Ухвала

від 05.10.2022 по справі 910/2122/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.10.2022Справа № 910/2122/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г.., розглянувши у судовому засіданні

подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІМЕДАЛЬЯНС"

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Гайдара Івана Григоровича ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІМЕДАЛЬЯНС" (01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, 3, оф. 197 )

про стягнення 221 095,11 грн.

За участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 205 854,84 грн. орендної плати, 11 924,37 грн. інфляційних втрат та 3 315,90 грн. 3 % річних за договором оренди обладнання №1007/17 від 10.07.2017 року на підставі ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 610, 625, 759, 762 ЦК України та ст.ст. 193, 283 ГК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Гайдара Івана Григоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІМЕДАЛЬЯНС" про стягнення 221 095,11 грн. задоволено в повному обсязі, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІМЕДАЛЬЯНС" на користь Фізичної особи-підприємця Гайдара Івана Григоровича 205 854 грн. 84 коп. - основного боргу, 11 924 грн. 37 коп. - інфляційних втрат, 3 315 грн 90 коп. - 3% річних та 3 316 грн. 42 коп. - судового збору.

12.11.2020 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця Гайдара Івана Григоровича про ухвалення додаткового рішення, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІМЕДАЛЬЯНС" на користь Фізичної особи-підприємця Гайдара Івана Григоровича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 85 450,00 грн.

Додатковим рішенням від 25.11.2020 суд задовольнив заяву Фізичної особи-підприємця Гайдара Івана Григоровича та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІМЕДАЛЬЯНС" на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 85 450 грн 00 коп.

11.12.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020, яке набрало законної сили 01.12.2020, було видано відповідний наказ.

22.12.2020 на виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020, яке набрало законної сили 17.12.2020, було також видано наказ про стягнення з боржника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 85 450 грн 00 коп.

27.09.2022 до канцелярії суду надійшло подання приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІМЕДАЛЬЯНС" Ткачук Любові Анатоліївні до виконання зобов`язань за наказами Господарського суду міста Києва у справі №910/2122/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 прийнято подання до розгляду та повідомлено приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича про те, що розгляд подання відбудеться у судовому засіданні 05.10.2022.

У судове засідання, призначене на 05.10.2022, з`явився представник стягувача, який підтримав подання приватного виконавця та просив задовольнити. Представник приватного виконавця в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду подання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали подання, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Згідно з ч. 1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання юридичної особи, керівником якої є фізична особа, не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених державним виконавцем, могло призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України.

Крім того, суд звертає увагу приватного виконавця на те, що при розгляді вказаної категорії спорів виконавець повинен довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції, тобто покарання за невиконання боржником рішення, а лише має на меті забезпечити виконання цього рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІМЕДАЛЬЯНС" Ткачук Любові Анатоліївні.

Керуючись ст. ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІМЕДАЛЬЯНС" Ткачук Любові Анатоліївні відмовити.

Ухвала набирає законної сили 05.10.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Г. Пукшин