Ухвала

від 29.09.2022 по справі 340/503/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

29 вересня 2022 року м. Кропивницький справа № 340/503/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача : не з`явились;

відповідача: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" (вул. Кільцева, 5, с. Степове, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27656, код ЄДРПОУ - 32892736)до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул.В.Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501)провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 22.12.2018 року №00000351404, №00000361404, №00000371404 та №00000381404.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №340/503/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с.105-106).

Ухвалою суду від 24.03.2020 року провадження у справі зупинено (а.с.213-214).

Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року провадження у справі поновлено, продовжено її розгляд зі стадії на якій воно було зупинено та призначено підготовче судове засідання. (а.с.219).

В судове засідання 29.09.2022 року представник позивача не прибув подавши до суду клопотання в якому просив вирішити питання про закриття підготовчого провадження в порядку письмового провадження.

Представник відповідача не заперечував проти поданого клопотання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що представником відповідача подано до суду клопотання про залишення адміністративного позовну без розгляду (а.с.126-128).

Клопотання вмотивовано тим, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із даним позовом.

Дослідивши клопотання представника відповідача, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" скористалось правом адміністративного оскарження податкових повідомлень рішень від 22.12.2018 року №00000351404, №00000361404 та №00000381404 подавши до ДФС України скаргу від 23.01.2019 року вх.2585/6.

За результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 22.03.2019 року №13535/6/99-99-11-04-02-25, яким податкові повідомлення рішення від 22.12.2018 року №00000351404, №00000361404 та №00000381404 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.136-140).

Рішення про результати розгляду скарги отримано ТОВ "Спецтрансбуд" 26.03.2019 року (а.с.141).

Згідно штемпеля Кіровоградського окружного адміністративного суду, позивач звернувся із даним позовом 13.02.2020 року (а.с.1).

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленої о цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Частина 1 статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі - ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Враховуючи зазначене, строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спорів є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, є різними в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» від 24.10.2013 №657-VІІ вносилися зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. В той же час до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не вносилися. Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Враховуючи зазначене, податкові повідомлення-рішення та інші рішення контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань, оскаржуються в судовому порядку протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відповідні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 11.10.2019 по справі №640/20468/18 та від 25.10.2019 по справі № 640/20569/18.

Окрім того, у постанові судової палати Верховного Суду від 26.11.2020 по справі №500/2486/19 викладено наступний правовий висновок: «норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі №9901/601/19 (11-49заі20) висловила наступні правові висновки. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те. що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об`єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував. що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що змінюється в часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства».

У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч.2 ст.55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і у порядку. визначеному процесуальним законом. Отже, конституційне право особи на звернення до суду кореспондує з обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Як вбачається із висновків, до яких дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 11.10.2019 по справі №640/20468/18, застосування скорочених строків звернення при використанні досудового врегулювання спорів у податкових правовідносинах зумовлено метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи і суб`єкта владних повноважень. Це кореспондує з алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку.

Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати часовий проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку та оформлення правової позиції, ознайомленням з позицією контролюючого органу, залученням за потреби консультантів у межах процедури адміністративного оскарження, в той час як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС У країни якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду подано представником відповідача ще 10.03.2020 року проте, станом на 29.09.2022 року заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачем до суду не подано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущено строки на подачу даного позову, які визначенні КАС України.

Приписами п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених ч.3 та ч.4 ст.123 цього Кодексу.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з ч.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст.5, 45, 122, 123, 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Кіровоградський окружний адміністративний суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень залишити без розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук