Ухвала

від 04.10.2022 по справі 629/6415/21

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/6415/21

Провадження № 1-кс/629/263/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника захисника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, -

встановив:

Захисник ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в які просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 29.07.2022 у кримінальному провадженні №42021222120000061 від 16.07.2021 за ч.5 ст.191 КК України; зобов`язати компетентну посадову особу Лозівської окружної прокуратури Харківської області у кримінальному провадженні №42021222120000061 від 16.07.2021 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №42021222120000061 від 16.07.2021 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_5 , за ч.5 ст.191 КК України. Скарги обґрунтовує тим, що 29.07.2022 ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №42021222120000061 від 16.07.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. На підставі даного повідомлення про підозру слідчим направлено до суду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, у задоволенні якого ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська від 22.08.2022 було відмовлено. Зокрема слідчим суддею зазначено про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри. Діяння, вчинені ОСОБА_5 , не є кримінально караними та відповідають ознакам цивільно-правових відносин, оскільки передача грошових коштів в рамках договорів позики та подальше повернення майна, на яке витрачені такі кошти відповідно до умов змінених договорів, цілком відповідає ознакам цивільно-правових відносин. Навіть у випадку, якщо інші особи вважають свої права порушеними, вони можуть звернутися за захистом своїх прав до суду цивільної юрисдикції, однак підстав для кримінального переслідування підозрюваного - немає. Відносини між ТОВ, його директором ОСОБА_5 , засновницею ОСОБА_6 та засновницею ОСОБА_7 мають виключно цивільно-правовий характер, тому можуть бути лише предметом розгляду у порядку цивільного судочинства. Спроба притягнути ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за такі дії не відповідає вимогам законодавства і є незаконною і протиправною. Фактичні обставини, викладені у повідомленні про підозру, є абстрактними, не зазначаються конкретні обставини (час, місце, осіб, яким нібито здійснювався збут майна тощо). Стороною обвинувачення цілеспрямовано не розкриваються у повідомленні про підозру ті моменти, які достеменно відомі (на кшталт факту цивільно-правових відносин між Підозрюваним та засновниками ТОВ), оскільки такі обставини свідчать не на користь винуватості підозрюваного, тому є невигідними стороні обвинувачення. Так, стороною обвинувачення порушено вимоги кримінально-процесуального законодавства щодо залучення потерпілого, а також проігноровано ряд обставин, що мають кримінально-правове значення - правомірність функціонування ТОВ в цілому. Стороною обвинувачення визначено потерпілим по даному кримінальному провадженню заявника ОСОБА_7 , яка є однією із засновниць ТОВ, а також проведено допит ОСОБА_7 як потерпілої. Однак визнання ОСОБА_7 потерпілою взагалі не відповідає положенням чинного законодавства. Потерпілим від дії, у вчинення яких необґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , є лише юридична особа - ТОВ, у той же час як ОСОБА_7 шкоду може бути заподіяно у межах її вкладу і виключно у випадку несення ТОВ яких-небудь зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди самому товариству.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні на задоволенні скарги наполягав, з викладених у ній підстав, зазначив, що підозра є необґрунтованою у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, оскільки вважає її безпідставною та не обґрунтованою.

Вислухавши пояснення захисника і прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Лозівського РВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №42021222120000061 від 16.07.2021, за ст.191 ч.5 КК України.

29.07.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Досудове розслідування по даному кримінальному провадженні наразі триває.

Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України.

Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст.278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст.277 вказаного закону.

Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.

Так, відповідно до положень ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).

В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру захисник вважає те, що повідомлення про підозру є необґрунтованим з огляду на відсутність доказів винуватості та причетності ОСОБА_5 до злочину, який йому інкримінується в пред`явленій підозрі, посилаючись на наявність цивільно-правових відносин, тоді як питання винуватості підозрюваного чи ні, наразі вирішуватися слідчим суддею не може, причетність ОСОБА_5 до злочину вбачається із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження.

Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлена ОСОБА_5 29.07.2022 підозра відповідає вимогам ст.277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст.278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_5 був причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

У зв`язку із вищевикладеним слідчий суддя дійшов висновку, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимоги положень ст.276-278 КПК України, а тому скарга захисника є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.17,276-279,303,306,307 КПК України,

постановив:

В задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, відмовити.

Копію ухвали направити заявнику, слідчому та процесуальному керівнику, для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_8