Рішення

від 05.10.2022 по справі 120/5546/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 р. Справа № 120/5546/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач), в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо припинення виплати йому пенсії з 01 грудня 2021 року та зобов`язати відповідача відновити нарахування та виплату пенсії та вплатити заборгованість за весь період починаючи з 01 грудня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив про те, що з 20.07.2021 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області де отримує пенсію за віком. Однак 24.06.2022 від отримав від відповідача повідомлення про припинення виплати його пенсії з 01.12.2021 із тих підстав, що при перевірці наданої ним довідки № 267-к від 15.06.2021, виданої ПП «ЕФА-СЕРВІС», була отримана відповідь із Управління контрольно-перевірочної роботи, згідно якої ПП «ЕФА-СЕРВІС» станом на 05.08.2021 в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по Вінницькій області не значиться.

Зазначені дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки ним особисто при перегляді Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України було встановлено, що ПП «ЕФА-СЕРВІС» (код 13325655), де він свого часу працював, зареєстроване в Україні з 1992 року та на даний час є діючою юридичною особою. За таких обставин позивач вважає, що жодних підстав припиняти виплату його пенсії у відповідача не було, а тому відповідні дії суб`єкта владних повноваження розцінює не інакше як втручанням у мирне володіння його майном.

Ухвалою суду від 25.07.2022 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, які були усунуті останнім шляхом надання суду доказів сплати судового збору у сумі 992,40 грн.

Надалі ухвалою від 29.08.2022 судом відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України.

20.09.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що органом Пенсійного фонду України в межах повноважень, визначених Законом України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) та Порядком № 22-1 було вжито заходів щодо перевірки наданої позивачем довідки щодо його періодів роботи № 267-к від 15.06.2021, виданої ПП «ЕФА-СЕРВІС». У отриманій з Управління контрольно-перевірочної роботи відповіді зазначено про те, що ПП «ЕФА-СЕРВІС» станом на 05.08.2021 в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по Вінницькій області не значиться. Крім того, згідно з Акту Управління контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФУ в м. Києві згаданий суб`єкт господарювання відсутній за місцем реєстрації. За таких обставин відповідач вважає, що виникла неможливість здійснити перевірку обґрунтованості видачі відповідної довідки про страховий стаж позивача, у зв`язку з чим пенсійну справу ОСОБА_1 було повторно розглянуто щодо правомірності призначеної пенсії, а тому виплату пенсії з 01.12.2021 припинено до з`ясування усіх обставин. За таких обставин відповідач вважає заявлений позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Інших заяв в межах цієї справи від сторін спору до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримував пенсію за віком призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV з 20.07.2021 згідно поданої заяви про призначення пенсії від 21.07.2021.

Як зазначає відповідач та не заперечується іншими учасниками справи, у зв`язку з відсутністю у позивача трудової книжки (її втратою) до заяви від 21.07.2021 про призначення пенсії позивачем були додані ряд довідок про періоди його трудового стажу.

Однією із таких довідок була довідка № 267-к від 15.06.2021, яка видана ПП «ЕФА-СЕРВІС», та якою підтверджувався період роботи позивача на посаді столяра 5 розряду в ПП «ЕФА-СЕРВІС» з 01.10.1996 по 01.09.1999.

Втім, після призначення позивачу пенсії, ГУ ПФУ у Вінницькій області надіслано замовлення на перевірку до Управління контрольно-перевірочної роботи щодо перевірки відомостей відображених у згаданій довідці ПП «ЕФА-СЕРВІС» № 267-к від 15.06.2021.

Згідно отриманої з Управління контрольно-перевірочної роботи відповіді відповідач вказав на те, що ПП «ЕФА-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 13325655) станом на 05.08.2021 в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по Вінницькій області не значиться.

Надалі, відповідачем було надіслано запит до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення перевірки довідки №267-к від 15.06.2021, за результатами розгляду якого до відповідача надійшов Акт з Управління контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФУ у м. Києві про відсутність суб`єкта господарювання за місцем реєстрації.

У зв`язку з наведеним пенсійну справу ОСОБА_1 вирішено повторно розглянути щодо правомірності призначеної пенсії, внаслідок чого виплату пенсії припинено з 01.12.2021 до з`ясування усіх обставин. При цьому відповідачем надіслано запити на адресу ПП «ЕФА-СЕРВІС» від 17.12.2021, від 28.03.2022, відповіді на які до Головного управління не надходили.

Про вищевикладені обставини позивача повідомлено листом від 24.06.2022 за № 4975-4411/Х-02/8-0200/22.

Вважаючи зазначені дії відповідача щодо припинення виплати йому пенсії протиправними, а свої права на належне пенсійне забезпечення порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд враховує наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року N 1058-VI (далі - Закон N 1058).

Відповідно ст. 5 Закону N 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, правовим актом яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон N 1058. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Частиною 1 статтею 49 Закон №1058-IV визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних (ч. 3 ст. 49 Закону №1058-IV).

Таким чином, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених статтею 49 Закону №1058-IV.

При цьому суд зазначає, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною 1 статті 49 Закону №1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Як слідує із матеріалів справи підставою для припинення виплати позивачу пенсії з 01.12.2021 є висновок відповідача про неврахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 у ПП «ЕФА-СЕРВІС» з 10.10.1996 по 01.09.1999 з підстав неможливості здійснення перевірки виданої цим підприємством довідки про страховий стаж № 267-к від 15.06.2021 та відсутності відомостей про таке підприємство в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по Вінницькій області станом на 05.08.2021.

Однак, на переконання суду, викладені вище аргументи відповідача є безпідставними.

Так, суд враховує те, що згідно загальнодоступних даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство «ЕФА-СЕРВІС» (код 13325655) є діючою юридичною особою, яка наразі не перебуває у стані припинення та місцезнаходженням якої є: 02232, місто Київ, проспект Маяковського, будинок 52, офіс 15. При цьому дані відомості щодо реквізитів юридичної особи відповідають тим даним, які зазначені у довідці № 267-к від 15.06.2021.

Як зазначено у частинах першій, четвертій статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Отже враховуючи те, що в Єдиному державному реєстрі наявні відомості про ПП «ЕФА-СЕРВІС» (код 13325655), і останнє є діючою зареєстрованою юридичною особою, тому висновки відповідача про відсутність станом на 05.08.2021 інформації про таку особу є безпідставними та хибними.

Крім того суд звертає увагу на те, що оскільки місцезнаходження ПП «ЕФА-СЕРВІС» згідно тих же відомостей з Єдиного державного реєстру є м. Київ, тому вочевидь таке підприємство зареєстрованим по Вінницькій області значитись не може. Більше того, такого критерію як «Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України по Вінницькій області», яким оперує відповідач у своєму відзиві та у листі від 24.06.2022 за № 4975-4411/Х-02/8-0200/22, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» взагалі не містить.

Щодо решти доводів відповідача про неможливість проведення перевірки суб`єкта господарювання у зв`язку з його відсутністю за місцем реєстрації, як і не отримання відповідей на запити органу Пенсійного фонду, то такі не можуть слугувати підставою для припинення виплати пенсії згідно ст. 49 Закону №1058-IV, позаяк відсутність таких відомостей не є свідченням того, що надана позивачем довідка про період його роботи в ПП «ЕФА-СЕРВІС» № 267-к від 15.06.2021 є незаконно виданою чи містить недостовірні відомості.

Відповідачем не надано суду жодних доказів про те, що спірна довідка видана позивачу безпідставно, є сфальшованою чи містить сфабриковані (недостовірні) дані. Відповідно, підстав для припинення виплати пенсії згідно ч. 1 ст. 49 Закону №1058-IV України у цьому випадку суд не вбачає.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі Суханов та Ільченко проти України, N N 68385/10, 71378/10, § 25, рішення від 26 червня 2014 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тому, невиплачуючи позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому, як наголошувалося судом вище, право на отримання пенсії є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі Щокін проти України, N N 23759/03, 37943/06, § 33, рішення від 14 жовтня 2010 року, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

З огляду на викладене суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу було здійснено не у спосіб, передбачений Законом N 1058, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Таким чином суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії з 01.12.2021 є протиправними, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову у відповідній частині у визначений судом спосіб.

Щодо іншої частини позовних вимог зобов`язального характеру суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кодексом адміністративного судочинства України визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії (ч. 2 ст. 245 КАС України). В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.

У рішенні від 16.09.2015 у справі N 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищевикладене, з метою поновлення порушеного права позивача, суд доходить висновку про необхідність зобов`язання відповідача поновити ОСОБА_1 з 01.12.2021 нарахування та виплату пенсії, а також виплатити недоотримані суми пенсії з дня припинення виплат - з 01.12.2021 по день відновлення виплати.

Відповідно до положень, закріплених статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено в частині 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням положень частини 1 статті 139 КАС України сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 992,40 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо припинення з 01.12.2021 виплати пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області поновити ОСОБА_1 з 01.12.2021 нарахування та виплату пенсії, а також виплатити недоотримані суми пенсії з дня припинення виплат - з 01.12.2021 по день відновлення виплати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 05.10.22.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович