Рішення

від 05.10.2022 по справі 280/3030/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 жовтня 2022 року (11:00)Справа № 280/3030/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Технопром» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Запорізька міська рада про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та скасування витягу,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Технопром» (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

1) визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не застосування при формуванні розрахунку із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:01:013:0073 локального фактору «У зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м»;

2) зобов`язати відповідача при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:01:013:0073, застосувати локальний фактор «У зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м»;

3) визнати незаконним та скасувати Витяг від 06.02.2019 №302/207-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:01:013:0073.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач зазначає, що орендована позивачем земельна ділянка знаходиться у зоні залягання ґрунтових вод на глибині 1,8м. Проте, відповідач у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не застосував локальні коефіцієнти Км3, із зазначенням розташування земельної ділянки позивача в зоні залягання ґрунтових вод. Не застосування вказаного коефіцієнту збільшує вартість земельного податку та відповідно орендної плати. Позивач зазначає, що вся земельна ділянки, відповідно до експертного висновку, знаходиться у зоні залягання ґрунтових вод на глибині 1,48м, що підтверджується експертним висновком.

Ухвалою суду від 01.07.2019 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 29.07.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/4554/17.

27.11.2019 провадження у справі поновлено.

27.11.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/11199/17.

29.08.2022 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 29.08.2022 підготовче засідання відкладено до 26.09.2022.

23.09.2022 відповідач надав відзив на позовну заяву (вх. №36936). Позовні вимоги не визнає та зазначає, що розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок м.Запоріжжя виконується виключно з даних Технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м.Запоріжжя, яка виконана ДП Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто», яка затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7. Отже, локальні фактори встановлюються відповідно до вказаної технічної документації. При цьому до уваги не приймаються жодні звіти, довідки тощо. Під час формування витягу не можливо застосувати локальний фактор на підставі довідки про інженерно-геологічні умови на об`єкті, як про це просить позивач. Вказана неможливість обґрунтовується зокрема і особливостями роботи програмного забезпечення. Також відповідач зазначає, що рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 відповідає вимогам чинного законодавства, що встановлено судовим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/11199/17. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 26.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 03.10.2022.

Учасники справи у судове засідання не прибули.

Представник позивача надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі, а також додаткові пояснення. У поясненнях зазначено, що функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру. В даному випадку, це ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто імені Ю.М.Білоконя, який розробляв землевпорядну документацію до рішення Запорізької міської ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» від 30.06.2015 №7. Позивач не має право вимагати змін до програмного забезпечення цього підприємства, навіть якщо воно не враховує певні характеристики земельних ділянок. Взаємодія з підприємством відбувається виключно з сторони відповідача. Залягання ґрунтових вод під земельною ділянкою позивача враховане рішенням міськради, яке є обов`язковим для врахування відповідачем. Відповідач не надав жодного доказу, окрім виказання позиції, що його програмне забезпечення не враховує залягання ґрунтових вод під земельною ділянкою позивача, хоча обов`язок доведення цієї обставини покладений на нього, а не на позивача. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача 03.10.2022 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

За Договором оренди земельної ділянки, укладеним між позивачем (Орендар) та Запорізькою міською радою (Орендодавець) позивачем прийнято у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,5342 га для розташування виробничо-складського приміщення і офісу у м.Запоріжжі, вул. Крива Бухта, 2.

У Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №302/207-19 від 06.02.2019, сформованому відповідачем на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:013:0073 (м.Запоріжжя, вул.Крива Бухта, 2) при розрахунку нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки застосовано: коефіцієнт Км3 1,36.

Позивач вказує, що при формуванні витягу відповідачем не застосовано локальні коефіцієнти із зазначенням розташування земельної ділянки в зоні залягання ґрунтованих вод.

Відповідно до довідки ДП «Укр НДІІНТВ» про інженерно-геологічні умови на об`єкті, на земельній ділянці, що орендується позивачем, ґрунтові води залягають на глибині 1,48м (а.с.25-27).

На звернення позивача щодо внесення змін до генерального плану м.Запоріжжя в частині коригування зони залягання ґрунтових вод на глибині 1,48м по вул. Крива Бухта 2, Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради надав відповідь від 05.04.2019 №1161, відповідно до якої територія по вул. Крива Бухта, 2 знаходиться в зоні підтоплення (рівень ґрунтових вод 0,5-5м). У відповіді зазначено, що пропозиція позивача не потребує внесення змін до генерального плану м.Запоріжжя в частині коригування зони підтоплення рівня ґрунтових вод за вказаною адресою (а.с.33).

Вважаючи, що відповідач мав врахувати рівень залягання ґрунтових вод на глибині 1,48м, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Дослідивши спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV (далі Закон №1378-IV) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За нормами частини першої статті 15 Закону № 1378-IV, підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 18 цього Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» (далі Закон № 858-IV).

У відповідності до частин першої та другої статті 20 Закону №1378-IV, за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за заявою зацікавленої особи.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель»).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за №1647/29777, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок № 489).

Згідно з приписами розділу ІІІ Порядку № 489, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 січня 2015 року № 15 (надалі Положення про Держгеокадастр) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з пп.29 п.4 Положення про Держгеокадастр останній відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у справі №823/902/17 вказала, що у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.

У постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Порядок № 489 є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.

Згідно з п. 3 Порядку № 489, інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Згідно з пунктами 3, 6 Розділу ІІ Порядку №489, коефіцієнт Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру.

Відповідно до п.10 Порядку № 489, значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Відтак, законодавством чітко визначено, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів. Можливість застосування для нормативної грошової оцінки інформації, яка міститься, зокрема у довідках - чинним законодавством не передбачається.

Отже, у цьому випадку під час формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідачем використано дані Технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м.Запоріжжя, яка виконана ДП Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» та затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7.

При цьому, рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 є чинним, у судовому порядку не скасоване.

Отже, на думку суду, у відповідача відсутні підстави для застосування локального фактору «Земельна ділянка розташована в зоні залягання ґрунтових вод менше 3 метрів» на підставі наданої позивачем Довідки про інженерно-геологічні умови на об`єкті ТОВ«Технопром».

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2021 №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до п. та п.5 вказаного Порядку, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.

Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

В той же час, суд не погоджується із доводами позивача, який посилається на вказаний Порядок та вважає, що відповідач мав самостійно внести зміни та наповнити програмне забезпечення відомостями про земельну ділянку щодо рівня залягання ґрунтових вод, на підставі Довідки про інженерно-геологічні умови на об`єкті ТОВ «Технопром».

З цього приводу, суд зауважує на п.3 Порядку №489, відповідно до якого інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів.

Як вже зазначалось, під час формування спірного витягу відповідачем використано дані Технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м.Запоріжжя, яка виконана ДП Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» та затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7.

Згідно з п.10 Розділу ІІ порядку № 489, значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Як встановлено судом, значення коефіцієнтів локальних факторів встановлюється відповідно до Схем прояву локальних факторів, взятих із Технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м.Запоріжжя, яка затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7.

Підстави для врахування відповідачем під час формування спірного витягу локального фактору «У зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м» - відсутні.

Аналізуючи викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову, підстави для присудження понесених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Технопром» (69002, м.Запоріжжя, вул.Крива Бухта, буд.2; код ЄДРПОУ 32845419) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69059, м.Запоріжжя, вул.Українська, буд.50; код ЄДРПОУ 39820689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Запорізька міська рада (69105, пр.Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та скасування витягу, відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.10.2022.

Суддя Ю.В. Калашник