Ухвала

від 13.09.2022 по справі 761/17381/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17381/22

Провадження № 1-кс/761/9667/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши узакритому судовомузасіданні вприміщені суду клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022000000000430 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022000000000430 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про арешт майна.

Клопотання мотивоване тим, що Бюро економічної безпеки України здійснює досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022000000000430 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Держфінмоніторингом на виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» проведено аналіз фінансових операцій, здійснених ТОВ «СОБЕР-СТІЛ» (код за ЄДРПОУ 43917972), внаслідок чого виявлено схему, пов`язану із акумулюванням значних безготівкових коштів, зарахованих від групи підприємств у якості оплати за металобрухт, з подальшим зняттям їх готівкою на мільйони гривень групою фізичних осіб, що у свою чергу свідчить про ознаки легалізації (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом та ухиленням від сплати податків в особливо великих розмірах.

Так за період з 27.01.2021 по 28.01.2022 з рахунків відкритих ТОВ «СОБЕР-СТІЛ» у ПАТ «КБ «АКОРДБАНК», групою фізичних осіб були зняті готівкові кошти на загальну суму 873,98 млн грн в основному на закупівлю металобрухту.

Джерелами походження вказаних коштів на рахунку відкритих ТОВ «СОБЕР-СТІЛ» у ПАТ «КБ «АКОРДБАНК», які, в подальшому, були перераховані на інші власні рахунки та зняті готівкою, були безготівкові кошти, зараховані, за період 27.01.2021 по 30.11.2021, з рахунків ТОВ «ФК САТУРН» (код за ЄДРПОУ 43930972), ТОВ «СФК МЕРКІРУЙ» (код за ЄДРПОУ 43376581), ТОВ «Ейтан» (код за ЄДРПОУ 43065679), ТОВ «УКР-ФЕНІКС» (код за ЄДРПОУ 43434192), ТОВ «АВТ-МК» (код ЄДРПОУ 43568270) на загальну суму 1114,69 млн грн в основному як оплата за металобрухт.

В ході досудового розслідування допитано засновника та директора ТОВ «ФК Сатурн» (код 43930972), ТОВ СФК «Меркурій» (код 43376581) гр. ОСОБА_4 .

Згідно її показань, остання у квітні-листопаді 2021 року за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності погодилась зареєструвати на своє ім`я вказані підприємства. З того часу не підписувала жодних документів як директори чи засновники.

Крім того, проведеним аналізом податкової звітності встановлено, що у вказаних підприємств відсутній персонал, транспортні засоби, приміщення, устаткування, тобто необхідні умови для повноцінного здійснення господарської діяльності.

У ході проведення аналітичного дослідження здійснених фінансово-господарських операцій ТОВ «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД «СТОЛИЧНИЙ» (код ЄДРПОУ 40107642) за період діяльності з січня 2021 року по липень 2022 року встановлено ймовірне завищення значення показників у рядку 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робiт, послуг)», чим порушено:п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами і доповненнями, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від31грудня1999р. N318 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19січня2000р. за N27/4248; ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від16.07.1999 №996-XIV із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД «СТОЛИЧНИЙ» ймовірно завищено значення показників у рядку 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робiт, послуг)» всього у сумі 20816750,00 грн., в тому числі за 2021 рік - 16156272,00 грн.,за січень липень2022року -4660478,00грн., що ймовірно призвело до заниження сплати податку на прибуток на загальну суму 3747015,00 грн., в тому числі за 2021 рік - 2908129,00 грн., 2022 рік - 838886,00 грн.

Вищезазначене свідчить, що дії вчинені службовими особами ТОВ «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД «СТОЛИЧНИЙ» (код ЄДРПОУ 40107642)шляхом поданняорганам податковогоконтролю завідомонедостовірних даниху значенніпоказників урядку 2050Звіту профінансові результати«Собівартість реалізованоїпродукції (товарів,робiт,послуг)»за періодз січня2021по грудень2021,спрямовані наймовірне ухилення відсплати податкуна прибутокна сумув розмірі 2 908 129,00 грн.та зсічня 2022по липень2022на сумув розмірі- 838886,00 грн.

Також в рамках кримінального провадження було допитано гр. ОСОБА_5 (РНКПОУ НОМЕР_1 ), який відповідно до отриманих у ПАТ «КБ «АКОРДБАНК» фінансових документів (чеків), знімав готівкові кошти, нібито на купівлю металобрухту, на загальну суму 8 млн грн.

Згідно аналітичних продуктів створених Департаментом аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України за № 16 від 07.07.2022 р., № 14 від 07.07.2022 р., № 15 від 07.07.2022 р., № 13 від 07.07.2022 р., № 20 від 11.07.2022 р., № 21 від 11.07.2022 р., № 22 від 11.07.2022 р., № 29 від 12.07.2022 р., № 28 від 12.07.2022 р., № 12 від 07.07.2022 р. підприємства ТОВ «ФК САТУРН» (код за ЄДРПОУ 43930972), ТОВ «СФК МЕРКІРУЙ» (код за ЄДРПОУ 43376581), ТОВ «Ейтан» (код за ЄДРПОУ 43065679), ТОВ «УКР-ФЕНІКС» (код за ЄДРПОУ 43434192), ТОВ «АВТ-МК» (код ЄДРПОУ 43568270) та ТОВ «СОБЕР-СТІЛ» (код за ЄДРПОУ 43917972) ймовірно допомогли ухилитися від сплати податку на прибуток підприємствам реального сектору економіки на загальну суму 194800000 млн грн.

Проведеними процесуальнимизаходами встановлено,що вищезазначенітовариства маютьвідкриті рахункиу рядікомерційних банків,а самеТОВ «ЛИВАРНИЙЗАВОД «СТОЛИЧНИЙ» (код ЄДРПОУ 40107642) рахунки:

- НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_2 у гривні, доларах, та євро, відкриті у АТ "АЛЬФА-БАНК" У м. КИЄВI (МФО 300346);

- НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 у гривні, доларах, та євро, відкриті у АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005);

- НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 у гривні, доларах, та євро, відкриті у АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299).

Постановою детектива у кримінальному провадженні майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.

У зв`язку з викладеним, зважаючи на те, що в органу досудового розслідування є підстави вважати, що грошовікошти,які знаходятьсяна вищевказанихрахунках, є предметом кримінального правопорушення, з метою збереження речових доказів, прокурор звернувся до суду з даним клопотанням.

В судове засідання прокурор не з`явився, повідомлявся належним чином про дату та час судового засідання належним чином. Однак на електрону пошту суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Володілець майна в судове засідання не викликався на підставі приписів частини 2 статті 172 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, заслухавши доводи прокурора та слідчого, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається, що Бюро економічної безпеки України, за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора, здійснює досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022000000000430 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Звернення прокурора з клопотанням про арешт на вказане майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено,що арештом майна є тимчасове, доскасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених уст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3ст. 110 КПК Україниприймається у формі постанови.

Постановою старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 від 28.07.2022 у кримінальному провадженні майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.2ст.173КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170КПК України); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170КПК України); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

При цьому, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження,забезпеченнязбереження речових доказів.

Слідчий суддя також приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

При цьому, слідчий суддя вважає за потрібне вимогу прокурора про зобов`язання банківську установу надати довідку про залишки коштів на рахунках залишити без задоволення, оскільки це не входить до повноважень слідчого судді.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022000000000430 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про арешт майна, задовольнити частково.

Накласти арештна грошовікошти, щознаходяться нарахунку ТОВ «ЛИВАРНИЙЗАВОД «СТОЛИЧНИЙ» (код ЄДРПОУ 40107642):

- НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_2 у гривні, доларах, та євро, відкриті у АТ "АЛЬФА-БАНК" У м. Києві (МФО 300346);

- НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 у гривні, доларах, та євро, відкриті у АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005);

- НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 у гривні, доларах, та євро, відкриті у АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299), у межах суми 3747015,00 грн., за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та суми залишку, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

В іншій частині вимог клопотання, - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1