Ухвала

від 03.10.2022 по справі 36/57

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"03" жовтня 2022 р. Справа№ 36/57

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Деснянського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 про часткове задоволення скарги у справі №36/57 (суддя - Трофименко Т.Ю., повний текст складено - 06.07.2022) за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО - ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у справі за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС") до Фізичної особи - підприємця Яременко Світлани Юріївни про стягнення 23 090,34 грн,

ВСТАНОВИВ наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №36/57 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО - ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця у справі № 36/296 задоволено частково. Визнано за період з 05.01.2022 по 23.02.2022 неправомірною бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 68044617 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 36/57 від 16.03.2010, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 68044617 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 36/57 від 16.03.2010 із врахуванням норма та положень Закону України «Про виконавче провадження». В решті скарги відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Деснянський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 по справі №36/57, та прийняти нове рішення яким у задоволенні скарги ТОВ «Компанія «НІКО - ТАЙС» відмовити в повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2022 апеляційну скаргу Деснянського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №36/57 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Деснянського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №36/57 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

До Північного апеляційного господарського суду надійшли витребувані судом матеріали справи №36/57.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 справу №36/57 передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022, справу №36/57 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді Руденко М.А., Барсук М.А.

Також, скаржником в апеляційній скарзі подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, судом 04.07.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали Господарського суду міста Києва про часткове задоволення скарги у справі №36/57, повний текст якої підписано 06.07.2022.

Відповідно останнім днем строку, у який вказана ухвала могла бути оскаржена в апеляційному порядку, 18.07.2022 (оскільки 16.07.2022 та 17.07.2022 були вихідними днями).

Згідно інформації на конверті (в якому до суду надійшла апеляційна скарга), апеляційна скарга була подана апелянтом 05.08.2022, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строку на апеляційне оскарження.

Заявник, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження, посилається, на те, що оскаржувану ухвалу скаржник отримав 14.07.2022.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшла висновку про неповажність причин його пропуску, з огляду на наступне.

Так, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі «Мушта проти України» від 18.11.2010).

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» Суд вказав, що «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».

Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи «Устименко проти України», дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які у даному випадку є відсутніми.

Згідно поштового повідомлення про вручення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 апелянт отримав 13.07.2022.

Доводів стосовно того, що скаржнику перешкоджало подати апеляційну скаргу у десятиденний строк з дня її отримання, а саме до 23.07.2022 (або з урахуванням, що 23.07.2022 та 24.07.2022 є вихідними днями, до 25.07.2022) не наведено та відповідних доказів не подано.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не наведено достатньо обґрунтованих причин пропуску ним процесуального строку на оскарження ухвали місцевого господарського суду, наведені ним підстави в обґрунтування поважності причин пропуску є недоведеними належними доказами, і неможливо дійти висновку, що вони пов`язані з непереборними причинами, які не залежали від скаржника, а тому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про поновлення строку, оскільки причини, наведені скаржником в обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнаються колегією суддів неповажними.

Згідно ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням визнання причин, наведених скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на звернення до суду апеляційної інстанції із заявою, із зазначенням, при цьому, інших підстав для поновлення строку.

Крім того, пунктом 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно зі ст. 259 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Всупереч наведеним нормам, скаржник не надав докази надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи, листом з описом вкладення.

При цьому, колегія суддів зауважує, що додані до скарги накладні, не є достатніми доказами відправлення копії апеляційної скарги ві учасникам справи, оскільки не містять відомостей про зміст самого поштового відправлення, і подані без опису вкладення, як того вимагають положення ст. 259 ГПК України.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Деснянського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 про часткове задоволення скарги у справі №36/57 залишити без руху.

2. Деснянському ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів направлення копії апеляційної скарги учасникам справи, листом з описом вкладення, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

4. Роз`яснити Деснянському ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про право на звернення до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали із заявою, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку.

5. Роз`яснити апелянту, що при неподанні відповідної заяви у встановлений вище строк або у разі, якщо вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко