Рішення

від 04.10.2022 по справі 369/16264/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/16264/21

Провадження № 2/369/2690/22

РІШЕННЯ

Іменем України

04.10.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу № 369/16264/21 за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якому просить суд визнати право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки із КН 3222480804:02:001:0056 та КН 3222480804:02:001:0164.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до заповіту від 24.03.2011 року № 71 ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,3222 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер (номер акта зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів) 010632900195.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

Той факт, що житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , та земельна ділянка площею 0,3222 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер (номер акта зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів) 010632900195, належить ОСОБА_2 (спадкодавцю) підтверджується рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.01.2018 року у справі № 2 -599/08. У резолютивній частині рішення суд вирішив визнати за побережник ОСОБА_3 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , право власності в порядку спадкування АДРЕСА_2 ; 2) земельну ділянку площею 0,3222 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 010632900195.

Факт належності ОСОБА_4 , на праві власності, земельної ділянки площею 0,3222 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер (номер акта зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів) 010632900195 підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку від 27.04.2006 року № 010632900195. Цим же актом встановлено, що земельна ділянка площею 0,3222 га складається із земельної ділянки КН 3222480804:02:001:0056 (площа 0,25 га, призначення будівництво та обслуговування житлових будинків) та земельної ділянки КН 3222480804:02:001:0055 (площа 0,0722 га, призначення ведення ОСГ).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.04.2012 року зареєстрованого в реєстрі за № 1-483 позивач оформила право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Внаслідок того, що за свого життя ОСОБА_2 не зареєструвала право власності на земельні ділянки із КН 3222480804:02:001:0056 та КН 3222480804:02:001:0055 позивач не змогла їх успадкувати у звичайному порядку.

Постановою державного нотаріуса від 04.02.2015 року № 124/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку із КН 3222480804:02:001:0056. Підставою для відмови стало те, що спадкодавець не оформила належним чином свої права на вказане нерухоме майно.

При державній реєстрації в ЖЗК земельній ділянці КН 3222480804:02:001:0055 присвоєно новий КН 3222480804:02:001:0164. Належність КН 3222480804:02:001:0164 до державного акту від 27.04.2006 року серія ЯГ № 157856 підтверджується витягом з ДЗК № НВ-6315484232021.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.11.2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.07.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилося.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що відповідно до заповіту від 24.03.2011 року № 71 ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,3222 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер (номер акта зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів) 010632900195.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

Той факт, що житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , та земельна ділянка площею 0,3222 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер (номер акта зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів) 010632900195, належить ОСОБА_2 (спадкодавцю) підтверджується рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.01.2018 року у справі № 2 -599/08. У резолютивній частині рішення суд вирішив визнати за побережник ОСОБА_3 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , право власності в порядку спадкування АДРЕСА_2 ; 2) земельну ділянку площею 0,3222 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 010632900195.

Факт належності ОСОБА_4 , на праві власності, земельної ділянки площею 0,3222 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер (номер акта зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів) 010632900195 підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку від 27.04.2006 року № 010632900195. Цим же актом встановлено, що земельна ділянка площею 0,3222 га складається із земельної ділянки КН 3222480804:02:001:0056 (площа 0,25 га, призначення будівництво та обслуговування житлових будинків) та земельної ділянки КН 3222480804:02:001:0055 (площа 0,0722 га, призначення ведення ОСГ).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.04.2012 року зареєстрованого в реєстрі за № 1-483 позивач оформила право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ..

Внаслідок того, що за свого життя ОСОБА_2 не зареєструвала право власності на земельні ділянки із КН 3222480804:02:001:0056 та КН 3222480804:02:001:0055 позивач не змогла їх успадкувати у звичайному порядку.

Постановою державного нотаріуса від 04.02.2015 року № 124/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку із КН 3222480804:02:001:0056. Підставою для відмови стало те, що спадкодавець не оформила належним чином свої права на вказане нерухоме майно.

При державній реєстрації в ЖЗК земельній ділянці КН 3222480804:02:001:0055 присвоєно новий КН 3222480804:02:001:0164. Належність КН 3222480804:02:001:0164 до державного акту від 27.04.2006 року серія ЯГ № 157856 підтверджується витягом з ДЗК № НВ-6315484232021.

Тим самим, наявною є підстава для визнання за позивачем в судовому порядку права власності на вищевказані земельні ділянки.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, у Постанові Верховного Суду України від 18.02.2015 року у справі № 6-244цс14 зазначається, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності на майно в порядку спадкування може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

У Постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст. ст. 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності на майно в порядку спадкування, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Оскільки суд з`ясував, що мати позивача за свого життя не зареєструвала права власності на земельні ділянки із КН 3222480804:02:001:0056 та КН 3222480804:02:001:0055 позивач не може їх успадкувати у звичайному порядку, і це право потребує захисту у зв`язку з неможливістю на даний час його відновлення та вирішення цього питання у позасудовому порядку з незалежних від нього обставин, слід задовольнити позовні вимоги.

Питання щодо судових витрат сторонами не ставилося.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 206, 223, 247 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 328, 392 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480804:02:001:0056, площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480804:02:001:0164, площею 0,0722 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ 04362125, адреса: 08112, Київська область, Бучанський район, с. Дмитрівка, вул. Садова, 2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 04.10.2022 року.

Суддя А.В. Янченко