Рішення

від 30.09.2022 по справі 522/18508/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

30.09.22

Справа № 522/18508/20

Провадження № 2/522/2340/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

30 вересня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.

за участю секретаря Тофан Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп», Обслуговуючий кооператив «Граніт» про визнання договору недійсним,

В С Т А Н ОВ И В:

22 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп», Обслуговуючий кооператив «Граніт» про визнання договору недійсним.

Позивач просив визнати недійсним договір № 602 про дольову участь будівництва житла від 09.01.2006 року укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Берег-Будгруп» (код: 32432565).

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 06.01.2006 року між ТОВ «Берег-Будгруп» (код 32432565), в особі генерального директора Веселова Сергія Робертовича, та ОСОБА_1 було укладено договір № 541 про дольову участь будівництва житла. Згідно вказаного договору, ОСОБА_1 інвестував будівництво квартири під АДРЕСА_1 . Відповідно умов вказаного договору ТОВ «Берег-Будгруп» зобов`язалась збудувати, а ОСОБА_1 прийняти участь у будівництві квартири під АДРЕСА_2 та по завершенню передати позивачу квартиру згідно акту приймання-передачі для оформлення ним права власності на вказану квартиру. 06.01.2006 року ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Берег-Будгруп» 435 461 гривень на виконання умов договору та йому була видана ТОВ «Берег-Будгруп» довідка про те, що майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , дванадцятий поверх, належать гр. ОСОБА_1 згідно договору № 541 про дольову участь будівництва житла від 06.01.2006 року, та сплачений в повному обсязі. У 2007 році будівництво житлового будинку зупинилось. 20.02.2012 року між ТОВ «Берег-Будгруп» та Обслуговуючим кооперативом «Граніт» укладено договір на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3 , предметом якого є виконання будівельно-монтажних робіт по завершенню будівництва 2-ої черги житлового комплексу «Акапулько-2», включаючи в себе 5-ти секційний житловий будинок з підземним паркінгом по АДРЕСА_3 . 03.03.2016 року Департаментом ДАБІ в Одеської області зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкту будівництва житлового комплексу, за адресою: АДРЕСА_3 , із зазначенням замовника ОК «Граніт». 25.07.2016 року між ТОВ «Берег-Будгруп» та Обслуговуючим кооперативом «Граніт» була укладена додаткова угода № 2 до Договору на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3 від 20.02.2012 року, згідно п. 2 якої сторони прийшли до взаємної домовленості доповнити Договір на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3 від 20.02.2012 року наступними пунктами: пунктом 4.1.10 згідно якого «Замовник уповноважує ОК «Граніт» підписувати акти приймання-передачі об`єктів нерухомості згідно договорів інвестування (про порядок викупу пая, про дольову участь у будівництві житла), укладених між Замовником та фізичними особами/юридичними особами, предметом яких є інвестування у будівництво житлового комплексу 2-ої черги «Акапулько 2», який складається з 5-ти секційного житлового будинку по АДРЕСА_3 .

27.03.2017 року ОСОБА_1 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності право власності квартиру АДРЕСА_4 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 541, виданий 15.03.2017 року, видавник: ОК «Граніт», ОСОБА_1 ; договір про дольову участь у будівництві житла, серія та номер: 541, виданий 06.01.2006 року, видавник: ТОВ «Берег-Будгруп», ОСОБА_1 ; свідоцтво, серія та номер: 541, виданий 06.01.2006 року, видавник: ОК «Граніт»; довідка серія та номер: 23/02-3, виданий 23.02.2015, видавник ТОВ «Берег-Будгруп»; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 22.03.2017, видавник ТОВ «Одеса Роял Експерт». Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп», код ЄДРПОУ 32432565 припинено 05.11.2018 року.

Після звернення (13.11.2018 року) до Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 , ОК «Граніт», ТОВ «Берег-Будгруп» про визнання недійсним договору № 541 від 06.01.2006 року, скасування державної реєстрації № 602, ОСОБА_1 була отримана копія договору № 602 про дольову участь будівництва житла від 09.01.2006 року укладеного між ТОВ «Берег-Будгруп» та ОСОБА_2 , згідно п. 2.1. якого пайщик зобов`язався прийняти дольову участь у будівництві житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_5 . Даний договір позивач вважає недійсним та таким, що порушує його законні права власника щодо квартири АДРЕСА_6 .

Ухвалою суду від 05 листопада 2020 відкрито провадження по справі, встановлено загальний порядок розгляду справи. Призначено підготовче провадження по справі.

Ухвалою суду від 05 серпня 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача у справі ОСОБА_3 .

25 жовтня 2021 року від ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності.

Ухвалою суду від 18 листопада 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

06 грудня 2021 року від ОСОБА_3 до суду надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких зазначила, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 , а отже повторного підтвердження в судовому порядку даного права позивача не вимагається. Як наслідок, станом на дату звернення ОСОБА_1 до суду із позовом у даній справі права та законні інтереси позивача не були порушені внаслідок укладення Договору № 602 про дольову участь будівництва житла від 09.01.2006 року, що являється підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

26 серпня 2022 року від представника Позивача до суду надійшла заява про залишення без розгляду позову, яка відкликана заявою від 29 вересня 2022 року.

В судове засідання 29 вересня 2022 року сторони не з`явились, сповіщались належним чином. Представник Позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації прав осіб на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги, що учасники справи будучи повідомленими про дату та час розгляду справи в суді, не з`явились, суд оцінює таку поведінку учасників справи як небажання прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтерваломсама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач) не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених частиною 2 ст. 223 ЦПК України судом не встановлено.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Справа перебуває на розгляді в суді з жовтня 2020 року.

Тож, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, вважає що позов слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.01.2006 року між ТОВ «Берег-Будгруп» (код 32432565), в особі генерального директора Веселова Сергія Робертовича, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони (Пайовик), було укладено договір № 541 про дольову участь будівництва житла. Згідно вказаного договору, ОСОБА_1 інвестував будівництво квартири під АДРЕСА_1 . Відповідно умов вказаного договору ТОВ «Берег-Будгруп» зобов`язалась збудувати, а ОСОБА_1 прийняти участь у будівництві квартири під АДРЕСА_2 та по завершенню передати позивачу квартиру згідно акту приймання-передачі для оформлення ним права власності на вказану квартиру. 06.01.2006 року ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Берег-Будгруп» 435461,00 гривень (86230,00 доларів США по курсу НБУ з 1 долар США 5,05, станом на 06.01.2006 року) на виконання умов договору та йому була видана ТОВ «Берег-Будгруп» довідка про те, що майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , дванадцятий поверх, належать ОСОБА_1 згідно договору № 541 про дольову участь будівництва житла від 06.01.2006 року, та сплачений в повному обсязі.

09.01.2006 року між ТОВ «Берег-Будгруп» та ОСОБА_2 було укладено договір № 602 про дольову участь будівництва житла, згідно п. 2.1. якого пайщик зобов`язався прийняти дольову участь у будівництві житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .

У 2007 році будівництво житлового будинку зупинилось.

03.03.2016 року Департаментом ДАБІ в Одеської області зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкту будівництва житлового комплексу, за адресою: АДРЕСА_3 , із зазначенням замовника ОК «Граніт».

25.07.2016 року між ТОВ «Берег-Будгруп» та Обслуговуючим кооперативом «Граніт» була укладена додаткова угода № 2 до Договору на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3 від 20.02.2012 року, згідно п. 2 якої сторони прийшли до взаємної домовленості доповнити Договір на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3 від 20.02.2012 року наступними пунктами: пунктом 4.1.10 згідно якого «Замовник уповноважує ОК «Граніт» підписувати акти приймання-передачі об`єктів нерухомості згідно договорів інвестування (про порядок викупу пая, про дольову участь у будівництві житла), укладених між Замовником та фізичними особами/юридичними особами, предметом яких є інвестування у будівництво житлового комплексу 2-ої черги «Акапулько 2», який складається з 5-ти секційного житлового будинку по АДРЕСА_3 .

27.03.2017 року ОСОБА_1 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності право власності квартиру АДРЕСА_4 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 541, виданий 15.03.2017 року, видавник: ОК «Граніт», ОСОБА_1 ; договір про дольову участь у будівництві житла, серія та номер: 541, виданий 06.01.2006 року, видавник: ТОВ «Берег-Будгруп», ОСОБА_1 ; свідоцтво, серія та номер: 541, виданий 06.01.2006 року, видавник: ОК «Граніт»; довідка серія та номер: 23/02-3, виданий 23.02.2015, видавник: ТОВ «Берег-Будгруп»; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 22.03.2017, видавник ТОВ «Одеса Роял Експерт».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп», код ЄДРПОУ 32432565 припинено 05.11.2018 року.

Згідно зі статтею15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини першоїстатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтями16,203,215 ЦК Українидля визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

Згідно з частиною четвертоюстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зазначено «недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захистможливий заумови,що права,свободи чиінтереси власнепорушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) вказувала, що «застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19) від 04 вересня 2018 року вказано, що «ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18) зроблено висновок, що «за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи».

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2017 року ОСОБА_1 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_4 . Підставою виникнення права власності є Акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 541, виданий 15.03.2017 року, видавник: ОК «Граніт», ОСОБА_1 ; договір про дольову участь у будівництві житла, серія та номер: 541, виданий 06.01.2006 року, видавник: ТОВ «Берег-Будгруп», ОСОБА_1 ; свідоцтво серія та номер: 541, виданий 06.01.2006 року, видавник: ОК «Граніт», довідка, серія та номер: 23-02-3, виданий 23.02.2015, видавник: ТОВ «Берег-Будгруп»; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 22.03.2017, видавник: ТОВ «Одеса Роял Експерт».

Як вказувалося вище сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але ОСОБА_1 володіє всіма документами, що підтверджують його права власності на квартиру, що вбачається з матеріалів справи та встановлено судом.

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 жовтня 2021 року (справа № 202/7377/16-ц, провадження № 61-20139св19) дійшов висновку, що при розгляді справ про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна та скасування записів про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майносуди мають враховувати, що власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а саме ефективним способом захисту, який відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Таким чином, на час розгляду справи спірний договір, укладеними між ОСОБА_2 та ТОВ «Берег-Будгруп» жодні права, інтереси чи свободи ОСОБА_1 не порушує, розгляд справи з вимогами на майбутнє не передбачений чинним цивільно-процесуальним законодавством, та в даному випадку вимоги про визнання недійсним договору укладених між ОСОБА_2 та ТОВ «Берег-Будгруп» не є ефективним способом захисту, адже невідомо яким чином заявлені позовні вимоги будуть поновлювати права позивача, позивач єдиний зареєстрований власник майна, про перешкоди у користуванні таким майно мова не йдеться.

Тому, за викладених вище підстав, суд дійшов переконливого висновку, про позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 84, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп», Обслуговуючий кооператив «Граніт» про визнання договору недійсним залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 05 жовтня 2022 року.

Суддя Чернявська Л.М.