Рішення

від 04.10.2022 по справі 120/5051/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 жовтня 2022 р. Справа № 120/5051/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОС-ТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БОС-ТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 грн від 21.06.2022 за №337141 з підстав:

- відповідач протиправно застосував адміністративно-господарський штраф до неналежного суб`єкта правопорушення, а саме до власника транспортного засобу, а не до автомобільного перевізника;

- відповідачем порушено строк розгляду акта №328931 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

З метою скасування вказаної постанови, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою від 07.07.2022 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також встановлено строки для подання заяв по суті.

09.08.2022 представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов із запереченнями щодо позовних вимог. Обґрунтовуючи відзив, зазначає, що 20.01.2022 у пункті габаритно-вагового контролю на а/д Київ-Одеса 452 км+811 м посадовими особами Південного Управління Укртрансбезпеки було виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень (без дозволу, виданого компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів - у разі неподільного вантажу), встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).

Відповідно до пункту 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу понад 40 т навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т. Посадовими особами встановлено фактичне навантаження настроєну вісь - 23,28 тон (5,8%), при допустимих 22 т.

Також, відповідач вказує на те, що жодним законодавчим чи нормативним актом не визначено різниці між зважуванням транспортних засобів у разі перевезення подільних, неподільних або наливних вантажів. Тому, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого або іншого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Зазначено, що представник позивача жодним чином не повідомив орган контролю, що перевезення здійснювалось іншою особою та не заперечував порушення зафіксоване 20.01.2022, не надав будь який договорів виконаних робіт.

Щодо застосування строків під час воєнного стану в Україні, вказує, що, з огляду на запровадження на всій території України воєнного стану, наявність загрози здоров`ю і життю, відсутність можливості забезпечення належних організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи Укртрансбезпеки, посадові особи відповідача не мали можливості забезпечити розгляд справ про порушення у визначені пунктом 25 Порядку № 1567 строки. В рамках заходів правового режиму воєнного стану в Україні та для збереження життя і здоров`я, деякі посадові особи були переведені у простій або на дистанційну роботу. У зв`язку із цим, належне повідомлення автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи про порушення не було можливим, адже відправка/доставка поштової кореспонденції не функціонувала належним чином.

Також, відповідно до частини першої статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відтак, відповідач просить визнавати поважною причиною пропущених строків застосування до суб`єктів господарювання штрафних санкцій посадовими особами Укртрансбезпеки з урахуванням воєнного стану та положень вимог статті 250 Господарського кодексу України.

18.08.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, в якій представник позивача виклав свої пояснення щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

29.01.2022 посадовими особами Укртрансбезпеки на а/д М-05 Київ-Одеса, 452 км + 811 м проведено перевірку транспортного засобу DAF за номерними знаками НОМЕР_1 з причепом POLKON NW-192 за номерними знаками НОМЕР_1 та складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №328931.

Посадовими особами Уктрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль, за наслідками якого складено довідку №0057623 від 29.01.2022 та акт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0070172 від 29.01.2022.

Під час здійснення зважування транспортного засобу встановлено фактичне навантаження на строєнну вісь 23,280 тон (5,8%), при допустимих 22 т.

Відтак, під час перевірки виявлено порушення: перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезені неподільного або подільного вантажу без відповідного дозволу.

21.06.2022 відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №337141, якою постановлено стягнути з позивача штраф у сумі 8500 грн, за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно п. 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-III), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Таким чином, законодавство зобов`язує автомобільного перевізника та водія під час здійснення своїх функцій мати при собі документи, на підставі яких здійснюється перевезення.

Відповідно до ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, як зазначено в абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників.

Таким чином, спірним питанням у межах даної адміністративної справи є встановлення факту чи позивач є перевізником у розумінні Закону від 05.04.2001 № 2344-III.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі ст. 33 Закону від 05.04.2001 № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БОС-ТРАНС" є власником транспортного засобу DAF за номерними знаками НОМЕР_1 з причепом POLKON NW-192 за номерними знаками НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.

Відтак, законодавство України розмежовує поняття власника транспортного засобу та автомобільного перевізника.

При цьому, в наданій до перевірки товарно-транспортній накладній №14818 від 28.01.2022 автомобільним перевізником вказано ТОВ "Скайавтотранс". Вказану товарно-транспортну накладну долучено як позивачем до позову, так і відповідачем до матеріалів відзиву на позовну заяву, що, в свою чергу, підтверджує її надання посадовим особам відповідача.

Так, оскільки в матеріалах справи відсутні докази що позивач є автомобільним перевізником в розумінні Закону від 05.04.2001 № 2344-III, суд дійшов висновку, що позивач у спірних правовідносинах не є таким, а посадові особи відповідача діяли без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваних рішень.

Викладене жодним чином не спростоване відповідачем.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивач не був належним суб`єктом відповідальності, в розумінні ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що в межах спірної ситуації позивач не є автомобільним перевізником, а отже не може бути суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Тому відповідач не мав правових підстав для застосування до нього адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 грн згідно з абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III.

Відтак оскаржувана постанова №337141 від 21.06.2022 визнається судом протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

Водночас встановлені судом неповнота з`ясування обставин справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт та помилкове застосування відповідачем норм матеріального права при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності є безумовною підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, що у свою чергу виключає необхідність надання оцінки іншим аргументам позивача на підтримку заявлених позовних вимог.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши основні доводи сторін, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Предметом позову у цій справі є постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області за №337141 від 21.06.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 грн.

Отже, за змістом наведеної норми, сплачений позивачем судовий збір за подання позову у розмірі 2481,00 грн (платіжне доручення №2165 від 30.06.2022) підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області. Проте, як з`ясовано судом, останній хоч і вважається суб`єктом владних повноважень в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, однак є територіальним (відокремленим) підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті, немає статусу юридичної особи та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються Державній службі України з безпеки на транспорті (Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103).

Відтак суд доходить висновку, що у даному випадку витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн належить присудити йому за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БОС-ТРАНС" - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області за №337141 від 21.06.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОС-ТРАНС за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БОС-ТРАНС" (код ЄДРПОУ - 43047162, місце реєстрації: вул. Київська, буд. 198, смт. Стрижавка, Вінницька область, 23211);

Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 39816845, місцезнаходження: вул. Порика, 29, м. Вінниця, 21021).

Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ - 39816845, місцезнаходження: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна