Постанова

від 07.07.2022 по справі 910/10128/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2022 р. Справа№ 910/10128/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Токар Т.Г.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.07.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волкова Олександра Сергійовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2021

у справі №910/10128/21 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Дочірнє підприємство логістична компанія "Ексім-Юніверс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"

фізичної особи - підприємця Волкова Олександра Сергійовича

про стягнення заборгованості в сумі 254349,89 грн.

В судовому засіданні 07.07.2022 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі № 910/10128/21 відмовлено Дочірньому підприємству логістичній компанії «Ексім-Юніверс» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»; задоволено позов Дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс» до фізичної особи - підприємця Волкова Олександра Сергійовича: вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича на користь Дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс» 218 137, 74 грн., 3 272, 07 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі № 904/5035/21 в частині задоволення позовних вимог до фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс» до Волкова Олександра Сергійовича .

Судом апеляційної інстанції враховується помилкове зазначення скаржником в прохальній частині апеляційної скарги номеру справи, у якій прийнято оскаржуване судове рішення від 12.11.2021 (№ 904/5035/21 замість № 910/10128/21), що не може слугувати підставою не здійснювати розгляд скарги апелянта по суті у даній справі.

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року Дочірнє підприємство логістичної компанії «Ексім-Юніверс» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (ТДВ «СК «Альфа-Гарант», відповідач-1), фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича (ФОП Волков О.С., відповідач-2), у якому заявлені вимоги:

- стягнути з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» на користь Дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс» страхове відшкодування в розмірі 36 212, 15 грн.;

- стягнути з фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича на користь Дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс» матеріальну шкоду в розмірі 218 137, 74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Дорожньо-транспортна пригода мала місце з вини водія автомобіля, який на праві найму належав фізичній особі - підприємцю Волкову Олександру Сергійовичу. Цивільно-правова відповідальність наймача цього автомобіля була застрахована ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант». Оскільки розмір заподіяної шкоди становить 345 537, 74 грн., а розмір страхової суми за договором, укладеним між відповідачами, складає 130 000 грн., з яких ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» сплатило 91187,85 грн., позивач просив стягнути з останнього різницю між страховою сумою та сплаченими коштами - 36 212,15 грн. (за винятком 2600 грн. франшизи), а з відповідача-2 218 137, 74 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі № 910/10128/21 відмовлено Дочірньому підприємству логістичній компанії «Ексім-Юніверс» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»; задоволено позов Дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс» до фізичної особи - підприємця Волкова Олександра Сергійовича.

Приймаючи рішення про задоволення заявлених позивачем вимог до фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича, суд першої інстанції виходив з наступного, при встановлених обставинах щодо вимог до відповідача-1 (ТДВ «СК «Альфа-Гарант»):

- вартість відновлювального ремонту транспортного засобу System Trailers TKS, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищує його ринкову вартість, і відповідно вартість матеріального збитку дорівнює його ринковій вартості на момент ДТП, що передбачено п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року; відповідач-1 платіжним дорученням № 16859 від 11.05.2021 здійснив виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 91 187, 85 грн. (213 020, 00 грн. (вартість транспортного засобу на момент ДТП) - 119 232, 15 грн. (вартість транспортного засобу в пошкодженому стані) - 2 600, 00 грн. (франшиза);

- такі дії відповідача-1 є правомірними, оскільки кореспондуються з передбаченим п. 30.2 статті 30 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» розміром відшкодування у випадку знищення транспортного засобу;

- у висновку експерта №0101/21/21 від 17.03.2021 товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, проведеної на замовлення Дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс», судовий експерт Дроздов Ю.В. зазначив, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу - причіп System Trailers TKS 24, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в ДТП, дорівнює ринковій вартості автомобіля та складає 345 537, 74 грн., оскільки вартість відновного ремонту (365 693, 99 грн.) більше ринкової вартості;

- вимоги про стягнення 218 137, 74 грн. шкоди з фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича як з орендаря транспортного засобу DAF, моделі CF 75.360, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з вини водія якого позивачу заподіяно шкоду, є правомірними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В апеляційній скарзі відповідач-2 стверджує, що в частині відшкодування ФОП Волковим О.С. майнової шкоди висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи та судом допущено неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно доводів апеляційної скарги:

- при вирішенні позовних вимог до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» судом встановлено та підтверджено доказами:

ринкову вартість транспортного засобу System Trailers TKS 24, державний номерний знак НОМЕР_1 - 213 020 грн.;

ринкова вартість пошкодженого об`єкта 119 232, 15 грн.

вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з врахуванням фізичного зносу становить 144 390, 40 грн.;

- при задоволенні позовної вимоги до ФОП Волкова О.С. судом неправомірно взято за основу розрахунку не ринкову вартість транспортного засобу System Trailers TKS 24, державний номерний знак НОМЕР_1 (213 020 грн.), визначену відповідно до аварійного сертифіката № 30-R/87/7 від 30.10.2020, виданого аварійним комісаром Скребцовим С.О. , яка встановлена та використовувалась при розрахунках, а іншу, зазначену у висновку експерта Дроздова Ю.В. ;

- судом не враховано, що порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі ст. 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду;

- відмовляючи у задоволенні позовних вимог до відповідача ТДВ «СК «Альфа-Гарант» суд вважав правомірним визначення розміру шкоди у відповідності з п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та з урахуванням аварійного сертифіката № 30-R/87/7 від 30.10.2020, виданого аварійним комісаром Скребцовим С.О. , а задовольняючи позовні вимоги до ФОП Волкова О.С. судом було визначено шкоду у розмірі, який відповідає ринковій вартості автомобіля за висновком експерта № 0101/21/21 від 17.03.2021 Дроздова Ю.В. та складає 345 537, 74 грн., при цьому різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди у другому випадку суд не визначав.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 апеляційну скаргу відповідача-2 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10128/21.

Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Волкова Олександра Сергійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі №910/10128/21.

Проте, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

28.04.2022 матеріали справи №910/10128/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Волкова Олександра Сергійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі № 910/10128/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 07.07.2022.

23.05.2022 від представника апелянта отримано заяву, в якій останній просив проводити судовий розгляд по справі без участі апелянта та його представника, що не порушує право на справедливий судовий розгляд.

07.07.2022 від представника позивача (ДП логістична компанія «Ексім-Юніверс») отримано клопотання про відкладення розгляду справи та поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу у зв`язку з тим, що позивачу не було своєчасно вручено ухвалу Північного апеляційного господарського суду про відкриття провадження у справі від 03.05.2022, чим позбавлено його можливості своєчасно надати відзив на апеляційну скаргу та залучити до розгляду справи повноважного представника.

За розглядом отриманого клопотання, апеляційний господарський суд виходить з наступних обставин.

За змістом статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Згідно чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

За змістом частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2022 про відкриття апеляційного провадження направлено з електронної адреси суду: tokar@anec.court.gov.ua на адресу електронної пошти позивача - ДП логістична компанія «Ексім-Юніверс»: merkovich@i.ua, яка вказана ним у позовній заяві, що відповідно підтверджує можливість підготувати відзив на апеляційну скаргу у строк, встановлений в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2022, тоді як наведені в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку обставини пов`язуються з неотриманням позивачем надісланої ухвали суду, тобто не свідчать про дійсні перешкоди чи труднощі у поданні відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, окрім того, відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду разом із клопотанням, як того вимагає ст. 119 ГПК України, не подано.

Відтак, відсутні передбачені статтею 119 Господарського процесуального кодексу України підстави для задоволення судом клопотання позивача про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Клопотання про відкладення розгляду справи судом відхилено, оскільки забезпечення присутності представника в судовому засіданні є правом сторони а не обов`язком, явка представника позивача в судове засідання обов`язковою не визнавалася, поважних причин з яких не може бути здійснено судовий розгляд справи у відповідності до норм процесуального закону суду не повідомлено і таких не встановлено.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Дочірнє підприємство логістична компанія «Ексім-Юніверс» є власником транспортного засобу марки System Trailers, модель TKS 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 20.03.2019).

30.09.2020 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , автомобіля MAN, реєстраційний номер НОМЕР_4 з причепом System Trailers TKS 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , та автомобіля «ВАЗ 2112», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_6 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 загинув, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

30.11.2020 старший слідчий СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Коваленко Ю.Г. виніс постанову про закриття кримінального провадження №12020080210000742, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, оскільки водій автомобіля DAF ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження внаслідок допущених ним же самим порушень Правил дорожнього руху.

ОСОБА_4 працював водієм у фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича, у якого в оренді був транспортний засіб марки DAF, моделі CF 75.360, реєстраційний номер НОМЕР_2 (договір найму (оренди) транспортного засобу від 11.10.2019 укладений між ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем Волковим Олександром Сергійовичем).

Цивільно-правова відповідальність наймача автомобіля DAF, моделі CF 75.360, реєстраційний номер НОМЕР_2 , - фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс №АО/5901234 від 12.10.2019, відповідно до якого ліміт за шкоду майну - 130000,00 грн., франшиза - 2600,00 грн.

З посиланням на позицію Верховного Суду (постанови № 910/20199/17 від 01.06.2018, № 910/5092/17 від 14.05.2018 та № 922/1436/17 від 10.07.2018), а також викладену у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі N 924/675/17, суд першої інстанції виходив з наступного:

- страховик винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов`язаний відшкодувати потерпілій стороні шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком та суми фактичних витрат, право на вимогу якої перейшло до страховика потерпілого у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, але на основі вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей та за мінусом франшизи;

- визначення розміру збитку у вигляді відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється шляхом оцінки майна за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону України від 12.07.2001 № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

- розмір реальних збитків та розмір збитків у вигляді відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу не завжди можуть співпадати. У випадку не покриття (недостатності) розміру оціненої шкоди фактично понесених витрат страховиком, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, обов`язок сплати різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою покладається на особу, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність (ст. 1194 ЦК України).

За висновками суду першої інстанції:

- у позивача до відповідача-1 виникло право вимагати відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу марки System Trailers, модель TKS 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , розмір яких повинен визначатись з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством;

- відповідно до аварійного сертифіката № 30-R/87/7 від 30.10.2020, виданого аварійним комісаром Скребцовим С.О. , ринкова вартість транспортного засобу System Trailers TKS, державний номерний знак НОМЕР_1 , - 213 020, 00 грн., ринкова вартість пошкодженого об`єкта - 119 232, 15 грн.;

- згідно з аварійним сертифікатом 83-D/77/9 від 26.12.2020 розрахунку вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу System Trailers TKS, державний номерний знак НОМЕР_1 , виданого аварійним комісаром Стрільцем Віталієм Генріховичем , вартість відновлювального ремонту згідно з ремонтною калькуляцією 83-D/77/9 - 352745,40 грн., ринкова вартість до моменту пошкодження відповідно до звіту/консультації 83-D/77/9 - 213020,00 грн., коефіцієнт фізичного зносу - 0,7, а вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, з врахуванням фізичного зносу становить 144390,40 грн. з ПДВ;

- вартість відновлювального ремонту транспортного засобу System Trailers TKS, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищує його ринкову вартість, і відповідно вартість матеріального збитку дорівнює його ринковій вартості на момент ДТП, що передбачено п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року;

- відповідач-1 платіжним дорученням № 16859 від 11.05.2021 здійснив виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 91 187, 85 грн. (213 020 грн. (вартість транспортного засобу на момент ДТП) - 119 232, 15 грн. (вартість транспортного засобу в пошкодженому стані) - 2600,00 грн. (франшиза).

Визнавши дії відповідача-1 правомірними, такими, що кореспондуються п. 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині розміру відшкодування у випадку знищення транспортного засобу, судом першої інстанції відмовлено в частині стягнення з відповідача-1 36 212, 15 грн.

Задовольняючи вимоги про стягнення 218 137, 74 грн. шкоди з фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича як з орендаря транспортного засобу DAF, моделі CF 75.360, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з вини водія якого позивачу заподіяно шкоду, суд першої інстанції врахував висновок експерта №0101/21/21 від 17.03.2021 товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, проведеної на замовлення Дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс», в якому судовий експерт Дроздов Ю.В. зазначив, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу - причіп System Trailers TKS 24», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в ДТП, дорівнює ринковій вартості автомобіля та складає 345 537, 74 грн., оскільки вартість відновлювального ремонту (365 693, 99 грн.) більше ринкової вартості.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача (потерпілого у ДТП) здійснити виплату суми матеріального збитку, який, згідно доводів позовної заяви, відшкодований відповідачем-1 не у повному обсязі та має бути збільшений до ліміту відповідальності згідно полісу №АО/5901234 від 12.10.2019, а також заявлені вимоги стягнути з відповідача-2 матеріальну шкоду внаслідок настання 30.09.2020 дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) за участю автомобіля MAN, реєстраційний номер НОМЕР_4 з причепом System Trailers TKS 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до розміру визначеного висновком експерта №0101/21/21 від 17.03.2021 по сумі 218 137, 74 грн..

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

За таких обставин, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідний правовий висновок міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.

Згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом), які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

Виконання страховою компанією свого обов`язку з відшкодування шкоди, спричиненої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не звільняє останню від відшкодування шкоди, розмір якої перевищує відшкодування, виплачене відповідно до указаного закону.

У такому випадку правовий інститут обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у повній мірі реалізує мету свого існування. Інакше законодавчо закріплена обов`язковість страхування цивільно-правової відповідальності втрачає сенс, оскільки настання страхового випадку не тягне реалізацію договору, обов`язковість якого встановлена законом.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення у відношенні вимог позивача до ТДВ «Альфа-Страхування» при розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, правильно виходив з того, що згідно з аварійним сертифікатом 83-D/77/9 від 26.12.2020 розрахунку вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу System Trailers TKS, державний номерний знак НОМЕР_1 , виданого аварійним комісаром Стрільцем Віталієм Генріховичем , вартість відновлювального ремонту згідно з ремонтною калькуляцією 83-D/77/9 складає 352 745, 40 грн., ринкова вартість до моменту пошкодження відповідно до звіту/консультації 83-D/77/9 - 213 020 грн., коефіцієнт фізичного зносу - 0,7, а вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, з врахуванням фізичного зносу становить 144 390, 40 грн. з ПДВ; відповідно до аварійного сертифіката № 30-R/87/7 від 30.10.2020, виданого аварійним комісаром Скребцовим С.О. ринкова вартість транспортного засобу System Trailers TKS, державний номерний знак НОМЕР_1 , - 213 020 грн., ринкова вартість пошкодженого об`єкта - 119 232, 15 грн.

В апеляційній скарзі відповідач-2 зазначив, що суд першої інстанції неправомірно при задоволенні позову в частині вимог до фізичної особи-підприємця Волкова О.С. керувався висновком експерта №0101/21/21 від 17.03.2021 товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, проведеної на замовлення Дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс», за яким ринкову вартість автомобіля визначено в сумі 345 537, 74 грн., а вартість відновлювального ремонту - 365 693, 99 грн.

Відповідно до пункту 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду колісного транспортного засобу.

Огляд пошкодженого транспортного засобу належного позивачу проводився в обох випадках: при проведенні дослідження аварійним комісаром (протокол огляду транспортного засобу від 29.10.2020 ЦВ/20/7307-прицеп), при складанні висновку експерта №0101/21/21 від 17.03.2021 (протокол огляду транспортного засобу (КТЗ) від 13.10.2020).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В свою чергу, проведення товарознавчого дослідження на замовлення потерпілого не є безумовним підтвердженням фактичного розміру шкоди завданої транспортному засобу, а складений за результатами експертизи висновок підлягає оцінці та в даному випадку відхиляється судом з огляду на визначення вартісних показників (ринкової вартості автомобіля та його відновлювального ремонту) щодо одного і того ж транспортного засобу за відсутності підтверджених порушень вимог чинного законодавства при складанні аварійних сертифікатів № 30-R/87/7 від 30.10.2020, 83-D/77/9 від 26.12.2020.

Відповідно до положень статті 29 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з пунктом 30.1 статті 30 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з пунктом 30.2 статті 30 вищевказаного Закону № 1961-IV, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, у разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.

За змістом вищевказаних норм до страхового відшкодування включаються і витрати пов`язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання власника чи законного користувача транспортного засобу.

Оскільки ринкова вартість належного позивачу транспортного засобу причепом System Trailers TKS 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту пошкодження відповідно до звіту/консультації 83-D/77/9 визначена по сумі 213 020 грн., а розмір ринкової (залишкової) вартості пошкодженого транспортного засобу який залишився у позивача складав - 119 232, 15 грн. (відповідно до аварійного сертифіката № 30-R/87/7 від 30.10.2020) то відповідно до вищенаведених положень ст. 29, п. 30.2 статті 30 вищевказаного Закону № 1961-IV, позивачу належить до відшкодування 91 187, 85 грн. (213 020 грн. - 119 232, 15 грн. - 2 600 грн. франшиза), що покривається полісом №АО/5901234 від 12.10.2019 ТДВ «Альфа-Гарант».

Разом з тим, суд першої інстанції досліджував, проте не урахував, що ліміт відповідальності ТДВ «Альфа-Гарант» відповідно до укладеного з договору (поліс №АО/5901234 від 12.10.2019) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду заподіяну майну становить 130 000 грн., а відтак ліміт відповідальності страховика не перевищує розмір заподіяної Дочірньому підприємству логістичної компанії «Ексім-Юніверс» майнової шкоди.

Розмір страхового відшкодування залежить також від того, визнає власник транспортний засіб фізично знищеним чи ні. У разі визнання його таким власнику відшкодовується шкода у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам, пов`язаним з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.

Наданий ТДВ «СК «Альфа-Гарант» розрахунок розміру страхового відшкодування, свідчить про те, що він виконаний для випадку, коли потерпіла особа не визнає належний йому автомобіль фізично знищеним і не погоджується передати його залишки страховій компанії.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження № 12020080210000742, винесеної 30.11.2021 слідчим Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Коваленко Ю.Г., вирішено долю речових доказів, зокрема автомобіль «MAN TGS 18.320», реєстраційний номер НОМЕР_4 з причепом System Trailers TSK 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 залишено за належністю у власника.

Відтак згода чи незгода позивача передати залишки транспортного засобу винній у його пошкодженні особі, з огляду на те, що ліміт відповідальності страховика не перевищує розміру заподіяної потерпілій особі шкоди, не має правового значення, оскільки покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах ліміту відповідальності страховика на страхувальника, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Проте, суд першої інстанції цих обставин справи і вищенаведених вимог законодавства не врахував, і дійшов помилкового висновку про покладення на відповідача-2, як винну особу, зобов`язання щодо відшкодування 218 137, 74 грн.

Тому в цій частині оскаржуване рішення не може бути визнано законним і обґрунтованим, підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог, заявлених до фізичної особи-підприємця Волкова О.С.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Волкова Олександра Сергійовича підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі № 910/10128/21 в частині задоволення позовних вимог до фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича підлягає скасуванню з вищевикладених підстав, з прийняттям нового рішення у цій частині - про відмову у задоволенні позовних вимог, з викладенням резолютивної частини рішення про відмову в позові повністю.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на позивача, а також, у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача-2, з позивача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Волкова Олександра Сергійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі №910/10128/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі №910/10128/21 скасувати.

3. Прийняти нове рішення про відмову в позові.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства логістична компанія "Ексім-Юніверс" (49000, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд.227, ідентифікаційний код 37006034) на користь Волкова Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) 5 722,88 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 910/10128/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 04.10.2022.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко