОСОБА_6 , а іншою собою з наслідуванням підпису ОСОБА_6 .

Таким чином, у слідства є достатні підстави вважати, що протоколи загальних зборів учасників ТОВ «Вілла Ла Прем`єр» № 4 від 08.10.2012, № 5 від 11.10.2012, № 6 від 17.10.2012, №7 від 29.10.2013 підписані не ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та є підробленими.

З огляду на вказані факти, засновники ТОВ «Вілла Ле Прем`єр» були позбавлені частки в статутному капіталі. Метою вказаних дій невстановлених осіб було виведення з управління вказаних осіб майна, що перебуває на балансі товариства та внесені до статутного капіталу зокрема:

- земельна ділянка кадастровий номер 5110137500:54:007:0108 площею 0,0975, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 105681251101, що розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, провулок Ванний, земельна ділянка 3;

- нежитлова будівля, загальною площею 1227,1 кв.м., реєстраційний номер майна 20243248, адреса нерухомого майна: Одеська обл., м. Одеса, провулок Ванний, будинок 3.

28 вересня 2020 року вказаний об`єкт нерухомості, земельна ділянка, корпоративні права та статутний капітал ТОВ «Вілла Ле Прем`єр» (код 37874250) визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, органом досудового розслідування встановлено що предметом посягання у вказаних кримінальних правопорушеннях, що об`єднані єдиним умислом, є зазначена земельна ділянка, нежитлова будівля та корпоративні права ТОВ «Вілла Ла Прем`єр» (код 37874250).

Таким чином, прокурор зазначає, що на підставі вищевикладеного, з метою збереження речових доказів та попередження подальшого відчуження вказаних об`єктів нерухомого майна на користь третіх осіб, а також з метою їх спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, є необхідність накласти арешт.

Під час досудового розслідування кримінального провадження постановою слідчого від 28.03.2020, корпоративні права та статутний капітал ТОВ «Вілла Ла Прем`єр» визнано речовим доказом.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на корпоративні права та статутний капітал, які є речовими доказами в даному кримінальному провадженні, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, що зможе одночасно забезпечити запобігання можливості його приховування, відчуження.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на корпоративні права та статутний капітал ТОВ «Вілла Ле Прем`єр» (код 37874250).

Зобов`язати органи реєстрації за місцем знаходження зазначених юридичних осіб заборонити внесення будь-яких реєстраційних змін у тому числі зміну засновників та керівників у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Вілла Ле Прем`єр» (код 37874250), а також внесення записів та проведення процедури ліквідації (банкрутства) відносно ТОВ «Вілла Ле Прем`єр» (код 37874250).

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1