Рішення

від 05.10.2022 по справі 352/190/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 352/190/22

Провадження№2/508/169/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.22 року смт. Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Банташ Д.С.,

при секретарі: Мазарак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Миколаївка Березівського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Свій позов мотивує тим, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем, який зареєстрований у Виконавчому комітеті Михайлевицької сільської ради Самбірського району Львівської області, актовий запис № 5. Перебуваючи у шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , який проживає з нею. Сторони проживають окремо, у зв`язку з різними поглядами на життя та сімейні цінності. Відповідач життям дитини не цікавиться, не бере участь у його вихованні, дитина перебуває на повному утриманні позивачки.

А тому, просила стягувати на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 4000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 1-2)

Відповідач відзив на позовну заяву не надавав.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно п.8ч.5ст.178ЦПК України,у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 17.06.2022 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, хоча про час, день та місце слухання справи була повідомлена належним чином. На адресу суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність. (а.с.74)

Відповідач, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлені про день, час та місце розгляду справи про, що свідчать поштові повідомлення які повернулися на адресу суду з відміткою «вручено».

Зважаючи на те, що у судове засідання не з`явилися сторони, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Частиною 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що сторони перебувають у шлюбі з 26.09.2015 року, який зареєстрований Виконавчим комітетом Михайлевицької сільської ради Самбірського району Львівської області, актовий запис № 5. (а.с. 3)

Відповідно до свідоцтва про народження сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.4)

Крім цього, судом встановлено, що неповнолітній син проживає з позивачем та перебуває на її утриманні.

Відповідно до ст.180Сімейного КодексуУкраїни батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст.181Сімейного КодексуУкраїни кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей (стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції).

У рішенні Європейського суду від 27.11.1992 року справі «Олсон проти Швеції» зазначається, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Особлива увага повинна приділятися найважливішим інтересам дитини, які, за своєю природою та важливістю, мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст. 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (Рішення Європейського суду від 07.08.1996 у справі "Йохансен проти Норвегії").

Відповідно до частин першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

При визначенні розміру стягуваних аліментів суд виходить з норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», згідно якого з 1 липня прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становитиме 2 201 грн, а від 6 до 18 років 2 744 грн.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що законодавчо визначеним мінімальним рекомендованим розміром аліментів на одну дитину є розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. (ч. 2 ст. 182 СК України)

З огляду на викладене, приймаючи до уваги принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання дитини і з огляду на бажання позивача отримувати кошти на утримання дитини в твердій грошовій сумі, враховуючи інтереси дитини, права та інтереси, як відповідача так і позивача у справі, суд вважає за можливе частково задовольнити позов та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітнього сина в розмірі 2000 грн. щомісячно.

Суд вважає визначений розмір аліментів достатнім та справедливим.

Крім того, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 182 СК України, суд вважає за необхідне встановити гарантований розмір стягуємих аліментів не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що у відповідності до вимог ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено, або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Частиною 1 ст. 191 СК України, встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

З позовом до суду позивач звернувся 04.02.2022, а тому саме з даного періоду слід стягувати аліменти.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст.141ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави за вимогу про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовільнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розміні 2000,00 (дві тисячі) грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з 04.02.2022 року та до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - повноліття.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в розмірі суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь держави (платіжні реквізити: отримувач коштів УК у Миколаївському районі 22030101, код за ЄДРПОУ 37958466; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA418999980313141206000015346; код платежу 22030101) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 05.10.2022 року.

Суддя Д.С. Банташ