Рішення

від 23.09.2022 по справі 160/10340/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 року Справа № 160/10340/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О., -

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Губиниської селищної ради (вул. Шевченко, буд. 16, смт. Губиниха, Дніпропетровська обл., 51250) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Губиниської селищної ради (вул. Шевченко, буд. 16, смт. Губиниха, Дніпропетровська обл., 51250), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 75 рішення 10 сесії VIII скликання Губиниської селищної ради № 110-10/УІІІ від 26 листопада 2021 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок у власність», яким було відмовлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:014:0006) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 3,2889 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області; зобов`язати Губиниську селищну раду (код ЄДРПОУ 04338457) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вх. № 346 від 07 липня 2021 року, прийнявши рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:014:0006) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 3,2889 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

28 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 3,2889 га (цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, шифр рядка 18 (2.1); угіддя: рілля, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам) розташовану за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства.

Однак, листом Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області № 31-4-0.11-10826/2-15 від 08 червня 2015 року Позивачеві було відмовлено у наданні такого дозволу з підстав того, що за інформацією управління Держземагенства у Новомосковському районі зазначена земельна ділянка перебуває у користуванні. Не погодившись із таким рішенням позивач звернувся за судовим захистом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Так, у відповідності до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року, ухваленої у справі №804/10225/15 і залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, було визнано протиправними дії Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 3,2889 га (цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, шифр рядка 18 (2.1); угіддя: рілля, які не надані у власність або у користування громадянами чи юридичним особам), розташовану за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства.

Згідно з Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-742/15-19-СГ від 14 березня 2019 року «Про надання дозволу на розроблення технічної документації», виданим на підставі ст. ст. 15-1, 22, 96, 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України та на виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року в справі № 804/10225/15, було надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 3,2889 га, із цільовим призначенням (01.02) - для ведення фермерського господарства. Керівнику Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області при надходженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки наказано забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі (копія наказу додається).

В подальшому позивачем було замовлено проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який було виготовлено Дніпропетровською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», погоджений висновком Головного управлінням Держгеокадастру у Волинській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 11654/82-19 від 25 листопада 2019 року та внесено до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка площею 3,2889 га (кадастровий номер 1223286000:02:014:0006) розташована на території Попасненської сільської ради, перейшла до комунальної власності територіальної громади, однак, ураховуючи положення розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 709-р, яким затверджено території територіальних громад Дніпропетровської області згідно з додатком, відповідно до якого Губиниська територіальна громада утворена шляхом об`єднання Губиниської, Василівської, Вільненської, Мар`янівської, Миколаївської, Новостепанівської та Попасненської територіальних громад (населених пунктів), а також Закону України «Про місцеве самоврядування» - розпорядником земельної ділянки є Губиниська селищна рада.

У зв`язку з чим, 29 червня 2021 року позивач звернувся на адресу Губиниської ОТГ (представленої Губиниською селищною радою) із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки площею 3,2889 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:0006, розташованої на території Попасненської сільської ради, для ведення фермерського господарства та надання цієї земельної ділянки у користування на правах оренди, яка отримана відповідачем 07 липня 2021 року за вх. № 346.

Однак, пунктом 75 рішення 10 сесії VIII скликання Губиниської селищної ради № 110-10/VIII від 26 листопада 2021 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок у власність» позивачеві було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:014:0006) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 3,2889 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, оскільки відповідно до п. 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами земельних торгів.

Позивач вважає вищезазначене рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 р. у справі №160/10340/22 відкрито провадження, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Суд зазначає, що копію ухвали суду від 18.07.2022 р. у справі №160/10340/22 разом з позовною заявою та доданими до неї документами направлено на адресу відповідача, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення, яке міститься в матеріалах справи.

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.

Станом на дату винесення рішення, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відтак, оскільки відзив на позовну заяву до суду не надходив, останнє не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного вище, суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.258 КАС України.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 28 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 3,2889 га (цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, шифр рядка 18 (2.1); угіддя: рілля, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам) розташовану за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства.

Листом Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області № 31-4-0.11-10826/2-15 від 08 червня 2015 року ОСОБА_1 було відмовлено у наданні такого дозволу з підстав того, що за інформацією управління Держземагенства у Новомосковському районі зазначена земельна ділянка перебуває у користуванні. Не погодившись із таким рішенням позивач звернувся за судовим захистом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2016 р. у справі №804/10225/15 адміністративний позов задовольнити частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Держземагентства у Дніпропетровської області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 3,2889 га (цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, шифр рядка 18(2.1); угіддя: рілля, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам) розташовану за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Присуджено на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати у сумі 36,54 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 р. у справі №804/10225/15 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області залишено без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року у справі № 804/10225/15 залишено без змін.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-742/15-19-СГ від 14 березня 2019 року «Про надання дозволу на розроблення технічної документації», виданим на підставі ст. ст. 15-1, 22, 96, 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, та на виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року в справі № 804/10225/15, було надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 3,2889 га, із цільовим призначенням (01.02) - для ведення фермерського господарства. Керівнику Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області при надходженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки наказано забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, що підтверджується наказом, копія якого міститься в матеріалах справи.

Так, позивачем було замовлено проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який було виготовлено Дніпропетровською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», погоджений висновком Головного управлінням Держгеокадастру у Волинській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 11654/82-19 від 25 листопада 2019 року та внесено до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка площею 3,2889 га (кадастровий номер 1223286000:02:014:0006) розташована на території Попасненської сільської ради, перейшла до комунальної власності територіальної громади.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 709-р, яким затверджено території територіальних громад Дніпропетровської області згідно з додатком, відповідно до якого Губиниська територіальна громада утворена шляхом об`єднання Губиниської, Василівської, Вільненської, Мар`янівської, Миколаївської, Новостепанівської та Попасненської територіальних громад (населених пунктів), а також Закону України «Про місцеве самоврядування» - розпорядником земельної ділянки є Губиниська селищна рада.

29 червня 2021 року позивач звернувся на адресу Губиниської ОТГ (представленої Губиниською селищною радою) із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки площею 3,2889 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:0006, розташованої на території Попасненської сільської ради, для ведення фермерського господарства та надання цієї земельної ділянки у користування на правах оренди, яка отримана відповідачем 07 липня 2021 року за вх. № 346.

Пунктом 75 рішення 10 сесії VIII скликання Губиниської селищної ради № 110-10/VIII від 26 листопада 2021 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок у власність» ОСОБА_1 було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:014:0006) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 3,2889 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, оскільки відповідно до п. 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами земельних торгів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання у власність земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному ст. 118 ЗК України, за умови, що заявник не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, визначених ст. 121 ЗК України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до пункту "в" статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною 2 ст.22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Разом з тим, п. «а» ч.3 ст.22 ЗК України, визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст. 33 ЗК України, земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Відповідно до частини першї статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

На підставі частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частиною шостою та сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Водночас, вмотивована відмова має містити пояснення з вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Так, судом установлено, що п. 75 рішення Губининської селищної ради від 26 листопада 2021 за №110-10/VІІІ, який оскаржується, позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:014:0006) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 3,2889 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, так як згідно п. 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Водночас, відповідно до частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як передбачено частинами першою - третьою статті 135 ЗК України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 136 ЗК України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Разом із тим, відповідно до частини 3 статті 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Відтак, приписи статті 136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №815/3059/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №823/1120/16, від 08 листопада 2019 року у справі №420/914/19. Ця правова позиція була підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 січня 2020 року у справі №620/1058/19, від 28 жовтня 2020 року у справі №819/1976/17, від 22 жовтня 2020 року у справі №815/7279/16, від 13 квітня 2021 року у справі №818/1470/18, від 29 жовтня 2021 року у справі №340/1039/20.

Однак, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження факту включення земельної ділянки, на яку претендує позивач, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу їх на земельних торгах.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Водночас частиною 3 статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 12 статті 123 ЗК України, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Водночас частина 15 зазначеної статті визначає, що єдиною підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 16 ст. 123 ЗК України).

Пунктом 6 частини 3 статті 186 ЗК України визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації, (ч. 8 ст. 186 ЗК України).

Суд зазначає, що позивачем на розгляд відповідачу було надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на правах оренди для ведення фермерського господарства.

Отже, системний аналіз вказаних норм Земельного кодексу України свідчить про те, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186 Земельного кодексу України та останній не відповідає вимогам законів і прийнятих до них нормативно- правовим актам.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186 Земельного кодексу України, норми статті 122. 123 Земельного кодексу України не містять. При цьому, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 06 березня 2019 року (справа № 1640/2594/18), від 27 жовтня 2020 року (справа № 480/313/19).

Крім того, Верховний Суд у постановах від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі №817/586/17 зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. У зв`язку з чим, на думку суду, відповідач у справі як Губиниська селищна рада не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, ефективний спосіб захист має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Разом з тим, відповідно до пункту 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України надані до дня набрання чинності цим пунктом (до 27.05.2021) рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розмішені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності).

Разом з тим, на момент порушення права позивача у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на правах оренди для ведення фермерського господарства і що стало предметом судового розгляду у справі № 804/10225/15 і до 03 квітня 2016 року (набрання чинності Законом України № 1012-УІІІ від 18 лютого 2016 року Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів) стаття 134 ЗК України діяла в наступній редакції:

Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;

використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

будівництва об`єктів, що, в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, вищим навчальним закладам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків;

надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

створення озеленених територій загального користування;

будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

передачі громадянам земельних ділянок для ведення Фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва:

надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;

розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала;

поновлення договорів оренди землі;

використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;

надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;

надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. При цьому, суд апеляційної інстанції постановляючи ухвалу від 24 листопада 2016 року за результатами перегляду постанови суду першої інстанції від 12 листопада 2015 року у справі № 804/10228/15 також керувався нормою ст. 134 ЗК України у редакції до 03 квітня 2016 року, яка не передбачала обов`язковості продажу права користування земельною ділянкою на конкурентних засадах саме для ведення Фермерського господарства.

Таким чином, за абзацом 17 частини 2 статті 134 ЗК України, чинного на момент порушення права позивача - земельні торги при наданні особі земельної ділянки у користування для ведення фермерського господарства не проводились. Крім того, проект землеустрою щодо такого відведення було надано Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/10225/15.

Тобто, відповідачем не було враховано те, що стосовно зазначеної земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області надавався дозвіл на розробку технічної документації, зокрема Наказом головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14 березня 2019 № 4-742/15-19-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування із земель сільськогосподарського призначення державної власності. Після цього був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1223286000:02:014:0006, площею 3,2889 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області. для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення. Вказаний проект було перевірено та внесено до Державного земельного кадастру.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем 26.11.2021 року безпідставно відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду кадастровий номер 1223286000:02:014:0006) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 3,2889 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а тому пункт 75 рішення 10 сесії VIII скликання Губиниської селищної ради № 110-10/УІІІ від 26 листопада 2021 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок у власність», яким було відмовлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:014:0006) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 3,2889 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання Губиниської селищної ради (код ЄДРПОУ 04338457) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вх. № 346 від 07 липня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:014:0006) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 3,2889 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань Губиниської селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1984,80 грн. відповідно до квитанції від 07.07.2022 року.

Щодо клопотання позивача в частині стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн., суд зазначає, що останнє підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 000,00 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи - ч.3 ст.132 наведеного Кодексу.

За приписами ч.3, ч.4 та ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом для справи.

На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу в сумі 7 000 грн. до суду надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 26.01.2022 року (Серія АЕ 1120165); копію договору №05/01-22 про надання правової допомоги від 20.01.2022 року; копію додаткової угоди №3 від 20.01.2022 року до договору №05/01-22 про надання правової допомоги від 20.01.2022 року; копію попереднього розрахунку надання послуг адвокатом від 20.01.2022 року; копію квитанції до прибуткового ордеру №75 від 28.01.2022 року на суму 7 000 грн.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2554 від 25.06.2012 року відносно адвоката ОСОБА_2 та копію посвідчення №2231 від 18.06.2012 року відносно адвоката ОСОБА_2 .

Так, між адвокатом Ямковим Віктором Феофановичем, діючого підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2554 виданим Дніпропетровською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 25.06.2012 року (надалі - Адвокат) з однієї сторони, та ОСОБА_1 (надалі - Клієнт) з другої сторони, укладено договір №05/01-22 про надання правової допомоги від 20.01.2022 року.

Пунктом 4 Гонорар (вартість послуг) Адвоката означеного договору встановлено, що на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.

Розмір гонорару Адвоката за цим Договором вказується в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

За прийняття доручення, згідно цього Договору до виконання, Клієнт виплачує Адвокату аванс, який складає 100 (Сто) відсотків суми гонорару, зазначеній в додатковій угоді до цього Договору, в день підписання цього договору.

У разі якщо клієнт або інша сторона, яка є позивачем по справі, в процесі розгляду справи прийме рішення про зміну підстав або предмету позову та/або збільшення, зменшення об`єму позовних вимог, і якщо такі зміни вимагають від Адвоката додаткового часу на підготовку процесуальних документів, подання додаткових доказів, ознайомлення з матеріалами справи, подачі зустрічного позову, сторони зобов`язуються переглянути умови оплати змінених вимог, враховуючи час витрачений Адвокатом на підготовку до справи, при цьому розмір гонорару визначається сторонами у окремому доручені та може бути змінений тільки за погодженням сторін.

У випадку якщо Клієнт відмовиться перегнути та погодити змінений розмір гонорару, адвокат має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору, письмово повідомивши про це Клієнта. З моменту отримання Клієнтом такого повідомлення договір вважається розірваним.

Розмір гонорару, який зазначений в п. 4.2. цього Договору, включає в себе надання право допомоги за цим Договором в межах розгляду справи в суді першої інстанції, якщо інше не вказано в самих додатках до цього Договору.

Окрім сплати гонорару Клієнт також зобов`язується на вимогу Адвоката, відшкодувати понесені ним додаткові витрати, а саме: транспортні витрати (вартість пального або вартості проїзду в громадському транспорті від місця роботи Адвоката вказаного в цьому Договорі до суду); витрати на поштові відправлення через відділення Укрпошти та/або Нової Пошти, витрати понесені на отримання платних послуг (платної інформації викладених у довідках, витягах і таке інше) в державних органах, ЦНАП, нотаріусів та інших установах, підприємствах та організаціях.

Проаналізувавши вищенаведені норми процесуального законодавства, умови договору про надання правової допомоги та зміст наданих послуг за вищенаведеним розрахунком, суд приходить до висновку про те, що з урахуванням співмірності витрат на оплату правової допомоги, виходячи із складності справи, категорія якої не є складною, позов немайнового характеру, обсягу наданих послуг та виконаних адвокатом робіт, враховуючи розгляд справи в порядку письмового провадження, слід зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн. з урахуванням вимог ч.5, ч.6, ч.7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням співмірності та зменшення судом розміру таких витрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 3000,00 грн.

Також судом враховується і те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Означена правова позиція кореспондується правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.11.2019р. у справі №160/3114/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі означеного вище, суд прийшов до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення клопотання позивача щодо стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн., відтак у вказаній частині позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Губиниської селищної ради (вул. Шевченко, буд. 16, смт. Губиниха, Дніпропетровська обл., 51250) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 75 рішення 10 сесії VIII скликання Губиниської селищної ради № 110-10/УІІІ від 26 листопада 2021 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок у власність», яким було відмовлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:014:0006) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 3,2889 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Губиниську селищну раду (код ЄДРПОУ 04338457) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вх. № 346 від 07 липня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:014:0006) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 3,2889 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Губиниської селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 984,80 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Губиниської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі грн., 00 коп.).

В іншій частині заявленого клопотання - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова