Рішення

від 28.09.2022 по справі 914/680/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2022 Справа № 914/680/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,

розглянувши матеріали справи за позовом: заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача: Радехівської міської ради Львівської області, м. Радехів Червоноградського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайфіш", с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

Представники сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. прокурор Львівської обласної прокуратури

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Радехівської міської ради Львівської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайфіш" про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.04.2022 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11.05.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.05.2022 р. підготовче засідання призначено на 08.06.2022 р.

30.05.2022 р. прокурором подано на адресу суду лист з додатками за вх. № 11353/22.

Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.06.2022 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/680/22 на тридцять днів за клопотанням прокурора.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.06.2022 р. підготовче засідання у даній справі призначено на 20.07.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.07.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/680/22 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.09.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.09.2022 р. розгляд справи по суті призначено на 28.09.2022 р.

Рух справи та причини відкладення її розгляду відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

28.09.2022 р. прокурор в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судових засіданнях.

28.09.2022 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

21.09.2022 р. позивачем подано на адресу суду клопотання за вх. № 19514/22, в якому позивач зазначає про те, що підтримує позовні вимоги повністю та просить розгляд даної справи здійснювати за відсутності представника Радехівської міської ради Львівської області

28.09.2022 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 18.04.2022 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала Господарського суду Львівської області від 18.04.2022 р. про відкриття провадження у справі № 914/680/22 направлялась відповідачу на адресу, яка була зазначена прокурором у позовній заяві 81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Січових Стрільців, 184а.

Так, відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта, щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414517601, ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.04.2022 р., відповідачу вручено особисто (докази містяться в матеріалах справи).

Відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта, щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414559088, ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.05.2022 р. у справі № 914/680/22, якою підготовче засідання було призначено на 08.06.2022 р., відповідачем отримано 04.06.2022 р. (докази містяться в матеріалах справи).

Крім того, 30.05.2022 р. прокурором подано на адресу суду лист з додатками за вх. № 11353/22. У вказаному листі зазначається про те, що прокурором на юридичну адресу відповідача - 81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Січових Стрільців, 184а були скеровані примірники позовних матеріалів.

Прокурор зазначає про те, що до Львівської обласної прокуратури звернувся брат одного з засновників, який повідомив, що відповідач не знаходиться за юридичною адресою і вказав адресу для листування 79024, м. Львів, вул. Молочна, 15А. Прокурором долучено до матеріалів справи докази направлення позовної заяви з додатками на вказану адресу відповідача - 79024, м. Львів, вул. Молочна, 15А (поштова квитанція та опис вкладення).

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу судом за адресою: 79002, м. Львів, вул. Молочна, буд. 15А, тобто за його вказаним вище місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштові конверти, які направлялись на адресу відповідача - 79002, м. Львів, вул. Молочна, буд. 15А, повертались на адресу суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання» (містяться в матеріалах справи).

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу судом також на його електронну адресу, яка зазначена прокурором у позовній заяві.

Крім цього, судом здійснено повідомлення на сайт Господарського суду Львівської області про те, що ухвалою суду від 07.09.2022 р. розгляд справи № 914/680/22 по суті призначено на 28.09.2022 р. на 10:10 год. (докази містяться в матеріалах справи).

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою ухвалами суду у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/680/22.

В судовому засіданні 28.09.2022 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція прокурора.

В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначив, що на підставі розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 23.04.2015 № 173/0/5-15 Про надання у користування на умовах оренди водних об`єктів, розташованих за межами населених пунктів на території Львівської області, 09.12.2019 між Львівською обласною державною адміністрацією та ТзОВ Крайфіш укладено договір оренди водного об`єкта № 18. У встановленому Законом України Про оренду землі та договором порядку, земельна ділянка передана орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди землі від 09.12.2019.

Прокурор зазначив, що на підставі договору, 27.12.2019 зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4623983800:06:000:1247 загальною площею 11,3717 га (Орендодавець - Львівська обласна державна адміністрація, Орендар ТзОВ Крайфіш, строк дії речового права - 15 років), номер запису про інше речове право -349784653. Згідно з інформацією, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, 04.02.2022 зареєстровано право комунальної власності на вищезазначену земельну ділянку за Радехівською міською радою Львівської області, номер запису про право власності: 46572954. Відтак, у Радехівської міської ради Львівської області виникли права та обов`язки орендодавця за оскаржуваним договором.

Прокурор вказав, що умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом. За користування водним об`єктом орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату за водний об`єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об`єктом. В той же час, згідно доводів прокурора, відповідачем допущено заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за договором, оскільки відповідачем орендна плата за договором з січня 2021 року не сплачувалась, що свідчить про систематичну несплату останнім орендної плати за користування земельною ділянкою за договором, що є порушенням п. п. 9-11, 40 договору, ч. 1 ст. 24 та ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі, ч. 2 ст. 651 ЦК України та є підставою для припинення договору шляхом його розірвання за рішенням суду.

З підстав неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань з сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, прокурор просить суд розірвати договір оренди водного об`єкта (в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 4623983800:06:000:1247) від 09.12.2019 № 18, укладений між Радехівською міською радою Львівської області та ТзОВ Крайфіш та зобов`язати ТзОВ Крайфіш повернути на користь держави в особі Радехівської міської ради Львівської області земельну ділянку площею 11,3717 га з кадастровим номером 4623983800:06:000:1247 з розташованим на ній водним об`єктом.

Позиція позивача.

Позивач у поданому клопотанні за вх. № 19514/22 від 21.09.2022 підтримав заявлений прокурором в інтересах держави в особі позивача позов і просить задовільнити його в повному обсязі, а також просить суд розглядати справу за відсутності повноважного представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Позиція відповідача.

В судові засідання з розгляду даної справи відповідач не забезпечив явки повноважного представника, вимог ухвали суду від 18.04.2022 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Ухвала Господарського суду Львівської області від 18.04.2022 р. про відкриття провадження у справі № 914/680/22 направлялась відповідачу на адресу, яка була зазначена прокурором у позовній заяві 81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Січових Стрільців, 184а.

Так, відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта, щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414517601, ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.04.2022 р., відповідачу вручено особисто (докази містяться в матеріалах справи).

Відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта, щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414559088, ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.05.2022 р. у справі № 914/680/22, якою підготовче засідання було призначено на 08.06.2022 р., відповідачем отримано 04.06.2022 р. (докази містяться в матеріалах справи).

Крім того, 30.05.2022 р. прокурором подано на адресу суду лист з додатками за вх. № 11353/22. У вказаному листі зазначається про те, що прокурором на юридичну адресу відповідача - 81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Січових Стрільців, 184а були скеровані примірники позовних матеріалів.

Прокурор зазначає про те, що до Львівської обласної прокуратури звернувся брат одного з засновників, який повідомив, що відповідач не знаходиться за юридичною адресою і вказав адресу для листування 79024, м. Львів, вул. Молочна, 15А. Прокурором долучено до матеріалів справи докази направлення позовної заяви з додатками на вказану адресу відповідача - 79024, м. Львів, вул. Молочна, 15А (поштова квитанція та опис вкладення).

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу судом за адресою: 79002, м. Львів, вул. Молочна, буд. 15А, тобто за його вказаним вище місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштові конверти, які направлялись на адресу відповідача - 79002, м. Львів, вул. Молочна, буд. 15А, повертались на адресу суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання» (містяться в матеріалах справи).

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу судом також на його електронну адресу, яка зазначена прокурором у позовній заяві.

Крім цього, судом здійснено повідомлення на сайт Господарського суду Львівської області про те, що ухвалою суду від 07.09.2022 р. розгляд справи № 914/680/22 по суті призначено на 28.09.2022 р. на 10:10 год. (докази містяться в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.

Однак, відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України, як відповідач у справі.

Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення прокурора, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

09.12.2019 року між орендодавцем-Львівською обласною державною адміністрацією в особі заступника директора департаменту екології та природних ресурсів Василишина Максима Івановича, що діє на підставі Положення та відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 23 квітня 2015 року № 173/0/5-15 Про надання у користування на умовах оренди водних об`єктів, розташованих за межами населених пунктів на території Львівської області з одного боку та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю Крайфіш укладено договір оренди водного об`єкта № 18.

Згідно з п. 1 договору оренди, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування водний об`єкт для рибогосподарських потреб ставок площею 10,5624 га, розташований за межами с. Оглядів Оглядівської сільської ради Радехівського району Львівської області, об`єкт, який розташовується 0,25 км від північно-західних околиць с. Оглядів Радехівського району Львівської області на р. Майданівка, ліва притока малої ріки Радоставка.

Відповідно до п. 2 договору оренди, об`єктом оренди за цим договором є: вода (водний простір) водного об`єкта - 111 тис. м3; 10,5624 га, земельна ділянка під водним об`єктом 10,5624 га, землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 0,8093 га, кадастровий номер 4623983800:06:000:1247 (далі - земельна ділянка).

Пунктом 5 договору оренди передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 216 321,00 грн.

Згідно з п. 8 договору оренди, договір укладено на 15 (п`ятнадцять) років.

Відповідно до п. 9 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем: за воду (водний простір) у розмірі 4899 грн 79 коп. в рік на р/р UA138999980000033213805013847 код ЄДРПОУ 37976988 ККД 22130000 МФО 899998; за земельну ділянку за місцем її розташування у розмірі 8,153980 % від нормативної грошової оцінки землі за місцем її розташування у сумі 17638 грн. 77 коп. в рік на р/р UA 658999980000033217812013847 код ЄДРПОУ 37976988 ККД 18010600 МФО 899998.

Згідно з п. 11 договору оренди, орендна плата вноситься у строки: за надані в оренду водні об`єкти щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу. За землю щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 20 договору оренди передбачено, що після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві об`єкт оренди у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей об`єкта оренди, пов`язаних із зміною його стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до п. 30 договору оренди, передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати та розірвання даного договору у випадках невиконання орендарем обов`язків та умов договору.

Згідно з п. 40 договору оренди, дія цього договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною передбачених договором обов`язків та випадкового знищення пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню нецільового використання об`єкта оренди, а також з інших підстав, визначених законом.

Актом прийому-передачі об`єкта оренди від 09.12.2019 року, складеного між орендодавцем-Львівською обласною державною адміністрацією та ТзОВ Крайфіш, відповідно до умов договору оренди водного об`єкта № 18 від 09.12.2019 року орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування водний об`єкт для рибогосподарських потреб (ставок площею 10,5624 га, який розташовується 0,25 км від північно-західних околиць с. Оглядів Радехівського району Львівської області на р. Майданівка, ліва притока малої ріки Радоставка) та земельну ділянку водного фонду загальною площею 11,3717 га кадастровий номер 4623983800:06:000:1247 (в тому числі під водним об`єктом 10,5624 га та під землями без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 0,8093 га, терміном на 15 (п`ятнадцять років). Об`єкт оренди відповідає цільовому використанню з повним комплектом відповідних документів та перебуває у задовільному стані, особливих зауважень немає. З моменту фактичної передачі та підписання цього акту, право користування на об`єкт оренди переходить від орендодавця до орендаря. Цей акт є невід`ємною частиною договору оренди водного об`єкта від 09.12.2019 року № 18. Вказаний акт прийому-передачі об`єкта оренди підписаний повноважними представниками сторін, підписи засвідчені печатками юридичних осіб та долучений прокурором до матеріалів справи.

Як вбачається з інформацій ГУ ДПС у Львівській області від 29.11.2021 № 14081/5/13-01-04-02-13, від 06.01.2022 № 61/5/13-01-04-02-13, від 10.01.2022 № 126/5/13-01-04-05-20 та від 11.01.2022 № 242/5/13-01-04-05, ТзОВ «Крайфіш» допускається систематична заборгованість з орендної плати за землю, зокрема, за Договором, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 11,3717 га з кадастровим номером 4623983800:06:000:1247, а станом на 30.12.2021 податковий борг за весь 2021 рік становив 36 638,77 грн. (річна сума орендної плати за дві земельних ділянки, які перебувають в оренді: кадастровий номер 4623983800:08:000:1271 - 19 000,00 грн.; кадастровий номер 4623983800:06:000:1247 -17 638,77 грн.

На запит обласної прокуратури від 22.12.2021 № 15/1-2076 вих.-21, Головне Управління ДПС у Львівській області листом від 11.01.2022 № 242/5/13-01-04-05 направлено завірені копії декларацій з плати за землю, поданих відповідачем за 2021 рік та розрахунок податкового боргу з орендної плати відповідача.

Із декларації вбачається, що ТзОВ Крайфіш самостійно задекларовано податкові зобов`язання з орендної плати (річний розмір орендної плати) за земельну ділянку з кадастровим номером 4623983800:08:000:1271 на 2021 рік в сумі 19000,00 грн. (місячний розмір орендної плати 1 583,33 грн.) та за земельну ділянку з кадастровим номером 4623983800:06:000:1247 - 17 638,77 грн. (місячний розмір орендної плати 1 469,80 грн.).

Згідно з розрахунком податкового боргу ТзОВ Крайфіш до місцевого бюджету (код класифікації доходів бюджету 18010600 - орендна плата з юридичних осіб) станом на 30.12.2021 вбачається, що орендна плата за землю відповідно до поданої податкової декларації за 2021 рік за 2 земельні ділянки комунальної власності (в тому числі за земельну ділянку з кадастровим номером 4623983800:06:000:1247) відповідачем впродовж 2021 року не сплачувалась.

З листа Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну Державного агенства водних ресурсів України № 09/2551 від 31.12.2021 вбачається, що за його замовленням, Головне управління державної казначейської служби у Львівській області надає інформацію про надходження до місцевих бюджетів орендної плати за водні об`єкти, що надаються/надавались в користування на умовах оренди обласними державними адміністраціями та місцевими радами у розрізі районів. За даними Головного управління державної казначейської служби у Львівській області ТзОВ Крайфіш не сплачує орендну плату за водні об`єкти, відповідно до укладених договорів оренди водних об`єктів.

Радехівська міська рада Львівської області листом № 22 від 06.01.2022 повідомляла Львівську обласну державну адміністрацію про те, що станом на 01.01.2022заборгованість ТзОВ Крайфіш по сплаті орендної плати до місцевого бюджету за договором № 18 становила 17 638,77 грн. (річна орендна плата).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 380/541/22 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ТзОВ Крайфіш про стягнення коштів за податковим боргом.

Львівська обласна державна адміністрація, у відповідь на звернення Львівської обласної прокуратури від 22.12.2021 р. № 15/1-2077 вих.-21, листом від 14.01.2022 за вих. № 5/29-381/0/2-22/7-31 повідомила, що не розпоряджається землями водного фонду державної власності за межами населених пунктів відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України та додатково до цього ж листа від 14.01.2022 р., надіслала лист за вих. № 3065-22 від 25.01.2022 р. Головного управління ДПС у Львівській області від 10.01.2022 р. № 126/5/13-01-04-05-20 щодо інформації стосовно повноти та своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки згідно з договорами оренди водних об`єктів, укладених між Львівською обласною державною адміністрацією ТзОВ Крайфіш.

Львівська обласна прокуратура листами від 11.02.2022 за вих. №15/1-220 вих-22, 24.03.2022 за вих. № 15/1-376 вих-22 зверталась до Радехівської міської ради щодо надання інформації про стан виконання відповідачем умов договору щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати, вжиття заходів до стягнення боргу з орендної плати, розірвання договору, повернення земельної ділянки та встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді.

У відповідь на запит обласної прокуратури від 24.03.2022 №15/1-376 вих-22, Радехівська міська рада Львівської області листом від 07.04.2022 № 687 повідомила, що станом на 01.04.2022 заборгованість ТзОВ Крайфіш з орендної плати за землю до місцевого бюджету становить 43 355,88 грн, надавши відповідні розрахунки, зокрема за договором № 18 оренди водного об`єкта від 09.12.2019 р., заборгованість з орендної плати становить 20 872,55 грн.

Згідно з інформацією, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2022, індексний номер витягу -298400662, на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, 04.02.2022 зареєстровано право комунальної власності на вищезазначену земельну ділянку за Радехівською міською радою Львівської області (номер запису про право власності: 46572954).

Таким чином, спір у справі виник внаслідок невиконання відповідачем умов договору оренди водного об`єкта № 18 від 09.12.2019, що стосується сплати орендної плати, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 20 872,55 грн. за період з 01.01.2021 р. до 01.04.2022 р. згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про розірвання договору та зобов`язання ТзОВ Крайфіш повернути земельну ділянку площею 11,3717 га з кадастровим номером 4623983800:06:000:1247 з розташованим на ній водним об`єктом на користь держави в особі Радехівської міської ради Львівської області.

Оцінка суду.

Згідно з ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Нормою ст.172 ЦК України встановлено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відтак, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Воля територіальної громади може виражатись в таких рішеннях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Відповідно до п.п.1-3 п.61 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади); після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами (далі - ради, що припиняються), їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною сформованою територіальною громадою (далі - новообрана рада), персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу; після припинення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу ради, що припиняється, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету.

Судом встановлено, що на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, право комунальної власності на спірну земельну ділянку 04.02.2022 зареєстровано за Радехівською міською радою Львівської області (номер запису про право власності 46572954).

У відповідності до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору. Відтак, у Радехівської міської ради Львівської області виникли права та обов`язки орендодавця за оскаржуваним договором.

Згідно з ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст.13 Закону України Про оренду землі, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами ст.17 Закону України Про оренду землі передбачено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.19 Закону України Про оренду землі, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати (п.п.1, 4 ч.1 ст.24 Закону України Про оренду землі).

Нормами ч.1 ст.148-1 Земельного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Частиною 1 ст.96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є, серед іншого, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.2 ст.773 ЦК України, якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Приписами ч.1 ст.782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з ч.1 ст.286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно приписів ч. 3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Аналогічну норму містить ст.31 Закону України Про оренду землі, згідно з якою договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

У відповідності до ст.32 Закону України Про оренду землі, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з ч.1 ст.34 Закону України Про оренду землі, у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Суд зазначає, що згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Однак, на підставі наявних у справі доказів, судом встановлено порушення п. п. 9-11 договору у зв`язку з тим, що з січня 2021 року орендна плата не вносилась.

Так, статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд звертає увагу, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 910/4994/19.

Крім того суд звертає увагу на те, що оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Про невиконання зобов`язання можна говорити, якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання, тобто не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо, або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. Другим випадком порушення зобов`язання є його неналежне виконання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання. Дану позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 910/2693/18.

Підставою до розірвання договору, є систематична несплата орендної плати (два і більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не в повному обсязі, тобто як невиконання так і неналежне виконання умов договору є підставою до його розірвання. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, а також постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 318/433/18, від 15.01.2020 у справі № 709/591/18, від 30.06.2020 у справі № 484/3514/17, від 22.09.2020 у справі № 327/163/17, від 13.05.2021 у справі № 192/149/17 та від 10.11.2021 у справі № 175/642/19.

З врахуванням наведеного, сам по собі факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо несплати орендної плати є підставою до розірвання договору, незважаючи на те, чи така заборгованість була виплачена в подальшому. Такої позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів палати Касаційного господарського суду в постановах від 02.05.2018 у справі № 925/549/17 та від 04.12.2019 у справі № 318/433/18.

З врахуванням наведеного, беручи до уваги встановлені судом обставини та подані прокурором докази, судом встановлено, що відповідачем допущено несплату орендної плати за користування земельною ділянкою за договором з 01 січня 2021 року по 01.04.2022 р., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 20 872,55 грн., що є істотним порушенням умов договору. Доказів зворотнього суду не надано.

Враховуючи наведене, суд зазначає про доведеність прокурором обставин істотного порушення відповідачем договору, а відтак, позовні вимоги прокурора про розірвання укладеного між сторонами договору оренди водного об`єкта № 18 від 09.12.2019 кадастровий номер 4623983800:06:000:1247 є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

З урахуванням висновків суду про істотність порушення відповідачем умов укладеного із позивачем договору та наявності підстав до розірвання договору, суд дійшов висновку - зобов`язати орендаря повернути земельну ділянку Радехівській міській раді Львівської області, за якою зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин.

Щодо звернення до господарського суду заступника керівника Львівської обласної прокуратури, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131 Конституції України, на прокуратуру покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Закон України Про прокуратуру визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Згідно з ст.1 Закону України Про прокуратуру, прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом України Про прокуратуру та главою 12 розділу III ЦПК України, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п.2 ч.1 ст.2 Закону України Про прокуратуру).

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі КМУ та НБУ може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Так, у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 встановлено наступне: Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим..

Будучи обізнаним про порушення умов договору відповідачем, у тому числі поінформованим листами Львівської обласної прокуратури № 15/1-220 вих-22 від 11.02.2022; № 15/1-376 вих-22 від 24.03.2022 та № 15/1-405 вих-22 від 01.04.2022, згідно з якими фактично надано позивачу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (зокрема, шляхом вчинення дій до виправлення ситуації, а саме подання позову), маючи самоврядні повноваження до припинення порушень вимог земельного законодавства, позивачем не вжито заходів реагування щодо припинення речового права на земельну ділянку у судовому порядку.

Окрім того, позивачем з січня 2021 року (дати виникнення прострочки відповідача зі сплати орендної плати за договором) не вжито жодних ефективних заходів до захисту порушеного права, останнім до суду позову не подавалося.

З врахуванням наведеного суд констатує, що прокурором вжито всіх заходів для обґрунтованого представництва у цій справі, а підставою для подання ним позову в інтересах держави в особі позивача є тривале невжиття останнім заходів щодо розірвання договору та повернення земельної ділянки на користь держави в особі Радехівської міської ради Львівської області.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.24 Закону України Про прокуратуру, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно з п.1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 2 пункту 2, пунктів 4 - 7, 9, 11 - 15, 17, 18, підпункту 1 пункту 19, пункту 20, пунктів 22 - 27 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня початку роботи відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур.

Згідно з п.3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури, до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Таким чином, прокурор виконав вимоги ст.53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах цієї справи.

Згідно з ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010 № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати у встановлені договором строки, систематичну несплату відповідачем орендної плати, беручи до уваги наявність вини відповідача щодо несплати орендної плати згідно умов договору, доведеність прокурором підстав істотного порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору, як підстави для його розірвання, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч. 1, ч. 3 ст. 202, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди водного об`єкта (в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 4623983800:06:000:1247) від 09.12.2019 №18.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Крайфіш (79002, м. Львів, вул. Молочна, буд. 15А; код ЄДРПОУ 42370526) повернути Радехівській міській раді Львівської області (проспект Відродження, 3, м. Радехів, Червоноградський район, Львівська область, ідентифікаційний код 26361149) земельну ділянку площею 11,3717 га з кадастровим номером 4623983800:06:000:1247 з розташованим на ній водним об`єктом.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Крайфіш (79002, м. Львів, вул. Молочна, буд. 15А; код ЄДРПОУ 42370526) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UА138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19) 4 962,00 грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 05.10.2022 р.

Суддя Долінська О.З.