Ухвала
від 05.10.2022 по справі 160/15165/22
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 жовтня 2022 року Справа №160/15165/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КП "КВІТКА ПОЛОНИНИ" про стягнення 1645301,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2022р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КП "КВІТКА ПОЛОНИНИ" та просить:

- стягнути податковий борг з відповідача до бюджету у розмірі 1645301,72 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, бслуговуючих такого платника податків.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Пунктом 2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Так, у позові не зазначено офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача, в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідач перебуває у позивача на обліку як платник податків, вся звітність, як правило, подається суб`єктами господарювання лише через засоби електронного зв`язку, тому посилання позивача у позові на те, що йому невідома електронна адреса відповідача суперечить приписам податкового законодавства.

Згідно до п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, зі змісту позову вбачається, що позивачем не викладено обставин та не зазначено про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в частині стягнення пені, а саме: не зазначено періоди її нарахування, не обґрунтовано дати початку та закінчення нарахування пені, не зазначено на яку саме суму боргу нарахована пеня та за який період, що не відповідає приписам ст.129 Податкового кодексу України та є порушенням п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що додані до позову копії розрахунків пені містять дані про дату вручення платнику ППР та граничний день сплати, проте, позов таких обставин не містить та таких доказів до позову не додано, в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 т.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також і вказані розрахунки пені містять інформацію про дату початку нарахування пені, наприклад: 06.06.2017р., тоді як зазначено, що цей день є граничним строком сплати податкових зобов`язань; зазначено, що датою закінчення нарахування пені є 17.09.2018р., тоді як граничний день сплати її зазначений 18.09.2018р., що не відповідає порядку і способу обчислення пені, встановленого ст.129 Податкового кодексу України та є порушенням п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

У позові позивач просить стягнути податковий борг за 12-ма ППР, які можуть оскаржуватися відповідачем у судовому порядку лише після їх отримання та узгодження, що передбачено ст.56 Податкового кодексу України.

При цьому, такі ППР вважаються узгодженими після спливу терміну, встановленому ст.ст. 56, 102 Податкового кодексу України та з урахуванням того, що ППР вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення згідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України (у редакції чинній на 2018-2019 роки)

Проте, позивачем у позові не викладено обставин про дату вручення (причини невручення) вказаних 12 ППР (коли саме вони були повернуті поштою до ГУ ДПС) та не зазначено про такі докази, що їх підтверджують, в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу позивача на те, що додані до позову копії конвертів не містять інформації, передбаченої п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, що перешкоджає можливості суду встановити дату, яка передбачена вказаною нормою, оскільки саме з дати, яка визначена п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України відбувається облік як строку оскарження ППР, так і строку його узгодження.

Теж саме стосується і надіслання та вручення позивачем відповідачеві податкової вимоги.

Позивачем взагалі не додано до позову доказів надсилання та вручення відповідачеві ППР №0002951415, №0002961415 від 08.10.2019р., в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не додано до позову і розрахунку податкового боргу, про який позивач зазначає у позові (розрахунок суми боргу наданий у додатках до позовної заяви), оскільки перевірений судом перелік доданих копій документів не містять такого розрахунку саме по 12 ППР та саме на суму позову - 1645301,72 грн., а данні інтегрованої картки платника податків не є таким розрахунком та суд не має обов`язку замість позивача проводити такі розрахунки, адміністративний суд має повноваження їх лише перевірити, виходячи з вимог ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі, у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначення у ньому офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в частині стягнення пені, а саме: із зазначенням періодів її нарахування, обґрунтованням дати початку та закінчення нарахування пені, із зазначенням на яку саме суму боргу нарахована пеня та за який період, з урахуванням приписів ст.129 Податкового кодексу України, виходячи з того, що додані до позову копії розрахунків пені містять дані про дату вручення платнику ППР та граничний день сплати, проте, позов таких обставин не містить та таких доказів до позову не додано, також і вказані розрахунки пені містять інформацію про дату початку нарахування пені, наприклад: 06.06.2017р., тоді як зазначено, що цей день є граничним строком сплати податкових зобов`язань; зазначено, що датою закінчення нарахування пені є 17.09.2018р., тоді як граничний день сплати її зазначений 18.09.2018р., що не відповідає порядку і способу обчислення пені, встановленого ст.129 Податкового кодексу України, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин про дату вручення (причини невручення) 12 ППР та податкової вимоги (коли саме вони були повернуті поштою до ГУ ДПС), на підставі яких позивач просить стягнути податковий борг, та із зазначенням про такі докази, що їх підтверджують, з урахуванням того, що додані до позову копії конвертів не містять інформації, передбаченої п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, що перешкоджає можливості суду встановити дату, яка передбачена вказаною нормою, оскільки саме з дати, яка визначена п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України відбувається облік як строку оскарження ППР, податкової вимоги, так і строку його узгодження, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) доказів надсилання та вручення відповідачеві ППР №0002951415, №0002961415 від 08.10.2019р., у відповідності до вимог ст.58 Податкового кодексу України, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) розрахунку податкового боргу, про який позивач зазначає у позові (розрахунок суми боргу наданий у додатках до позовної заяви), з урахуванням того, що перевірений судом перелік доданих копій документів не містять такого розрахунку саме по 12 ППР та саме на суму позову - 1645301,72 грн., а данні інтегрованої картки платника податків не є таким розрахунком та суд не має обов`язку замість позивача проводити такі розрахунки, адміністративний суд має повноваження їх лише перевірити, виходячи з вимог ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КП "КВІТКА ПОЛОНИНИ" про стягнення 1645301,72 грн. - залишити без руху.

Позивачеві у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі, шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначення у ньому офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в частині стягнення пені, а саме: із зазначенням періодів її нарахування, обґрунтованням дати початку та закінчення нарахування пені, із зазначенням на яку саме суму боргу нарахована пеня та за який період, з урахуванням приписів ст.129 Податкового кодексу України, виходячи з того, що додані до позову копії розрахунків пені містять дані про дату вручення платнику ППР та граничний день сплати, проте, позов таких обставин не містить та таких доказів до позову не додано, також і вказані розрахунки пені містять інформацію про дату початку нарахування пені, наприклад: 06.06.2017р., тоді як зазначено, що цей день є граничним строком сплати податкових зобов`язань; зазначено, що датою закінчення нарахування пені є 17.09.2018р., тоді як граничний день сплати її зазначений 18.09.2018р., що не відповідає порядку і способу обчислення пені, встановленого ст.129 Податкового кодексу України, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин про дату вручення (причини невручення) 12 ППР та податкової вимоги (коли саме вони були повернуті поштою до ГУ ДПС), на підставі яких позивач просить стягнути податковий борг, та із зазначенням про такі докази, що їх підтверджують, з урахуванням того, що додані до позову копії конвертів не містять інформації, передбаченої п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, що перешкоджає можливості суду встановити дату, яка передбачена вказаною нормою, оскільки саме з дати, яка визначена п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України відбувається облік як строку оскарження ППР, податкової вимоги, так і строку його узгодження, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) доказів надсилання та вручення відповідачеві ППР №0002951415, №0002961415 від 08.10.2019р., у відповідності до вимог ст.58 Податкового кодексу України, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) розрахунку податкового боргу, про який позивач зазначає у позові (розрахунок суми боргу наданий у додатках до позовної заяви), з урахуванням того, що перевірений судом перелік доданих копій документів не містять такого розрахунку саме по 12 ППР та саме на суму позову - 1645301,72 грн., а данні інтегрованої картки платника податків не є таким розрахунком та суд не має обов`язку замість позивача проводити такі розрахунки, адміністративний суд має повноваження їх лише перевірити, виходячи з вимог ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.10.2022
Оприлюднено06.10.2022
Номер документу106613971
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них

Судовий реєстр по справі —160/15165/22

Ухвала від 14.12.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Конєва Світлана Олександрівна

Ухвала від 24.10.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Конєва Світлана Олександрівна

Ухвала від 05.10.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Конєва Світлана Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні