Рішення

від 03.10.2022 по справі 908/1174/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/95/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2022 Справа № 908/1174/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Комунального підприємства Паркування (вул. Південне шосе, буд. 2-А, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 32153610)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб (вул. Волгоградська, буд. 31, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 31757311)

про стягнення 80 069,59 грн.,

Без участі представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

25.07.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства Паркування до Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб про стягнення 80 069,59 грн.

25.07.2022 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1174/22 розподілено судді Проскурякову К.В.

24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Господарський суд Запорізької області не припинив здійснювати судочинство.

Ухвалою суду від 01.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/1174/22 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочато з 25.08.2022, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.

15.08.2022 Верховна Рада України прийняла за основу і в цілому проект Закону про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 03.10.2022 судом прийнято рішення.

Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 08.09.2006 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна № 2477. На виконання умов договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 47,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 31. Вказані приміщення перебувають на балансі КП Паркування. Нерухоме майно використовується орендарем на правах оренди під офіс та склад. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної сплати орендної плати не виконав. Рішеннями Господарського суду Запорізької області по справах № 908/1564/19 від 27.08.2019 та № 908/285/21 від 03.06.2021 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за загальний період з 01.07.2017 по 31.12.2020. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.01.2019 по справі № 908/1377/17, залишеним в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду від 13.11.2019, договір оренди нерухомого майна від 08.09.2006 розірвано. Таким чином, спірний договір оренди розірвано з 10.07.2019. Відповідно до умов договору оренди, у разі його дострокового розірвання відповідач має повернути нежитлові приміщення одночасно з підписанням акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін. Станом на момент звернення до суду з вказаною позовною заявою рішення суду про виселення не виконано, рахунки за орендну плату на сплачені, у зв`язку з чим заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2021 по 28.02.2022 складає 80 069,59 грн., яку позивач просить стягнути.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2022 до господарського суду Запорізької області повернулась ухвала від 01.08.2022 про відкриття провадження у справі № 908/1174/22, яка надіслана на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб згідно Витягу з ЄДРПОУ 31757311: вул. Волгоградська, буд. 31, м. Запоріжжя, 69035 з поштовою відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

З урахуванням викладеного суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб належним чином повідомлене про дату, час та місце наступного судового засідання.

Відповідач відзив на позовну заяву, запропонований надати ухвалою від 01.08.2022 до суду не направив. Клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін на адресу суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08.09.2006 між Територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в особі Комунального підприємства Паркування (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 2477, згідно п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення, а саме: в літ. А-2 приміщення 22, приміщення 23, загальною площею 47,5 кв.м., в літ. В приміщення 3, загальною площею 77,2 кв. м., розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31, які знаходяться на балансі КП Паркування, вартість яких визначена у звіті про оцінку і становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) 62 672,00 грн. (нерухоме майно).

Згідно із п. 1.2. договору, нерухоме майно використовується орендарем на правах оренди під офіс та склад.

Пунктом 2.5. договору визначено, що у разі закінчення строку договору або дострокового розірвання орендар передає нежитлове приміщення орендодавцю одночасно із підписанням акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

У відповідності до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та рішення Запорізької міської ради від 28.01.2004 № 46, і складає 9 814,10 грн. без ПДВ на рік згідно зрозрахунком (додаток 1, 2 до договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору, орендна плата перераховується орендарем згідно рахунків на розрахунковий рахунок КП Паркування, щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім. За перший місяць оренди майна орендна плата становить: 825,20 грн. без ПДВ (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції).

Пунктом 3.7. договору визначено, що у випадках закінчення дії договору оренди або його дострокового припинення орендна плата перераховується орендарем по добу фактичної здачі приміщення по акту приймання-передачі.

Згідно із п. 5.2. договору, орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

У відповідності до п. 7.1. договору, орендодавець зобов`язаний передати орендарю в оренду нежитлове приміщення згідно з цим договором по акту приймання-передачі приміщення.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір укладено строком на 7 років. Моментом обчислення строку договору є день його нотаріального посвідчення та передачі приміщення за актом приймання-передачі.

Пунктом п. 10.4. договору встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду (суду) у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Одностороння відмова від договору оренди не допускається, за винятком випадку невнесення орендарем орендної плати протягом 3-х місяців підряд.

15.05.2007 між ТОВ Будмонтажснаб та територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в особі КП Паркування укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нерухомого майна від 08.09.2006.

Пунктом 1 додаткової угоди № 1 визначено, що згідно з п. 3.4. договору та рішенню Запорізької міської ради від 28.04.2007 № 31 Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна комунальної власності м. Запоріжжя сторони домовились, що додаток № 1 та додаток № 2 до договору вважати такими, що втратили чинність.

Пунктом 2 додаткової угоди врегульовано, що орендна плаза визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та рішенням Запорізької міської ради від 28.04.2007 № 31, і складає 12 947,70 грн. без ПДВ на рік згідно з розрахунком (додаток 3, 4 до договору).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.08.2019 у справі № 908/1564/19 встановлено, що об`єкт оренди було передано відповідачу за актом прийому-передачі від 08.09.2006.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.01.2019 по справі № 908/1399/17 розірвано договір оренди нерухомого майна нежитлових приміщень від 08.09.2006, а саме: в літ. А-2 приміщень 22, 23, загальною площею 47,5 кв.м., в літ. В приміщення 3, загальною площею 77,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 31, укладений між територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб. Вказане рішення залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2019 № 908/1399/17.

21.07.2021 Вознесенівським відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 66147040 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2020 по справі № 908/2638/17 про усунення Комунальному підприємству «Паркування» перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням, а саме: в літ. А-2 приміщення 22, 23, загальною площею 47,5 кв.м., в літ.В приміщення 3, загальною площею 77,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 31 шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб.

З матеріалів справи вбачається, що 29.06.2022 КП «Паркування» звернулось до Вознесенівського ВДВС у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із запитом про хід виконавчого провадження № 66147040 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2020 по справі № 908/2638/17.

У відповідь на вищевказаний запит, листом № 19912/7 від 06.07.2022 Вознесенівський ВДВС у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зазначив, що 31.01.2022 державним виконавцем складено акт про невиконання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2020 по справі № 908/2638/17.

Листом № 083 від 07.07.2022 КП Паркування на адресу ТОВ Будмонтажснаб надіслало рахунки на оплату оренди нерухомого майна за період з січня 2021 по лютий 2022 включно у кількості 14 штук на загальну суму 80 069,59 грн.

Доказів оплати вказаних рахунків матеріали справи не містять.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір оренди нерухомого майна від 08.09.2006, відповідач прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов`язання по виконанню умов договору.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.01.2019 по справі № 908/1399/17 розірвано договір оренди нерухомого майна нежитлових приміщень від 08.09.2006, а саме: в літ. А-2 приміщень 22, 23, загальною площею 47,5 кв.м., в літ. В приміщення 3, загальною площею 77,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 31, укладений між Територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб. Вказане рішення залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2019 № 908/1399/17.

Згідно із частиною 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не повернув позивачу орендоване майно за договором оренди нерухомого майна від 08.09.2006, у зв`язку з чим після розірвання вказаного договору судом та на підставі п. 3.7. договору, КП Паркування нараховано ТОВ Будмонтажснаб заборгованість за оренду нерухомого майна за період з січня 2021 по лютий 2022 включно на загальну суму 80 069,59 грн.

Відповідач своїм правом щодо надання заперечень на позов не скористався, письмовий відзив суду не направив, доказів погашення заборгованості не представив.

Контррозрахунку спірної суми як і доказів її оплати у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

На підставі викладеного, заборгованість відповідача з орендної плати за період з 01.01.2021 по 28.02.2022 на суму 80 069,59 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб (вул. Волгоградська, буд. 31, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 31757311) на користь Комунального підприємства Паркування (вул. Південне шосе, буд. 2-А, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 32153610) заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 2477 від 08.09.2006 за період з 01.01.2021 по 28.02.2022 включно у розмірі 80 069 (вісімдесят тисяч шістдесят дев`ять) грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

СуддяК.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.